4.2.3 Оцінка реалізованої періоду дискретності

Заданий період дискретності складає . Стандартна тактова частота мікроконтролера МК51 , що використовується, отже, період імпульсів для таймера МК51 складе . Максимальний інтервал часу реалізовуваний таймером . Оскільки , то даний період дискретності може бути реалізований тільки апаратними засобами МК51 (таймер в 16-бітовій конфігурації рахункового регістра).

4.2.4 Оцінка реалізації обчислювача на особливі ситуації

Особливими ситуаціями в системі, що розробляється, є сигнали переривань. Джерела переривань і пов'язані з ними події дані в таблице. 4.1

Таблиця 4.1 Джерело переривань і пов'язані з ними події дано

Подія Сигнал Дія Обробка Додаткові умови

Завершення періоду

Переривання від таймера Перезапис стартового числа і перехід на початок функціонального алгоритму В спеціальній процедурі Вищий пріоритет
Прийом байта з буфера паралельного порту Переривання від паралельного порту Читання коду (1 байт) з буфера паралельного порту В спеціальній процедурі

4.2.5 Структура повного алгоритму роботи системи

Повний алгоритм функціонування обчислювача за рішенням задачі управління складається з таких етапів:

1.         Прийом коду із значенням управляючого сигналу (по сигналу готовності, який обробляється через канал переривання).

2.         Прийом коду із значенням сигналу з датчика положення .

3.         Реалізація обчислень (узгодження вхідних сигналів, реалізація закону управління).

4.         Очікування завершення періоду, реалізоване через очікування сигналу переривання від таймера.

5.         Перезапуск таймера (запис стартового числа) і перехід до пункту 1.


4.3 Побудова функціональної схеми спецобчислювача

Спецобчислювач призначений для перетворення і обробки інформації тією, що подається з датчиків. На вхід спецобчислювача подається аналоговий сигнал в діапазоні 0…+5В, а на виході одержуємо аналоговий сигнал в діапазоні 0…+10В. Функціональна схема спецобчислювача представлена на малюнку 4.2. Для здійснення керованої передачі аналогової інформації в АЦП застосований 8-розрядний аналоговий комутатор з дешифратором, який комутує вихід з 0 і 1 з 8 аналогових входів. В нашому випадку всю решту входів заземлимо, окрім останнього, який залишимо для виходу з підсилювача потужності. Номер даного входу визначається двійковим номером, заданим на управляючих входах. Інформація про двійковий номер поступає безпосередньо від мікроконтролера. Для перетворення 8-розрядного дискретного коду в аналоговий застосовний 10-розрядний ЦАП, для цього на два розряди ЦАП подамо землю. З цього виходить, що в обчислювач повинні входити: мікроконтролер (МК), АЦП, ЦАП, пристрій виборкихраніння (УВХ), аналоговий комутатор (АК).

Малюнок 4.2 – Функціональна схема спецобчислювача

4.3.1 Формування алгоритму роботи спецобчислювача

Спецбчислювач на базі мікроконтролера виконує наступні операції:

– отримання і обробка інформації з підсилювача, датчика зворотного зв'язку по положенню і датчика кутової швидкості;

-  реалізація закону управління;

-  видача аналогового сигналу на електрогідравлічний перетворювач.

На малюнку 4.3 представлений спрощений алгоритм роботи обчислювача по отриманню, перетворенню і передачі даних. Алгоритм представлений у вигляді блок-схеми.

На основі запропонованого алгоритму роботи складена програма роботи управляючого обчислювача, побудованого на основі мікроконтролера AT89S8252 фірми Atmel.

Розроблена програма вводиться в керований обчислювач за допомогою LPT-порту ПК і каналу програматора, який здійснює прошивку резидентної пам'яті програм мікроконтролера.

4.4 Розробка структури ПО і оцінка необхідних ресурсів

Програмне забезпечення для вирішення даної задачі складатиметься із структурних елементів, характеристика яких представлена в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 Характеристика структурних елементів ПО

Назва і функціональне призначення Передбачуваний об'єм коду, байт Передбачуваний об'єм даних, байт Макс. час виконання, мс Вимоги по розміщенню в пам'яті
1 Початковий пуск і ініціалізація (стік, таймери, переривання) 50

Регістри РСФ, стік в РПД

(16 байт)

0.1 Після таблиці векторів переходу
2 Функціональний алгоритм ПД-регулювання 100

РПД

(до 30)

10 довільне
3 Процедури уведення-виведення і управління ЦАП

150

кожна

РПД

(до 10 байт)

1

кожна

довільне
4 Арифметичні процедури для 2-байтових чисел («+»,» – «,»*») До 30 байт («+»,» – «) і до 100 («*»)

Банк Рон

(8 байт)

0.05 і 0.2 довільне
5

Таймірованіє (період )

20 РСФ 0.02 довільне

Під процедурами введення(висновку) маються на увазі дії по управлінню каналом введення(висновку), по перетворенню числа. Загальна діаграма завантаження обчислювача в межах базового періоду роботи  представлена на малюнку 4.4.

Малюнок 4.4 – Діаграма завантаження обчислювача

На схемі цифрами позначені:

1.            Установка адреси роботи.

2.         Дозвіл роботи аналогового комутатора.

3.         Дозвіл роботи УВХ і АЦП.

4.         Час перетворення.

5.         Читання даних.

6.         Заборона роботи АЦП і аналогового комутатора.

7.         Установка адреси на аналоговий комутатор.

8.         Дозвіл роботи аналогового комутатора.

9.         Дозвіл роботи УВХ і АЦП.

10.      Час перетворення.

11.      Читання даних.

12.      Визначення значення управляючої дії.

13.      Вибір закону управління на Порт 2.

Максимальний час на виповнення алгоритму в межах базового періоду складає (на підставі таблицы 4.2):


,

де

( – час виконання функціонального алгоритму).

Тоді .

Оскільки <, то циклограма малюнка 2.4 може бути реалізована на даному процесорі безпосередньо.

Необхідний об'єм пам'яті програм (ПЗП) складає:

байт.

Об'єму ПЗП достатньо для виконання алгоритму, оскільки об'єм РПП складає 4096 байт.


Информация о работе «Дослідження сервоприводу з урахуванням нелінійності»
Раздел: Промышленность, производство
Количество знаков с пробелами: 111400
Количество таблиц: 14
Количество изображений: 24

0 комментариев


Наверх