2.1 Організаційні принципи обліку власного капіталу
Організація обліку власного капіталу – це процес беззупинного, цілеспрямованого вибору і застосування найбільш раціональних засобів і технологічних прийомів збору та обробки облікової інформації й упорядкування звітності про наявність, формування і використання фондів, резервів і фінансових результатів. Найбільш важливими об’єктами організації обліку є такі складові облікового процесу:
- облік статутного фонду;
- облік формування і використанні фондів і резервів підприємства;
- визначення й облік фінансових результатів.
Облік фондів резервів і фінансових результатів у ЗАТ "ВПФ" ведеться фінансово-розрахунковим сектором бухгалтерії. Облік статутного капіталу проводиться заступником головного бухгалтера. Перелік робіт із фінансово-розрахункового сектора визначається в нормативному документі "Положення про відділ по обліку фінансово-розрахункових операцій". Цей документ розроблений й затверджений керівником. Кожний робітник, що займається обліком власного капіталу, має свої обов’язки, що утримуються в посадовій інструкції.
Плановування і контроль термінів виконання облікових робіт проводиться за допомогою системи графіків, які відображають облікові процеси.
Сутність організації облікової роботи з графіка складається в тому, що збір первинної облікової інформації, передача в органи обліку, опрацювання даних, упорядкування звітності і видача інформації споживачам виконується в зазхдалегідь установленні терміни строки.
Слід зазначити, що в ЗАТ "ВПФ" існує як журнально-ордерна форма обліку, так і таблична-автоматизована форма обліку, що значно полегшила ведення документообігу власного капіталу.
Облік власного капіталу, як і облік у загалі, позаначається з первинних документів. Організація первинної облікової інформації починається з виявленням складу господарських операцій і об’єктів, що повинні знайти відображення в системі обліку на підприємстві. Для цього по кожному з поділів облікової роботи складається перелік інформації. Такий перелік називається обліковою номенклатурою. У табл. 2.1 відображен перелік номенклатур по обліку власного капіталу. Специфіка цієї таблиці в тому, що по власному капіталу майже немає конкретних первинних документів, тому всі дані про номенклатуру утримуються в звітності і машинограммах синтетичного й аналітичного урахування.
Табл. 2.1.
Перелік облікових номенклатур власного капіталу
Характеристика необхідних даних (номенклатур) | Для чого необхідні дані | Вимі-рюється в грош. одиницях | У яких носіях фіксується |
Розмір фондів (або резервів) | Для правильного обліку фондів | Так | Нормативні документи, форми звітності |
Формування фондів і резервів | Для контролю за спрямуванням засобів і вірності обліку | Так | Кошториси,первині документи, аналітичні дані, форми |
Плановий розмір використання засобів фондів і резервів | Для контролю за вірністю використання засобів власного капіталу | Так | Кошторис, планові калькуляції, використання засобів, фондів і резервів. |
Розмір прибутку (збитків) | Для виявлення й обліку фінансового результату і його використання | Так | Оборотні відомості, форми звітності, ТТН |
Кожне робоче місце бухгалтерії забезпечено нормативно-довідковими джерелами, зразками чинних форм звітності і документів, зразками підписів осіб, що мають право підписувати документи. За роботою бухгалтерів фінансово-розрахункового сектора стежить керівник сектора, що береже звітні дані по власному капіталу і дає їх на перевірку головному бухгалтеру або його заступнику.
Згідно розглянутого переліку обмінових норм здійснюється організація обліку власного капіталу на ЗАТ "ВПФ", що відповідає законодавчій базі України, а також Статуту підприємства. Далі доцільно роздивитись облік статутного фонду, як одної з важливих складових частин власного капіталу.
2.2 Облік статутного фонду
Статутний фонд – це сума грошових внесків або вартість майна, що власник надає в повне господарське володіння (використання, розпорядження) підприємству, що він утворює.
Статутний фонд є основним видом влансих джерел підприємства. Він утворюється за рахунок засновників або учасників. Внесками можуть біти кошти, права, на використання землі, води й інших природних ресурсів, матеріальних цінностей (у тому числі майнове право на інтелектуальну власність). Сума внеску встановлює частину кожного учасника в статутному фонді (капіталі). Акціонерні товариства, у тому числі і ЗАТ "ВПФ" мають статутний фонд, поділений на визначений розмір акцій однакової номінальної вартості. При цьому необхідно здійснювати облік акцій, які є бланками сурової звітності. Сума виданої або поверненої акції кожному акціонеру повинна підтверджуватися прибутковим або видатковим касовим ордером. Рух акцій та виплата дивідентів по ним на ЗАТ "ВПФ" за досліджуємий період не відбувались. Синтетичний облік статутного капіталу ведеться на рахунку 85 "Статутний фонд", рахунок пасивний, фондовий. Цей рахунок використовується для обліку даних і узагальнення інформації про стан і формування статутного фонду (капіталу) підприємства. Сальдо рахунка 85 повинно відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксований у статуті підприємства і зареєстрований у державному реєстрі. Записи по рахунку 85 ведуться тільки у випадках збільшення або зменшення статуного фонду, що проводяться у встановленному законодавством порядку і тільки після внесення відповідних змін у статуті підприємства. Після державної реєстрації підприємства статутний капітал у сумі внесків засновників, що передбачені статутними документами (наприклад, у сумі виконаної підписки в АТ) відображається по кредиту рахунку 85 у кореспонденції з рахунком 75 "Розрахунки з засновниками".
Фактичні надходження власників проводяться по кредиту рахунку 75 у кореспонденції з рахунками по обліку і інших цінностей (активів).
У АТ до рахунку 85 можуть бути відкриті субрахунки:
1) по видам акцій – прості, привілейовані;
2) по ознакам внесків – проголощений фонд, підписаний фонд, оплачений фонд, виплачений фонд.
У табл. 2.2 показані основні бухгалтерські проводки, що використовуються при формуванні статутного капіталу акціонерного товариства.
Статутний і аналітичний облік ведеться в журналі-ордері №13. При зменшеній журнально-ордерній формі використовується журнал-ордер №04, а при ззпрощенної формі відомость В-4. На ЗАТ "ВПФ" використовується ж/о №13.
Статутний фонд державних підприємств являє собою совокупність засобів асигнованих державою з бюджета в момент формування підприємства (вартість усіх витрат на будівельні монтажні роботи, а також вартість обладнення і оборотних засобів).
Таблиця 2.2
Основні бухгалтерські проводки при формуванні статутного капіталу акціонерного товариства
Зміст операції | Дт | Кт | Сума (грн.) (з реєстрації акціонерів) |
1. Внески в рахунок вкладів до моменту реєстрації акціонерів, які підписалися на акції: - в національній валюті (грн.) - валютні Незакончені об’єкти кап. вкладеннь: - матеріальні цінності; - різні товари; - цінні папери; Право використанням майна та іншими нематеріальними активами: - основні засоби по величені первинної вартсті - на суму зноса 2. Відображена зареєстрована сума статутного фонду. Внесені вклади до реєстрації: 3. Отримані в рахунок кінцевої оплати акцій у власність різні внески (на ЗАТ "ВПФ" зроблені 100% внески до реєстрації) 4. При анулюванні акцій: | 50,51 52 33 05,12 41 58 04 01 75 75 75 05-12 50-52 56 85 | 75 75 75 75 75 75 75 75 02 85 85 75 50,51 56 | 368000 12000 24300 227000 970 - 11000 378000 28030 1029000 1029000 - |
Розмір статутного фонду фіксуються в Статуті підприємства. Дані про зміни проводяться у звіті "Про фінансово-мацновий стан підприємства" (дод. ). Джерелом складення донного звіту служать аналітичні показики до рахунку 85 (ж/о №13), до рахунків 88, 96 (ж/о №12). Величина статутного фонду на
ЗАТ "ВПФ" протігом дослідженого періода не змінювалась, тому що його розмір повинний бути постійний, такий, як зазначений в статуті підприємства.
Тому що ЗАТ "ВПФ" випустило акції номінальною вартістю 10 грн. і емісія склала 102890 грн, тобто на весь розмір статутного капіталу, варто роздивитися можливість зміни статутного фонду акціонерного товариства.
У процесі діяльності ТА може змінювати свій капітал – первинний статутний фонд за рахунок операцій, пов’язаних зі зміною його розмірів і структури. (рис. 2.1.) і за умови його переєстрації. АТ має право збільшувати статутний фонд, якщо усі випущенні раніше акції цілком оплачені по вартості не нижче номінальної.
| Статутний фонд АТ |
| ||||
Розмір | Структура | |||||
Збільшення | Зменшення | Обсяг привієльованих акцій на прості | ||
Збільшення номінальної вартості акцій | Зниження номінальної вартості акцій | Роздроблення або консолідація | ||
Обмін раніше випущених облігацій на акції | Зменшення кількості акцій шляхом їх вікупу і анулювання |
Рис. 2.1. Зміна статутного фонду АТ
Збільшення статутного фонду в слідстві додаткової емісії (випуску) акцій, а так само збільшення номінальної вартості акцій за рахунок додаткових внесків акціонерів відбивається бухгалтерською проводкою:
Дт 75 Кт 85
Якщо номінальна вартість акцій зросла за рахунок прибутку АТ, запис виглядає:
ДТ 81(88) Кт 85
Акціонерне товариство, що проводить індексацію основних фондів, може додаткове випустити акції або збільшити номінальну вартість акцій за рахунок суми цієї індексації.
У цьому випадку оформляють запис:
ДТ 95 Кт 85
Статутний фонд АТ може зменшитися за рахунок двох чинників:
1) зниження номінальної вартості акцій, що відбивається так:
Дт 85 Кт 75;
2) зменшення кількості акцій, шляхом їх викупу за рахунок сум, що перевищують статутний фонд для подальшого розподілу між своїми робітниками, перепродажі або анулювання. Викуп акцій відбувається в обліку таким записом:
Дт 56 Кт 50,51
Якщо акції викуплені по ціні, що перевищує їх номінальну вартість, то різниця списується в кредити рахунку 88 "Фонди спеціального призначення" субрахунок (Емисійний прибуток). Викуплені акції повинні бути реалізовані або анулювані протягом року, їх анулювання відбувається записом:
Дт 85 Кт 56
(субрахунок "Власні акції, викуплені в акціонерів").
Перерахуванні вище бухгалтерські проводки не використовуються на базовому підприємстві, тому що по ним відсутні господарські операції, тому показні теоретично.
Сутність обліку статутного фонду акціонерного товариства дуже важлива, тому що статутний фонд є складового власного капіталу, наявність якого дає можливість здійснення господарської діяльності.
2.3.Формування і використання фондів і резервів підприємства
Крім статутного фонду до складу власного капіталу входять деякі фонди і резерви, утворення яких передбачено статутними докуметами.
Так, велике значення має додатковий капітал підприємства. Додатковий капітал – це такий вид власного капіталу, котрий не зареєстрований у складі статутного фонду і він не може утворюватися за рахунок результатів діяльності.
Основні джерела додаткового капіталу:
- різниця між номінальною і продажною вартістю акцій (емісійний дохід);
- внески засновників;
- надходження майна безкоштовно від інших підприємств;
- дооцінка основних засобів.
Облік додаткового капіталу проводиться на пасивному рахунку 88. В балансі ЗАТ "ВПФ" "Додатковий капітал" складає 82642 і 93061 тис. грн. відповідно на початок і кінець 1998 року (дод. ).
На підприємстві відкриті до додаткового капіталу слідуючі субрахунки:
88/3 – "Індексація балансової вартості основних фондів";
88/4 – "Переоцінка товарно-матеріальних цінностей";
88/5 – "Безоплатно отримане майно";
88/6 – "Засоби використання на фінансування статутного фонду і придбання акцій";
88/8 – "Капітальні вкладення і придбання нематеріальних активів".
До додаткового капіталу можуть бути відкриті й інші субрахунки: 88/7 – "Фонд індексації незавершаного будівництва" та інші.
Синтетичний облік відображений у "Оборотній відомості по аналітичному рахунку 88" (дод. ). Найбільше загальні дані проо додатковий капітал можна також знайти в "Головній книзі" і "Обратному балансі"
(дод. , ). Основні операції по додатковому капіталу утримуються в
табл. 2.3.
Також на 88 рахунку відображається резервний капітал, що утворюється господарськими товариства відповідно до статутних документів.
У закритому акціонерному товаристві "Вовнопрядильна фабрика" статутними документами передбачено утворення резервного капіталу
(не більш 25% від річної суми прибутку) відповідно до законодавства.
Таблиця 2.3
Основні операції по додатковому капіталу
Зміст операції | Дт | Кт | Сума (грн.) (дод. ) |
Формування додаткового капіталу: - проведена дооцінка матеріальних цінностей - проведена індексація основних фондів - придбання акцій за рахунок засобів які утриманні з заробітної плати Використання додаткового капіталу: - погашення частини збитку капіталу; - використання засобів на капітальний ремонт; - передані безкоштовно потрібне на підприємстві: а) товарно-матеріальні цінності б) основні фонди | 14 01 70/1 88 88/8 88/5 88/5 | 88/4 88/3 88/6 80 03 05(76) 01(76) | 15347820 26700250 180 1497221 1950 - - |
Всього: | 617244 | ||
Нараховано премій робітникам за збір, збереження, ремонт та здачу тари: | 88/2 | 70/1 | 2770 |
Інше: |
Таким чином, резервний капітал утворюється за рахунок прибутку, тому на ЗАТ "ВПФ" він відсутній, тому що відсутнє джерело його фінансування. У зв’язку з цим, немає потреби в обліку резервного фонду. Необхідно визначити, що статут ЗАТ "ВПФ" передбачає утворення резервного капіталу у випадку одержання щокварталу в розмірі 5% чистого прибутку. Призначення резервного капіталу полягає в тому, щоб покрити можливі балансові збитки підприємства й інші витарти, що виникнуть у результаті випадків.
У акціонерних товариствах резервний капітал може бути спрямований на виплату диведентів по привілейованих акціях, при відсутності або нестачі прибутку. Не поповнення резервного капіталу підприємство може направити свій нерозподілений прибуток. Власники (застовники, акціонери) можуть прийняти рішення про напрямок засобів резервного капіталу на збільшення відповідних спеціальних фондів (12, с.25).
Основні операції по резервному капіталу відображені теоретично (через відсутність на ЗАТ "ВПФ") у табл. 2.4.
Підприємства можуть утворювати різноманітні спеціальні фонди відповідно до статутних документів.
У ЗАТ "ВПФ" передбачено утворення "Фонду економічного стимулювання" із поділом на два субрахунка "Фонд виробничого і соціального розвитку" і "Фонд матеріального заохочення". Відрахування в ці фонди проводяться за рахунок прибутку. Тому що у нашому випадку прибуток відсутній, то засоби, які для йього необхідні повинні бути списані за рахунок збитків звітнього року (тобто, спеціально ці фонди не утворюються).
Таблиця 2.4
Резервний капітал в кореспонденції з іншими рахунками (теоретично)
Зміст операції | Дт | Кт |
1. Формування резервного фонду: - проведення відрахуваннь від прибутку у відповідному розмірі на утворення (поповнення) резервного капіталу; - направлення на поповнення резервного фонду нерозподіленого прибутку. 2. використання засобів резервного фонду: - направлення засобів резервного капіталу на покриття збитків звітнього року; - виплачені акціонерам дивіденти по привілейованим акціям при відсутності прибутку; - розподілені засоби фонду між засновниками; - списані витрачені в результаті надзвичайних обставин в межах резервного фонду ОФ, матеріали, продукція Витрати підприємства по ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій: - нарахована заробітна плата по ліквідації наслідків (згідно відрахуванням) - за послуги допоміжних виробництв | 81(80) 98 88 88 88 88 88 88 88 | 88 88 80 75/2 75 05 40 70,69,6 23 |
Облік даних засобів ведеться на пасивному рахунку 87 у розрізі двох субрахунків: 87/1 і 87/2. Відрахування у фонди за рахунок прибутків відображають бухгалтерським записом:
Дт 81(98) Кт 87/2
Засоби фонду матеріального заохочення (87/1) використовуються на: нарахування премій за підсумками роботи за рік; надання матуріальної допомоги; виплату єдиночасових допомог; дивідентів по акціях і інші цілі.
Засоби фонду виробничого й економічного розвитку фикористовуються на: розвиток виробництва (розширення, реконструкція, модернізація); підготовка і перепідготовка кадрів; фінансування прирості власних оборотних коштів, проведення оздоровчих заходів і інше (18, с.267).
Облік Фондів
економічного стимулювання ведеться в
журналі-ордері №12, а також до річного звіту додається. Розшифрування
... ). К оптимальным точным можно отнести методы теории оптимальных процессов, некоторые методы математического программирования и методы исследования операций, к оптимизационным приближенным - часть методов математического программирования, исследования операций, экономической кибернетики, эвристические. К не оптимизационным точным принадлежат методы элементарной математики и классические методы ...
... более сложных систем с целью познания происходящих в них процессов - воспроизводства жизни, обучения и так далее. Наиболее известно техническое значение кибернетики - создание на основе кибернетических принципов ЭВМ, роботов, ПЭВМ, породившее тенденцию кибернетизации и информатизации не только научного познания, но и ...
... Кибернетика сегодня КИБЕРНЕТИКА (греч. — искусство управления) - наука об управлении, получении, передаче и преобразовании информации в кибернетических системах. Непосредственной предшественницей кибернетики была теория автоматического управления, рассматривающая относительно простые объекты и управляющие системы, описываемые системами дифференциальных и разностных уравнений. С появлением ...
... цель исследования, указать ограничения , поставить основные вопросы на которые мы хотим получить ответы в результате решения задачи. Здесь следует выделить наиболее существенные черты экономического объекта, важнейшие зависимости, которые мы хотим учесть при построении модели. Формируются некоторые гипотезы развития объекта исследования, изучаются выделенные зависимости и соотношения. Когда ...
0 комментариев