1.1. Мета і завдання діяльності товарознавців-експертів з митної
справи.
На сучасному етапі розвитку економіки України особливого значення набуває необхідність створення цивілізованого товарного ринку. Поки існують товари, доти буде актуальною проблема контролю.
Мета товарознавців-експертів з митної справи - визначення якості продукції, яка має вирішальне значення на конкурентному ринку товарів. Товаровед-експерт визначає сукупність факторів, що впливають на конкурентоспроможність товарів, зокрема їх споживчих властивостей, безпечності, відповідності нормативним документам, умовам договорів, за якими вони закуповувалися.
Діяльність товарознавців-експертів - експертиза (зокрема товарознавча), спрямована на об'єктивне, компетентне вивчення товару, є реальним бар'єром на шляху надходження до каналів товаропросування, а в деяких випадках запобігання розробки та виробництва товарів низької якості, фальсифікованих. Поняття "експертиза" (походить від латинського expertus дослідний) - це дослідження будь-якого питання чи об'єкта, яке вимагає спеціальних знань, з наданням мотивованого висновку. Термін експертиза щодо товару або партії товару є товарознавча експертиза, яка застосовується здебільше в діяльності торгово-промислових палат, Центральній митній лабораторії, та науково-дослідних лабораторіях Міністерств охорони здоров'я, органів захисту прав споживачів.
Саме товарознавча експертиза - це дослідження якості споживчих властивостей, нешкідливості, харчової цінності, правильності визначення коду товара, кількості та відповідності умовам нормативної документації, умовам договору (контракту) партії (або окремого) товару з поданням мотивованого, об'єктивного (незалежного), кваліфікованого висновку, є метою товарознавців-експертів.[6]
Завдання діяльності товарознавців-єкспертів з митної справи - спрямовано на питання особливості технології при проведенні експертиз з диференціацією на експертизу якості, кількості та за іншими специфічними ознаками, документальному оформленню їх результатів, вимог та характеристикою стану маркування товарів відповідно до чинних норм. Враховуючи велику кількість різноманітних товарів нового асортименту з використанням харчових добавок, у нетрадиційному споживчому оформленні, товарознавец-експерт у своїй роботі повинен чітко виконувати рекомендації документів, які супроводжують товар (в разі їх правильного оформлення) або нормативних актів, які регламентують властивості цього чи аналогічного (в разі відсутності стандартів) товару. Саме тому завданням товарознавця-експерта повинно бути добре знання і вміння користуватись всією законодавчою базою державі з питань митного оформлення, стандартизації, сертифікації, нормативних документів і усім що відноситься до сфери його інтересів.
Найбільш розповсюдженою в проведенні товарознавчих-експертиз документацією є стандарти, технічні умови, правила приймання, відбору проб, маркування, зберігання харчових продуктів. В актах експертизи товарознавці-експерти використовують деякі терміни: партія товару, зразок, проба, виїмка, вихідний зразок, середній зразок, несортний товар, брак, кількість.
Головною частиною завдання діяльності товарознавців-експертів є дослідження будь-якої партію товару, товарознавец-експерт обов'язково працює з різноманітними документами, які відносяться до неї. Окрім транспортних документів (вантажних, авіа- та інших накладних) у першу чергу товарознавец-експерт повинен оцінити правильність складання, відповідність фактичному стану і насиченість документів, які засвідчують якість товару. Поки в Україні відсутня єдина форма сертифіката якості товару, тому товарознавці-експерти досить часто зустрічаються з сертифікатами, які оформлені без врахування специфіки товару, критеріїв його нешкідливості та повноти відповідності споживчим вимогам. Перелічимо основні супровідні документи щодо якості партії товару, які можуть (і повинні) бути надані товарознавцю-експерту і які потрібні для його роботи:
Сертифікат якості (від латинського serto - вірно, fasere - робити) документ, що засвідчує якість товару.
Сертифікат відповідності документ, що засвідчує відповідність товару вимогам певних стандартів та норм. Видається органами Держстандарту України як результат проведення сертифікаційних заходів.
Сертифікат походження - документ, що вказує з якої країни експортується товар. У міжнародній торгівлі вважається за необхідне наявність в пакеті документів, які супроводжують продовольчий товар, різних видів карантинних посвідчень.
Ветеринарне посвідчення пред'являється митниці при ввезенні живої худоби, продукції її переробки і свідчить про те, що товар вивозиться із місць, де відсутні гостроінфекційні хвороби і худоба пройшла необхідну обробку.
Санітарне посвідчення також необхідне на митниці при ввезенні плодів, овочів, фруктів, тютюну-сирцю та інших товарів і засвідчує, що товари не заражені шкідниками, хворобами і походять епідеміологічно благополучних районів.
Якщо виникли будь-які неузгодженості під час транспортування, які можуть вплинути на якість або кількість товару, зацікавлена сторона повинна вимагати складання комерційного акта - інструмента, який фіксує розміри, характер нестачі, пошкоджень, ввезення вантажу у процесі транспортування. Він є підставою для пред`явлення отримувачем вантажу претензій організації про компенсацію збитків. Слід зазначити, що комерційний акт не складається, якщо нестача або надлишок товару знаходяться у межах норм природної нестачі.
Необхідність отримання компетентної товарознавчої експертизи та незалежної думки товарознавця-експерта виникає або під час закупівлі товару іноземного виробництв на території країни-постачальника або на митниці під час перетинання партії товару кордону України. Експертиза можлива тільки за умови піднесення до необхідного рівня ролі товарознавців-експертів у комерційній діяльності фірм, установ та інших суб'єктів підприємницької діяльності. Товарознавцями-експертами з митної справи можуть виступати особи, як мають відповідну освіту, знання, обов'язково досвід роботи з того питання, для дослідження якого вони залучаються. Враховуючи специфіку та велику відповідальність за результати експертизи, сформулювати обов'язки товарознавця-експерта можна таким чином: компетентність, об'єктивність, моральна стійкість. Останнє визначення характеризує такі непрості духовні і моральні категорії, як совісність, принциповість, відмова від особистих інтересів задля суспільних, непідкупність, чесність.
Виходячи із нагальних проблем сьогодення, однією з яких є підробка та зниження якості товарів, і відповідно до цього зростання значення товарознавчої експертизи, провідними завданнями товарознавців-експертів є визначення і можливість охарактеризувати види та засоби фальсифікації товарів. Товарознавці-експерти з митної справи повинні вміти оцінювати якість, споживчі переваги товарів, їх відповідність стандартам, нормам, вимогам законів, відрізняти товари-фальсифікати, товари-сурогати, нестандартні, несортні товари; консультувати по даним питанням зацікавлені сторони, впливати на створення громадської думки щодо певних товарів на ринку, спираючись на знання про їх високу якість; надавати реальну допомогу споживачеві у виборі товару, привінтивно формулювати та забезпечувати створення сучасних споживчих властивостей товарів. Здійснити і вирішити всі вище визначені питання товарознавцю-експерту без знаня про властивості товарів, експертизу їх якості неможливо. На сьогодні експертна функція товарознавців-експертів є найактуальнішою і поширюється, крім торгівлі, на митну справу, сферу стандартизації, сертифікації, захисту прав споживачів.
1.2. Класифікація та ассортимент какао-продуктів в Україні
За номенклатурним класифікатором - «Український класифікатор товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності» (УКТЗЕД) какао та какао-продукти належать до 18 групи :
18 Какао та продукти з нього
18 1801 00 00 00 Какао-боби, цілі та розмелені, сирі або смажені
18 1802 00 00 Шкарлупи, шкірки(лушпайки) та та інші виходи з какао (какаовела):
18 1803 Какао-паста, знежирена або незнежирена:
18 1804 00 00 Какао-масло, какао-жир:
18 1805 00 00 Какао-порошок, без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин:
Згідно Наказу «Соглашение о единой товарной номенклатуре внешне- экономической деятельности содружества независимих государств (СНГ)» №42 від 25.01.2002. Згідно якому всі товарні групи указані у УКТЗЕД дозволяється тлумачити за російським « ТН ВЄД СНГ 2000г» (УКТЗЕД не має власного детального тлумачення товарних груп на україньській мові).[29] Тому, таблиця 6, наводиться російскою мовою.
Таблиця 6
Класифікація какао-бобів, какао-продуктов та їх характеристика
№ товарной группы | Детальний опис товарної групи (по ТН ВЭД СНГ 2000г.) |
1801 1801 00 00 00 Какао-боби, цілі та розмелені, сирі або смажені | Какао-бобы, целые или дробленные, сырые или жереные. Какао-бобы - это семена, содержащиеся в большом кол-ве(от 25 до 80 ) в плодах дерева какао (Theobroma cacao). Они имеют плоскую яйцевидную форму и обычно фиолетового или красноватого цвета. Какао-бобы состоят из жесткой и хрупкой оболочки и очень тонкой внутренней пленки или кожицы беловатого цвета, покрывающей ядро и делящей его на несколько частей. Для ослабления их слегка горького вкуса, придания им приятного запаха и облегчения очистки от оболочки какао-бобы подвергаються ферментации; они могут быть обработаны паром и высушены. Их обжаривают, при этом оболочка легко отделяется от ядра, бобы становятся более хрупкими и улучшается их вкус и аромат. Затем их пропускают через рифленые вальцы, которые измельчают бобы и отделяют зародыши; в результате последующих операций оболочка, кожица и зародыши |
| удаляются от измельченных кусочков ядра (какао-крупки). В данную товарную позицию включаются сырые или жареные какао-бобы, целые (отделенные или не отделенные от оболочки, пленок или зародышей) или дробленные. В данную товарную позицию не включаются: а) шелуха, оболочка, кожица и прочие отходы какао (товарная позиция 1802); б) какао- паста (товарная позиция 1803) |
1802 Шкарлупи(какаовела), 1802 00 00 шкірки(лушпайки)та та інші виходи з какао: | Какавелла (шелуха, оболочка или кожица) и прочие отходы какао. В данную товарную позицию включаются отходы производства какао-порошка или какао-масла. Некоторые из этих отходов могут использоваться для дальнейшей экстракции какао-масла. Все они могут использоваться и для экстракции теобромина. В небольших количествах их можно добавлять в корм животным. В молотом виде их иногда используют вместо какао-порошка, который они напоминают по запаху, но не по вкусу. В данную товарную позицию включаются : 1. Шелуха, оболочки и кожица, отделенные в процессе обжаривания и измельчения зерен какао-бобов. Они содержат небольшие кусочки ядра (остающиеся прикреплен-ными к шелухе, оболочке кожицы и трудно отделяющиеся то них), из которых может быть экстрагировано некоторое количество какао-масла. 2. Зародыши какао-бобов, получаемые при прохождении какао-бобов через так называемый дежерминатор (зародышеотде- литель). Они практически не содержат жир. 3. Какао-пыль и пыль оболочек какао; обычно достаточно высокое содержание жира в этих продуктах является экономическим обоснованием для экстракции. Какао-жмых (получаемый в результате экстракции какао-масла из отходов шелухи, оболочек или кожицы, содержащих кусочки ядра, или из целых бобов). Эти жмыхи содержат частицы оболочек, пленок или кожицы и поэтому непригодны для производства какао-порошка или шоколада. |
| В данную товарную позицию не включаются какао-жмых без шелухи, оболочек и кожицы, получаемый в результате экстракции какао-масла из какао-пасты (товарная позицыя 1803). |
1803 1803 Какао-паста, знежирена або незнежирена: | Какао-паста, обезжиренная или необезжи- ренная. Какао-пасту получают путем измельчения жареных какао-бобов (очищенных от шелухи, оболочек , кожицы и зародышей) между нагретыми жерновами или дисковыми дробилками. При затвердевании полученный продукт формируют в виде таблеток, комков или брикетов. В этом состоянии паста может быть использована в кондитерской промышленности, но обычно ее применяют для производства какао-масла, какао-порошка и шоколада. В данную товарную позицию включаеться также какао-паста, полностью или частично обезжиренная (какао-жмых); она используется для производства какао-порошка или шоколада, или в некоторых случаях для производства теобромина. В данную товарную позицию не включаются какао-паста, содержащая добавки сахара или других подслащивающих веществ (товарная позиция 1806). |
1804 1804 00 00 Какао-масло, какао-жир:
| Какао-масло, какао-жир. Какао-масло – жировое вещество, содержащее- еся в какао-бобах, которое получают обычно путем горячего прессования какао-пасты или целых какао-бобов. Какао-масло низкого качества, часто называемое какао-жир, получают из испорченных какао-бобов или из различного рода отходов (шелухи, оболочек, пыли, и т.д.) либо прессованием, либо экстра-гированием соответствующими раствори- телями. |
| При комнатной температуре какао-масло – обычно твердое вещество, слегка маслянистое, желтовато-белого цвета; по запаху оно напоминает какао и имеет приятный вкус. Обычно его импортируют в плитах и используют при изготовлении шоколада (для обогащения какао-пасты), в парфюмерии (для извлечения эфирных масел методом |
| анфлеража), при производстве косметики и в фармации (для приготовления мазей, свечей и т.д.). |
1805 1805 00 00 Какао-порошок, без додання цукру чи інших подсолоджувальних речовин:
| Какао-порошок без добавок сахара или других подслащивающих веществ Какао-порошок получают путем измельчения частично обезжиренной какао-пасты, относя- щейся к товарной позиции 1803. В данную товарную позицию включается только какао-порошок без добавок сахара или других подслащивающих веществ. В нее включается, inter alia, какао-порошок, получаемый после обработки ядра какао-бобов, какао-пасты или какао-порошка щелочными веществами (карбонатом натрия или калия и т.д.) для повышения его растворимости (растворимое какао). Какао-порошок, содержащий добавки сахара или других подслащивающих веществ, и какао-порошок, в который добавлены сухое молоко или пептоны, включается в товарную позицию 1806. Однако лекарственные средства, в которых какао-порошок просто выполняет роль носителя или растворителя для лекарственных веществ, включаются в товарную позицию 3003 или 3004. |
Какао боби - насіння плодів тропічного дерева какао Theobroma cacao L. (рис. 8). З одного дерева знімають від 50 до 120 плодів, з яких одержують у середньому 1 кг ферментованих сухих какао бобів (рис. 9, 10).
Плід какао-дерева має овальну форму, довжиною 15—30 см і діаметром 6—8см, масу 300—500 г. Він складається з оболонки товщиною 15—20 мм, під якою міститься м'якоть (пульпа), а в ній знаходяться 30—50 насінь-бобів довжиною близько 25 мм, розташованих уздовж плоду в п'ять рядів.
Боби покриті твердою оболонкою — какао-веллою, у якій міститься зародок (паросток) і тверде ядро, що складається з двох сім'ядоль і вкриті ніжною сріблистою плівкою. [2]
Тільки зібрані какао-боби мають гірко-терпкий смак і бліде фарбування. У них міститься до 30% води і близько 30% какао-олії. Сирі какао-боби піддають ферментації, внаслідок чого проходить гідроліз фенольних сполук глікозидазами. Сахароза гідролізується до інвертного цукру, а арабіноза і галактоза виділяються з антоціанів. Тривалість ферментації какао бобів форастеро -5-7 днів, а кріоло - 1-3 дні. Потім здійснюється сушіння бобів. При цьому на початковій стадії фенольні сполуки частково окислюються і конденсуються при збільшенні доступу кисню повітря і дії полі-фенолоксидази, а потім руйнуються ферменти. Світлі какао боби (кріоло) набувають світло-коричневого, а фіолетові (форастеро) - темно-коричневого забарвлення. Смак замість терпкого, в'язкого стає більш м'яким і злегка гіркуватим, характерним для шоколаду. У результаті ферментації оболонка легше відокремлюється від ядра, що стає тендітним та крупночашечковим, що дуже важливо для їхньої промислової переробки. Боби здобувають коричневе фарбування. Після ферментації какао-боби піддають сушінню, при якій завершуються біохімічні й інші процеси. У результаті такої обробки какао-боби набувають належного забарвлення, специфічного аромату і смаку шоколаду, чашечкову структуру ядра.
Залежно від споживчих властивостей розрізняють какао-боби благородні (сортові), що мають ніжний смак і приємний тонкий аромат (Ява, Тринідад, Еквадор, Венесуела, Самоа та ін.), і споживчі (ординарні) з гірким, терпким, кислуватим смаком та сильним ароматом (африканські сорти, Байя, Пара, Гватемала, Куба та ін.). Ферментовані і висушені боби в залежності від сорту мають довжину 20—28 мм, ширину 12—16 мм, товщину 5—10 мм. Маса одного боба 0,8—2,0 г.[3] Оболонка легко відокремлюється від ядра, структура якого тендітна. Ядро складається з крупночашечкової маси коричневого кольору. Какао-боби мають в своєму складі велику кількість хімічних речовин . Так, вміст вуглеводів (сахарози, фруктози, глюкози) під час обсмажування знижується, причому глюкози зменшується більше, ніж фруктози. Значна кількість їх витрачається на цукроамінні реакції. При взаємодії з глюкозою лейцину при температурі 100 °С і валіну - 100 °С утворюються сполуки з характернім шоколадним ароматом. У деяких країнах подрібнюють какао-боби сирими або з попереднім підсушуванням.
Очищену від какаовели крупку обсмажують при температурі 125-130 °С. Завдяки цьому виключаються втрати какао масла, пов'язані з міграцією його із ядра в какаовєллу при обсмаженні сирих какао бобів, скорочується тривалість процесу і забезпечується більш рівномірне нагрівання.
Какао-терте (какао паста) - для одержання какао тертого розмелюють какао боби або какао крупку. При цьому відбуваеться розривання клітин і вивільнення з них какао масла. Переробка ушкоджених, зіпсованих бобів заборонена (ушкоджені – це боби , що змінили вигляд під впливом морської води, цвілі, чи окурювання, роз'їдання хробаками і мають затхлий смак). Какао не повинно містити ніяких сторонніх домішок. Лушпайки какао і насіння какао повинні бути присутнім у кількості, необхідній для виробів. Залишки (частки зерен, лушпайки, зародки і оболонки насінь), що виходять при очищенні бобів какао, не повинні додаватися до маси какао і не повинні перероблятися в ній. Чим тонші дисперговані клітини, тим більше какао масла виділяється з них і тим нижча буде в'язкість какао тертого. В'язкість какао тертого, вважають найціннішою технологічною характеристикою, що забезпечує відповідне змішування какао тертого з цукром, подрібнення і виділення летких кислот та вологи, обробку шоколадних мас, їх формування. Какао терте можна обробляти вуглекислими солями натрію, калію, амонію, завдяки чому значно поліпшується смак та аромат шоколаду і какао порошку. Це пояснюється тим, що луги нейтралізують кислоти, в їх присутності інтенсивніше окислюються дубильні речовини. Какао терте зберігають і обробляють у темперуючих збірниках, в яких його нагрівають до температури 85-90 °С, постійно помішуючи. Какао терте використовують для виробництва шоколадних мас, какао масла методом пресування. Після цього залишається жмих, з якого одержують какао порошок. [4]
Какао-масло - добувається зі звільнених від лушпайок какао бобів чи з маси какао пресуванням (без подальшої хімічної обробки). Какао масло входить до рецептури шоколадної маси. Кислотне число какао масла не повинно перевищувати 1,5. Какао-масло одержують з обробленої, тонко подрібненої маси крупки сушених зерен какао-бобів - какао-терте гарячим пресуванням. Віджате какао-масло - прозора рідина світло-жовтого кольору з ароматом какао. В рідкому стані воно світло-жовтого кольору з характерним ароматом какао. При охолодженні какао-масла до температури нижче як 20 °С воно набуває кристалічної структури, стає твердим і крихким, зменшується в об'ємі, що особливо важливо при формуванні шоколадних виробів. При 16—18 °С консистенція тверда, ламка, а при 40 °С прозора рідина, допускається незначна кількість часток какао-тертого. [5]
Какао порошок - (знежирене, сплавлене какао) - це тонкоподрібнений продукт з какао жмиха , перетворені в порошок, обпалені, звільнені від лушпайок, неушкоджені, знежирені боби какао, чи боби, оброблені лугами, карбонатами лугів, карбонатами лужноземельних металів, аміаком і його солями.. Використовують для приготування напоїв, при виробництві кондитерських виробів і деяких інших продуктів. При виробництві какао порошку крупку можуть обробляти водним розчином вуглекислого калію, що забезпечує товарному продукту високу якість. Порошок какао, що містить не менш 20% жиру, повинен бути позначений як сильно знежирений, і повинен містити, принаймні, 10% олії какао. .Вміст води не повинен перевищувати 9%. Вміст золи не повинен складати більш 5%, не більш 7% при розрахунку на масу какао, що містить 55% олії какао. До його складу входять, г/100 г: білки - 24,2, жири - 11-16, клітковина - 15,5 крохмаль та інші полісахариди - 24,4, зола - 6,3, органічні кислоти - 1,0. По вмісту жиру розрізняють сильно і слабкознежирений порошок какао. [4] «Слабкознежирений» порошок какао повинен містити не менш 20% жиру. «Сильнознежирений» порошок какао повинний бути ясно позначений як «бідний жирами»; порошок какао, присмачений пряностями (ароматизований), повинен бути позначений як такий. Для надання какао-порошку аромату додають ванілін і этил-ванілін. Асортимент какао порошку формується з урахуванням масової частки жиру, внесених добавок і використання додаткової обробки вуглекислими лугами. Какао порошок Срібний ярлик містить (13 ± 1)% ж;іру і 0,1 кг/т ваніліну; Золотий ярлик, Прима і Наша марка - (15 ± 1)% жиру і 0,1 кг/т ваніліну, Російський - (14 + 1, - 3) % жиру, 20,2 кг/т соєвого фосфатидного концентрату і 0,1 кг/т ваніліну, Оригінальний - (12 ± 1) % жиру і 49,8 кг/т кави смаженої молотої. [1]
Хімічний склад та харчова цінність какао-бобів та продуктів їх переробки Найбільш цінною складовою частиною какао-бобів є ядро. Завдяки значному вмісту какао масла (48-54 %), а також наявності білкових (11,8-15,2)%, дубильних речовин (3,2-5,8)%, крохмалю (6,5-10,0)%, теоброміну (0,8-2,1)%, кофеїну (0,05-0,34)%. Вміст какао-велли складає від маси бобів 10,0—14,5 %, зародка —0,6—1,0%, ядра —85,0—89,3 % (табл.7.).
Какао масло - характеризується високими споживчими властивостями. В рідкому стані воно світло-жовтого кольору з характерним ароматом какао. Особливістю какао масла є однорідність його тригліцеридного складу, тобто вміст до 80 % однотипних 2-олеодінасичених триглі-церидів. Граничне значення тригліцеридного складу становить, %: тринасичені - до 2,5; дінасичені - 75-85, у тому числі 2-олеодіпаль-митин, ПОП 4-16, 2-олеопальмитостеарин, ПОС 35-57, 2-олеодісте-арин, СОС 18-27; мононасичені - діненасичені 12-21, триненасиче-ні - до 4; частка окремих жирних кислот в какао, %: пальмитинової- 24-32, стеаринової- 32-38, олеїнової - 30-38, лінолевої - 2-3, миристинової - 0-1, арахідонової - 0-1. Фізико-хімічні показники какао-олії такі: температура плавлення початкова 31—34, кінцева 33—36 °С. Температура застигання 23—28 °С. Йодне число 33—36. Кислотне число 1,0—1,5. Число омилення 192—200. Коефицент рефракції при 40°С — 1,4560 — 1,4578, при 60 °С — 1,4489 — 1,4496. Щільність, кг/м3: при 40 °С — 998— 999, при 100 °С — 857—858. [3]
Таблиця 7
Середній хімічний склад какао-бобів, % на суху масу речовини
Складові частини | Ядро | Какао-велла | Зародок |
Жири | 54,0 | 1,2-4,6 | 24,5 |
Білкові речовини | 11 | 12,2-15,8 | 2,3-3,5 |
Клітковина | 9,0 | 13-18 | 2,6-3,0 |
Дубильні речовини (на суху знежирену речовину) | 6,0 | 0,7-1,3 | _ |
Крохмаль | 6,0 | 3,6-5,4 | _ |
Вода | 5 | 6-12 | 5—7 |
Зола | 2,6 | 6,5-9 | 6,2-7,2 |
Пентозани | 1,5 | _ | _ |
Органічні кислоти | 1,5 | _ | _ |
Теобромін | 1,2 | 0,4-1,0 | 1,7 |
Цукор | 1,0 | _ | _ |
Кофеїн | 0,2 | 0,11-0,19 | 0,2 |
Питома теплоємкість — при 28 °С 7, а при 100°С — 2,2 кдж/(кг·К). Воно має властивість поліморфізму, яка полягає в тому, що, не змінюючи складу, при нагріванні воно утворює чотири структурні кристалічні форми від метастабільної аморфної (18 °С) до стабільної кристалічної (32—36 °С), які відрізняються по температурі плавлення, щільності, прозорості та іншим властивостям. Такий склад зумовлює добре виражені поліморфні властивості кристалічної структури какао масла, які проявляються в можливості утворювати декілька кристалічних модифікацій, що суттєво відрізняються за фізичними властивостями. Специфічні властивості какао масла (крихкість, твердість у поєднанні з легкоплавкістю) забезпечуються утворенням стабільної β-кристалічної структури з температурою плавлення 34-36 °С і температурою остигання за Жуковим 22-25 °С, твердість якої при 20 °С становить 700-1000 г/см3 за Камінським.
Таблиця 8
Зміна в'язкісті рідкої какао-олії при нагрівані
Температура, °С | 35 | 40 | 50 | 60 | 70 | 75 | 90 |
В'язкість, Па ·с·10 ̄² | 52 | 38 | 28 | 21 | 16 | 15,4 | 13,6 |
Для накопичення стабільної β-форми в технологічну схему виробництва шоколаду включають спеціальну операцію - темперування. Масова частка твердих гліцеридів какао масла при відповідній температурі така, %: 0 °С - 60-70; 10 °С - 60-80, 20 °С - 70-85; 30°С-37-45. Згідно ОСТ 18-210—75 какао-олія має колір від світло-жовтого до кремового. Температура повного розплавлювання 32—35 °С; температура застигання не менше 24 °С (табл.8.). При 16—18 °С консистенція тверда, ламка, а при 40 °С прозора рідина, допускається незначна кількість часток какао-тертого. Завдяки однорідності тригліцеридного складу какао масло несумісне з жирами іншого складу, оскільки вони утворюють з триг-ліцеридами какао масла евтектичні суміші, що характеризуються низькою температурою остигання і твердістю. Тому з какао маслом сумісні тільки жири з високою концентрацією 2-олеодінасичених тригліцеридів. Жири, які мають у своєму складі більше як 2 % трансізомерів, при додаванні до какао масла порушують його характеристики плавлення і застигання.
Органічні кислоти в какао бобах бувають нелеткими (лимонна, яблучна, винна, щавлева) і леткими (оцтова, а в бобах із стороннім запахом - масляна і валеріанова). Загальний вміст кислоти в перерахунку на лимонну становить близько 2 %; у споживчих сортах більше, ніж у благородних, що пов'язано з тривалістю ферментації ( див. табл. 8.).
Білкові речовини в какао бобах представлені переважно альбумінами і глобулінами (табл. 9).
Таблиця 9
Вміст незамінних амінокислот у какао-бобах і какао-порошку, мг/100 г
Продукт | Валін | Изолей-цин | Лейцин
| Лізін | Метіо-нін | Трео-нін | Тріпто-фан | Феніла-ланін |
Какао-боби | 550 | 530 | 800 | 730 | 150 | 445 | 160 | 730 |
Какао-порошок | 1248 | 857 | 1550 | 1050 | 312 | 924 | 312 | 1184 |
Теобромін - алкалоїд пуринового ряду, за складом близький до кофеїну, але менш розчинний і тому стимулююча його дія на серцеву діяльнисть проявляється більш слабко. Він має гіркий смак, сприяє посиленню шоколадного аромату в какао бобах при обсмажуванні. Теобромін збуджує центральну нервову систему, тобто знімає втому і підвищує працездатність м'язів, сприятливо діє при отруєнні наркотиками. Його можна використовувати як сечогінний засіб. Одночасно при значній дозі теобромін викликає частіше серцебиття, тремтіння кінцівок, а великі його дози отруйні. Теобромін і щавлева кислота, що містяться в какао бобах, можуть зменшувати вміст кальцію в організмі і приводити до послаблення кісткових утворень. Какао продукти і шоколад не рекомендується споживати, демпінг-синдромі, хворобах печінки і жовчного міхура, гіпертонічній хворобі, недостатності кровообігу.
Фенольні сполуки - важливіші речовини, що зумовлюють якість какао бобів та продуктів їх переробки. Вони можуть окислюватись під дією ферментів, а також вступати в реакції з іншими складовими частиками какао бобів, завдяки чому зумовлюють смак, аромат і колір шоколаду. Окислююча конденсація катехинів і лейкоантоціанів має місце при обсмажуванні какао-бобів в процесі конширування шоколаду. У процесі окислення лейкоаитоціанів утворюються відповідні актсціанідини, а при окисленні катехінів накопичуються нерозчинні продукти коричневого кольору - флабафени.
Ароматичні речовини какао бобів відіграють важливу роль у формуванні відповідного аромату какао продуктів та шоколаду. На смак і аромат шоколаду впливають такі фактори, як сорт какао бобів, ступінь стиглості плодів при збиранні врожаю, спосіб ферментації свіжого насіння, обсмажування і подальший процес переробки напівфабрикатів какао. В какао продуктах виявлено близько 300 таких сполук (ліналоол, спирти, альдегіди, кетони, кислоти, ефіри, аміни тощо). Серед мінеральних речовин у какао бобах переважають, мг/100 г: калій - 650-840, фосфор - 780-1040 (у перерахунку на P₂O₅), магній - 21-30, кальцій - 5-10. У складі какеовели цих елементів в середньому в 3,2 разе більше. [2]
... України. До товарів, що імпортуються на територію України, застосовується національний режим сертифікації. Шоколад підлягає обов’язковій сертифікації, тому при переміщенні через митний кордон України шоколад повинен мати обов’язково сертифікат відповідності (додаток ). До засобів нетарифного регулювання відноситься також контроль державних органів: · експортний контроль · ...
... митних цілей, включаючи стягнення штрафів та застосування інших санкцій за порушення митних правил, передбачених законодавчими актами України, і для ведення митної статистики[7]. РОЗДІЛ II ТОВАРОЗНАВЧА ЕКСПЕРТИЗА ШОКОЛАДУ, ЯКИЙ НАДХОДИТЬ В УКРАЇНУ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ 2.1. КЛАСИФІКАЦІЯ ТОВРОЗНАВЧА ШОКОЛАДУ ТА ЗА УКТ ЗЕД, ЩО ОФОРМЛЯЄТЬСЯ НА ПІВНІЧНІЙ РЕГІОНАЛЬНІЙ МИТНИЦІ За бі ...
... засвідчує системне поглиблення співробітництва вітчизняної митниці з європейськими структурами. Розділ 2. Аналіз впливу митно-тарифного регулювання на зовнішньоекономічну діяльність ВАТ “Київмедпрепарат” 2.1 Механізм впливу митно-тарифного регулювання на ефективність діяльності підприємства ВАТ “Киівмедпрепарат” на внутрішньому та зовнішньому ринках Серед економічних функцій мита можна ...
... івлі сировиною та продуктами харчування застосовуються типові умови, які містять послідовність визначення цін, платежів та розрахункову документацію. Рівень ціни товару – це основне питання зовнішньоторгової угоди. Контрактна ціна має базуватися на рівні світової ціни. Практично світові ціни – це експортні ціни основних постачальників даного товару та імпортні ціни у найважливіших центрах імпорту ...
0 комментариев