8.1 Розрахунок потрібних складських площ та визначення габаритних розмірів складів
Площа , м2, потрібна для зберігання прибуваючих або відправлюваних з вантажного району вантажів, може бути визначена за питомим навантаженням як
, або
, (8.1)
де річний вантажооборот складу вантажного району за розглядуваним вантажем, т;
розрахунковий добовий вантажооборот вантажного району за розглядуваним вантажем, дорівнює υ, т/добу;
υпитома вага вантажопотоку, який надходить або відправляється зі складу вантажного району (див. завдання, додаток Г);
розрахунковий термін зберігання вантажу у складі, діб;
коефіцієнт, який ураховує додаткову площу на проходи, проїзди для навантажувально-розвантажувальних машин та автомобілів, місця для встановлення ваг, приміщення прийомоздавальників;
коефіцієнт, який ураховує прямий варіант перевантаження (рекомендовано приймати рівним 0,10...0,20);
розрахункова маса вантажу на одиницю площі складу, т/м2.
Результати розрахунків рекомендовано навести у таблиці 8.1.
Для конкретних вантажів потрібна складська площа може бути визначена також методом елементарних площадок.
Передбачено спеціалізовані об'єднані склади для зберігання прибуваючих та вантажів що відправляються. Окрім того, однорідні вантажі при незначному їх вантажообороті переробляться на одному складі.
За даними таблиці 8.1 встановлена потрібна кількість та спеціалізація складів вантажного району.
Для штучних вантажів, які потребують закритого зберігання (дрібні відправки, крупи, борошно, цукор, холодильники), запроектувало одноповерхові ангарні склади з внутрішнім розташуванням навантажувально-вивантажувальних колій, обладнані пристроями пожежного і вартового сигналізування. Кількість колій та платформ в багато пролітних складах відповідає характеру і розмірам виконуваних операцій. Для цементу, гіпсу і вапна треба передбачити одно пролітний критий склад із зовнішнім розташуванням залізничних колій.
Для вивантаження вугілля та нерудних (мінерально-будівельних) матеріалів запроектоване підвищена колія яка розташована з урахуванням напрямку переважаючих вітрів у даному районі на довжині не менше 50 м від складів тарно-штучних вантажів і контейнерного пункту. Постійні склади для навантаження вантажів розташовано не ближче 300 м від службових та житлових будівель.
На вантажному районі передбачено навантажувально-вивантажувальні колії і платформи з під'їздами до них для безпосереднього перевантаження вантажів з вагонів на автомобілі та навпаки.
Результати встановлення потрібної кількості складів вантажного району наведено в таблиці 8.2.
Розрахункову довжину складу , м, визначають як
, (8.2)
де прийнята (після об'єднання) площа складу, м2
розрахункова ширина складу, м.
Будівельна довжина складу , м повинна бути не менше розрахункової довжини навантажувально-розвантажувального фронту як з боку залізниці , так і з боку автотранспорту .
У свою чергу,
; (8.3)
. (8.4)
де кількість вагонів, які проходять вантажні операції у даному складі за розрахункову добу (див. таблицю 4.1);
довжина вагона, м;
кількість подач вагонів до даного складу за добу.
Мінімальна кількість подач
, (8.5)
де тривалість перерв у роботі складу, яка дорівнює 0,5...2,0 год;
тривалість навантаження або вивантаження всієї групи одночасно поданих вагонів, год;
час на подання, розстановку, збирання та забирання групи вагонів, год;
розрахунковий добовий вантажооборот об'єднаного складу, т (див. таблицю 8.1);
фронт, потрібний для стоянки автомобіля біля складу, м [19 таблиця 2.3 і 2.4];
середня тривалість завантаження або розвантаження автомобіля, год (приймається рівною 0,1...0,5 год в залежності від марки автомобіля, роду вантажу та способу завантаження-розвантаження, див п. 10 завдання);
середня тривалість роботи автотранспорту впродовж доби, год (див. п. 10 завдання);
середнє завантаження автомобіля, яке дорівнює , т;
коефіцієнт використання автомобіля за вантажопідйомністю (приймається рівним 0,6...1,0, в залежності від роду вантажу та способу його перевезення);
вантажопідйомність автомобіля, т (див. п. 10 завдання).
Результати розрахунків та наведені в таблиці 8.3.
Таблиця 8.1 - Потрібні площі складів для збереження вантажів по прибуванню і відправленню
Найменування вантажу | Прибування або відправлен-ня | Добовий грузопотік | Тип складу | Парвметри для розрахунку потрібної площі | Площа складу | |||
Qд,т | tз,діб | в | P,т/м2 | є | Fск,м2 | |||
Вугілля антрацит | П | 2367 | НП | 3 | 1,6 | 1,1 | 0,12 | 9089 |
Вантажі в 3 т контейнерах | П | 685 | КП | 2 | 1,9 | 0,5 | 0,1 | 4685 |
В | 822 | 1 | 1,9 | 0,5 | 0,1 | 2811 | ||
Дрібні відправки | П | 349 | АС | 2,5 | 2 | 0,4 | 0,1 | 3923 |
В | 573 | 2 | 2 | 0,4 | 0,1 | 5153 | ||
Гравій | П | 362 | НП | 2,5 | 1,5 | 1,1 | 0,1 | 1109 |
Цемент усякий | П | 192 | КС | 2,5 | 1,7 | 0,85 | 0,1 | 863 |
Папір газетний | П | 211 | АС | 2 | 1,7 | 1,1 | 0,1 | 587 |
Примітки
1 НП – навалочна площадка;
2 КП – контейнерна площадка;
3 АС – ангарний склад;
4 КС – критий склад;
Таблиця 8.2 – Відомості про склади вантажного району
N | Тип складу | Вантажі | Спеціаліз. | Загальна | Розміри складу | |||
Площа | Ширина Вск | Довжина Lск | ||||||
Fск,м2 | Будівельна Вск | Розрахункова Вскр | Розрахункова Lскр | Будівельна Lск | ||||
1 | НП | Вугілля антрацит | П | 10199 | 16 | 14,2 | 718,2 | 720 |
3*240 | ||||||||
2 | АС | Др.відправки | П | 3923 | 30 | 52,0 | 185,8 | 216 |
О | 5153 | 26+26 | 2*216 | |||||
Папір | П | 587 | ||||||
3 | КП | Вант.в конт. | П | 4685 | 16 | 14,2 | 527,9 | 528 |
О | 2811 | 2*264 | ||||||
4 | КС | Цемент | П | 863 | 18 | 18 | 48,0 | 48 |
Примітка – Будівельна довжина ангарних складів приймається кратною 72 м, критих складів, контейнерних площадок та високих платформ – 12 м, навалочних площадок – 3 м.
... ). 2 Организация оперативного управления и планирования работы станции. В этой части тех. процесса описывается: Руководство эксплуатационной работой станции, оперативное планирование работы станции и информация о подходе поездов. 3 Организация работы технической конторы. Этот пункт дает разъяснение на следующие вопросы: - Основные задачи и техническая оснащенность технической ...
... обеспечения минимального числа враждебных маршрутов поездных и маневровых передвижений и минимального пробега вагонов и локомотивов. 1. ТЕХНИКО-ЭКСПЛУАТАЦИОННАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА СОРТИРОВОЧНОЙ СТАНЦИИ “Н” В данной курсовой работе приведена сортировочная станция “Н” с последовательным расположением парков. Парк ПОП предназначен для приёма поездов поступающих в расформирование. Поездной локомотив ...
... быть пассажирские пути и платформы, пассажирское здание и переходы, пути отстоя оборачивающихся пригородных и дальних конечных поездов, багажные и почтовые устройства. В данном курсовом проекте рассматривают вопросы организации работы участковой станции «Н». Содержание Введение 1 Общие вопросы работы станции 2 Оперативное руководство и планирование работы станции 3 Технология обработки ...
... начальника станции по грузовой работе организует грузовую и коммерческую работу станции, работу пунктов коммерческого осмотра (ПКО) в парках станции, работу товарной конторы, пункта устранения коммерческих неисправностей, отвечает за организацию работы по обеспечению сохранности перевозочных грузов и за вопросы взаимодействия станции и подъездных путей. Заместитель начальника станции по кадрам и ...
0 комментариев