2.23 Середня мольна теплоємність продуктів згоряння
.
Окремі компоненти беруть з таблиці С-1 Додатку С.
2.24 Рівняння згоряння (тепловий баланс) для:
бензинових двигунів
;
0,002001tz2+24,46233tz-73769,08=0
де xz - коефіцієнт використання тепла. Коефіцієнт використання теплоти у період згорання залежить від типу двигуна:
для бензинового двигуна xz = 0,85...0,95
2.25 Температуру, що відповідає максимальному тиску згоряння Рz
визначають шляхом розв’язування квадратного рівняння попереднього пункту
, °С,
tz=°С. , К.
Tz=2503+273=2776 К.
2.26 Максимальний тиск згоряння
для бензинового двигуна
, МПа;
Pz= МПа.
2.27 Дійсний максимальний тиск згоряння
для бензинового двигуна
. МПа.
Pzд=0.85·4,45=3,78Мпа.
2.28 Ступінь підвищення тиску l
Для бензинових двигунів
.
МПа.
2.29 Ступінь попереднього розширення
Для бензинових двигунів;
2.30 Ступінь подальшого розширення
Для бензинових двигунів =6,8
2.31 Середній показник адіабати розширення
k2 =1,242
Визначають по номограмам Е-2 та Е-3 Додатку Е, відповідно, для бензинових та дизельних двигунів за числовими значеннями d, a та Tz.
2.32 Середній показник політропи розширення n2
k2=1,242
2.33 Тиск кінця процесу розширення
, МПа. Pb= МПа.
2.34 Температура кінця процесу розширення
, К.
Tb= К.
2.35 Перевірка точності вибору значень тиску та температури залишкових газів
, К. Tr= К.
Значення Тr відрізняється від значення прийнятого у пункті 2.6 на 2,6%. Умова виконується.
3. Розрахунок індикаторних та ефективних показників дійсного циклу двигуна
3.1 Теоретичний середній індикаторний тиск
, МПа.
МПа.
3.2 Дійсний середній індикаторний тиск
, МПа, Pi=0,96·0,9=0,86 МПа
де j - коефіцієнт повноти індикаторної діаграми, приймається за таб. вих. пар.
3.3 Індикаторна потужність двигуна
, кВт,
Ni= кВт,
де Vл – робочий об’єм циліндрів двигуна у літрах (літраж); n – частота обертання колінчастого вала, об/хв; t – коефіцієнт тактності (t = 4).
Значення Vл та n приймають за таб. вих. пар.
3.4 Індикаторний коефіцієнт корисної дії
,
.
3.5 Індикаторні питомі витрати палива
, г/кВт×год, q= г/кВт×год.
3.6 Тиск механічних втрат Рм
Визначають за емпіричною залежністю по заданому у таблиці А-1 значенню середньої швидкості поршня (Vп.ср, м/с). Для бензинових двигунів з числом циліндрів до 6 та відношенням S/D < 1
PM =0,034+0,0113·Vп.ср, МПа, PM=0,049+0,0152·8,5=0,18 МПа.
3.7 Середній ефективний тиск
, МПа.
Pe=0,86-0,18=0,68 МПа.
3.8 Механічний коефіцієнт корисної дії
,
.
3.9 Ефективний коефіцієнт корисної дії
.
.
3.10 Ефективна потужність двигуна
.
Ne=100,67·0,79=79,84 кВт
3.11 Ефективні питомі витрати рідкого палива
, г/кВт×год. ge= г/кВт×год
3.12 Годинні витрати палива
, кг/год.
GT=382,83·79,84·10-3=30,57 кг/год
3.13 Циклова подача рідкого палива
, г/цикл.
Gц= г/цикл
4. Розрахунок параметрів циліндра та тепловий баланс двигуна
4.1 Робочий об’єм циліндра
, л,
Vh= л.
де і – кількість циліндрів (таблиця вих. пар.).
4.2 Діаметр циліндра
, мм,
D= мм.
де S/D – відношення ходу поршня до діаметра циліндра, приймають за таблицею А-1.
Значення D приймають для подальшого розрахунку округленим до цілих значень у мм.
4.3 Хід поршня
, мм.
S=91·0,9=82 мм, Значення ходу поршня приймають для подальших розрахунків округленим до цілих міліметрів.
4.4 Уточнене значення літражу двигуна
, л,
Vл= л
де D та S у мм.
4.5 Уточнене значення ефективної потужності
, кВт. Ne= кВт
4.6 Номінальний ефективний крутний момент
, Н×м.
Me= Н×м
4.7 Уточнене значення годинних витрат палива
, кг/год, GT=79,84·382,83·10-3=30,57 кг/год.
4.8 Уточнене значення середньої швидкості поршня
, м/с, Vп,ср= м/с.
4.9 Загальна кількість тепла, що вводиться у двигун при згорянні палива
, Дж/с, Q0= Дж/с.
4.10 Тепло еквівалентне ефективній роботі
, Дж/с, Qe=1000·79,84=79844,7058 Дж/с.
4.11 Тепло, що передається охолоджуючому середовищу
, Дж/с,
Qв= Дж/с
де С- коефіцієнт пропорційності (С = 0,45…0,52); і – число циліндрів; D – діаметр циліндра у см; m – показник степеня (для чотирьохтактних двигунів m = 0,6…0,7); n- число обертів колінчастого валу двигуна, об/хв. (таблиця вих. пар.).
... (0,15 – 0,18) dr 4 (4,14 – 4,97) ∙10-3 8 Довжина клапана, мм l (2,3 – 3,5) dr 94 (63,5 – 96,7) ∙10-3 2.5 Проектування або модернізація вузла деталі складальної одиниці, систем. 2.5.1 Конструктивний опис вузла деталі складальної, одиниці, системи Шатун піддається впливу перемінного навантаження від тиску газів і сил інерції. Шатун складає ...
... ідне цьому куту. Тиск газів, що відповідає даному куту j і положенню поршня, відкладається на діаграмі (рис.8б) Рис.8 Схема переведення індикаторної діаграми з координат p – V в координати p - j 4. Дослідження кривошипно-шатунного механізма двигуна ВАЗ-2106 4.1. Вихідні дані для дослідження У даній роботі проведено кінематичне і динамічне дослідження кривошипно-шатунного механізма ...
... , мм, Hc= мм де S - хiд поршня у мм. Умовна висота камери згоряння у момент початку розширення , мм, Hz= Hc=12,27мм де r - ступінь попереднього розширення у вiдповiдностi з пунктом 2.29. Для бензинових двигунів . Розрахункові точки по куту повороту кривошипа для визначення проміжних даних тиску на лінії стиску. Для розрахунку приймаються значення кута повороту кривошипа на лінії ...
... ії повністю відсутня. За рівень, рівний 0,5, принімають положення, коли всі автомобілі при ТО-2 проходять контроль на токсичність. Одну з методик розрахунку викидів шкідливих речовин у атмосферу автомобільним транспортом розроблено Міністерством статистики України та підтверджено Міністерством охорони навколишнього середовища України в 1992 році. В основу методики полягає середній питомий ...
0 комментариев