Пожежна профілактика

7.4 Пожежна профілактика

До систем пожежо-вибухозахисту належать:

–   використання негорючих і важкогорочих речовин і матеріалів;

–   обмеження їх кількості;

–   ізоляція горючого і вибухонебезпечного середовища;

–   запобігання поширення пожежі за межі вогнища;

–   застосування засобів пожежозахисту.

Система пожежозахисту включає евакуацію людей, використання засобів колективного та індивідуального захисту, систему проти димного захисту, використання пожежної сигналізації і засобів повідомлення про пожежу, організацію пожежної охорони об’єкта.

Кількість горючих і вибухонебезпечних речовин і їх розміщення регламентується. Виходячи з цього визначають масу їх в приміщенні і на складі залежно від різноманітних чинників.

Ізоляція горючого і вибухонебезпечного середовища досягається за допомогою механізації і автоматизації технологічних процесів, використання геометричного обладнання і тари, а також установкою пожежонебезпечного обладнання в ізольованому приміщені.

На стадії проектування будівель і споруд передбачають заходом щодо обмеження поширення пожеж. У зв’язку з цим передбачається розділення будівель протилежними стінками чи протилежними перекриттями на пожежні відсіки; розділення будівель протилежними перегородками на секції; влаштування протипожежних перепон для обмеження поширення вогню конструкціями, горючими матеріалами/греблі, бортики, корзини, пояси, тощо/;влаштування протипожежних дверей і воріт , а також протипожежних розривів між будівлями.

Протипожежні стіни треба зводити на всю висоту будівлі, перетинати всі конструкції і поверхні. Такі стіни виконуються з негорючих матеріалів, а межа вогнестійкості їх повинна бути не менш як 2,5 години.

Протипожежні стіни повинні виступати над покрівлею не менше ніж на 60 см, якщо хоча б один з елементів покрівлі виконаний з горючого матеріалу і не менш як на 30 см, коли елементи покрівлі виконані з важкоспалахуючих матеріалів, а також виступати за зовнішню площину стіни не менше ніж на 30 см.

Конструктивні рішення протипожежних зон в будівлях необхідно влаштувати за БНІП 2.04.02-85.

Площа пожежних відсіків і етажність встановлюється для будівель різних ступенів вогнестійкості з урахуванням категорії розміщених у них виробництва.

Вимоги до обмеження поширення пожеж між будівлями промислових підприємств встановлені БНІП П-89-80 і БНІП П-106-79.Вони регламентують найменшу відстань між пожежо- і вибухонебезпечними об’єктами промислових підприємств, а також правила їх взаємного розміщення. Протипожежна відстань залежить від ступеня вогнестійкості будівлі і категорії пожежної небезпеки приміщення.

Найважливішою частиною пожежної профілактики на підприємствах є правильна організація руху людей як за звичайних умов, так і особливо при виникненні пожежі.

Межа вогнестійкості конструкції повинна бути на об’єкті такою, щоб конструкції зберігали несучі і обгороджуючи функції протягом евакуації людей. Вона повинна бути завершеною до настання граничнодопустимих концентрацій небезпечних чинників пожежі чи вибуху.

Для безпеки працівників, які перебувають під час пожежі у виробничих приміщеннях, велике значення мають кількість і розміри вихідних отворів і шлях евакуації без зустрічного руху або перетину людських потоків.

Успішна евакуація людей в разі пожежі досягається головним чином відповідним розміщенням робочих місць і виходів на зовні з додержанням необхідної ширини коридорів, сходових маршів, дверей і проходів. На шляхах евакуації людей не повинно бути крутих підйомів, порогів та інших перепон, що заважають нормальному і безпечному пересуванню людей.

Сумарна ширина сходових маршів або проходів на шляхах евакуації людей повинна становити не менш як 1 м на 125 чоловік для одно та двоповерхових приміщень і 0,6 м на 100 чоловік для вищих приміщень. Ширина коридорів у виробничих та допоміжних приміщеннях має бути не менше як 1,4 м , а ширина дверей – не менше як 0,8 м.

Важливою умовою успішної евакуації людей і цінностей є влаштування запасних виходів, внутрішніх переходів, пожежних драбин та аварійного освітлення.

Для всіх приміщень, де працює багато людей, треба заздалегідь розробити план евакуації їх на випадок пожежі.

Якщо при евакуації людей виникли труднощі, треба вжити колективних та індивідуальних заходів захисту. Кожний об’єкт повинен бути забезпечений засобами сигналізації про пожежу в її початковій стадії [9].

7.5 Способи пожежного зв’язку і сигналізації

Швидке повідомлення пожежної команди про виникнення пожежі є однією з головних умов успішної її ліквідації, тому пристрої, призначені для повідомлення про пожежу, повинні працювати безвідмовно протягом цілої доби, міститися в доступному місці, а операції по сигналізації – бути максимально простими.

На кожному гідромеліоративному об’єкті треба передбачити телефонний чи радіо зв'язок для виклику пожежної частини. З пожежною частиною, яка безпосередньо охороняє існуючий об’єкт чи такий , що будується, встановлюють прями телефонний зв'язок.

На видних місцях території підприємства чи будівельного майданчика і в приміщеннях необхідно вивішувати знаки і таблички із зазначенням розміщення найближчого телефону. Біля кожного телефону/ радіостанції/ встановлюють табличку про порядок виклику пожежної охорони, памятку про дію працівників у випадку пожежі, список бойових розрахунків ДПД.

Для подачі сигналів тривоги будівельні майданчики обладнують засобами пожежної сигналізації. До засобів повідомлення належать звукові сигнали / дзвін, сирена, тощо/, біля яких повинен бути напис «Пожежний сигнал» і список бойового розрахунку ДПД.

Автоматичні системи пожежної сигналізації бувають тепловими, димові, світлові, і комбіновані. При доборі системи пожежної сигналізації треба врахувати категорійність об’єкта, його архітектурно-планувальні особливості, кількість, розташування і вид горючих матеріалів.

Теплові датчики реагують на підвищення температури навколишнього середовища, вони мають вигляд біметалевих пластинок або спіралей, пружинних деталей, спаяним легкоплавким припоєм, терморезисторів, термопар тощо.

Оповісники, що реагують на дим, мають фотоелементи або іонізаційну камеру з радіоактивними речовинами.

Теплові чи димові оповісники необхідно встановлювати в приміщеннях, в яких виготовляють і зберігають вироби з деревини, синтетичних смол, синтетичних волокон, полімерних матеріалів, целулоїду, гумовотехнічні вироби тощо. Такі самі оповісники встановлюють в приміщеннях, де зберігають неспалимі матеріали в спалимій упаковці, тверді спалимі матеріали.

Комбіновані оповісники мають іонізаційну камеру і терморезистори, тому вони здатні одночасно реагувати на підвищення температури навколишнього середовища і появу диму /КО –І/.Фотоелемент світлового оповісника реагує на ультрафіолетову або інфрачервону частину спектра полум’я.

Теплові чи світлові оповісники треба встановлювати в приміщеннях, в яких виробляють і зберігають лаки, фарби, розчинники, легкозаймисті і горючі речовини.

Світлові оповісники встановлюють також в приміщеннях, де виробляють і зберігають лужні метали, металевий порошок.

Ефективність використання пожежних оповісників та їх працездатність залежать від оптимального добору типу оповісника, його установки і умов експлуатації.

Димові оповісники не можна використовувати там, де вони можуть покриватись росою чи інеєм, де під час технологічного процесу може виділятись дим, вихлопні гази або в тих приміщеннях, де працюють пристрої для зволоження повітря чи високочастотні установки.Теплові оповісники не треба використовувати в тих випадках, де швидкість зміни температури навколишнього середовища більша за градієнт температури спрацьовування оповісника /котельні/ і є сирий пил.

Світлові оповісники не треба використовувати там, де будівельні деталі приміщення чи об’єкти, що перебувають у ньому, можуть закривати поле зору оповісника, або в тих приміщення, де є джерело мерехтливого чи пульсуючого світла /сонячні промені, що відбиваються від деталей машин/.Число пожежних оповісників у приміщені визначається виходячи з необхідності виявлення загоряння по всій площині. В одному приміщені треба встановлювати не менш як два автоматичних оповісники.

Допустима висота установки пожежних оповісників не повинна перевищувати: теплових -9,0 м; димових – 12 м; комбінованих /теплових і димових/ променевих – 20 м; світлових – 30 м.Світлові пожежні оповісники треба встановлювати в приміщеннях на стелі, стінах та інших будівельних конструкціях, а також на обладнанні. Кожну точку захищеної поверхні необхідно контролювати не менш як двома автоматичними пожежними оповісниками [9].

Розділ 8. Економічні розрахунки експлуатаційного кошторису і визначення вартості води, яка перекачується

Вартість перекачки 1 м³ води визначається по затратах на:

а) амортизацію;

б) заробітну плату , обслуговуючого персоналу;

в) вартість електроенергії, яка використовується насосною станцією.

Вартість 1 м³ , води яка перекачується, визначається за наступною формулою:

K = A + З + П / W, грн., (8.1)

де: А – амортизаційні відрахування на відновлення і капітальний ремонт;

З – затрати на електроенергію;

П – заробітна плата обслуговуючого персоналу;

W – сумарна кількість води, яка перекачується насосною станцією за рік [12].

Першим кроком для визначення вартості води є розрахунок амортизаційних витрат.Результати розрахунків приводимо в табл. 8.1

Таблиця 8.1

Вартість споруд і величина амортизаційних відрахувань

Отже, амортизаційні відрахування становлять 12,37 тис. грн., а балансова вартість 133,02 тис. грн.

Наступним кроком є визначення заробітної плати. Всі розрахунки зводимо в таблицю 8.2.

Таблиця 8.2

Заробітна плата обслуговуючого персоналу

З вище наведеної таблиці видно, що річний фонд заробітної плати для обслуговуючого персоналу складає 31200 грн.

Нарахування на зарплату 4,4 % - 1372,8 грн.

Комунально-побутові витрати 10 % - 3120 грн.

Утримання транспортних засобів 20 % - 6240 грн.

Всього: 41932,8 грн.

Для визначення вартості перекачки води визначаємо також затрати на оплату електроенергії, оскільки це є дуже важливим показником.

Кількість води, яка перекачується за рік насосною станцією в нормальному режимі її роботи становить:

W = 1648269 м³

Витрата одного насоса складає 0,64 м³/с.

Кількість годин роботи в перерахунку на один насос визначається:

t = W / qⁿ * 3600, год, (8.2)

t = 1648269 м³/0,64 м³/с*3600 = 715,5 год

Кількість електроенергії, яку використовує насос з урахуванням втрати в мережі і трансформатора приймаємо по потужності двигуна.

∑ = N*t, Квт/год, (8.3)

∑ =45*715,5 = 32198 Квт/год

Похожие работы

Організація охорони праці на прикладі закритого акціонерного товариства "Ратнівський молокозавод"

Скачать

132462

5

0

... ями в межах своїх повноважень, визначених Законами “Про охорону праці”, “Про забезпечення санітарного й епідеміологічного благополуччя населення” й іншими регламентуючими документами. РОЗДІЛ 3. Організація охорони праці на прикладі закритого акціонерного товариства “Ратнівський молокозавод” 3.1 ЗАТ Ратнівський молокозавод та заходи по охороні праці на даному підприємстві Завод створено у ...

Туристичні ресурси Волинської області

Скачать

84952

2

7

... економічного зростання. Вони передбачають різноманітні переваги особливостей туристсько-рекреаційного потенціалу єврорегіону "Буг". Висновки Як відомо, Волинська область багата на розвідані і нерозвідані рекреаційно-туристичні ресурси. В області проведена оцінка туристично-екскурсійних об'єктів за методикою, яка дозволяє поділити їх на три категорії важливості. До 1-ї категорії відносяться ...