Вступ
Впровадження досягнень науково-технічного прогресу в автомобілебудуванні та на автомобільному транспорті вимагає творчого підходу до вирішення наукових і практичних завдань, які стоять перед робітниками цих галузей, що в свою чергу передбачає необхідність підвищення якості підготовки і перепідготовки кадрів для них. В області розвитку і удосконалення автомобільних двигунів основними задачами на сучаснім етапі являється:
зниження паливної економічності;
питомої маси;
вартості їх виготовлення і експлуатації;
боротьба з токсичними викидами в атмосферу;
зниження шуму при експлуатації двигунів.
Виконання цих задач вимагає від спеціалістів, пов’язаних з виробництвом та експлуатацією автомобільних двигунів, глибоких знань теорії, конструкції та розрахунку двигунів внутрішнього згоряння.
Важливим чином у придбанні даних знань, що базуються на основних теоретичних положеннях дисципліни «Автомобільні двигуни».
Курс «Автомобільні двигуни» є одним з базових у справі підготовки інженерно-технічних працівників автомобільного транспорту.
Сучасна автомобільна силова установка (автомобільний двигун) являє собою одну з найскладніших машин, здатних перетворювати теплоту, що виділяється при згорянні палива, у механічну роботу. Процеси згоряння, виділення теплоти і перетворення її в механічну роботу продуктами згоряння відбувається у середині двигуна. Звідси й назва – двигуни внутрішнього згоряння (ДВЗ).
1. Хімічні реакції при горінні палива
1.1 Теоретично необхідна кількість повітря для згоряння 1 кг палива
, кг.повітря/кг.палива.
l0= кг.повітря/кг.палива.
Склад палива: бензинів – С = 0,855; Н = 0,145; О = 0; дизельного палива – С = 0,870; Н = 0,126; О = 0,004. Вид палива повинен відповідати прототипу двигуна, що заданий у таблиці вихідних параметрів.
1.2 Теоретично необхідна кількість повітря для згоряння палива
, кмоль.повітря/кг.палива.
L0= кмоль.повітря/кг.палива.
1.3 Коефіцієнт надлишку повітря a у режимі номінальної потужності приймають за таблицею вихідних параметрів α =0.84
Кількість свіжого заряду
,
кмоль свіжого заряду/кг.палива. M1=0.84·0.5179=0.4350 кмоль свіжого заряду/кг.палива.
1.4 Кількість двоокису вуглецю (СО2) у продуктах згоряння
за умови:
a<1, , кмоль/кг.палива,
MCO2= кмоль/кг.палива,
де ;
для нафтових рідких палив к = 0,45...0,53.
1.5 Кількість окису вуглецю (СО) у продуктах згоряння
за умови:
a<1, , кмоль/кг.палива.
MCO= кмоль/кг.палива.
1.6 Кількість водяної пари (Н2О) у продуктах згоряння
за умови:
a<1, , кмоль/кг палива. MH2O= кмоль/кг палива.
1.7 Кількість водню (Н2) у продуктах згоряння
за умови:
a<1, , кмоль/кг палива.
MH2= кмоль/кг палива.
1.8 Кількість кисню (О2) у продуктах згоряння
за умови:
a<1, , кмоль/кг.палива.
1.9 Кількість азоту (N2) у продуктах згоряння
, кмоль/кг.палива.
MN2= кмоль/кг.палива.
1.10 Загальна кількість продуктів згоряння рідкого палива
, кмоль/кг.палива.
M2= кмоль/кг.палива.
1.11 Зміна кількості робочого тіла при згорянні палива
, кмоль/кг.палива.
∆M= кмоль/кг.палива.
1.12 Коефіцієнт молекулярної зміни паливної суміші
.
1.13 Нижча теплота згоряння рідкого палива за формулою Менделєєва
, кДж/кг.палива. Hu= кДж/кг.палива.
Вміст сірки S та вологи W у паливі приймають рівними 0.
1.14 Хімічна неповнота згоряння за умови:
a<1, , кДж/кг палива.
∆Hu= кДж/кг палива.
1.15 Теплота згоряння паливної суміші
, кДж/кмоль пал.суміші.
Hпал.сум= кДж/кмоль пал.суміші.
2. Розрахунок процесів дійсного циклу
2.1 Тиск навколишнього середовища для розрахунків
Р0 = 0,10 МПа.
2.2 Температура навколишнього середовища для розрахунків
Т0 = 293 К.
2.3 Тиск середовища, звідки повітря надходить у циліндр.У випадку відсутності наддуву
Рк = Р0.
2.4 Температура середовища, звідки повітря надходить у циліндр
При відсутності наддуву
Рк= Р0, а Тк= Т0
2.5 Тиск залишкових газів у циліндрі двигуна перед початком процесу наповнення:
при відсутності наддуву
, МПа;
Pr= МПа
2.6 Температуру залишкових газів
Tr =1065 K
2.7 Густина заряду при наповненні:
при відсутності наддуву
,кг/м3;
кг/м3
де В = 287Дж/кг×град - питома газова стала.
При відсутності наддуву приймають .
2.8 Втрати тиску при наповненні
, МПа,
∆Pa= МПа
де b - коефіцієнт затухання швидкості руху заряду у перерізі циліндра; xВП – коефіцієнт опору впускної системи, віднесений до найбільш вузького його перерізу, ; wВП = 50...150 м/с - середня швидкість руху заряду у найменшому перерізі впускної системи в м/с. Значення wВПприймають за таблицею вих. пар.
2.9 Тиск кінця впуску
, МПа
Pa= МПа
2.10 Температура підігріву свіжого заряду DТ. Приймається
DТ=12ºС.
2.11 Коефіцієнт залишкових газів
, .
де e - ступінь стиску, приймається за табл. вих. пар.
2.12. Температура в кінці наповнення
, К.
Ta= К.
2.13 Коефіцієнт наповнення
.
.
2.14 Середній показник адіабати стиску k1=1,3775
Визначається за номограмою Додатку Е (рис. Е-1) у залежності від ступеня стиску e і температури в кінці наповнення Та.
2.15 Значення показника політропи стиску n1
в залежності від k встановлюють у межах для бензинових двигунів (k1-0,01)…(k1-0,04);
Приймаємо n1=1,3575
2.16 Тиск у кінці теоретичного стиску
, МПа.
Pc= МПа
2.17 Температура у кінці теоретичного стиску
, К.
Tc= К
2.18 Середня мольна теплоємність свіжого заряду у кінці стиску
, кДж/кмоль×град.,
кДж/кмоль×град
де tс - температура у кінці стиску в °С (tс= Tс-273°).
2.19 Середня мольна теплоємність залишкових газів
=23,3994 кДж/кмоль×град
визначається в залежності від коефіцієнта надлишку повітря a і температури у кінці стиску tсшляхом інтерполяції за таблицею В-1 Додатку В
2.20 Середня мольна теплоємність робочої суміші
, кДж/кмоль×град.
кДж/кмоль×град.
2.21 Коефіцієнт молекулярної зміни робочої суміші
,
,
де gr - коефіцієнт залишкових газів.
2.22 Теплота згоряння робочої суміші
, кДж/кмоль.
Hроб.сум= кДж/кмоль.
... (0,15 – 0,18) dr 4 (4,14 – 4,97) ∙10-3 8 Довжина клапана, мм l (2,3 – 3,5) dr 94 (63,5 – 96,7) ∙10-3 2.5 Проектування або модернізація вузла деталі складальної одиниці, систем. 2.5.1 Конструктивний опис вузла деталі складальної, одиниці, системи Шатун піддається впливу перемінного навантаження від тиску газів і сил інерції. Шатун складає ...
... ідне цьому куту. Тиск газів, що відповідає даному куту j і положенню поршня, відкладається на діаграмі (рис.8б) Рис.8 Схема переведення індикаторної діаграми з координат p – V в координати p - j 4. Дослідження кривошипно-шатунного механізма двигуна ВАЗ-2106 4.1. Вихідні дані для дослідження У даній роботі проведено кінематичне і динамічне дослідження кривошипно-шатунного механізма ...
... , мм, Hc= мм де S - хiд поршня у мм. Умовна висота камери згоряння у момент початку розширення , мм, Hz= Hc=12,27мм де r - ступінь попереднього розширення у вiдповiдностi з пунктом 2.29. Для бензинових двигунів . Розрахункові точки по куту повороту кривошипа для визначення проміжних даних тиску на лінії стиску. Для розрахунку приймаються значення кута повороту кривошипа на лінії ...
... ії повністю відсутня. За рівень, рівний 0,5, принімають положення, коли всі автомобілі при ТО-2 проходять контроль на токсичність. Одну з методик розрахунку викидів шкідливих речовин у атмосферу автомобільним транспортом розроблено Міністерством статистики України та підтверджено Міністерством охорони навколишнього середовища України в 1992 році. В основу методики полягає середній питомий ...
0 комментариев