Мінеральні в’яжучі речовини

3. Мінеральні в’яжучі речовини

55. Визначити вихід будівельного гіпсу і ангідритового в’яжучого із 1 т гіпсового каменя 3–го сорту, вологістю 7%, що містить 80% СаSO₄×2H₂O. В склад домішок входять 7% глини, 9% піску, 4% органічних включень.

Маса сухого гіпсового каменя m_г.к.=1000×0,93=930 кг.

В хімічному процесі отримання в’яжучих буде приймати участь маса двоводного гіпсу: m_г.=930–0,2×930=744 кг.

Реакції отримання будівельного гіпсу і ангідритового в’яжучого:

СаSO₄×2H₂O=СаSO₄×0,5H₂O+1,5H₂O;

СаSO₄×2H₂O=СаSO₄+2H₂O.

Кількість напівгідрату і ангідриту в будівельному в’яжучому, отриманому із 744 кг гіпсу, знайдемо із пропорцій:

172 кг СаSO₄×2H₂O – 145 кг СаSO₄ × 0,5H₂O

744 кг СаSO₄×2H₂O – Х кг СаSO₄ × 0,5H₂O

Х_{СаSO4×0,5H2O}=(744×145)/172=627 кг;

172 кг СаSO₄×2H₂O – 136 кг СаSO₄

744 кг СаSO₄×2H₂O – Х кг СаSO₄

Х_СаSO4=(744×136)/172=588 кг

У в’яжуче перейдуть домішки у кількості 16% від маси сухого гіпсового каменя (органічні домішки повинні вигоріти), тобто 158 кг.

Таким чином, із 1 т гіпсового каменя повинно вийти: будівельного гіпсу – m_б.г.=627+158=785 кг або ангідритового в’яжучого m_а.в.=88+158=746 кг.

56. Для отримання 1 моля напівводного гіпсу із двогідрату теоретично потрібно затратити q=84 кДж теплоти, а 1 моля вапна із карбонату кальцію q₁=190 кДж. Яка витрата умовного палива необхідна для отримання 1 т СаSO₄×0,5H₂O і СаО?

Мольна маса СаSO₄×0,5H₂O рівна 145 г/моль. Значить, для отримання 1 т напівводного гіпсу потрібно:

Q=(q×1000)/0,145=(84×1000)/0,145=579310 кДж.

1 т умовного палива еквівалентна 29330 кДж теплоти. Значить, для отримання 1 т напівводного гіпсу необхідна витрата палива

Т=579310/29330=19,75 кг.

Для отримання 1 т СаО необхідно

Т₁=(190×1000)/(0,056×29330)=115,7 кг.

57. Визначити пористість затверділого будівельного гіпсу, якщо водогіпсового відношення В/Г=0,7. Дійсна густина r_г=2,7 г/см³.

Перший спосіб рішення. Для визначення пористості затверділого будівельного гіпсу визначимо його дійсну і середню густину.

Дійсна густина затверділого гіпсу r=m_г.з /v_a, де m_г.з – сумарна маса гіпсу і хімічно зв’язаної води в одиниці абсолютного об'єму v_a.

Склад хімічно зв’язаної води В_х.зв. легко знайти із рівняння гідратації основного компонента будівельного гіпсу

H₂O:СаSO₄×0,5H₂O+1,5H₂O=СаSO₄×2H₂O.

В_х.зв.=(27×100)/145=18,6%.

Припустимо, що густина хімічно зв’язаної води r_в=1, тоді

.

Середня густина затверділого гіпсу r_о=m_г.з/v, де v – об’єм з урахуванням пор, утворених надлишковою породою.

.

Пористість затверділого гіпсу:

П_з.г.=(1–r_о/r)·100=(1–1,1/2,13)·100=48%

Другий спосіб рішення більш простіший:

.

58. Скільки вапнякового тіста ( по масі і об’єму), із вологістю w_т=50% можна отримати із m_в=15 т негашеного вапна із активністю А=85%. Середня густина вапняного тіста r_т=1400 кг/м³.

Склад активного СаО в 15 т негашеного вапна

СаО_акт.=(А×m_в)/100=(85×15)/100=12,75 т.

Гашення вапна проходить за рівнянням СаО+Н₂О=Са(ОН)₂.

Із 56 масових частинок СаО можна отримати 74 частини сухого гідратного вапна, а із 12,75 т СаО

m_Са(ОН)2=(12,75×74)/56=16,84 т.

Можлива кількість вапнякового тіста:

по масі

по об’єму .

59. Яку кількість гідратного вапна і води міститься у вапняному тісті масою m_т=10 т із середньою густиною r_т=1400 кг/м³? Дійсна густина порошкоподібного гідратного вапна r_п=2,05 г/см³.

1 м³ вапняного тіста можна уявити через суму об’ємів гідратного вапняку і води, тобто m_п/r_п+m_в/r_в=1, де m_п і m_в – маса відповідно сухого гідратного вапна (пушонки) і води; r_в – густина води.

.

Звідси вміст в 1 м³ вапняного тіста гідратного вапна m_п==0,781 т (55%); води m_в=1,4–0,781=0,619 т (45%).

В 10 т вапняного тіста міститься гідратного вапна

m`<sub>п</sub>=(0,781×10/1,4=5,58 т, води m`_в=4,42 т.

Вміст гідратного вапна у вапняному тісті, як і інших речовин в тістоподібних масах, можна також визначити за формулою:

,

де Т – вміст твердої речовини в тісті, кг/м³; r_п – дійсна густина твердої речовини, що утворює з водою тістоподібну масу, г/см³; r_о – середня густина тіста, кг/м³.

60. Розрахувати активність вапна, отриманого із крейди, що містить 42,5% СаО; 3,5% MgO;17,5% SiO₂+Al₂O₃, при втратах при прокалюванні в.п.п.=36,5%. Ступінь декарбонізації крейди при випалі х=0,9.

Для розрахунку активності вапна А можна використати формулу А.В. Волженського, виведену в припущенні, що залишок у випаленому матеріалі СО₂ зв’язаний тільки з оксидом калію:

,

де R₂O₃ – сумарний вміст у сировині Al₂O₃ + Fe₂O₃, %.

61. Для визначення складу напівводного гіпсу у будівельному гіпсі наважку подрібненого гіпсу m_г=2,5 г, попередньо висушену до постійної маси, залили водою. Затверділий матеріал висушили при 50 – 55^оС до постійної маси, яка стала яка стала m_г.з.=2,84 г. Який вміст в будівельному гіпсі СаSO₄×0,5H₂O?

Із реакції СаSO₄×0,5H₂O+1,5H₂O=СаSO₄×2H₂O можна заключити, що для гідратації 145 г СаSO₄×0,5H₂O потрібно 27 г води. У нашому випадку, для гідратації х г напівводного гіпсу потрібно m_г.з.–m_г. г води.

62. При визначенні вмісту у негашеному кальцієвому вапні активних СаО+MgO на титрування m=1,2 г вапна використано v=37,5 мл 1 н розчину НСl. До якого сорту по вмісту активних СаО і MgO належить вапно?

З реакції нейтралізації, що відбувається при титруванні (СаО+2НС1=СаС1₂+Н₂О), витікає, що 1 мл 1 н розчину соляної кислоти відповідає 0,028 г СаО.

Можна скласти відношення:

0,028 г СаО – 1 мл НС1

m г СаО – v мл НС1

Звідки, СаО=(0,028·v/m)·100=87,5%.

Для кальцієвого вапна вміст MgO – не більше 5%. Можна вважати, що у дослідженому вапні вміст активних СаО+MgO=87%. Це відповідає по ДСТУ В.2.7–90–99 нормам для негашеного вапна 2–го сорту.

63. Хімічний склад цементного клінкера, %: СаО–65,5; SiO₂ – 22,2; Al₂O₃ – 6,4; Fe₂O₃ – 3,1; MgO – 1,5; SO₃ – 0,4; Na₂O – 0,9. Визначити вміст у клінкері трьохкальцієвого силікату С₃S, двокальцієвого силікату С₂S, трьохкальцієвого алюмінату С₃А, чотирьохкальцієвого алюмофериту С₄АF, а також сульфату кальцію СаSO₄. Встановити по табл. 3.1, до якого виду відноситься клінкер.

Таблиця 3.1

Мінералогічний склад цементних клінкерів, %, можна визначити за формулами, запропонованими В.А.Кіндом:

С₃S=3,8·SiO₂(3КН–2)

С₂S=8,6·SiO₂(1–КН)

де КН – коефіцієнт насичення, що показує відношення кількості оксиду кальцію в клінкері, фактично зв’язаного з кремнеземом. До кількості його, теоретично необхідному для повного зв’язування кремнезему в трьохкальцієвий силікат. Коефіцієнт насичення вираховують по спрощеній формулі:

.

Формули для розрахунку С₃А і С₄АF вибираються в залежності від значення глиноземистого модуля ГМ, рівного відношенню процентного вмісту Al₂O₃ і Fe₂O₃.

При ГМ>0,64: С₃А=2,65·(Al₂O₃–0,64·Fe₂O₃); С₄АF=3,04·Fe₂O₃.

При ГМ<0,64: С₃А=1,7·(Al₂O₃–1,57·Fe₂O₃); С₄АF=4,77·Al₂O₃.

Вміст сульфату кальцію визначають за формулою

СаSO₄=4,77·SO₃.

За допомогою наведених вище формул розрахуємо мінералогічний склад клінкера по даним хімічного аналізу.

,

ГМ=6,4:3,1=2,06;

С₃S=3,8×22,2·(3×0,87–2)=51,4%;

С₂S=8,6×22,2·(1 – 0,87)=24,8%;

С₃А=2,65·(6,4–0,64×3,1)=11,7%;

С₄АF=3,04×3,1=9,42%;

СаSO₄=1,7×0,4=0,68%.

По класифікації, наведеній в табл. 3.1, клінкер можна віднести до нормальних.

64. В якій пропорції потрібно взяти вапняк і глину, щоб отримати цементний клінкер з коефіцієнтом насичення КН=0,88? Хімічний склад вапняку і глини, %, наведений нижче:

Визначимо співвідношення глини до вапняку 1:х. Тоді вираз для КН прийме наступний вираз:

.

Звідки х»7 частин по масі вапняку. Сировинна суміш буде складатися на 87,6% із вапна і на 12,4% із глини.

65. Яку кількість Са(ОН)₂ виділиться при повній гідратації 1 кг портландцементу, що містить 95% клінкера і 5% гіпсу? Вміст основних мінералів в клінкері, %: С₃S – 57, С₂S – 22, С₃А – 7, С₄АF – 11. Яку кількість добавки трепелу із вмістом SiO₂=72% необхідно для повного зв’язування виділеного Са(ОН)₂?

Виділення гідроксиду кальцію йде в основному в результаті гідролізу при гідратації С₃S. Найбільш ймовірна при звичайних умовах схема гідратації С₃S:

2·(3СаО×SiO₂)+6Н₂О=3СаО×2SiO₂×2Н₂О+3Са(ОН)₂.

Кількість Са(ОН)₂, який виділяється при гідратації можна знайти із пропорції:

456 г 3СаО×SiO₂ – 222 г Са(ОН)₂.

0,95×0,57×100 г – х г

х_Са(ОН)2=264 г.

При взаємодії Са(ОН)₂ з кремнеземом трепелу можна допустити утворення однокальцієвого гідросилікату СаО×SiO₂×Н₂О.

Тоді для зв’язування 1 моля, тобто 74 г Са(ОН)₂, потрібно 1 моль, тобто 60 г SiO₂, а для 264 г Са(ОН)₂ – х г SiO₂.

х_SiO2=(264×60)/74=214,05 г.

Для повного зв’язування Са(ОН)_2, який виділяється при гідратації 1 кг цементу необхідно 214,05:0,72=297 г трепелу. 66. Потрібно, щоб теплота гідратації цементу для зведення бетонної греблі в трьохдобовий вік була не більше 210 кДж/кг, в семидобовий період 251 кДж/кг. Розрахувати орієнтовно теплоту гідратації цементу в 3 і 7 добовий вік при наступному вмісті мінералів, %: С₃S – 47,5; С₂S – 21,4; С₃А – 7,8; С₄АF – 14,5. Чи може бути застосований цей цемент для зведення бетонної греблі? Теплота гідратації цементу q_п, Дж/кг, при орієнтованому підрахунку може бути визначена за формулою:

q_n=a_nC₃S+b_nC₂S+c_nC₃A+d_nC₄AF,

де a_n, b_n, c_n, d_n – коефіцієнти тепловиділення мінералів, визначенні по табл. 3.2.

Таблиця 3.2

q₃=3,89×47,5+0,666×21,4+6,36×7,8–0,499×14,5=178,9 кДж/кг;

q₇=4,57×47,5+0,967×21,4+8,67×7,8–1,78×14,5=280,28 кДж/кг.

Результати розрахунку підказують, що тепловиділення цементу у семидобовий вік виходить за установлені межі. Кінцеве значення про надійність цементу може бути дано після експериментального вивчення його теплоти гідратації.