Особливості проектування місцевих екологічних мереж

Проектування екологічних мереж Ратнівського району
Фізико-географічне положення Ратнівського району Корисні копалини Рельєф Рослинний світ Тваринний світ Лісові ресурси, їх використання Населення Рівномірність розподілу природно-заповідного фонду по території Ратнівського району становить 1 бал, тобто є нерівномірним Загальні поняття Особливості проектування місцевих екологічних мереж Проектування екомережі Ратнівського району Використання водних ресурсів Якість води Оцінка стану річки та її басейну за оцінками окремих підсистем Магістральний канал Кротовий дренаж Розрахункові гідрографи повеней і паводків Розрахункові витрати для каналів осушувальної системи Протиерозійні заходи Гідрологічні розрахунки Розрахункові гідрографи повеней і паводків Вузол споруд насосної станції Розробка організаційних питань з охорони праці Визначаємо опір одиничного стержня ( заземлювача ) Пожежна профілактика Квт/год = 0,35 грн
192341
знак
49
таблиц
14
изображений

4.2 Особливості проектування місцевих екологічних мереж

Проблема створення екомережі у Волинській області є досить актуальною, що пояснюється особливостями її фізико-географічного положення, флористичним і екосистемним багатством та рівнем господарського використання. У межах Волинської області виділяють такі фізико-географічні області як Волинське Полісся, та Волинська височина. Північною частиною Волинської області проходять лісовий (Поліський), а південною - лісостеповий (Галицько-Слобожанський) широтні екологічні коридори, а також Бузький меридіональний екологічний коридор.

Необхідно відмітити, що далеко не всі ПЗФ Ратнівського району можуть бути екоядрами. Мережа ПЗФ Ратнівського району у багатьох випадках формувалася без огляду на її репрезентативність у структурі природного районування території. Природно-заповідні об’єкти часто малі за площею, ізольовані від інших природних об'єктів. При їх створенні не враховувалось те, що природна територія, що охороняється, буде стійкою тільки тоді, коли вона цілісна і має достатню площу для підтримання екологічної рівноваги, та коли вона з'єднана з іншими ПЗО екологічною мережею, що сприятиме міграції біологічних видів і забезпечить збереження природних комплексів Ратнівського району в майбутньому.

Аналіз ПЗФ Ратнівського району показує, що існуюча природно-заповідна мережа має певні недоліки, зокрема:

- малий відсоток об'єктів загальнодержавного значення;

 - значна роздробленість природно-заповідних об’єктів і територій,

 - відсутність екологічноїцінки більшості природно-заповідних об’єктів;

 -по більшості існуючих природно-заповідних об”єктах відсутні наукові обстеження, в тому чослі і загальнодержавних, що не дає можливості реально оцінити стан збереження і охорони ландшафтного і біологічного різноманіття в Ратнівському районі.

Оновнмми завданнями створення екологічної мережі Ратнівського району :

1)         збільшення площі природно-заповідного фонду, зокрема, у центральній частині району, яка дуже розорана, густозаселена, місцями деградована і де природних комплексів збереглося дуже мало. Тому необхідно розшукувати збережені цінні та типові природні комплекси з метою їх заповідання. Оскільки великих суцільних масивів на цій території не збереглося, то природно-заповідні об’єкти будуть невеликої площі. Для їх збереження необхідно розробляти індивідуальний науково обгрунтований режим охорони і вимагати суворого дотримання його.

2)         створення нових і розширення існуючих природно-заповідних територій (ПЗТ);

3)         провести облік порушених і нерентабельних (крутосхили, балки, піски) земель Ратнівського району з метою їх ренатуралізації;

4)         виділити в натурі прибережні смуги вздовж річок та струмків та навколо водосховищ, ставків та озер;

5)         розпочати екологічну реставрацію порушених земель із використанням природного генофонду збереженої біоти шляхом створення “розплідників" дикої флори і фауни;

У ренатуралізації земель важливу роль відіграватимуть лісопосадки, які спроможні сформувати наближені до природних угруповань лісові ділянки. На розріджених лісопосадках формуються узлісні біотопи і створюються сприятливі умови для укриття і розмноження тварин. Крім того, лісопосадки забезпечують не тільки збереження біорізноманіття, але й сприяють екологічній стабілізації території й істотно знижують уразливість і периферійну деградацію існуючих збережених лісових масивів. Ренатуралізовані низькородючі сільськогосподарські угіддя, балки, яри, лісонасадження можуть служити не тільки транзитними ділянками, тобто виконувати функції екокоридорів, але й бути ключовими природними територіями, тобто екоядрами місцевого значення.

Створення екологічної мережі це поступовий і тривалий процес. Необхідно зрозуміти, що зберігання природи, і особливо екоядер поблизу міст, крім свого прямого завдання збереження природних комплексів, може дати важливі економічні вигоди, сприяти розвитку туризму і відпочинку, екологічному вихованню і екологічній освіті населення.

Основною метою програми є збільшення площі земель з природними ландшафтами до рівня, достатнього для збереження їх різноманіття, близького до природного стану, та формування їх територіально єдиної системи, побудованої відповідно до забезпечення можливості природних шляхів міграції та поширення видів рослин і тварин, яка б забезпечувала збереження природних екосистем, видів рослинного і тваринного світу та їх популяцій. При цьому національна екологічна мережа має відповідати вимогам Всеєвропейської екологічної мережі та виконувати провідні функції щодо збереження біологічного різноманіття. Крім того, програма повинна сприяти збалансованому та невиснажливому використанню біологічних ресурсів у господарській діяльності.

Поряд з екокоридорами першого порядку на території України в першу чергу мають формуватися внутрішньорегіональні екомережі У окремих регіонах екологічні мережі можуть мати свої особливості, обумовлені характером формування природних комплеків в них і їх нинішнім екологічним станом. Більшість природно-заповідних територій Ратнівського району мають занадто малі розміри щоб забезпечити охорону окремих видів рослин і тварин. У багатьох випадках флора і фауна в цих ПЗО знаходиться в небезпеці зникнення через їхню ізоляцію. Тому постає питання їх розширення. Рахуємо, що мінімальна площа ПЗО повинна не менше 30 - 50 га. Така умова є надзвичайно важливою вимогою у проекті екологічної мережі. У процесах стабілізації екологічного стану Ратнівського району, збереженні природних екосистем, ренатуралізації порушених ділянок велику роль відіграє лісова рослинність. Збільшення площі лісонасаджень є одним із шляхів, спрямованих на підвищення стабільності ландшафтів і їх відновлення. За призначенням лісонасадження поділяються на декілька груп, а саме: заповідні території, захисні лісонасадження, рекреаційні або курортні ліси тощо. В проектованій екомережі кожна із груп лісонасаджень матиме певний режим і певне місце. Ведення господарства на цій території повинно визначатись її природними особливостями і максимально відповідати екологічним умовам моделі природокористування.

Створення екологічної мережі це поступовий і тривалий процес. Необхідно зрозуміти, що зберігання природи, крім свого прямого завдання збереження природних комплексів, може дати важливі економічні вигоди, сприяти розвитку туризму і відпочинку, екологічному вихованню і екологічній освіті населення.

Сучасна стратегія охорони природи полягає у забезпеченні динамічної екологічної рівноваги окремих регіонів, пошуку різноманітних напрямків стійкого розвитку природокористування, при якому забезпечується збереження біорізноманіття природного середовища і його поліпшення. Одним із етапів цієї стратегії є створення екологічного каркасу або екологічної мережі. Необхідність створення такої мережі викликана інтенсивним тривалим використанням земель (рілля, забудова, видобуток корисних копалин тощо), їхнім окультуренням, що призвело до зниження саморегулюючої здатності ландшафтів і зменшення їх біорізноманіття.

Практичне створення екологічних мереж в Ратнівському районі вимагає вирішення таких питань:

1.         Визначити просторову структуру екологічної мережі з метою систематизації і визначення шляхів об’єднання природних середовищ існування популяцій видів дикої флори і фауни у територіально цілісний комплекс;

2. Визначення площі окремих елементів екологічної мережі для забезпечення сприятливих умов існування, вільного розселення та міграції видів рослин і тварин;

3. Створення нових і розширення існуючих природно-заповідних територій (ПЗТ). Такі об'єкти можуть слугувати екоядрами національного або регіонального рівня.

4. Створення природно-заповідних територій місцевого значення (заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), на яких господарська діяльність обмежена, природоохоронні органи здійснюють контроль їх стану.

5. Включення в екомережу територій, які частково охороняються (лісомисливські та мисливські господарства, зони відпочинку, ділянки відтворення полювальних видів, прибережні смуги водотоків та водних об'єктів тощо).

6. Провести ренатуралізацію порушених земель шляхом значного збільшення площі природної рослинності (наприклад, пасовищних і сінокісних угідь, створення лісосмуг і лісопосадок) на частині нерентабельної ріллі (крутосхили, балки, піски). Необхідно найближчим часом приступити до переводу низьбонітетної й еродованої ріллі у сінокосно-пасовищні та лісові угіддя, що дозволить частково відновити втрачені ландшафти, провести ренатуралізацію окремих ділянок і створити передумови для розвитку екологічно стійкого сільського господарства.

7. Змінити конфігурацію сільськогосподарських угідь відповідно до умов ландшафту. У ренатуралізації земель важливу роль відіграватимуть лісопосадки, які спроможні сформувати наближені до природних угруповань лісові ділянки. На розріджених лісопосадках формуються узлісні біотопи і створюються сприятливі умови для укриття і розмноження тварин. Крім того, лісопосадки забезпечують не тільки збереження біорізноманіття, але й сприяють екологічній стабілізації території й істотно знижують уразливість і периферійну деградацію існуючих збережених лісових масивів. Ренатуралізовані низькородючі сільськогосподарські угіддя, балки, яри, лісонасадження можуть служити не тільки транзитними ділянками, тобто виконувати функції екокоридорів, але й бути ключовими природними територіями, тобто екоядрами місцевого значення

7. Виділити прибережні смуги вздовж річок та струмків та навколо водосховищ, ставків та озер.

8. Здійснити екологізацію сільського господарства шляхом введення природоохоронних режимів землекористування і стимулювання за це землекористувачів.

9. Розпочати екологічну реставрацію порушених земель із використанням природного генофонду збереженої біоти шляхом створення “розплідників" дикої флори і фауни;

Проектування мережі екологічних коридорів, яка б відзначалася функціонування та стійкістю в умовах сучасного ландшафту, фактично вимагає проектування його біоцентрично-сітьової структури, особливо – визначення місцеположення її територіальних елементів, розрахунку значень комплексу параметрів, які визначають ефективність виконання екологічними коридорами їх функцій. Нами визначені орієнтовні параметри довжини та ширини екологічних коридорів, припустимих “дірок між ними (не завжди коридор може бути у вигляді суцільної смуги, що поєднує два біоцентри; у цій смузі можуть бути “дірки “, але не більше деякої критичної ширини, яка ще не перериває міграційних потоків в екокоридорі).

Біоцентрично-сітьової структури ландшафту для підтримки біорізноманіття можна оцінити за показниками зв’язності графу цієї структури (його вершинами є біоцентри, а ребрами – екологічні коридори), а саме a-, b- та Ступінь сприятливаості g-індекси зв’язності. Вони розраховуються за формулами:

індекс a= (К-Б+1)/(2Б-5), (4.1),

b =К/Б,(4.2),

g = К/З(Б-2), (4.3)

де: К – число екjлогічних коридорів,К=75; Б – біоцентрів у ландшафті, Б=27.

a-індекс характеризує наявність та насиченість мережі екологічних коридорів циклами; чим вище значення a-індекса, тим більше альтернативних шляхів міграції особин з біоцентру і тим ефективніше ландшафт забезпечує біотично-міграційну функцію (оптимальне значення a =1,0). b –індекс оцінює розвиненість мережі екологічних коридорів: при b < 1 мережа не має жодного циклу, при b =1 – тільки один, при b > 1 – декілька, при b = 3 усі біоцентри об’єднуються екологічними коридорами в цикли, що і є оптимумом. g – індекс характеризує ступінь альтернативності вибору шляхів міграції з одного біоцентра до інших. Чим вище його значення, тим більш розгалужена мережа екологічних коридорів, тим коротші шляхи міграції між двома довільно обраними біоцентрами.

a=75-27+1/2*27-5=1,0

b=75/27=2,78

g=75/3*(27-2)=1,0

Отже, мережі екологічних коридорів насичені циклами і особини мають багато шляхів міграції з біоцентру, майже усі біоцентри об’єднуються екологічними коридорамимережа екологічних коридорів розгалужена.

Окрім показників, які характеризують в цілому, важливо також врахувати показники, які оцінюють роль окремих екокоридорів та біоцентрів у цій мережі. Для екологічного коридору за таку оцінку можна запропонувати потенційну інтенсивність біотичних міграцій вздовж нього. Орінтовно її можна визначити за виразом, що формально виходить з гравітаційної моделі:

Cij = kSi Sj /d2ij, (4.4)


де: Сij - умовна оцінка інтенсивності біотичних міграцій вздовж екологічного коридору між біоцентрами “і” та “ j “; k – коефіцієнт “провідності” екологічного коридору, за який може бути прийняте значення коефіцієнту подібності видового складу біоцентрів “і” та “j “ (наприклад, коефіцієнт Жаккара); Sj та Si - площа біоцентрів “і” та “ j “ відповідно; dij - довжина екологічного коридору, що з’єднує їх.

Мінімальний розмір екоядра (біоцентру) визначається фізико-географічними, агроекологічними та іншими умовами.

Площа екоядра повинна бути такою, щоб забезпечувалось ефективне само відтворювання популяції. Разом з тим, щоб гарантувалась безпека їх існування продовж тривалого часу.

Кожне ядро характеризується певними умовами, найважливіші з яких – едафічні умови, що визначають можливість існування в ньому певних видів рослин. Едафічні умови можуть характеризуватися такими показниками (екологічними факторами) як зволоженість, наявність поживних речовин, сольовий режим, рівень залягання ґрунтових вод та ін.

З едафічними умовами тісно пов’язаний видовий склад рослинності. Екоядра можуть характеризуватись певними типами рослинності. Для визначення подібності двох екоядер між собою визначають такі коефіцієнти:

1.         Коефіцієнт Серенсена:

К = ×100%, (4.5)

2.         Коефіцієнт Одума:

К = ×100%, (4.6)

3.         Коефіцієнт Жаккара:


К = ×100%, (4.7)

де: а – число видів у першому біоцентрі;

b – число видів у другому біоцентрі;

с – кількість спільних видів.

Кількість міграційних шляхів між двома екоядрами розраховується за формулою:

С = , (4.8)

де: К – коефіцієнт подібності;

S1 і S1 – площі відповідно першого та другого екоядра;

d – відстань між екоядрами;

Розрахунки по даній території подаємо у вигляді табл. 4.1

Таблиця 4.1

Зв’я-зок

Площа екоядер, км2

Відстань між ними, км Число видів Коефіцієнти (К),% Величина міграції (С),%
1-го 2-го 1-го (а) 2-го (b) спільних (c) Серенсена Жаккара Одума Серенсена Жаккара Одума
1-7 0,44 0,67 0,40 125 170 170 1,15 3,96 0,15 3,64 1,36 1,33
1-25 0,44 0,05 14,40 125 0 37 0,59 0,00 1,00 0,00 0,42 0,00
1-26 0,44 0,05 14,40 125 0 37 0,59 0,00 1,00 0,00 0,42 0,00
1-27 0,44 12,35 1,60 125 260 260 1,35 - 0,35 - 2,08 0,54
2-11 2,62 0,29 4,40 158 103 242 1,85 0,16 0,21 0,06 12,74 0,02
2-20 2,62 0,36 7,60 158 127 112 0,79 0,01 0,11 0,01 0,65 0,01
2-24 2,62 0,21 2,80 158 114 242 1,78 0,27 0,16 0,13 8,07 0,04
3-9 0,01 12,05 6,80 185 202 86 0,44 0,00 0,04 0,01 0,29 0,00
3-14 0,01 6,61 0,40 185 81 50 0,38 0,81 0,39 1,03 0,23 1,05
3-15 0,01 8,24 0,40 185 202 86 0,44 1,01 0,04 1,25 0,29 0,39
3-16 0,01 10,47 8,40 185 205 87 0,45 0,00 0,05 0,00 0,29 0,00
3-19 0,01 7,00 4,40 185 152 72 0,40 0,00 0,03 0,00 1,00 0,00
4-5 0,01 14,01 6,40 89 260 175 1,00 0,01 0,49 0,01 1,01 0,01
4-6 0,01 32,94 2,80 89 185 110 0,80 0,06 0,35 0,06 0,67 0,04
4-25 0,01 0,05 6,40 89 0 27 0,61 0,00 1,00 0,00 0,44 0,00
4-26 0,01 0,05 6,80 89 0 27 0,61 0,00 1,00 0,00 0,44 0,00
5-6 14,01 32,94 2,40 260 185 178 0,80 3,05 0,17 3,34 0,67 1,54
5-8 14,01 0,1 10,00 260 169 129 1,15 0,014 0,21 0,013 1,34 0,06
5-13 14,01 0,58 10,40 260 83 103 0,60 0,02 0,52 0,02 0,43 0,02
5-21 14,01 0,02 6,40 260 0 78 0,60 0,01 1,00 0,01 0,43 0,01
5-22 14,01 0,00 4,00 260 0 78 0,60 0,00 1,00 0,00 0,43 0,00
5-25 14,01 0,05 6,40 260 0 78 0,60 0,01 1,00 0,02 0,43 0,02
5-26 14,01 0,05 6,80 260 0 78 0,60 0,01 1,00 0,01 0,43 0,02
6-25 32,94 0,05 0,40 185 0 56 0,61 5,01 1,00 5,92 0,43 7,61
6-26 32,94 0,05 0,60 185 0 56 0,61 2,35 1,00 2,77 0,43 3,56
7-4 0,67 0,01 11,6 170 89 52 0,40 0,00 0,31 0,00 0,25 0,00
7-6 0,67 0,01 13,2 170 185 71 0,40 0,00 0,04 0,00 0,25 0,00
7-27 0,67 12,35 2,00 170 260 222 1,03 0,74 0,21 0,73 1,07 0,33
8-14 0,10 6,61 5,60 169 81 75 0,60 0,02 0,35 0,02 0,43 0,02
8-15 0,10 0,1 6,00 169 202 111 0,60 0,02 0,09 0,02 0,43 0,02
8-21 0,10 0,02 4,40 169 0 51 0,60 0,00 1,00 0,00 0,43 0,00
8-22 0,10 0,00 6,00 169 0 51 0,60 0,00 1,00 0,00 0,43 0,00
9-15 12,05 8,24 5,60 202 202 219 1,08 0,35 0,00 0,33 1,18 0,00
9-19 12,05 7,00 8,00 202 152 162 0,92 0,13 0,14 0,14 0,84 0,05
10-14 0,83 6,61 16,40 208 81 145 1,00 0,01 0,44 0,01 1,01 0,01
10-15 0,83 8,24 10,40 208 202 246 1,20 0,03 0,01 0,03 1,50 0,00
10-16 0,83 10,47 14,00 208 208 205 300 0,02 2,65 0,01 1,45 0,00
10-19 0,83 7,00 11,60 208 152 288 1,60 0,04 0,16 0,02 4,00 0,007
11-17 0,29 0,16 7,20 185 208 236 1,20 0,01 0,06 0,01 1,50 0,00
11-18 0,29 0,09 7,20 185 209 158 0,80 0,00 0,06 0,00 0,67 0,00
11-24 0,29 0,21 2,80 185 128 125 0,80 0,03 0,18 0,03 0,66 0,01
12-5 10,97 14,01 11,20 190 260 90 0,39 0,05 0,12 0,06 0,24 0,03
12-13 10,97 35,56 3,20 190 83 218 1,60 3,84 0,39 2,44 3,96 1,21
12-16 10,97 10,47 7,20 190 205 158 0,80 0,17 0,04 0,18 0,67 0,04
12-23 10,97 0,00 12,80 190 0 57 0,60 0,00 1,00 0,00 0,43 0,00
12-24 10,97 0,21 19,60 190 0 57 0,73 0,00 0,19 0,00 0,57 0,00
12-25 10,97 0,05 6,00 190 0 57 0,60 0,01 1,00 0,02 0,43 0,02
12-26 10,97 0,05 5,60 190 0 57 0,60 0,02 1,00 0,02 0,43 0,02
12-27 10,97 12,35 12,80 190 0 57 1,20 0,09 0,16 0,08 1,50 0,03
13-14 0,58 6,61 6,40 83 81 66 0,80 0,04 0,01 0,04 0,67 0,01
13-16 0,58 10,47 3,20 83 205 116 0,81 0,20 0,42 0,22 0,67 0,16
13-19 0,58 0,58 9,20 83 152 212 1,80 0,07 0,29 0,03 9,22 0,01
13-22 0,58 0,00 4,00 83 0 25 0,60 0,00 1,00 0,00 0,43 0,00
14-15 6,61 8,24 5,40 81 202 142 1,00 0,25 0,43 0,25 1,01 0,17
14-21 6,61 0,02 0,20 81 0 25 0,62 6,22 1,00 7,32 0,45 9,31
14-22 6,61 0,00 2,80 81 0 25 0,62 0,00 1,00 0,00 0,45 0,00
15-21 8,24 0,02 5,60 202 0 61 0,60 0,01 1,00 0,01 0,43 0,01
15-22 8,24 0,00 8,00 202 0 61 0,60 0,00 1,00 0,00 0,43 0,00
16-20 10,47 0,36 21,20 160 160 73 0,46 0,00 0,00 0,00 0,30 0,00
17-20 0,16 0,36 4,40 208 160 110 0,60 0,01 0,13 0,01 0,43 0,00
18-10 0,01 0,83 26,00 209 208 209 1,16 0,00 0,16 0,00 1,38 0,00
18-20 0,01 0,36 4,80 209 160 148 0,80 0,01 0,13 0.01 0,67 0,00
19-17 7,00 0,16 21,60 152 208 216 1,20 0,00 0,16 0,00 1,50 0,00
19-18 7,00 0,01 21,60 152 209 217 1,20 0,00 0,16 0,00 1,51 0,00
19-20 7,00 0,36 21,60 152 160 94 0,60 0,00 0,03 0,00 0,43 0,00
20-24 0,36 0,21 4,00 160 128 230 1,60 0,03 0,11 0,02 3,97 0,01
23-16 0,00 10,47 13,60 0 205 62 0,61 0,00 1,00 0,00 0,43 0,00
23-19 0,00 7,00 15,20 0 152 46 0,06 0,00 1,00 0,00 0,03 0,00
23-20 0,00 0,36 8,00 0 160 48 0,60 0,00 1,00 0,00 0,43 0,00
23-24 0,00 0,21 11,60 0 128 38 0,59 0,00 1,00 0,00 0,42 0,00
27-2 12,35 0,26 22,80 260 158 84 0,40 0,00 0,24 0,00 0,25 0,00
27-24 12,35 0,21 22,4 260 128 116 0,60 0,00 0,34 0,00 0,43 0,00
27-25 12,35 0,05 11,60 260 0 78 0,60 0,00 1,00 0,00 0,43 0,01
27-26 12,35 0,05 11,60 260 0 78 0,60 0,00 1,00 0,00 0,43 0,01

Оптимально, для покращення величини міграції між екоядрами, подібність яких становить 75% і більше, необхідно збільшити їх площу, щоб задовольнялась умова:

» 1, (4.8)

Результати оптимальних площ і відстаней наведені в таблиці 4.2

Таблиця 4.2

Зв’язок Оптимальна віддаль Отимальна площа ПЗФ
Серенсена Жаккара Одума Серенсена Жаккара Одума
1-7 0,79 0,86 0,29 0,03 0,02 1,64
1-25 0,29 0,24 0,38 2726428,05 5405045,46 955514,88
1-26 0,30 0,25 0,39 2395408,89 4677443,18 826887,88
1-27 - - 0,90 0,29 0,12 4,32
2-11 1,27 3,34 0,43 373,27 7,91 28905,70
2-20 0,87 0,79 0,33 14918,99 21988,82 778954,57
2-24 1,15 2,44 0,35 93,33 4,54 11292,79
3-9 0,40 0,32 0,13 898,28 2173,63 91954,44
3-14 0,32 0,25 0,32 0,03 0,07 0,03
3-15 0,37 0,29 0,12 0,02 0,04 1,61
3-16 0,39 0,31 0,13 2388,92 5767,89 180817,18
3-19 0,41 0,34 0,28 94915,69 186259,10 426348,86
4-5 0,60 0,60 0,42 119,07 118,39 498,82
4-6 0,66 0,60 0,44 2,89 4,15 15.20
4-25 0,11 0,09 0,14 101274,45 196590,82 37282,70
4-26 0,11 0,10 0,15 111692,70 216814,42 41118,03
5-6 4,15 3,78 1,90 1,57 2,27 35,46
5-8 1,17 1,26 0,50 76029,89 55339,08 2222448,98
5-13 1,31 1,11 1,21 55918,97 109509,90 75743,80
5-21 0,56 0,43 0,73 233016,89 456713,10 83886,08
5-22 0,00 0,00 0,00 - - -
5-25 0,69 0,58 0,89 103563,06 202983,60 37282,70
5-26 0,71 0,60 0,91 118785,42 232819,43 42762,75
6-25 0,86 0,73 1,10 1,55 3,02 0,57
6-26 0,88 0,75 1,13 7,07 13,75 2,59
7-4 0,18 0,14 0,16 11229613,43 28692339,47 18512345,51
7-6 0,18 0,14 0,06 18974736,00 48575324,16 1700473674,24
7-27 1,72 1,75 0,78 1,22 1,14 29,57
8-14 0,70 0,59 0,53 413,28 810,04 1200,79
8-15 0,74 0,62 0,28 439,26 862,94 19879,15
8-21 0,17 0,14 0,21 48996,43 95546,56 17848,08
8-22 0,04 0,04 0,06 35577716,26 69379100,35 12906000,00
9-15 3,29 3,43 0,00 101,54 85,11 -
9-19 2,90 2,78 1,14 698,52 821,93 29331,10
10-14 1,53 1,54 1,01 10868,60 10793,52 56671,17
10-15 1,77 1,98 0,20 985,92 630,99 6629356,25
10-16 2,07 2,80 0,15 1738,45 520,57 69538137,58
10-19 1,96 3,11 0,61 1010,40 161,66 106896,35
11-17 0,51 0,57 0,11 11644,24 7433,36 4903875,46
11-18 0,36 0,33 0,10 46426,07 66618,88 8047434,24
11-24 0,44 0,41 0,21 458,80 662,08 8825,75
12-5 2,19 1,72 1,21 7495,40 19498,96 80281,32
12-13 5,62 8,85 2,78 1,16 0,19 19,20
12-16 2,93 2,67 0,64 401,05 577,52 177989,74
12-23 0,25 0,21 0,32 74565404,44 146148192,71 26843545,60
12-24 1,05 0,93 0,54 1333027,84 2151531,51 18665164,05
12-25 0,65 0,55 0,84 80000,00 156800,00 28800,00
12-26 0,67 0,57 0,87 52534,70 102968,01 18912,49
12-27 3,74 4,18 1,35 1509,42 966,03 89825,96
13-14 1,26 1,15 0,15 391,79 559,61 1706656,59
13-16 1,41 1,29 1,02 15,43 22,02 55,81
13-19 1,91 4,31 0,77 314,38 12,05 11871,10
13-22 0,07 0,06 0,09 7054336,00 13778944,00 2560000,00
14-15 2,72 2,73 1,78 102,47 101,74 564,48
14-21 0,48 0,41 0,61 0,20 0,38 0.08
14-22 0,13 0,11 0,16 1613103,21 3084097,95 614656,00
15-21 0,56 0,43 0,73 233016,89 456713,10 83886,08
15-22 0,00 0,00 0,00 - - -
16-20 0,94 0,76 0,00 2695474,25 643757,37 -
17-20 0,38 0,32 0,18 2897,03 5695,82 60857,67
18-10 0,33 0,36 0,12 408383,08 287393,29 22753292,35
18-20 0,38 0,35 0,16 2291,56 3287,94 83622,48
19-17 1,13 1,26 0,41 944784,00 604661,76 56224288,65
19-18 0,56 0,63 0,20 15060866,17 9585626,90 833131581,44
19-20 0,98 0,83 0,20 1665351,81 3252144,12 919690536,96
20-24 0,66 1,04 0,17 482,44 78,27 99692,31
23-16 0,00 0,00 0,00 8930,45 17381,92 3267,45
23-19 - - - 2089779,50 7861793,62 7625,64
23-20 0,06 0,05 0,08 31430,33 61603,44 11314,92
23-24 0,05 0,04 0,07 246922,90 488299,69 87049,97
27-2 0,85 0,67 0,66 135458,55 345944,79 367472,34
27-24 0,98 0,83 0,74 3353206,20 6591657,12 10358297,19
27-25 0,67 0,57 0,86 1117678,62 2190650,09 402364,30
27-26 0,69 0,59 0,90 967221,88 1895754,89 348199,88

При проектуванні екологічних коридорів Ратнівського району визначені пріоритетні показники біоцентрів. Одним із таких показників є ступінь біоцентру. Він дорівнює числу екологічних коридорів, які безпосередньо з’єднують даний біоцентр з іншими. Чим вищий ступінь біоцентру, тим краще він захищений від деградації і тим більше значення має в біоцентрично-сітьовій структурі ландшафту як центр розповсюдження видів.Біоцентри з найбільши значеннями цих показників є центральніми в мережі екологічних коридорів. Центральний біоцентр найтісніше (у топологічному розумінні) пов’язаний з іншими біоцентрами, об’єднаних мережею екологічних коридорів і тому заслуговує особливої уваги в аспекті охорони та збагачення живої природи.

Загалом, планування оптимальної біоцентрично-сітьової структури ландшафту, за якої її параметри наближаються до своїх оптимальних значень, дозволяє значно пом’якшити головний фактор деградації біологічного різноманіття – розірваність колись суцільного природного рослинного покриву на окремі ізольовані ділянки, розміри яких не дозволяють підтримувати чисельності популяцій у межах їх мінімальної життєздатності, Окрім цього, введення у ландшафт нових екологічних коридорів урізноманітнює не тільки його біотичну складову, а й загальний візуальний обрис, стримує розвиток дефляційних, ерозійних та інших дегроадаційних процесів. Тим не менше, біоцентроване розуміння ландшафтного різноманіття розкриває лише одни, хоч і найважливіший для проблеми біологічного різноманіття, його аспект [3].

4.3 Мінімальний розмір екоядра

Можна встановити з біоекологічної, фізико-географічної та агроекологічної точок зору. З біологічних позицій оптимальна площа екоядра має бути такою, щоб забезпечувалось ефективне самовідтвореня популяцій та гарантувалось їх існування протягом невизначено довгого часу. Важливою характеристикою екоядра є його едафічні умови, тобто набір та характер дії факторів , що визначають можливість існування в ньому певних видів рослин. Основні едафічні фактори: зволоженість, тепло, мінеральне живлення, затіненність тощо.Едафічний тип екоядра визначає набір видів, які можуть існувати в ньому. Чим подібніші за едафічними умовами екоядра, тим інтенсивніша міграція видів між ними.

За площею виділяються такі екоядра [3]

1)         карликові (в агроландшафті 0,2-0,5 км2 - в Ратнівському районі районі 14 ПЗО карликові);

2) малі (відповідно 0,5-1,0 км2; - 3 ПЗО);

3) середні (1-3 км2 – 3 ПЗО);

4) відносно великі (3-10 км2 – 3 ПЗО);

5) великі ( 10 км2 –4 ПЗО).


Информация о работе «Проектування екологічних мереж Ратнівського району»
Раздел: Экология
Количество знаков с пробелами: 192341
Количество таблиц: 49
Количество изображений: 14

Похожие работы

Скачать
132462
5
0

... ями в межах своїх повноважень, визначених Законами “Про охорону праці”, “Про забезпечення санітарного й епідеміологічного благополуччя населення” й іншими регламентуючими документами. РОЗДІЛ 3. Організація охорони праці на прикладі закритого акціонерного товариства “Ратнівський молокозавод” 3.1 ЗАТ Ратнівський молокозавод та заходи по охороні праці на даному підприємстві Завод створено у ...

Скачать
84952
2
7

... економічного зростання. Вони передбачають різноманітні переваги особливостей туристсько-рекреаційного потенціалу єврорегіону "Буг". Висновки Як відомо, Волинська область багата на розвідані і нерозвідані рекреаційно-туристичні ресурси. В області проведена оцінка туристично-екскурсійних об'єктів за методикою, яка дозволяє поділити їх на три категорії важливості. До 1-ї категорії відносяться ...

0 комментариев


Наверх