Соборні послання – складова канону Священних Новозавітних книг

КИЇВСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ

ВОЛИНСЬКА ДУХОВНА СЕМІНАРІЯ

Кафедра Священного Писання

БАКАЛАВРСЬКА РОБОТА

Студента IV-го курсу

Форманюка Сергія Володимировича

Науковий керівник:

кандидат богослів’я

прот. Іоан Нідзельський

ЛУЦЬК-2007

ЗМІСТ

ВСТУП

1.1.     Соборні послання в складі Новозавітного канону

1.2.     Апокрифічні апостольські послання

РОЗДІЛ 2. Соборне послання святого апостола Якова

2.1. Священний письменник

2.2. Місце і час написання

2.3. Призначення послання. Привід для написання послання

2.4. Автентичність послання Якова

2.5. Загальний характер послання, його зміст і мова

РОЗДІЛ 3. Соборні послання святого апостола Петра

3.1. Перше соборне послання святого апостола Петра

3.1.1. Священний письменник

3.1.2.  Достовірність послання

3.1.3.  Первинне призначення послання (мета), привід для написання, місце і час

3.1.4.  Характеристика змісту 1 послання св. ап. Петра

3.2.     Друге соборне послання святого апостола Петра

3.2.1.Священний письменник

3.2.2. Достовірність послання

3.2.3. Першопочаткове призначення, привід до написання, ціль, час і місце написання послання

3.2.4. Короткий зміст послання

РОЗДІЛ 4. Соборні послання святого апостола Іоана Богослова

4.1.     Перше соборне послання святого апостола Іоана Богослова

4.1.1.  Священний письменник

4.1.2.  Достовірність послання

4.1.3.  Час, місце і причина (побудження) написання послання

4.1.4.  Зміст 1 соборного послання святого апостола Іоана Богослова

4.2.     Друге і третє соборні послання святого апостола Іоана Богослова

4.2.1. Достовірність послань

4.2.2. Місце і час написання 2-го і 3-го соборного послання святого апостола Іоана Богослова

4.2.3. Коротка характеристика змісту послань

РОЗДІЛ 5. Соборне послання апостола Іуди

5.1.     Священний письменник

5.2.     Достовірність послання

5.3.     Час, місце і привід до написання послання

5.4.     Головний зміст соборного послання апостола Іуди

ВИСНОВКИ

БІБЛІОГРАФІЯ

ВСТУП

Дослідіть Писання, бо ви сподіваєтесь

через них мати життя вічне;

а вони свідчать про Мене.

Євангеліє від Іоана 5,39

Актуальність теми. Незважаючи на те, що від часу написання Священних Новозавітних книг пройшло більше аніж 19 століть, проте їх вивчення і якомога глибше дослідження залишається життєво важливим завданням кожного християнина. Хтось може сказати, що на сьогодні не залишилося навіть жодного незрозумілого – так чи інакше не витлумаченого – слова в священних біблійних книгах, не говорячи вже про характеристику загального змісту тієї чи іншої книги, її автора чи часу і місця написання. Все це так і не так, адже біблійна наука не стоїть на місці, а з кожним новим відкриттям додає до скарбниці вивчення Священного Писання все нові і нові відомості. Тож не варто повторювати наскільки важливо для кожного віруючого долучатися до цієї праці, адже це дослідження не просто однієї з книг, яких людство має чимало, а дослідження тих книг, які містять в собі «слова життя вічного». Як тут не згадати слова св. ап. Петра, звернені до Спасителя на його запитання чи не хоче хтось із 12-ти залишити Його: «Господи! До кого нам йти? Ти маєш слова життя вічного» (Ін. 6,68).

Визначаючи вужче тему дослідження ми зупинилися на соборних апостольських писаннях і зокрема на питанні їх канонічної гідності.

Об’єкт і предмет дослідження. Виходячи з вищесказаного об’єктом дослідження є Священне Писання Нового Завіту, а відповідним предметом – тексти соборних послань.

Хронологічні межі дослідження обмежуються крайніми рамками часу написання апостольських послань – тобто др. пол. І – кін. І століття після Р. Х., хоча час їх входження до Новозавітного канону поширюється аж до соборних визначень IV і пізніших століть.

Метою роботи є поглиблення знань новозавітних писань, а відповідним завданням – дослідження соборних послань, як частини Новозавітного канону.

Методи дослідження. В роботі ми намагалися показати не сухий тематичний матеріал а виробити саме авторську оцінку церковно-історичної та богословської проблематики соборних послань в складі Новозавітного канону.

Наукова новизна одержаних результатів. Не претендуючи на відкриття чогось абсолютно нового, ми прагнули по-новому окреслити здавалося б загальновідому проблематику соборних послань в складі Новозавітного канону.

Практичне значення дослідження органічно поєднане з тим високим духовним змістом, яким наповнені священні писання, зокрема соборні послання. Вони не можуть не знайти відгуку в серці християнина, як заклик до практичної реалізації в житті повідомлених в них богоодкровенних істин.

Структура дослідження. Відповідно до поставленої мети і завдання дослідження складається зі вступу, 5-ти розділів, в яких послідовно розглядаються: Новозавітний канон (Розділ 1), соборні послання в загальноприйнятій Православною Церквою послідовності: послання св. ап. Якова (Розділ 2), 1 і 2 послання ап. Петра (Розділ 3), три послання ап. Іоана Богослова (Розділ 4), послання ап. Іуди (Розділ 5); висновків та використаної літератури.

Серед джерельно-літературної бази окрім Священного Писання варто згадати ґрунтовні дослідження власне апостольських соборних послань таких авторів як архієпископ Аверкій (Таушев), прот. Михайло Марусяк, Лопухін А. П. Детально використані джерела і посібники вказані у списку використаної літератури.