Кротовий дренаж

6.1.5 Кротовий дренаж

Для прискорення і рівномірного пониження рівня ґрунтових вод в період надлишкового зволоження, а в посушливі періоди вегетації для рівномірного розподілення вологи в місцях залягання потужних і середньо-потужних торф’яників передбачається застосування кротового дренажу. Регуляційна мережа кротових дрен застосовується в сукупності з відкритими каналами.

Встановлення кротового дренажу проводять в кінці літа – на початку осені, коли рівні ґрунтових вод знижуються нижче глибини закладання дрен. Це підвищує стійкість дрен і їх робочу ефективність.

Відстань між осушувальними дренами прийнято 10 м, довжина кротових дрен прийнята 150 м.

Глибина дрен з урахуванням використання їх в цілях зволоження прийнята 0,7-0,9 м.

Робочий діаметр кротових дрен повинен бути не менше 10 см. Дрени закріплюються гончарними трубами довжиною 1м.

Площа кротового дренажу складає 276 га, загальна протяжність 304000 п. м./ га.

На даний час дрени кротового дренажу не працюю, вони перебувають в замуленому стані, тому необхідно проводити поглиблення каналів.

6.1.6 Гідрологічні розрахунки

6.1.6.1 Максимальні витрати води

Гідрологічні спостереження ,на водотоці який розглядаємо, не проводились. Тому максимальні витрати для розрахунку гідротехнічних споруд визначаються по методиці рекомендованій СніП 2.01.14-83.

Згідно цієї методики, при відсутності фактичних даних спостереження над стоком для розрахунків максимальних витрат талих вод застосовується наступна формула:

Q_р=q_р*F=k₀*h₀* μ /(F+1)ⁿ*δ₁*δ₂*F, м³/с (6.1)

де: Q_р- розрахункова максимальна витрата води ймовірністю перевищення Р%, м/с;

 q _р- розрахунковий максимальний модуль стоку ймовірністю перевищення, м/с*км²;

h ₀- шар сумарного весняного стоку, мм;

F - площа водозбору до розрахункового створу, км;

k ₀- параметр, який характеризує дружнность паводка на малих річках;

n - показник степеня редукції;

δ₁ - коефіцієнт, який враховує зниження максимальної витрати води річок, за регульованих озерами і водосховищами;

δ₂ - коефіцієнт, який враховує зниження максимальної витрати на заболочених і заліснених басейнах;

μ - коефіцієнт, який враховує нерівність статистичних параметрів шару стоку і максимальних витрат води.

Значення параметрів формули визначені згідно рекомендації СніП 2.01.14-83 і приведені в таблиці 6.3

Таблиця 6.3

Максимальні витрати води весняного паводку в розрахунковому створі, розраховані по вище наведеній формулі, дані в таблиці 6.4

Таблиця 6.4

Максимальні витрати води дощових паводків визначають по формулі граничної інтенсивності стоку, яка має наступне вираження:

Q=A_1%*φ*H_1%*δ₁*λ_р*F, м³/с, (6.2)

де:

H_1% - добовий шар опадів ймовірністю перевищення 1%;

φ - коефіцієнт паводкового стоку;

A_1% - максимальний модуль стоку, виражений в частинах від проведення (φ*H_1%)

A_1%=q_1%/ φ*H_1% (6.3)

λ_р - перехідний коефіцієнт ймовірності перевищення Р=1% щодо другої ймовірності.

Максимальні витрати дощових паводків приведені в таблиці 6.7

Таблиця 6.7

Максимальні об’єми весняного паводку і зливового паводкового стоку визначені згідно СніП 2.01.14-83. Максимальні об’єми талого стоку визначаються по формулі:

W_р=h_р*F, м³ (6.4)

де:

h_р - розрахунки шару стоку, мм;

F - площа водозбору, км²;

Максимальні об’єми зливового стоку для малих площ визначаються по формулі:

W_р=∑Q_1%* λ_р, м³ (6.5)

де:

∑Q_1%=F+H_1%, м³/с (6.6)

λ - коефіцієнт паводкового стоку;

H_1% - добовий шар опадів ймовірністю перебільшення 1%.

Таблиця 6.8

Об’єми весняного паводку

Таблиця 6.9

Об’єми зливового стоку

Похожие работы

Організація охорони праці на прикладі закритого акціонерного товариства "Ратнівський молокозавод"

Скачать

132462

5

0

... ями в межах своїх повноважень, визначених Законами “Про охорону праці”, “Про забезпечення санітарного й епідеміологічного благополуччя населення” й іншими регламентуючими документами. РОЗДІЛ 3. Організація охорони праці на прикладі закритого акціонерного товариства “Ратнівський молокозавод” 3.1 ЗАТ Ратнівський молокозавод та заходи по охороні праці на даному підприємстві Завод створено у ...

Туристичні ресурси Волинської області

Скачать

84952

2

7

... економічного зростання. Вони передбачають різноманітні переваги особливостей туристсько-рекреаційного потенціалу єврорегіону "Буг". Висновки Як відомо, Волинська область багата на розвідані і нерозвідані рекреаційно-туристичні ресурси. В області проведена оцінка туристично-екскурсійних об'єктів за методикою, яка дозволяє поділити їх на три категорії важливості. До 1-ї категорії відносяться ...