Митний контроль природного газу, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом

1.3          Митний контроль природного газу, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом

 

1.3.1      Правове регулювання митного контролю природного газу

Зручне географічне розташування України на основних шляхах транспортування природного газу із найбільш газодобувних регіонів Російської Федерації, Центральної Азії та Близького Сходу його основним споживачам Західній, Центральній та Східній Європі обумовлює важливу роль газотранспортної системи України.[11]

Системами магістральних газопроводів, що перебувають у користуванні Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, російський природний газ надходить до багатьох країн. Пропускна спроможність газотранспортної системи України, яка перебуває в розпорядженні Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, на вході становить 290 млрд. м³, а на виході (в країни Західної, Центральної і Східної Європи, а також Молдову та південь Росії – майже 170 млрд. м³ на рік. Через Україну в Європу транспортується близько 97 % експортних обсягів російського газу ВАТ “Газпром”.[12]

Державною митною службою України був прийнятий Наказ від 17 серпня 1998 року № 511 “Про затвердження Порядку митного контролю та митного оформлення природного газу, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом” на прикладі якого можна розглянути загальний порядок здійснення митного контролю природного газу, який переміщується трубопровідним транспортом, а також типовий порядок його митного оформлення.[13]

Метою запровадження цього Порядку було встановлення єдиних норм і правил, що мають діяти під час переміщення через митний кордон природного газу, а також запобігання його незаконному переміщенню, визначення переліку документів, необхідних для здійснення його митного контролю та митного оформлення. Він розроблений відповідно до Митного кодексу України, законів України та інших нормативно-правових актів і не змінює існуючого технологічного процесу транспортування природного газу. Основними положеннями цього Порядку є:

ü   газ, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом, підлягає митному контролю та митному оформленню відповідно до чинного законодавства;

ü   переміщення газу трубопровідним транспортом через митний кордон України без оформлення Центральною енергетичною митницею ЗВМД не допускається, здійснюється залежно від заявленого митного режиму і під митним контролем;

ü   суб’єкти підприємницької діяльності України, які здійснюють експортно-імпортні операції з газом або переміщують його транзитом територією України, проводять декларування у Центральній енергетичній митниці або інших митницях;

ü   митний контроль експортної частини бартерних контрактів, в яких імпортною частиною є поставка газу, а також імпортної частини бартерних контрактів, в яких експортною частиною є поставка газу, здійснюється Центральною енергетичною митницею митне оформлення зазначених частин бартерних контрактів здійснюється митницями за погодженням з Центральною енергетичною митницею;

ü   митне оформлення газу, що надходить як давальницька сировина, здійснюється Центральною енергетичною митницею або за погодженням з нею митницею, у зоні діяльності якої знаходиться переробне підприємство.

Зараз під час митного контролю природного газу митними органами також застосовуються нормативні документи, які діють паралельно з зазначеним Порядком. Це “Тимчасова інструкція щодо здійснення фактичного контролю природного газу, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом”, затверджена НАК “Нафтогаз України” ДМСУ та введена в дію спільним наказом від 25.01.2000 № 21/37, а також “Тимчасова інструкція здійснення митного контролю за обсягами природного газу, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом для зберігання в підземних сховищах газу”, затверджена спільним наказом НАК “Нафтогаз України” та ДМСУ від 30.11.2000 №378/685.

Центральна енергетична митниця постійно розробляє та затверджує нормативні документи, які установлюють єдині норми та правила, що діють при переміщенні через митний кордон України природного газу і спрямовані на запобігання їх незаконному переміщенню. У своїй роботі вона взаємодіє з Національною акціонерною компанією “Нафтогаз України”, Міністерством палива та енергетики України, Міністерством транспорту та іншими державними органами та відомствами з питань стосовно переміщення енергоносіїв, аналізує та узагальнює практику застосування законодавства України з питань митного контролю та митного оформлення енергоносіїв, вносячи до Держмитслужби України пропозиції щодо його удосконалення.

Але все-таки, правове регулювання митного контролю природного газу хоча і є досить регламентованим, необхідним є систематизація цих нормативно-правових та інших актів.

1.3.2   Порядок здійснення митного контролю та митного оформлення природного газу

На сьогодні Україна є найбільшим у світі транзитером природного газу.[14]

Природний газ, що переміщується через митний кордон України, перебуває під митним контролем з моменту його фактичного надходження на митну територію України і до закінчення митного оформлення відповідно до митного режиму випуску у вільне використання або вивезення за межі митної території України.

Зони митного контролю визначаються Центральною енергетичною митницею на території спеціальних об’єктів:

ü  газовимірювальних станцій (ГВС);

ü  газорозподільних станцій (ГРС);

ü  підземних сховищ газу (ПСГ);

ü  магістральних трубопроводів.

При цьому обираються найближчі до кордону відповідні об’єкти.

Підземним сховищем газу (ПСГ) називається технологічний комплекс, створений у природній або в штучній порожнині надр для накопичення газу, і технологічно поєднані з ним споруди, призначені для періодичного наповнення природним газом, зберігання його й відбору для постачання споживачам газу.

Газовимірювальні і газорозподільні станції також є пунктами прийняття-передання газу.

Пункт прийняття-передання газу (ПППГ) - це газовимірювальні або газорозподільні станції, пункти вимірювання витрати газу (ПВВГ), на яких установлено газовимірювальні прилади та здійснюється прийняття-передання газу.

Пункти пропуску газу через митний кордон України (ППГ) - найближчі до державного кордону України ГВС або ГРС і ПВВГ, на яких здійснюється контроль обсягів та якості природного газу, що перемішується через митний кордон України трубопровідним транспортом.[15]

Строк перебування газу під митним контролем обчислюється:

ü   під час імпорту - з дати підписання українським та іноземним перевізниками акта прийняття-передання газу в пунктах прийому газу в систему газопроводів України та проставлення штампа “Під митним контролем” на акті чи його копії, завіреній українським перевізником, і до повного оформлення ВМД;

ü   під час експорту - з дати підписання українським та іноземним перевізниками акта прийняття-передання газу в пункті передачі газу на експорт у країни Західної Європи та проставлення штампа “Під митним контролем” на акті чи його копії, завіреній українським перевізником, і до повного оформлення ВМД;

ü   під час транзиту - з дати підписання українським та іноземним перевізниками акта прийняття-передання газу в пунктах прийому газу в систему газопроводів України та проставлення штампа “Під митним контролем” на акті чи його копії, завіреній українським перевізником, і до повного оформлення ВМД;

ü   під час тимчасового ввезення газу – з дати підписання іноземним та українським перевізниками акта про прийняття-передання газу в пунктах прийняття його в систему газопроводів України, а також проставлення штампа “Під митним контролем” на акті чи його копії, завіреній українським перевізником, і до переміщення його за межі митної території України в термін, заявлений митниці власником під час оформлення тимчасового ввезення, але не більше одного року.[16]

У процесі здійснення митного контролю і митного оформлення природного газу під актом про прийняття-передання природного газу та тимчасовим ввезенням газу розуміється - товарно-транспортний документ, який містить дані про загальну кількість обсягів природного газу, поставленого протягом календарного місяця, з розподілом його між суб’єктами ЗЕД.

Митний контроль за обсягами природного газу, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом, здійснюється посадовими особами митних органів, у зоні діяльності яких розташовано пункти пропуску газу (ППГ), шляхом звірення показань приладів обліку кількості та якості природного газу з даними документації прийняття-передання газу, а також проставлення на ній штампа “Під митним контролем”.

Державною митною службою визначено, що як документація прийняття-передання газу (документація ПППГ) використовуються місячні акти про прийняття-передання газу та сертифікати якості газу.

Посадові особи митних органів, які здійснюють митний контроль у пунктах пропуску газу, не пізніше другого числа місяця, наступного за звітним, передають до Центральної енергетичної митниці каналами факсимільного зв’язку інформацію про результати митного контролю за обсягами природного газу, переміщеного через митний кордон України трубопровідним транспортом за звітний період.

Для митного оформлення газу, що переміщується через митний кордон України, суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в митницю подаються відповідні документи та відомості.

Як одна партія декларуються об’єми газу, що переміщується за одним зовнішньоекономічним договором (контрактом) і за одним актом прийняття-передання у строк, що не перевищує 30 діб з початку першої поставки.

У разі, коли зовнішньоекономічний договір (контракт) передбачає декілька форм розрахунків (за різними характерами угоди), партією товару вважаються об’єми газу, поставленого за одним актом прийняття-передання протягом одного календарного місяця, які відповідно до зовнішньоекономічного договору (контракту) відповідають одному характеру угоди. Під час митного оформлення зазначеної партії газу митні органи можуть приймати акт прийняття-передання та рахунок-фактуру (інвойс) на загальні об’єми газу, що був поставлений протягом календарного місяця, згідно із зовнішньоекономічним договором (контрактом).[17]

Декларування газу здійснюється шляхом подання суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності ЗВМД та ВМД. Ці декларації заповнюються відповідно до встановленого порядку з поданням митному органу відповідних документів та відомостей. Разом із ЗВМД та ВМД подаються їх електронні копії.

ЗВМД подається митниці суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності не раніше ніж за місяць до планової поставки газу.

Одночасно із ЗВМД до митниці подається зовнішньоекономічний договір (контракт). Після оформлення ЗВМД суб’єкт ЗЕД надає її копію перевізнику. Це є підставою для переміщення газу трубопровідним транспортом через митний кордон України.

Переміщення газу через митний кордон України у разі подання ЗВМД може проводитись перевізником тільки протягом установленого в ній періоду.

Не пізніше 15 днів, що вираховуються з останнього дня фактичного переміщення об’єму газу, заявленого у ЗВМД, декларант має подати митниці ВМД, оформлену відповідно до заявленого у ЗВМД митного режиму.

Для митного оформлення газу за ВМД потрібні такі документи.

У режимі імпорту:

ü   зовнішньоекономічний договір (контракт);

ü   акт прийняття-передання газу, підписаний у пунктах прийому газу в систему газопроводів України українським та іноземним перевізниками;

ü   акт прийняття-передання газу, підписаний сторонами договору (контракту) й завірений українським перевізником;

ü   рахунок-фактура (інвойс) на об’єм газу, що декларується;

ü   сертифікат якості на партію газу, що декларується;

ü   копія довідки про декларування валютних цінностей;

ü   копія облікової картки суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності;

ü   документ, що засвідчує особу декларанта.
У режимі експорту:

ü   зовнішньоекономічний договір (контракт);

ü   акт прийнятгя-передання газу, підписаний українським перевізником та перевізником країни, першої на шляху переміщення газу в країну експорту (в разі експорту газу українського походження);

ü   акт прийняття-передання газу, підписаний сторонами договору (контракту) і завірений українським перевізником;

ü   рахунок-фактура (інвойс) на об’єм газу, що декларується;

ü   платіжне доручення на загальну суму всіх установлених законодавством платежів;

ü   копія довідки про декларування валютних цінностей;

ü   копія облікової картки суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності, документ, що засвідчує особу декларанта.

У разі, коли експортер не є видобувником газу, подаються такі документи про походження газу:

ü  договір (контракт) між експортером та видобувником газу;

ü  акт прийняття-передання, підписаний експортером та видобувником газу;

ü  сертифікат про походження газу.

У режимі транзиту:

ü  зовнішньоекономічний договір (контракт);

ü  акт прийняття-передання газу, підписаний українським та іноземним перевізниками в пунктах приймання газу в систему газопроводів України;

ü  акт прийняття-передання газу, підписаний українським та іноземним перевізниками в пунктах передачі газу в країни Західної Європи;

ü  сертифікат якості партії газу, що декларується;

ü  копія довідки про декларування валютних цінностей;

ü  платіжне доручення на загальну суму всіх установлених законодавством платежів;

ü  копія облікової картки суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності;

ü  документ, що засвічує особу декларанта.

У режимі тимчасового ввезення газу:

ü   зовнішньоекономічний договір (контракт) про закачування газу в ПСГ для тимчасового зберігання та про його відбір;

ü   акт про прийняття-передання газу, підписаний іноземним та українським перевізниками в пунктах прийняття газу в систему газопроводів України;

ü   рахунок-фактура (інвойс) на об’єм газу, що декларується;

ü   сертифікати якості на партії газу, що декларуються;

ü   платіжне доручення на загальну суму всіх установлених Законодавством платежів;

ü   копія довідки про декларування валютних цінностей;

ü   копія облікової картки суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності;

ü   документ, що засвідчує особу декларанта.

У разі зворотного вивезення газу:

ü   зовнішньоекономічний договір (контракт);

ü   акт про прийняття-передання газу, підписаний іноземним та українським перевізниками в пунктах прийняття газу в систему газопроводів України;

ü   акт про прийняття-передання газу, підписаний українським та іноземним перевізниками в пунктах передання газу з газотранспортної системи України;

ü   рахунок-фактура (інвойс) на об’єм газу, що декларується;

ü   сертифікати якості природного газу;

ü   платіжне доручення на суму всіх установлених законодавством платежів;

ü   копія ВМД, за якою об’єми газу були оформлені в режимі тимчасового ввезення;

ü   копія довідки про декларування валютних цінностей;

ü   копія облікової картки суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності;

ü   документ, що засвідчує особу декларанта.[18]

Сплата митних платежів під час митного оформлення газу, що переміщується через митний кордон України, здійснюється на загальних підставах відповідно до законодавства України.

Фактичні об’єми газу, що ввозиться на митну територію України (вивозиться за її межі), не повинні перевищувати об’єми, які заявлені в ЗВМД.

У разі нездійснення фактичного ввезення (вивезення) газу за оформленою ЗВМД така ЗВМД анулюється.

У разі ввезення (вивезення) газу в кількості, меншій заявленої в ЗВМД, оформлення ВМД здійснюється на фактично переміщувану кількість газу.

Тобто, порядок здійснення митного контролю та митного оформлення природного газу є складною процедура, що для митного оформлення газу за ВМД, зокрема, вимагає велику кількість документації в залежності від заявленого режиму.