Ринкові методи визначення цін

1.4.3 Ринкові методи визначення цін

Деякі фахівці вважають, що рівень попиту може бути єдиним фактором, який варто враховувати при визначенні цін.

Ринковий метод формування ціни, орієнтований на покупців, іншими словами на корисність (цінність) товару й відбиваючий кон'юнктуру ринку. При такому підході до визначення ціни на свій товар підприємство виходить з положення, що споживач самостійно оцінює цінність товару (послуги), беручи в розрахунок основні і додаткові переваги товару в порівнянні з аналогічними на ринку, рівень і якість, з урахуванням цих обставин, визначає співвідношення між оцінкою корисності товару і його ціною.

Основним фактором при цьому методі є не витрати продавця, а купівельне сприйняття, що дозволяє покупцю з усієї запропонованої гамми обрати найбільш оптимальний з погляду ціни і якості товар чи послугу, з погляду на те, що придбання дорогого товару може бути іноді доцільніше, ніж покупка більш дешевого його аналога. Іншими словами, при такій системі ціноутворення споживач віддасть свої гроші за те, що представляє для нього більшу "цінність", а не за те, що представляє собою меншу "вартість" для виробника (постачальника). Чутливість покупця до ціни характеризується таким поняттям, як еластичність. Знання цінової еластичності дозволяє менеджерам розрахувати оптимальну ціну продажів, що максимізує прибуток. Незважаючи на велику інформативність коефіцієнтів еластичності, даний метод формування цін на практиці застосовується дуже рідко, оскільки з поняттям еластичності зв'язаний ряд труднощів практичного характеру.

Вплив фактора конкуренції на ухвалення рішення про встановлення ціни на товар залежить від структури ринку. Компанії, що дотримуються такої тактики, встановлюють ціну на свій товар нижче рівня конкурентів.

До ринкових методів формування ціни відноситься також метод визначення цін, орієнтований на наявність рівноваги між витратами виробництва і станом ринку. При даному методі ціна не міняється при зміні витрат чи рівня попиту тільки тому, що конкуренти теж не змінюють свої ціни. Як тільки конкуренти змінили ціни, фірма змінює ціни на свій товар, хоча витрати і попит залишилися без зміни. Також цьому методу віддають перевагу фірми, яким важко визначити власні витрати і вважають діючі ціни базою для визначення цін на свої товари. Це дозволяє уникнути ризику, зв'язаного з установленням власної ціни. [25]

1.4.4 Економетричні методи визначення цін

Економетричний метод формування ціни заснований на співвідношенні ціни до визначеного параметра, що характеризує цінність товару аналогічного ряду чи вхідних у товар інших складових частин.

Фірми часто мають необхідність у проектуванні й освоєнні виробництва такої продукції, що не заміняє раніше освоєну, а доповнює чи розширює вже існуючий параметричний ряд виробів. Параметричний ряд – це сукупність конструктивно і технологічно однорідних виробів, призначених для виконання одних функцій і відрізняющихся друг від друга значеннями основних техніко-економічних параметрів відповідно до виконаних виробничих операцій.

Аналіз виробничих витрат дозволяє встановити, що норми витрат матеріальних і трудових ресурсів, як правило, змінюються при корегуванні техніко-економічних параметрів.

Існує ряд методів побудови цін на нову продукцію в залежності від рівня її споживчих властивостей з урахуванням нормативів витрат на одиницю параметра. Такі методи одержали назву нормативно-параметричних, до них відносять такі методи, як:

Метод питомих показників. Використовується для визначення й аналізу цін невеликих груп продукції, що характеризується наявністю одного основного параметра, величина якого значною мірою визначає загальний рівень ціни виробу. При даному методі спочатку розраховується питома ціна, що дорівнює відношенню ціни базисного виробу до величини параметра базисного виробу, а потім розраховується ціна нового виробу, що являє собою питому ціну, помножену на значення основного параметра нового виробу у відповідних одиницях виміру. Цей метод можна застосовувати для обґрунтування рівня і співвідношень цін невеликих параметричних груп продукції, що мають нескладну конструкцію і характеризуються одним параметром;

Метод регресивного аналізу. Застосовується для визначення залежностей зміни ціни від зміни техніко-економічних параметрів продукції, що відноситься до даного ряду, побудови і ціннісних співвідношень:

Ц = f (Х₁,Х₂,...Х_n ), (1.14)

де X₁,_2…n – параметри виробу.

Кількісна залежність між змінами результативного (Ц) і факторних (Xі) ознак знаходиться на основі методу регресійного аналізу. При цьому можуть бути отримані різні рівняння регресії: лінійне, статечне і параболічне.

Баловий метод. Полягає в тому, що на основі експертних оцінок значимості параметрів виробів для споживачів кожному параметру привласнюється визначене число балів, підсумовування яких дає оцінку техніко-економічного рівня виробу. Ціна на новий виріб при даному методі розраховується так:

1) визначається ціна одного бала:

 (1.15)

2) визначається ціна нового виробу:

 (1.16)

де Ц_б – ціна базового виробу-еталона;

Б_бi – балова оцінка і-го параметра базового виробу;

Б_нi – балова оцінка і-го параметра нового виробу;

Ц' – ціна одного бала;

V_i – вагомість параметра.

Даний метод застосовується в тому випадку, коли важливо оцінити надійність роботи, зовнішній вигляд товару і так далі.

Агрегатний метод. Він полягає в підсумовуванні цін окремих конструктивних частин виробів, що входять у параметричний ряд, з додаванням вартості оригінальних вузлів, витрат на зборку і нормативного прибутку. [10]

1.4.5 Адміністративні методи визначення цін

Адміністративний метод формування ціни, заснований на директивному розпорядженні по встановленню того чи іншого рівня чи межі цін уповноваженими на те державними органами.

 Систематизуючи в загальному виді форми адміністративного регулювання ціноутворення, можна виділити наступні:

1.         встановлення фіксованих цін і тарифів;

2.         встановлення меж можливого росту цін за визначений період часу чи граничного рівня ціни: максимального чи мінімального рівня ціни;

3.         встановлення граничного нормативу рентабельності (бажаного доходу);

4.         загальне заморожування цін (застосовується при сильному розвитку інфляції) чи заморожування цін на окремі групи товарів;

5.         встановлення граничних розмірів постачальницько-збутових і торгових надбавок;

6.         декларування цін;

7.         встановлення рекомендаційних цін по найважливіших видах товарів.

1.5 Формулювання мети і задач дослідження

В умовах ринкової економіки для кожного суб'єкта підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, основним необхідно вважати забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності.

Усе це визначає актуальність і значимість теми дослідження, важливість його результатів не тільки для розвитку вітчизняної теорії і практики організації керування прибутком, але і для підприємства "Добропільська", що є об'єктом дослідження.

Основна мета дипломного дослідження – підвищення ефективності економічних показників роботи і максимізація прибутку на прикладі шахти «Добропільська».

Відповідно до поставленої мети дослідження в роботі визначені такі задачі:

Ø   аналіз економічних показників виробничо-господарської діяльності шахти «Добропільська»;

Ø   розробка методики моделювання процесу одержання прибутку підприємством;

Ø   прогноз необхідних даних для моделі з урахуванням аналізу відомих методів прогнозування;

Ø   розробка моделі максимізації прибутку на основі виявлення закономірності прогнозування на основі аналізу чотирьох попередніх років за методом урахування сезонних коливань;

Ø   розробка моделі максимізації прибутку на основі аналізу цін на товари, що пропонує підприємство та фірми-конкуренти;

Ø   аналіз кожної з розроблених моделей та порівняльний аналіз цих моделей між собою;

Ø   створення автоматизованої інформаційної системи максимізації прибутку на шахті «Добропільська».

Практична значимість роботи полягає в розробці моделі підвищення ефективності економічних показників роботи, максимізації прибутку і її дослідженні в умовах шахти «Добропільська», розробці інформаційної системи, що дозволяє вирішувати задачі підвищення прибутку.