2.3 Сутність особливості економічна роль державного кредиту

Особливе місце серед форм кредиту в ринковій економіці, безумовно, посідає державний кредит. Ця форма кредитуван­ня безпосередньо обслуговує економічні інтереси держави, опосередковує зв'язки між державним бюджетом і всіма сферами економіки.

Державні позики є одним із найважливіших джерел по­криття дефіциту державного бюджету. Досягнення фінансо­вої стабілізації передбачає покриття державного дефіциту за рахунок неемісійних джерел фінансування через подальший розвиток ринку державних цінних паперів і зовнішніх запо­зичень.

Державний кредит — це специфічна форма кредитних відносин, у яких позичальником є держава, а кредиторами — юридичні або фізичні особи. Економічним призначенням державного кредиту є акумуляція державою коштів на основі принципу повернення для фінансування державних видатків. Державний кредит дозволяє державі як позичальнику вико­ристовувати додаткові грошові ресурси для покриття бюджет­ного дефіциту без здійснення з цією метою грошової емісії.

Структура державного кредиту утворюється з різних взає­мозв'язаних компонентів і видів.

Залежно від статусу позичальника розрізняють централі­зований і децентралізований державний кредит. У першо­му випадку державні цінні папери випускаються урядом (Міністерством фінансів), у другому — місцевими органами влади. Місцеві позики є важливою складовою фінансів регіо­нального самоврядування. Вони дозволяють мобілізувати тимчасово вільні грошові кошти для потреб розвитку кон­кретних регіонів. Децентралізований державний кредит і міс­цеві позики в перспективі можуть стати в Україні важливим фінансовим інструментом розвитку народного господарства.

Залежно від місця розміщення державного кредиту роз­різняють внутрішні державні позики (розміщуються в даній державі в національній валюті) і зовнішні позики (розміщу­ються за кордоном в іноземній валюті). Однак у процесі роз­міщення внутрішніх державних позик можуть брати актив­ну участь й нерезиденти. Лібералізація порядку інвестуван­ня коштів нерезидентів на ринок державних цінних паперів розширює його фінансові можливості.

Держава може брати позики в міжнародних кредитних установах та банках інших країн.

Залежно від термінів погашення державою своїх боргових зобов'язань виділяють: короткострокові позики (поточні, як правило, до 1 року), середньострокові позики (як правило, від 1 до .5 років) і довгострокові позики (як правило, понад 5 років).

За видами доходності державні позики поділяють на:

— відсоткові позики: власники державних цінних па­перів отримують доход з розрахунку певних, як правило, фіксо­ваних, відсотків річних;

— безвідсоткові (дисконтні) позики: державні цінні папери реалізуються за ціною нижчої їх номінальної вартості; різниця між ціною придбання та номінальною вартістю об­лігації, що відшкодовується власникові під час погашення, становить доход з цінних паперів; в Україні безвідсоткові (дисконтні) облігації внутрішньої державної позики випус­каються, починаючи з 1996 р.

— виграшні позики: державні цінні папери реалізуються без встановлення фіксованих відсотків; власники отримують доход за умови включення даного номера облігації у виграш­ний тираж погашення.

Специфічне місце в системі державного фінансування і кредитування посідають державні лотереї — розіграш дер­жавою грошових сум чи речей за допомогою платних білетів. Лотерея виступає як форма залучення у відповідний бюджет коштів населення через продаж нумерованих лотерейних білетів, коли лише частина зібраних коштів розігрується у вигляді виграшів. Держава отримує при цьому доход, який дорівнює різниці між коштами, які надходять внаслідок ви­пуску та реалізації лотерейних білетів, і коштами, які вико­ристані на виплату виграшів (враховується й фінансування витрат організацій, які проводять лотереї).

Державні цінні папери засвідчують право на власність і належність до державного кредиту. Державні цінні папери — це державні зобов'язання, що випускаються в докумен­тарній або електронній формах центральним урядом, місце­вими органами влади і окремими державними підприємства­ми з метою розміщення позик і мобілізації грошових ресурсів у відповідні бюджети.

Найпоширенішим видом державних цінних паперів є об­лігації державних позик. Облігація (від лат. obligatio — зобов'язання) — це цінний папір, який, по-перше, засвідчує вне­сення її власником певних грошових коштів на її придбан­ня (в даному випадку — на користь держави); по-друге, надає її власникові право на отримання певного доходу від облігації; по-третє, потверджує зобов'язання держави відшкодувати пов­ну номінальну вартість облігації у передбачений умовами позики строк.

При випуску державної позики обов'язково обумовлюється термін, протягом якого облігації підлягають погашенню або викупу.

Випускаються облігації внутрішніх і зовнішніх держав­них і місцевих позик. Кошти, що надходять від розміщення державних облігації, зараховуються до державного бюджету, хоча й не враховуються в його доходах (згідно із світовою бюджетною методологією).

Облігації державних позик можуть бути як іменними, так і на пред'явника. Державні облігації випускаються або у вигляді документів, або у вигляді записів на відповідних елек­тронних рахунках у системі електронного обігу цінних паперів. В Україні державна облігація у вигляді електронного запису вважається придбаною з моменту реєстрації її набувача.

Державні облігації, як вже зазначалося, реалізуються як юридичним, так і фізичним особам на добровільних засадах. Головними набувачами державних облігацій є, як правило, комерційні банки.

Державні облігації можуть вільно обертатися, або мати обмежене коло обігу, вони ощадні й бувають казначейські.

Для заміни облігацій державних позик, що були випущені раніше, використовуються конверсійні облігації.

Казначейські зобов'язання (векселі) держави — це вид державних цінних паперів, що засвідчує внесення їх власни­ком грошових коштів до бюджету і дає право на одержання фіксованого доходу протягом строку володіння цими папе­рами. Казначейські зобов'язання випускаються державою на різний термін, тому вони можуть бути: довгострокові, середньострокові і короткострокові.

Залежно від призначення й конкретних цілей казначейські зобов'язання випускаються на різних умовах (казначейські бони, казначейські ноти).

Казначейські зобов'язання (векселі) держави розміщують­ся на добровільній основі серед юридичних і фізичних осіб. Виплата доходу на казначейські зобов'язання (векселі) та їх погашення здійснюється відповідно до умов їх випуску.

Рух державних цінних паперів, сукупність актів їх купівлі-продажу формують відповідний сегмент національного фон­дового ринку. Поки державні цінні папери знаходяться в обігу, вони можуть бути в будь-який момент продані й куплені. Як наслідок — формується вторинний ринок цінних паперів держави.

Проведення операцій з державними цінними паперами на відкритому ринку здійснює Центральний (Національний) банк. Продаж державних цінних паперів можуть здійснювати й комерційні банки. Придбаваючи державні цінні папери, бан­ки отримують в своє розпорядження досить високоліквідні й надійні активи.


Информация о работе «Економічна оцінка кредитного процесу»
Раздел: Банковское дело
Количество знаков с пробелами: 162575
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
57536
5
1

... недостатності або неспроможності залучення кредиту та фінансової кризи. Висновки та пропозиції   Отже, підсумовуючи вище сказане, можна зробити висновок, що економічна оцінка пасиву балансу є одним з найважливіших розділів аналізу фінансового стану підприємства. Причиною цього є надзвичайно велике практичне значення. Без чіткої, прозорої інформації про стан, структуру та динаміку змін у майні ...

Скачать
78589
36
11

... при прогнозуванні майбутніх потреб у позиках, при визначенні розподілу майбутніх прибутків та потоків грошових коштів серед власників підприємства. 2.3 Економічна оцінка результативності діяльності ВАТ “Енерготрансбуд” Кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства – це балансовий прибуток або збиток, які є алгебраїчною сумою результатів діяльності. Прибуток виступає основним джерелом ...

Скачать
15822
0
1

... заощаджувати на природоохоронних видатках. Заходи щодо стимулювання за результатами природоохоронної діяльності, повинні бути передбачені і для окремих працівників підприємства, котрі беруть безпосередню участь у ній.   ВИДИ ЕКОЛОГІЧНИХ ЗБИТКІВ ТА ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ   Розрізняють прямі та опосередковані екологічні збитки, котрі виникають внаслідок зміни природного середовища або його забруднення. ...

Скачать
84422
31
7

... принципово нових технологій: мембранної, лазерної, плазмової, вакуумної, детонаційної та ін; прискорений розвиток біотехнології, яка сприяє створенню безвідходних технологічних процесів, нарощуванню обсягів виробництва сировини, продовольчих ресурсів. Рівень науково-технічного прогресу можна оцінити цілим рядом показників. Серед показників НТП особливе місце належить показникам технічного рівня ...

0 комментариев


Наверх