Реформи Івана IV Грозного

Дипломна робота на тему:

Реформи Івана IV Грозного

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. Виникнення необхідності проведення реформ

1.1 Коротка характеристика особи цар

1.2 Прихід до влади Івана IV

1.3 Характер нової держави

1.4 Необхідність реформ

1.5 Програма реформ

РОЗДІЛ ІІ. Реформи Івана IV

2.1 Обрана Рада

2.2 Перший Земський собор. Прийняття нового «Судебника»

2.3 Реформи в органах управління

2.4 Зміни в церкві. Культура в 50-ті рр.

2.5 Дипломатичні і торгівельні контакти

2.6 Зміни податкової системи

2.7 Реформи в армії

2.8 Зміни в земельному законодавстві. Обрана «тисяча»

2.9 Опричнина

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

В історії Росії царювання Івана Грозного складає половину ХVI століття і є одною з найважливіших і переломних епох в історії Російської держави. В цей період не тільки значно розширилась територія держави, але й сталися значні зміни у внутрішньому житті країни. Багато було зроблено славного, світлого, великого за своїми наслідками, але від цього ще більш кривавого і огидливого. Зрозуміло, що з такими протилежними характеристиками багатьох явищ, характер і вчинки головної особи держави, царя Івана Васильовича, є надто загадковим. Саме такою загадкою Іван IV і увійшов в історію Російської держави. Вже сучасникам він здавався особою жорстокою і страшною: “Превысочайшего воистинну и преславнейша всех бывших, славиму же от конец небес до конец их”,- пишет о нем дьяк Иван Тимофеев и добавляет: “... возненавиде грады земля своея ... и всю землю державы своея, яко секирою, наполы некако рассече”.

Цей цар був видатною особою, був прекрасно освічений, але надто некрасивий, і, можливо, страждав якимось психічним захворюванням, а Росія в той час потребувала сильного правителя-реформатора, якого і отримала в особі Івана Васильовича. Крутий поворот від боярського правління до реформаторського режиму, опричний терор, що слідував за реформами, - такі основні віхи правління цього державного діяча, і характеризують вони суперечливу особу Івана Грозного, в якій були сховані якості видатного правителя, дипломата, що витримує порівняння з такою історичною особою, як Петро Перший.

Можливо, криваві вчинки заховали за собою всі хороші здобутки. Реформи цього правителя відіграли важливу роль в історії Росії, адже Іван Васильович заклав міцну базу для своїх послідовників-реформаторів. У багатьох аспектах діяльність Івана Грозного була кроком вперед, кроком до перемоги «державних начал». До цього часу залишається багато неясного в характеристиці правління Івана IV, і багато істориків мають інколи протилежні думки стосовно цього періоду історії Російської держави. З кінця 30-их рр. оцінка діяльності Івана Грозного стає єдиною, він зображувався патріотом Руської землі, що нещадно, але справедливо нищив зрадників-бояр.

Я обрав саме цю тему для своєї курсової, бо мене цікавить правління Івана Грозного, бо «никогда Россия не имела столь малолетнего властителя». [2.4.:89] цей монарх був одним з видатних збирачів в російській державі, першим царем-самодержцем з династії Рюриковичів, що створив міцну централізовану державу. «Концепция равного бесправия всех членов общества перед лицом монарха – именно такой взгляд на взаимоотношения монарха и подданных усвоил Иван Грозный». [2.2.:90]

Реформи Івана IV, як і реформи Петра І, Олександра ІІ, нинішні перетворення та інші подібні питання були і залишаються актуальними і в наш час. Перша причина цього – їхня значимість для історичної науки, друга – їхнє чимале значення для історії самої держави. Адже якщо вивчити реформи колишніх правителів, грамотно зрозуміти і оцінити їх з усіх позицій, то можна уникнути помилок, що були допущені нашими попередниками-реформаторами.

Виходячи з вищесказаного, цілі і задачі курсової роботи такі:

·          Визначити, в чому сутність реформ Івана Грозного;

·          Виділити, що позитивне і що негативне принесли ці реформи для Росії того періоду;

·          з’ясувати, які цілі вони переслідували, чиї інтереси виражали;

·          дослідити те, як їх впроваджували в життя, яку роль в них відіграв їхній головний ініціатор, Іван Грозний.

Предмет дипломної роботи – царювання Івана IV Грозного.

Об’єкт даної роботи – реформи, що проводились царем в середині XVI століття, їхні основні умови і система проведення.

Хронологічно робота охоплює середину XVI століття, тобто період правління Івана Грозного, досить-таки важливий у становленні централізованої Руської держави.

Географічні рамки, охоплені в роботі, - Руська держава, яка була створена самим Іваном Грозним і існувала за його правління.

Головне утруднення, з яким стикається будь-який дослідник російської середньовічної історії, зокрема епохи Івана Грозного, пов’язане з крайньою бідністю джерел. Щоб вирішити цю задачу, історики вимушені вибудовувати цілі ряди гіпотез. Але жодна з гіпотез не може замінити науково доведеного факту. Інколи факти перемішуються з гіпотезами, і через те існує багато суперечок з різних питань. Існує багато розбіжностей, думок стосовно подій, що відносяться до періоду правління Івана Грозного, і істики н можуть прийти до єдиного погляду на причини, сутність, наслідки і оцінки реформ, на загальну політичну діяльність царя.

Збереглось багато пам’ятників часів Івана Грозного: грамоти, синодики, послання, переписи.

Багатим джерелом з історії Росії XVI століття являються московські літописи, в створенні яких брав участь Іван Грозний і О. Адашев. Ці літописи є основою багатьох історичних праць, що розкривають важливі питання того часу. Але не всім з них можна довіряти, бо багато з них могли виконувати на замовлення або писати «на угоду царю».

«Хрестоматія з історії СРСР з давніх часів до кінця XVIIІ ст.» є збірником актів, куди зокрема вміщено документи епохи Івана Грозного: уривки з «Судебника» 1550 р., «Избранная тысяча», про створення стрілецького війська, про дворянську кінноту, подано уривок з боярської книги 1556 р., документи стосовно Земських соборів, про введення опричнини в 1565 р. Всі ці документи є офіційними, таки чином вони виражають єдино правильну точку зору на питання, що розкриваються в них, і несуть в собі нейтральну інформацію.

«Історичний архів» є збірником документів з історії Росії. Це джерело подає як офіційну інформацію, так о опозиційну на події, що відображені в ньому. Це джерело розкрило загалом питання про обмеження прав годувань.

В своїй курсовій роботі я використовував багато різноманітної літератури і праць видатних істориків. Всі праці з цього питання можна розділити на дві групи: загальні і спеціальні. До першої слід віднести роботи, в яких історик розглядає значний проміжок часу і не приділяє багато уваги якійсь одній події або явищу. До спеціальних праць відносяться ті, в яких докладно розглядаються конкретні події. Кожен з них має свій погляд на події, що описує. Серед всіх праць можна виділити роботи дореволюційних істориків (Соловйов С. М., Костомаров М. І., Карамзін М. М., Ключевський В. О.) та праці сучасних істориків (Альшиц Д. М., Скринніков Р. Г., Шмідт С. О.), що по-новому осмислили історію епохи Івана Грозного.

Дореволюційна група істориків не ставила перед собою задачу досліджувати якесь одне питання, що стосувалось або реформ Івана Васильовича, або опричнини, або його зовнішньої політики. Зокрема М. М. Карамзін в «Історії держави Руської» подає докладний опис всієї епохи Грозного. Але основна складність в тому, що пише він старою мовою, що вже вийшла з ужитку, і частина його слів важко перекладається на сучасну російську, а потім і українську мови. Для цього вченого характерна особистісна оцінка подій, інколи в шкоду фактам. По Івану Грозному подається всебічний опис його правління, доволі-таки докладно охарактеризовано його реформи, дана їм цікава оцінка.

Видатний історик В. О. Ключевський в «Історичні портрети» створив відомий вже всім психологічний портрет Івана Грозного, завдяки якому історики мають змогу пояснити багато вчинків царя. А то в праці «Короткий посібник з руської історії» докладно описуються реформи царя, подано їхню фактичну оцінку, але розглянуто не всі перетворення часів Івана Грозного.

М. І. Костомаров в «Руській історії в життєписах її видатних діячів» розбирає всю епоху Івана Васильовича, але основну увагу приділяє зовнішній політиці царя. Багато істориків в своїй роботи спирались на літописи та державні акти, що дійшли до наших часів, але не будемо виключати той факт, що в них можливі деякі історичні помилки або неточності з того чи іншого питання. Це і пояснює той факт, що в двох різних документах цар зображується або реформатором, або грізним деспотом і тираном.

Якщо порівнювати авторів більш раннього і більш пізнього періодів, то у останніх ми знайдемо більш необхідну і докладну інформацію. Скринніков, пізні Ключевський та Костомаров, Альшиц в своїх роботах також використовували документи того часу, але в їхніх роботах вже більше роздумів стосовно тої чи іншої проблеми. Та знову ж таки, повністю довіряти джерелам та літературі, що існує з цього питання, неможливо, бо ніхто не може стверджувати, що саме так все і відбувалось. Тому до цього часу і існує багато розбіжностей, багато невирішених питань, таких як сутність реформ, їхні причини, і взагалі неможливо пояснити багато вчинків Івана Грозного.

В роботах Платонова С. Ф. «Повний курс лекцій з руської історії» і «Підручник з руської історії» на питаннях реформ Івана Грозного увага не зосереджена. Перетворення докладно не розглянуті, але подано їхню фактичну оцінку. Самі ж роботи відносяться до робіт дореволюційної епохи.

Скринніков Р. Г. не відноситься до дореволюційних істориків. В своїй книзі «Іоанн Васильович Грозний» він описує широку панораму подій, що супроводжували царювання Івана IV. Їхня оцінка будується на основі думок багатьох вчених, ця праця відрізняється конкретністю і обширністю різних питань того часу.

В «Історії руської церкви» М. В. Толстого подано опис історичних умов, що впливали на розвиток руської церкви. Саме тому оцінка подій дана з церковної точки зору, що не завжди вирізняється об’єктивністю. З цієї праці я отримав факти, що стосуються змін і «виправлень» в церкві часів Івана Грозного.

З книги Д. М. Альшица «Початок самодержавства в Росії» я багато дізнався про Обрану Раду, стосовно діяльності якої історик має власну точку зору, яка дуже рідко співпадає з точками зору інших дослідників.

По багатьох питання до нашого часу сформувались вже усталені погляди, що дає нам змогу говорити, що ці питання перестали бути проблемними. На мій погляд, до такої групи питань слід віднести дитинство царя, стосовно якого не існує ніяких розбіжностей. Закритою проблемою можна вважати дослідження боярського правління, де історики єдині в очевидності боротьби за владу і в оцінці багатьох перетворень, що були проведені в цей період. Всі дослідники історії XVI століття вважають цей період періодом економічного підйому руської держави. Всі історики сходяться в тому, що початок правління Івана Васильовича – це період необхідності реформ. В дослідженні сутності самих реформ розбіжностей небагато, але на головні протиріччя дослідники натикаються в їхній оцінці і взагалі в оцінці всього цього періоду.

Робота складається зі вступу, основної частини, висновків, списку використаних джерел та літератури, додатків.

Основна частина складається з двох розділів. В першому розділі подано постановку проблеми, коротку програму реформ, основні віхи правління Івана Грозного.

В другому розділі охарактеризовано реформи, що проводились царем в середині XVI століття. Основний акцент робиться все ж таки на опричнині, котра в руській історії пов’язана з іменем Івана Грозного.

Робота може бути використана студентами-істориками при підготовці до семінарських занять, при написанні доповідей, рефератів, бо є працею, де зібрано опис практично всіх реформ, що їх проводив Іван Васильович Грозний в середині XVI століття.

РОЗДІЛ І. ВИНИКНЕННЯ НЕОБХІДНОСТІ ПРОВЕДЕННЯ РЕФОРМ