Мерчандайзингові заходи по організації продажу кисломолочних товарів

3.3. Мерчандайзингові заходи по організації продажу кисломолочних товарів

Добре сформований асортимент забезпечує переваги торговельному підприємству, однак товарообіг може бути збільшений за допомогою інших заходів, таких наприклад, як мерчандайзинг.

Мерчандайзинг – це комплекс заходів, що направлені на збільшення продаж в конкретному торговому підприємстві. Він заснований на теорії, згідно якої 95% покупців мають тільки латентну потребу в тому чи іншому товарі. Перетворити її в актуальну і насущу можливо, тільки враховуючи психологію сприйняття людиною деяких візуальних, звукових і інших стимулів. Саме ці стимули використовуються мерчандайзерами при організації місця продажу товарів.

Комплекс заходів мерчандайзинга в магазині включає в себе наступні складові:

Атмосфера магазину:

·           рівень обладнання, що використовується, в тому числі касових апаратів, корзин, візків і стелажів. Що стосується кисломолочних товарів – особливе значення слід приділити якості стелажів. Оскільки дані продукти вимагають низькотемпературного зберігання, то в якості стелажів виступають холодильні камери відкритого типу.

·           зручність використання торгового простору, тобто легкість знаходження потрібних груп товарів. 60% торгової площі задіяне для пересування покупців. При зменшенні цього показника можливе уповільнення пересування покупців по залу, що може викликати негативні емоції. Таким чином, 40% торгової площі виділене під торгове обладнання, на якому розміщені товари.

·          Кольори інтер’єру. В оформленні ДП „Продмережа” використані в основному червоний і оранжевий кольори. Дані кольори, на думку спеціалістів, належать до теплих, тобто не пригнічують, спонукають до дії, піднімають настрій.

·          Звуковий супровід. Покупки здійснюються під неголосний музикальний супровід радіо. Хоча я вважаю, що було б доречніше ставити музику на дисках, оскільки розмова діджеїв та реклама дещо відволікають покупців від процесу покупок. Крім того працівники магазину слідкують за якістю візків, змащують коліщатка, оскільки скрип візків здатен викликати дратівливість відвідувачів і скоротити його перебування в магазині.

·          Чистота. В дощову погоду особливо слідкують за чистотою приміщення. Брудні калюжі на підлозі можуть „підмочити” репутацію будь-якої торгового закладу.

·          Запахи. В приміщенні магазину завжди свіже повітря без специфічних запахів, або з легким, ледве помітним ароматом фруктів чи квітів.

·          Зовнішній вигляд персоналу. Фірмовий стиль в одязі персоналу з використанням спеціальної символіки, яскравий колір уніформи, дозволяє побачити продавця здалеку.

Розміщення в залі. Кисломолочна продукція розміщується в молочному відділі магазину. Це основне місце продажу товару, тобто місце, де представлений весь асортимент товару. Крім основного місця продажу, можна використовувати, для збільшення товарообороту по кисломолочним товарам, додаткові місця продажу товару. Вони можуть бути розміщені поблизу з взаємодоповнюючими чи супутніми товарами. Для кисломолочних товарів це можуть бути хлібобулочні чи кондитерські товари.

Слід також зазначити зручність розміщення секції молочних товарів для покупця, оскільки вона розміщена майже одразу по вході в магазин з правої сторони, що зручно для відбирання покупцем товару, оскільки більше 90% людей є правшами. Те, що секція молочних товарів розміщена на початку руху покупця зумовлює перевагу даної секції по ряду причин :

-     Візок покупця ще відносно пустий, і покупець не хвилюється про те, як би не пошкодити якусь покупку, поклавши на неї відносно тяжку упаковку, чи зробити візок занадто тяжким і не зручним в керуванні;

-     Покупка деяких товарів являється імпульсною. Бажання покупця купити щось незаплановане найбільш сильне на початку руху покупця по магазину;

-     Саме важливе те, що кошти покупця, які розраховані на покупку в магазині, обмежені. На початку руху по магазину він має 100% суми, що призначена для покупки. Чим більше товарів у візку, тим менше коштів у нього залишається. Якщо товар розміщений далі, то відвідувач може не купити його не тому, що не хоче, а тому, що гроші відведені на покупку, закінчилися.

Викладка. Розміщення молочної продукції на торговому обладнанні здійснюється по єдиному принципу викладки для максимального полегшення вибору і економії часу покупця.

В ДП “Продмережа” холодильні торгові стелажі поділені вертикально між постачальниками, причому таким чином, що підгрупи товарів займають одну полицю (ряд – масло, ряд – кефір, ряжанка тощо). Холодильна камера-стелаж, на якій розміщені молочні товари в супермаркеті “Фуршет -Десна” має довжину 10,8 метра і складається з чотирьох полиць, причому верхню полицю займає повністю асортимент масла та маргарину, а на нижній, поряд з кисломолочними виставляється молоко. Тобто для кисломолочних товарів виділено приблизно 2,5 полиці даного стелажу, причому це найвигідніша позиція для товару - не дуже високо і не дуже низько.

Але оскільки асортимент кисломолочних продуктів нараховує близько 500 позицій, то це в свою чергу не дозволяє виставлення великої кількості товару кожної позиції на стелаж і вимагає постійного поновлення товару із запасів магазину.

Оскільки кисломолочні товари такі, що швидко псуються, то продавці-консультанти ретельно слідкують за тим, щоб товари з терміном придатності, що закінчується викладувався на найвигідніших полицях.

Зовнішній вигляд товару. На зовнішній вигляд товару впливають виробник, постачальник і сам продавець. Виробник турбується про створення оптимальної упаковки і етикетки, але це тільки початок процесу. Під час транспортування можливе пошкодження упаковки, що в свою чергу може викликати забруднення інших товарів. Перед викладкою товарів зі складу її приводять в товарний вигляд, тобто видаляють при наявності забруднення.

Інформація про товар. Цінник – важливе джерело необхідної інформації. Ціна товару бути виділена максимально чітко Цінник включає відомості про назву товару, ємкість, місце виробництва і деяку важливу для здійснення вибору інформацію (наприклад вміст жиру в кефірі).

Цінник знаходиться з кожним найменуванням продукції у відділі і повністю відповідати йому. Формат і стиль цінників для всієї кисломолочної продукції єдиний. Цінники розміщені під кутом 90 до променя зору покупця.

Обслуговування. Кваліфіковане обслуговування – необхідна умова конкурентноздатності магазину на ринку. В умовах багаточисельності асортименту і деякої складності визначення властивостей товару по ціннику і упаковці в молочному відділі необхідна робота консультанта. В даний час багато постачальників молочної продукції навчають свій штат промоутерів-консультантів для роботи в універсамах і супермаркетах. Інколи їх рівень кваліфікації недостатній. Промоутери знають марки, котрі їм слід продавати, але не орієнтуються в асортименті відділу в цілому, а також багато з них незнайомі з правилами спілкування з покупцями, що може викликати в останніх негативні емоції.

Організація мерчандайзингу. На даний час в супермаркеті немає чіткої організації робіт по мерчандайзингу, оскільки викладка здійснюється продавцем-консультантом на чітко відведені місця на стелажі для кожного постачальника, розмір яких неоднаковий в залежності від широти асортименту, що постачається, і попитом на неї. А мерчандайзер кожного постачальника довершує викладку більш доцільно з погляду постачальника. Для прикладу наведемо принципи корпоративної викладки, що застосовується мерчандайзерами ВАТ “Галактон”:

-     категорійна вертикальна викладка для молочнокислої продукції і для всього молока тривалого зберігання;

-     кращий продукт розміщується на кращому місці, а найкращим місцем є місце на рівні очей, або трохи нижче (приблизно 152 см від полу);

-     в центрі категорійної викладки розміщується тільки сильний смак;

-     всі інші смаки розміщуються від центру до країв у відповідності співвідношенням їх об’ємам продаж;

-     їхні продукти не повинні вступати в пряму боротьбу з такими ж продуктами їх прямих конкурентів. Тут потрібно врахувати сам продукт, його упаковку і фізичний об’єм;

-     фейсинг різних смаків повинен відповідати об’ємам продажу;

-     новий продукт в центрі уваги поряд з сильним продуктом;

-     Т-молоко розміщене окремо від молока з добавками.

Підсумовуючи сказане, можна сказати, що мерчандайзинг є ефективним інструментом збільшення продажу, і ігнорування подібного інструмента – це добровільна відмова учасника ринку від прибутку.

3.4. Інформація споживачів та реклама кисломолочних товарів, їх ефективність

 

 Найважливішою частиною цілеспрямованої роботи по збуту товарів і формування попиту покупців є реклама. Передусім реклама несе в собі інформацію, яка, як правило, представлена в стислій, художньо вираженій формі, що забезпечує доведення до свідомості і уваги потенційних покупців найбільш важливих фактів і відомостей про товари і послуги. При цьому потрібно зазначити, що якщо реклама завжди інформація, то інформація не завжди може бути рекламою.

Супермаркет має своє інформаційне середовище, тобто сукупність засобів та прийомів передачі інформації споживачу для управління його поведінкою. Інформаційне середовище торгового залу супермаркету включає знаки-вказівники, схеми маршрутів і план розміщення відділів та секцій, цінники тощо. Доступна і зрозуміла відвідувачу інформація місця продажу дозволяє краще орієнтуватися в торговому залі і з найменшими затратами часу знайти потрібні відділи та товари, позитивно впливає на атмосферу магазину і відношення покупців.

До засобів інформації торгового залу відносяться:

1.         Письмові інформаційні вказівники:

-     виробничі (етикетки, бірки тощо);

-     торгова маркіровка (цінники, касові та товарні чеки);

-     куточок споживача (правила торгівлі, інструкції, законодавчі акти, книга відгуків та пропозицій).

2. Усні джерела інформації:

-     аудіо- та відеомовлення;

-     консультації персоналу;

-     спілкування з іншими покупцями.

Для прикладу можна сказати, що інформацію про те, що в магазині є кисломолочні продукти, покупець отримує одразу при вході в магазин з "Куточка покупця", в якому міститься "Асортиментний перелік товарів, реалізуємих в торгівельному закладі - оптово-роздрібному магазині Фуршет", в якому вказано, що в магазині наявна "молочна, кисломолочна продукція, в тому числі йогурти".

Крім того, інформацію про товари, що реалізуються в магазині "Фуршет" ДП "Продмережа покупець може отримати навіть будучи у себе дома чи на роботі при наявності Інтернету, оскільки існує сайт www.furshet.ua , де можна замовити продукти , або ж просто переглянути інформацію стосовно наявних товарів та їх ціни.

Однак основну інформацію про товари, покупець дізнається з реклами.

Специфіка рекламування продуктів в супермаркеті полягає в тому, що керівництво торгової мережі не витрачає гроші на рекламу нових продуктів своїх постачальників за недоцільністю, оскільки в просуванні продукту зацікавлений в першу чергу виробник. Набагато більший ефект супермаркету дасть направлення даних коштів на краще просування вже розкрученої і популярної продукції. Збільшення обороту якої принесе магазину набагато більше прибутку, ніж навіть успішне закріплення на ринку вдалої новинки.

Рекламування кисломолочних товарів виробниками відбувається за допомогою наступних засобів:

-     реклама в пресі;

-     печатна реклама;

-     радіо- і телереклама;

-     виставки та ярмарки;

-     зовнішня реклама тощо.

Кисломолочну продукцію рекламують під торговим марками, до якої входить один або декілька видів даної продукції. З табл.. 17 видно, що виробники можуть мати декілька торгових марок, при чому рекламуються вони як окремо, так і разом.

Таблиця 17

Торгові марки виробників кисломолочної продукції

Виробник	Торгова марка
ВАТ "Галактон"	"Галактон", "Баланс", "Біо-класик", "Біо-преміум", "Дивина"
Павлоградський молочний завод	"Фанні"
ЗАТ "Лакталіз -Україна	"Президент"
ВАТ "Київський міськмолзавод №3"	"Словяночка", "Фругурт", "Домик в деревне", "Рижий Ап", "Доктор Бифи"
ВАТ "Кременчуцький міськмолзавод"	"Кремез"
ВАТ "Харківський молочний комбінат"	"Ромол", "Веселий молочник"
Компанія "Рейнфорд"	"Щодня"
ЗАТ "Білосвіт"	"Білосвіт"
ВАТ "Комбінат "Придніпровський"	"Злагода"

Велика кількість торгових марок для виробника вигідна, оскільки в сукупному обсязі збільшує товарообіг підприємства. Однак для пересічного покупця широкий асортимент торгових марок великої кількості виробників обтяжливий для вибору кисломолочної продукції. Тому я вважаю, що потрібно розширювати асортимент в одній торговій марці, для того щоб покупець не вибирав однакові товари різних торгових марок одного виробника.

Рекламування кисломолочної продукції відбувається і в супермаркеті.

Для рекламування товарів супермаркет “Фуршет-Десна” ДП “Продмережа” надає своїм постачальникам такі можливості:

1. Рекламна листівка мережі Фуршет.

Варіанти розповсюдження:

- в кожний поштовий ящик районів, територіально прив’язаних до магазину;

- офіси;

- спортивні комплекси, косметологічні центри;

- магазини мережі Фуршет.

2. Проведення промо – акцій .

3. Розміщення реклами на пластиковому пакеті (продаж на касах).

4. Розміщення постера в лайт-боксі на території торгового залу.

5. Розміщення рекламних буклетів біля входу магазину.

6. Трансляція аудіо – інформації (готовий аудіоролик).

7. Розміщення монетниць з логотипом на касах.

8. Розміщення фірмових стелажів з продукцією.

9. Розміщення реклами у вітринах магазину.

10. Розміщення постера на біг-борді.

11. Проведення глобальних спільних акцій з розіграшем призів.

Рекламодавцю бажано налагодити облік ефективності рекламування. Це дасть можливість отримати інформацію про доречність реклами і результативності її окремих засобів, визначити умови оптимального впливу реклами на потенціальних покупців.

Розрізняють економічну ефективність реклами і ефективність психологічного впливу окремих засобів реклами на свідомість людини (залучення уваги до реклами, фіксація в пам’яті і т. п.). Причому психологічний вплив найбільш результативний, якщо він приводить потенційних споживачів до здійснення покупки. Таким чином, економічна ефективність реклами залежить від ступеня її психологічного впливу на людину.

Економічну ефективність реклами, що проводиться в ДП “Продмережа” частіше за все визначають шляхом вимірювання її впливу на розвиток товарообороту. Найбільш точно встановити, який ефект дала реклама, можна лише в тому випадку, якщо підвищення збуту товару відбувається негайно після впливу реклами. Це найбільш імовірно у випадку рекламування нових товарів повсякденного попиту.

Розрахуємо додаткове зростання товарообігу від рекламної кампанії “Святошино”, користуючись такими даними за грудень 2003 року, коли рекламувалися нові види фруктового кефіру шляхом дегустації:

-           затрати на рекламну презентацію склали 350 грн.;

-           торгова надбавка на товар, 16 % до ціни реалізації.

-           витрати обертання 10 % (змінні - 5%).

ТО = 350*100/16-5 = 3182 грн

Тобто витрати на рекламу будуть покриті при збільшенні товарообігу на 3182 гривні. Аналізуючи дані товарообігу, було встановлено, що покриття витрат сталося через 2 місяці і 12 днів, тобто з даного часу рекламний захід почав приносити прибуток. Однак слід врахувати і те, що на зміну товарообороту після проведення рекламного заходу діє ряд факторів, що здатні збільшувати або зменшувати товарооборот даного рекламованого продукту. Це - зміна цін, викладки, асортименту даного виробника і його конкурентів; акції, що проходять у магазині в період — до, під час і після заходу; проблеми з постачаннями рекламованого продукту і продуктів-конкурентів у цілому і по видах.

Нажаль в ДП "Продмережа" відбувається дослідження лише економічного впливу рекламних заходів без визначення психологічної ефективності засобів реклами.

Ефективність психологічного впливу рекламних засобів характеризується числом охоплення споживачів, яскравістю і глибиною враження, які ці засоби залишають в пам’яті людини, а також мірою залучення уваги.

Ефективність психологічного впливу реклами на споживача можна визначати шляхом спостережень, експериментів, дослідів.

Таким чином, оцінка ефективності реклами дозволяє:

-          отримати інформацію про доцільність даної реклами;

-          з’ясувати результативність окремих рекламних заходів;

-          визначити умови оптимального впливу реклами на потенційних споживачів.

Висновки та пропозиції

Виповнена робота дозволяє нам зробити наступні висновки:

1.         На даний час на споживчому ринку України присутня велика кількість виробників молочної продукції, що пропонують широкий асортимент кисломолочних продуктів. На ринку України працює близько 300 виробників кисломолочної продукції. 63,3 % ринку займають дрібні виробники, а інша частина розподілена між декількома основними гравцями даного ринку. Так, "Галактон" займає 10,1% ринку, "Вімм-Білль-Данн" - 6,2 %, ЗАТ "Лакталіз-Україна" - 4,9 %, ТОВ "Павлоградський молочний комбінат" - 4,5 %, ТОВ "Кременчуцький міський молочний завод" - 4,5 %, "Білосвіт-Умань" - 3,5 %, "Придніпровський молочний комбінат" - 3 %.

2.         Споживання кисломолочних продуктів, а впершу чергу це стосується йогурту та кефірів, Україні в останні роки зберігало стійку тенденцію до зростання. Щорічний приріст виробництва кефіру становить 15-30 %, а йогурту ще більше – до 70%.

3.         Серед досліджуваних в роботі кефірів конкурентоспроможність кефіру „Словяночка” київського міського молочного заводу №3 виявилась найвищою. Це свідчить про те, що виробники чітко відслідковують якість продукції.

4.         Асортимент кисломолочних продуктів, що реалізуються в оптово-роздрібному магазині „Фуршет-Десна” ДП „Продмережа” нараховує близько 500 позицій і формується 8-ма постачальниками, а саме :

-           ВАТ „Галактон” (в тому числі продукція ВАТ Кременчуцький міський молочний завод – ТМ „Кремез” );

-           ВАТ „ОПТОС” - київський міський молочний завод № 3 (ТМ “Словяночка”), Харківський молочний завод (ТМ “Ромол”) і ВАТ “Комбінат Придніпровський”;

-           „Данон”;

-           ЗАТ “Аргумент ПМК” ( Павлоградський молочний комбінат – ТМ “Фанні”);

-           АТ “Святошино”;

-           ЗАТ „київський міський молочний завод № 1”;

-           ВАТ “Білосвіт-Умань”;

-        ЗАТ „Лакталіс-Україна ” (ТМ „President”).

З огляду на проведену роботу, вважаємо за доцільне внесення пропозицій щодо покращення організації торгівлі кисломолочними продуктами в ДП „Продмережа”:

1.         Оптимізувати асортимент. На мою думку, при формуванні асортименту в ДП "Продмережа" було допущено найпоширеніший недолік - намагання постійно розширювати асортимент. Звичайно, був час, коли хотілося вибору. Але ситуація змінюється, і споживач не хоче витрачати час на вивчення численних варіантів, інколи губиться серед цього розмаїття, тому віддає перевагу відомому, або ж зовсім відмовляється від покупки. Тому, потрібно оптимізувати асортимент шляхом розділу товарних категорій на субкатегорії, що представлені взаємозамінними товарами. Для прикладу, в сегменті йогурту може бути виділена група полуничного, абрикосового і іншого йогурту, і якщо, скажімо, видалити з продажу полуничний йогурт деякої торгової марки, то покупці зможуть вибрати полуничний йогурт інших виробників і інші види йогурту цієї торгової марки. Для покупця важливіше бачити в продажу п'ятнадцять видів йогурту, представлено трьома-п'ятьма торговими марками , ніж десять видів полуничного йогурту семи виробників. Звільнені місця доцільно було б поповнити іншими кисломолочними продуктами, такими як, ацидофільні, наріне тощо.

2.         Особливу увагу слід приділити питанню цінників, оскільки дуже часто покупець не може зорієнтуватися в ціні товару, тому що цінник не на своєму місці, або ж його взагалі немає. Було б доцільно розширити смугу цінників (збільшити ширину вдвічі чи втричі), особливо для дрібних товарів - сирків, а також змінити їх колір, оскільки біле поле цінника зливається з білим кольором стелажу. Слід пам'ятати, що супермаркет відвідує багато покупців, і натовп відвідувачів, який стоїть біля кисломолочних товарів в пошуках ціни на товар, може відвернути потенційних покупців від покупки.

3.         Оскільки в супермаркеті наявне звукове обладнання, то можна було періодично прослуховувати аудіоролик, в якому б говорилося про корисність кисломолочних товарів і їх широкий асортимент, що представлений в супермаркеті. Нагадування про дану групу товарів викличе не поодинокі випадки імпульсної покупки;

4.         Крім основного місця продажу в секції молочних товарів, кисломолочні товари, особливо сирки, можна було б продавати і в передкасовому просторі. Оскільки кисломолочні продукти потребують низькотемпературного зберігання, то продаж повинна супроводжуватися наявністю відповідного холодильного обладнання. І я вважаю, що невеликий спеціальний холодильник відкритого типу з широким асортиментом сиркових виробів склав би конкуренцію шоколадним батончикам, сухарикам і жувальним гумкам.

5.         Змінити режим роботи магазину. Оскільки даний графік (8 - 23) за опитуваннями не повністю задовольняє відвідувачів. Більшість опитуваних (44%) хочуть бачити магазин відкритим цілодобово, або хоча б в режимі 6 -24 (32 % опитуваних).

Список використаних літературних джерел

1.         Голубков Е.А. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика. -М.: "Фин-пресс" , 2006. -416 с.

2.         Жук В.А. Сенсорний аналіз. -К.:НМЦ "Укоопосвіта", 1999. -231с.

3.         Панкратов Ф.Г. и др. Рекламная деятельность. -М.: ИВЦ "Маркетинг", 2005. -364 с.

4.         Полторак В.А. Маркетингові дослідження. –К.: ЦНЛ, 2003. -387с.

5.         Ромат Е. В. Реклама.-СПб.: Питер, 2004. -496 с.

6.         Рудавська Г.Б. та інші. Товарознавство молочних та яєчних товарів. -К.: КДТЕУ, 2006, -251 с.

7.         Сидоренко О.В. Товарознавчі складові ринкознавства. –К.: КНТЕУ, 2001. – 90 с.

8.Ассортиментная политика розничного торгового предприятия.  // Маркетинг в России и за рубежом. №1, 2005. С.62-63.

9."Био Премиум" от "Галактона". // Бизнес. №40 (559), 2003. С.13.

10.      "Білосвіт" намерен вдвое увеличить рыночную долю.// Деловая неделя. №14(174), 2004. С. 14

11.      Бровкина Е. Заквашенные перспективы. // Продукты питания. №13-14, 2003. С. 44-47.

12.      Войцеховський О. Что такое магазин самообслуживания. // Маркетинг и реклама. №№5-6, 2002. С.46-52.

13.      Гвоздик О. Ассортиментная и ценовая политика. // Маркетинг и реклама. №№5-6, 2002. С.60-61.

14.      Данилова Л.Л. оптимізація асортиментної політики вітчизняних торговельних підприємств. // Вісник ДонДУЕТ. №4, 2001. С. 192-196.

15.      Кацадзе Н. Взросление мерчандайзинговой моды. // Компаньон. №43, 2002. С. 49-53.

16.      Кефиры современные и элитные. // Продукты питания. №20, 2002. С. 30-31.

17.      Лазуренко Л.Г. Особенности мерчандайзинга. // Маркетинг и маркетинговые исследования. №1, 2003. С.68-74.

18.      Марковский В. Выкладка товара. // Продукты питания. №4, 2003. С. 42-43.

19.      Молоко на губах. // Бизнес. № 26(545), 2003. С.69-74.

20.      Мукосей Д. Искусство торговли. // Продукты питания. №20, 2001. С. 26-27.

21.      Пигунова О. Ассортиментная стратегия предприятия розничной торговли. // Маркетинг. №6, 2001. С.50-53.

22.      Ромат Е. В. Мерчандайзинг - маркетинговая технология, реализуемая в розничной торговле. // Маркетинг и реклама. №1, 2002. С.10-13.

23.      Синило Л. Продвинутый мерчандайзинг.// Новый маркетинг. -№2, 2001. С.70-77.

24.      Тарнавский В. Закон естественного отбора для товаров.// Новый маркетинг. -№11, 2003. С.59-62.

25.      Фильченков Д. Организация объектов самообслуживания. // Маркетинг и реклама. №№5-6, 2002. С.56-59.

26.      Цысарь А. Связь с потребителем в розничных сетях. // Новый маркетинг. -№10, 2002. С.61-70.

27.      Червак Р. Секреты создания атмосферы супермаркета. // Маркетинг и реклама. №5-6, 2002. С.53-55.

28.      Что на новенького? Обзор рынка. // Продукты питания. №13-14, 2003. С.8-16.

29.      Як сформувати асортимент? // Харчова та переробна промисловість. №6, 2003. С.12-13.

30.      Статистичний щорічник України за 2002 рік. С.147.

31.      ГОСТ 13264-88 "Молоко коровье. Требования при заготовках".

32.      ГОСТ 26809-86 "Молоко и молочные продукты. Правила приемки, методы отбора и подготовки проб к анализу".

33.      ДСТУ 2212-93 "Молоко та молочні продукти. Метод визначення жиру".

34.      ДСТУ 3624-90 "Молоко та молочні продукти. Методи визначення кислотності".

35.      ТУ У 00445937-013-99 "Кефір".

36.      ТУ У 25027034-011-99 "Кефир";

37.      Шидловская В.П. Органолептические свойства молока и молочных продуктов. –М.: Колос, 2000. -280 с.

38.      Кривошей В.П. Упаковка для молочных продуктов. // Упаковка. №3, 2003. С. 14-17.

39.      Кривошей В.П. Упаковка для молочных продуктов. // Упаковка. №4, 2003. С. 45-47.

40.      Федотова О. Экструзионно-выдувная тара для молочных продуктов. // Тара и упаковка. №5, 2001. С. 16-17.

41.      Кефир как продукт высоких биотехнологий. // Молочная промышленность. №5, 2003. С. 38-39.

42.      Молочная промышленность Украины. // Молочная промышленность. №5, 2003. С. 62-63.

43.      Рыбалова Т.И. Маркетинговая деятельность предприятий. // Молочная промышленность. №5, 2003. С. 25-27.

44.      Комаров Е.В. Пластиковые бутылки – новые аспекты в решении экономических проблем. // Молочная промышленность. №1, 2003. С. 40-41.

45.      Колбасюк В.Ф. Тенденции развития упаковки молочных продуктов. // Молочная промышленность. №6, 2002. С. 11-13.

46.      Фирсанова О.П. Планирование ассортимента молочной продукции на основе изучения взаимосвязей потребителя и производителя. // Молочная промышленность. №6, 2002. С. 18-23.

47.      Мартынов А.В. Оптимизация ассортимента. // Молочная промышленность. №8, 2000. С. 30-31.

48.      Хампаева Н.И. Ароматобразующая способность кефирных грибков. // Молочная промышленность. №2, 2000. С. 37.

49.      Ким В.В Зарубежный опыт использования пребиотиков.

// Молочная промышленность. – 2001. - №2. с. 31-33.

50.      Голиков И.В., Ильин А.А. Гигиенические проблемы современных упаковочных материалов для молочных продуктов// Молочная промышленность. – 2003. - №9. с. 43-46.

51.      Климова Н.В. Расширение рынка сбыта продукции// Молочная промышленность. – 2003. - №9. с. 17-19.

52.      Морозова М.Л. Органолептическая оценка молочных продуктов в компании Вимм-Билль-Данн// Молочная промышленность. – 2003. - №8. с. 38-41.

53.      Радаева И.А. Роль органолептической оценки молочных продуктов в улучшении их качества// Молочная промышленность. – 2003. - №8. с. 43-45.

54.      Харитонов В.Д. Лактулоза назначение и использование. // Молочная промышленность. – 2000. №7. с.16-19

55.      Цыб А.Ф. Продукты с нетрадиционными биологически активными добавками// Молочная промышленность. – 2002. - №11. с. 11-13.

56.      Шалыгина А.М. Кисломолочные продукты с оптимальным составом// Молочная промышленность. – 2001. - №3. с. 55-56.

57.      Шашкова И.Г. Построение взаимоотношений «поставщик-заказчик» // Молочная промышленность. – 2003. - №12. – с. 19-20.

58.      Шидловская В.П. совершенствование методов органолептической оценки молочных продуктов// Молочная промышленность. – 2003. - №8. с. 35-37.

59.      Животова И.П. Есть ли предел у расширения?//Новый маркетинг. – 2003. - №8. – с. 19-25.