Загальний опис підприємства
Турбіна ДО-300-240 Харківського турбінного заводу
Електричні фільтри
Характеристика й розрахунок проектної теплової схеми блоку 300 МВт Зуєвської ТЕС
Складання таблиці параметрів пари, живильної води й основного конденсату
Розрахунок підігрівників високого тиску й турбопривода
Розрахунок теплофікаційної установки
Визначення початкових параметрів пари
Підігрів живильної води й основного конденсату в системі регенерації
Відомості балансу по витраті пари й потужності
Визначення оптимальних строків чищення поверхонь теплообміну конденсаторів парових турбін
Висновки про необхідність заміни латунних трубок на трубки марки МНЖ-5-1
Дослідження факторів, що впливають на роботу НПК і енергоблоку
Профілактично - оперативна діагностика
Попередження відмов у роботі обладнання НПК
Розробка системи технічного діагностування НПК
Система технічної діагностики низькопотенційного комплексу
Практична цінність проведеного дослідження
Види й способи усунення забруднень у трубках конденсатора
Експериментальні хімічні очищення
Система кулькового очищення конденсатора
Визначення часток пари, витрати й потужностей потоку
Висновки з розрахунків теплових схем
Розрахунок викидів оксиду сірки
Розрахунок викидів парникових газів
Розрахунок витрат на електроенергію на власні потреби
Розрахунок витрат на інші витрати
Охорона праці й навколишнього середовища
Огородження робочого місця й вивішування попереджувальних плакатів
Навигация
Огородження робочого місця й вивішування попереджувальних плакатів
Перспектива збільшення економічності Зуєвської теплової електростанції за допомогою вибору оптимального режиму роботи енергоблоку
174100
знаков
29
таблиц
15
изображений
5. огородження робочого місця й вивішування попереджувальних плакатів.
8.2 Гігієна праці й виробнича санітарія
8.2.1 Виробничі шкідливостіОсновними щкідливостями в машзале можна також уважати загазованість і запиленість (газоподібні, пил), надлишкове тепло, вібрацію.
Джерелом виділення газу служать газо-зварені апарати (аргон), водень (для охолодження генератора). Ці речовини, проникаючи в організм людини при подиху, через шкіру, викликають отруєння й захворювання.
8.2.2 Метеорологічні умовиМікроклімат у виробничому приміщенні визначається характером виробництва, періодом року й категорією роботи.
Роботи, виконувані робочим персоналом, по вазі ставляться до категорії середньої ваги II-б, тому що виконуються коштуючи, пов'язані з ходьбою, перенесенням ваг (до 10 кг) і супроводжуються фізичною напругою ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1.005-88 , ДСН 3.3.6.042 - 99.
Для забезпечення нормального мікроклімату в робочій зоні відповідно ДО ДЕРЖСТАНДАРТУ 12.1.005-88 і ДСН 3.3.6.042 - 99 установлюються оптимальні й припустимі параметри температури, відносної вологості, швидкості руху повітря залежно від пори року й категорії робіт з вазі [46],[50].
Таблиця 8.3 Нормовані параметри мікроклімату в робочій зоні
| Період року | Категорія робіт | Температура повітря, t°C | Відносна вологість, φ% | Швидкість руху повітря, V м/c | |||
| опт. | допуст. | опт. | допуст. | опт. | допуст. | ||
| Холодний | середня вага IIб | 17-19 | 15-21 | 40-60 | 75 | 0,2 | не більше 0,4 |
| Теплий | середня вага IIб | 20-22 | 15-27 | 40-60 | 70 при 25°C | 0,3 | 0,2-0,5 |
Підтримка наведених у таблиці 8.3 значень параметрів рекомендується в теплий період року за допомогою вентиляції, а в холодний період року - за допомогою системи опалення й вентиляції із зосередженою подачею повітря.
У виробничих приміщеннях передбачається природна й штучна вентиляція. Природна вентиляція передбачається неорганізована, а штучна вентиляція загальобмінна (припливно-витяжна).
8.2.3 ОсвітленняПо зоровій характеристиці роботи, виконувані обслуговуючим персоналом, ставляться до V розряду підрозряду в, норма освітленості 200 лк, згідно ДБН В.2.5.- 28 - 2006.
У виробничому приміщенні мазала передбачається природне висвітлення бічне однобічне, за рахунок скління площею 30% від всієї стіни. Нормоване значення коефіцієнта природної освітленості (КПО) визначається по формулі:
е=е× m
де, е– значення КПО згідно ДБН В. 2.5. - 28 – 2006, 0,6%
m - коефіцієнт світлового клімату, згідно ДБН В.2.5.- 28 - 2006, 0,9%
е=0,6* 0,9=0,54%
Також передбачається штучне освітлення: робоче, аварійне, евакуаційне. Робоче штучне освітлення комбіноване (загальне й місцеве). Для створення необхідної освітленості на робочих місцях передбачається застосування світильників типу
ППР - 500, ПМП -500, ПМП - 2?100 з лампами накалювання, і з люмінесцентними лампами (типу УВЛН - 4?80 - 2, ПЛУ - 3?80 Б)
Аварійне освітлення повинне забезпечувати на робочих поверхнях не менш 5% освітленості, нормованої для робочого освітлення, не менш 2 лк на робочому місці.
Евакуаційне освітлення повинне забезпечувати на робочих поверхнях по лінії основних проходів у приміщеннях не менш 0,5 лк. Для аварійно-евакуаційного освітлення застосовують лампи накалювання, люмінесцентні лампи тільки в приміщеннях, де температура повітря 
й за умови харчування ламп у всіх режимах змінним струмом.
Розрахунок штучного освітлення
Розрахунок штучного освітлення робимо по методу коефіцієнта використання світлового потоку.
Цей метод дозволяє визначити світловий потік, створений лампами й розрахувати освітленість у робочому приміщенні або по заданому рівні освітленості визначити необхідна кількість світильників.
Розрахунок робимо методом коефіцієнта використання світлового потоку.
Приміщення має площа освітлення S = 54×120 = 6480м2, висота підвісу світильників 22,1м, освітленість Е = 150ЛК.
Коефіцієнти корисної дії приймаємо [45]:
– світильника: З = 42% = 0,42
– приміщення: П = 82% = 0,82
Коефіцієнт використання світлового потоку дорівнює:
ДО = З(П = 0,42(0,82 = 0,344
Визначаємо світловий потік ряду світильників
,
де Е - освітленість приміщення;
k - коефіцієнт запасу, k=1,5;
S - площа приміщення
z - коефіцієнт мінімальної освітленості, для люмінесцентних ламп; z=1,1
К - коефіцієнт використання світлового потоку;
N - кількість рядів.
По [45] вибираємо люмінесцентну лампу ЛБ 40, світловий потік, що дорівнює 2850лм.
Визначаємо кількість ламп в одному ряді:
Кількість світильників в одному ряді:
Визначаємо світловий потік на один світильник:
Малюнок 8.1 Схема розташування світильників
8.2.4 Шум
Шум.
Основне джерело шуму на станції є паровий казан, турбіна, генератор, вентилятор, насос, трансформатори й ін. устаткування.
При впливі шуму на організм людини відбуваються небажані явища: знижується гострота зору, слуху, підвищується кров'яний тиск, знижується увага. Шум у машзалі, котельному відділенні широкосмуговий, по тимчасовій характеристиці - постійний [44].
Стіни приміщення БЩУ виготовляють зі звуковбирного матеріалу. Для робочі засоби спеціального захисту - протиударна каска, навушники противошумні або вкладиші противошумні.
Значення звукового тиску й віброшвидкості наведені в таблиці 8.4.
8.2.5 Спецодяг, спецвзуття. Індивідуальні захисні засобиПередбачається забезпечення працюючого персоналу спецодягом, спецвзуттям, касками, рукавицями. Якщо робота пов'язана зі шкідливим виробництвом видаються індивідуальні засоби захисту - респіратори, захисні окуляри, захисні засоби від шуму й вібрації [40].
8.3Пожежна безпека 8.3.1 Пожежонебезпека об'єктаНайбільш характерними причинами виникнення пожежі є:
- порушення правил експлуатації електроустановок;
- застосування несправних освітлювальних приладів, проводки;
- порушення технологічних режимів роботи устаткування;
- відсутність і несправність технічних засобів по попередженню аварій;
- відсутність блискавковідводів.
Машзал, котельне й деаераторне відділення ставляться до категорії Г пожежної й вибухової небезпеки (речовини гарячому стані), згідно ДБНВ 1.1-7-2002 ступінь вогнестійкості будинку II.
У розглянутому виробничому приміщенні можливі пожежі класу Е (т.д. є устаткування під напругою), В (горючі матеріали), З (горючі гази) ДНАОП 0.01-101-95.
8.3.2Протипожежні заходиНа станції застосовуються установки водяного, повітряного, газового й порошкового пожежогасіння. Внутрішній пожежний водопровід передбачається в наступних приміщеннях ТЕС:
- головний корпус;
- машзал;
- котельне й деаераторне приміщення;
- будинку ІТП (цивільні будинки).
Застосовуються наступні види вогнегасників:
вуглекислотні типу ВВК-3,5 і ВВК-5, порошкові ВП-9, повітряно-пінний типу ВВП-9 і ВВП-12 ;
На Зуєвській ТЕС у машзале передбачаються вогнегасники: пінні й водяники - 2 шт.; порошкові - 2 шт.; ВП-2, ВП-4 - 4 шт.; ВВП-9 - 1 шт.
У приміщеннях електростанцій передбачається ряд сигналізаторів, які сповіщають пожежну команду про виникнення пожеж. На станції передбачені оповещателі ручної й автоматичної дії.
Евакуаційними виходами вважаються дверні прорізи, які ведуть: безпосередньо назовні; на сходову клітку з виходами назовні або через вестибюль; у прохід або коридор з безпосереднім виходом назовні або на сходову площадку; у сусідні приміщення того ж поверху, що має безпосередній вихід назовні або на сходову клітку. Ліфти й ескалатори не ставляться до шляхів евакуації, тому що при пожежі вони можуть відмовити в роботі.
Всі проходи, евакуаційні виходи й підступи до устаткування, машинам, матеріалам і засобам пожежогасіння повинні бути вільними. Протипожежні розриви між будинками не дозволяється використати під складування матеріалів, устаткування, пакувальної тари й для стоянки автотранспорту.
Проходи, виходи, коридори, тамбура, сходи у всіх виробничих, службових, складських приміщеннях і будинках не дозволяється захаращувати різними предметами й устаткуванням.
Всі двері евакуаційних приміщень повинні вільно відкриватися в напрямку виходу з будинку.
У підвальних приміщеннях і цокольних поверхах виробничих і адміністративних будинків забороняється застосування й зберігання вибухових речовин, балонів з газом, під тиском, пластмас, полімерних і інших матеріалів, що мають підвищену небезпеку.
8.4 Екологічна оцінка 8.4.1 Характеристика забруднення навколишнього середовищаГоловним компонентом, що визначає забруднення атмосфери в районі розташування Зуєвській ТЕС, є сірчистий ангідрид SO2, і оксиди азоту NO, NO2. Наступним головним компонентом забруднення навколишнього середовища є летуча зола, не вловлена в золоуловлювачі. Уловлена зола відправляється на золовідвал, що займає значну частину корисної території. В атмосферу надходить вся теплота, внесена паливом або на самої ТЕС, або в споживачів енергії. Головна частина теплоти (?50%) палива віддаляється через охолодні пристрої циркводи.
У районі розташування ТЕС у повітряний басейн попадають шуми в основному від джерел розташованих на відкритому повітрі. Це періодичні скидання пари через запобіжні клапани, шум від підвищувальних трансформаторів. Особливо шкідливий шум від осьових димососів. Також на навколишнє середовище впливають електромагнітні поля ВЛЕП.
Загальні висновки
Розроблено варіант принципу підвищення ефективності енергоблоків
300 МВт Зуєвській ТЕС, із цією метою:
1. Досліджено вплив НПК на ефективність роботи енергоблоку
2. Проаналізовані найбільш імовірні причини погіршення в роботі
НПК.
3. Запропонований як засіб технічної діагностики «оперативний
формуляр розрахунку товщини шаруючи відкладень в конденсаторі», розраховані й побудовані експлуатаційні характеристики конденсатора.
4. Сформульовано основні цілі й завдання в напрямку робіт з
утворення й удосконалювання системи технічного діагностування в процесі експлуатації НПК ТЕС.
Додаток 1. Результати розрахунку сіткового графіка на ЕОМ
| Код роботи | тривалість | Ранній початок роботи | Раннє закінченні роботи | Пізніше початок роботи | Пізніше закінчення роботи | Повний резерв часу | Вільний резерв часу |
| 0-1 | 24 | 0 | 24 | 0 | 24 | 0 | 0 |
| 1-2 | 8 | 24 | 32 | 24 | 32 | 0 | 0 |
| 2-3 | 8 | 32 | 40 | 32 | 40 | 0 | 0 |
| 3-4 | 8 | 40 | 48 | 40 | 48 | 0 | 0 |
| 4-5 | 4 | 48 | 52 | 48 | 52 | 0 | 0 |
| 5-6 | 4 | 52 | 56 | 52 | 56 | 0 | 0 |
| 6-7 | 2 | 56 | 58 | 56 | 58 | 0 | 0 |
| 7-8 | 3 | 58 | 61 | 58 | 61 | 0 | 0 |
| 8-9 | 2 | 61 | 63 | 61 | 63 | 0 | 0 |
| 8-10 | 5 | 61 | 66 | 64 | 69 | 3 | 0 |
| 8-11 | 6 | 61 | 67 | 64 | 70 | 3 | 0 |
| 9-12 | 7 | 63 | 70 | 66 | 73 | 3 | 0 |
| 9-13 | 8 | 63 | 71 | 66 | 74 | 3 | 0 |
| 9-15 | 10 | 63 | 73 | 63 | 73 | 0 | 0 |
| 10-16 | 2 | 66 | 68 | 69 | 71 | 3 | 0 |
| 11-14 | 2 | 67 | 69 | 73 | 75 | 6 | 0 |
| 11-17 | 3 | 67 | 70 | 70 | 73 | 3 | 0 |
| 12-19 | 5 | 70 | 75 | 73 | 78 | 3 | 0 |
| 13-26 | 5 | 71 | 76 | 74 | 79 | 3 | 0 |
| 14-18 | 1 | 69 | 70 | 75 | 76 | 6 | 0 |
| 15-24 | 7 | 73 | 80 | 73 | 80 | 0 | 0 |
| 16-20 | 10 | 68 | 78 | 71 | 81 | 3 | 0 |
| 17-23 | 7 | 70 | 77 | 73 | 80 | 3 | 0 |
| 18-22 | 6 | 70 | 76 | 76 | 82 | 6 | 0 |
| 19-21 | 3 | 75 | 78 | 78 | 81 | 3 | 0 |
| 20-32 | 14 | 78 | 92 | 81 | 95 | 3 | 0 |
| 21-27 | 9 | 78 | 87 | 81 | 90 | 3 | 0 |
| 22-30 | 2 | 76 | 78 | 82 | 84 | 6 | 0 |
| 23-25 | 8 | 77 | 85 | 80 | 88 | 3 | 0 |
| 24-29 | 10 | 80 | 90 | 80 | 90 | 0 | 0 |
| 25-31 | 4 | 85 | 89 | 88 | 92 | 3 | 0 |
Перелік використаних джерел
1. Попирін Л.С. Математичне моделювання й оптимізація теплоенергетичних установок.- М. Енергія, 1978.- 416с.
2.Рижкин В.Я. Теплові електричні станції. - М.: Енергоатоміздат, 1987.-328 с.
3. Горщиків А.С. Техніко - економічні показники теплових електростанцій. - М. : Енергоатоміздат, 1984- 240с.
4. Форма №3 - тех за 2006 рік роботи Зуєвської ТЕС.
5.Шелепов І.Г., Міхайский Д.В. Про деякі проблеми оцінки енергозбереження при експлуатації застарілого обладнання ТЕС. Східно-європейський журнал передових технологій, Х.,1/2(19), 2006, с.173-175.
6. Шелепов І.Г., Міхайский Д.В. Павленко А.В. Кедь О.В. Модернізація режимів експлуатації ТЕС із урахуванням якості палива. Східно-європейський журнал передових технологій, Х.,6/2(18), 2005, с.144-148.
7. Норми втрат палива, електроенергії й пари при пусках енергоблоків потужністю 160, 200, 300, 500 і 800 Мвт теплових електростанцій, НР 34 - 70 - 105 - 86, М.; Союзтехэнерго, 1987.
8. Шелепов І.Г., Зарубу В.К., Яцкевич С.В. Теплоенергетичні установки електростанцій (дослідження й розрахунок низькопотенційних комплексів ТЕС і АЕС) //.K. УМКВО, 1993, - 200с.
9 Шелепов І.Г., Міхайский Д.В. Діагностування конденсаторів парових турбін на основі рівняння теплопередачі // Восточно-Європейський журнал передових технологій,”Технологічний центр” Харків 2003, №5(5), с.74-77
10 10. Баран Л.С., Ратнер Ф.З. Визначення оптимальних строків чищень конденсаційних установок парових турбін. Праці ЦКТИ, 1984, вип.214, с. 13-19.
11. Визначення на обчислювальній машині забруднення трубок конденсатора турбіни 500 Мвт ХТГЗ//- Електричні станції, 1976, №1, с. 78-79.
12. Ходирев В.Л. Вплив швидкості зниження економічності на оптимальні строки профілактичного обслуговування теплообмінного встаткування ТЕС//- Звістки Вузов, серія Енергетика.1979, №10.
13. Єрмаков В.С., Ходирев В.Л. Дослідження динаміки збитку від забруднення трубок конденсаторів парових турбін //- Електричні станції, 1983, №1, с. 21-25.
14. Берман Л. Д., Зернова Е. П. Провідні вказівки по тепловому розрахунку поверхневих конденсаторів потужних турбін теплових і атомних електростанцій // М.: СПО Союзтехэнерго 1982, с.105
15. Коновалів Г.М., Канаєв В.Д. Нормативні характеристики конденсаційних установок парових турбін // М.: СЦНТИ Союзтехенерго, 1974, 32с.
16. Александров А.А. ,Григор'єв Б.А. Таблиці теплофізичних властивостей
води й водяника пари // М.: МЭИ, 1999.
17. Буглаєв В.Т., Лифшиц М.Н., Татаринцева Т.И. Деякі особливості процесу відкладень у трубах конденсаторів ПТУ.// Звістки вузів, серія Машинобудування, 1983, №7, с. 56-59.
18. Шелепов І.Г., Міхайский Д.В. Дослідження впливу режимів роботи НПК на ефективність роботи енергоблоку // Східно-Європейський журнал передових технологій,”Технологічний центр”, Харків 2005, №3(2), с.122-125.
19. Артюх С.Ф., Дуель М.А., Шелепов І.Г. Основи автоматизованих
систем керування енергогенеруючими установками електростанцій. Харків. 1998.-332с.
20. Артюх С.Ф., Дуель М.А., Шелепов І.Г. Автоматизовані системи керування електрогенеруючими установками електростанцій. Харків. 2000.-448с.
21. Берман С.С. Теплообмінні апарати й конденсаційні пристрою турбоустановок. - М. МАШГИЗ. 1959. 472с.
22. Берман С.С., Розрахунок теплообмінних апаратів турбоустановок. М. - Л. Госенергоіздат. 1962.-240с.
23. Блюдов В. П. Конденсаційні пристрої парових турбін. М. - Л. Госенергоіздат. 1951.-207с.
24. Бродів Ю. М, Аронсон К.Д., Ниренштейн М.А. Концепція системи діагностики конденсаційної турбіни. Теплоенергетика. 1997. №7 - 34-39с.
25. Бродів Ю.М, Підвищення ефективності й надійності теплообмінних апаратів паротурбінних установок. Теплоенергетика №1. 1998. -25-29с.
26. Шелепов И.Г. Теплові схеми теплоенергетичних установок електростанцій . Київ: 1991,275с.
27. Вукалович М.П., Ривкін С.Л., Александров А.А. Таблиці теплофізичних властивостей води й водяної пари. Видавництво стандартів М.: 1969,408с.
28. Безуглий В.Д. Звіт про науково-дослідну роботу: Розробка композицій і технологія її застосування для зняття органічних відкладень із внутрішньої поверхні труб конденсаторів. Харків, 1993,40с.
29. Капелович Б.Е., Експлуатація паротурбінних установок. М.: Енергія, 1997, 288с.
30. Лейзерович А.Ш.,Сорокін Г.К. Розробка стандарту по пристосуванню тепломеханічного устаткування енергоблоків ТЕС до діагностування. Теплоенергетика №5. 1993. -62-64с.
31.Удосконалювання турбоустановок методами математичного моделювання. Міжнародна науково-технічна конференція (18-22 вересня 2000р.), тези доповідей. Інститут проблем машинобудування ім.А.Н.Підгірського НАН України.-Харків.2000.-244с.
32. Цернер В., Андреа К. Завдання діагностики парових турбін і система діагностики « СИМЕНС». Теплоенергетика №5 1993. -65-73с.
33. Шелепов І.Г., Зарубу В.К., Палагін А.А., Теплові схеми (теплоенергетичних установок електростанцій). Основи проектування й аналіз. -київ. Вища школа. 1991. -260с.
34. Шелепов І.Г. Теплоенергетичні установки електростанцій. Структура, устаткування й методи розрахунку теплових схем. Інститут системних досліджень України. Київ. 1993. -276с.
35. Шелепов І.Г., Зарубу В.К., Артюх С.Ф., Дуель М.А. Теплові й атомні електростанції й установки ( математичні моделі для проектування й експлуатації) - К.: УМК В 1992. - 304с.
36. Шелепов І.Г., Міхайський Д.В. «Дослідження параметрів роботи низькопотенційного комплексу ТЕС і АЕС». Х.: НТУ ХПІ.2005.
37. Методична допомога з виконання роздягнула «Екологічна оцінка технологічного процесу по виробництву». - Х.: УІПА 1997,28с.
38. Промоскаль В.И. Дипломне проектування. Методичні вказівки по виконанню розрахунку припустимих газоаерозольных викидів ТЕС і АЕС -Х.: 1989, 30с.
39. Князевський Б.А.,Долін П.А. Охорона праці - М.: Вища школа., 1982, 312с.
40. Коропів Б.Д., Ковишло В.Е. Довідник по гігієні праці. Ленінград. Медицина. 1997, 446с.
41. Методична вказівка. Методи пожежогасіння. -Х.: 2000, 48с.
42. Методична допомога з виконання роздягнула «Екологічна оцінка технологічного процесу по виробництву». - Х.: УІПА 1997,28с.
43. Правила техніці безпеки при експлуатації електроустановок. - М.: Енергоїздат. 1982, 160с.
44. Сніп частина 2, 58-78 Шум. Загальні вимоги. Медицина. 1978, 82с.
45. Сніп частина2, - 4-79 Природне й штучне висвітлення. Світлотехніка. 1979, 129с.
46. ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1.005-88 Повітря робочої зони. Загальні санітарно - гігієнічні вимоги.
47. Іванов В.Г., Іванов С.В., Рубан Ю.С., Кожухів С.Д. Охорона праці в електроустановках. - Х.1997.
48.Ткачук К.Н., Іванчук Д.Ф., Субарно Р.В., Степанов А.Г. «Довідник по охороні праці на промисловому підприємстві».-К.:Техніка, 1991.- 285с.
49. ДЕРЖСТАНДАРТ 12.4.026-76 Кольори сигнальні й знаки безпеки.
50. ДСН 3.3.6.042 - 99 Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.
51. Сніп 2.09.02 - 85 Виробничі будинки.
52. Лагутцев А.Р. Методика оцінки конкурентноздатності продукції і її особливості в енергетичному виробництві. Х.: УІПА 1999,13с.
53. Лагутцев А.Р. Методична вказівка по виконанню економічної частини дипломного проекту. Х.: УІПА 2003,16с.
0 комментариев