Розлади харчової поведінки харчової поведінки

3. Розлади харчової поведінки харчової поведінки

Харчова поведінка людини оцінюється як гармонійна (адекватна) або девіантна залежно від безлічі параметрів, зокрема, від місця, що посідає процес їжі в ієрархії цінностей індивіда, від кількісних і якісних показників живлення, від естетики. Істотним є вплив етнокультурних чинників на вироблення стереотипів харчової поведінки, особливо в період стресу. Одвічним питанням про цінність харчування , стає питання про зв'язок харчування з життєвими цілями ("їсти, щоб жити або жити, щоб їсти), врахування ролі харчової поведінки навколишніх у становленні деяких особистих характеристик (наприклад, гостинність).

Враховуючи істотний вплив на оцінку адекватності харчової поведінки транскультурних особливостей людини, вкажемо, що значущість їжі в різних культурах і у людей різних національностей розрізняється. Так, відповідно до диференціально-аналітичної концепції Н.Пезешкіана харчування є однією з основних складових східної психологічної моделі цінностей, в межах якої виробляється власний образ краси тіла (як правило, привабливою і здоровою є повна, угодована людина з хорошим апетитом) і відношення до того, як і скільки їсть дитина або дорослий. Нормальною поведінкою в період стресу розглядається підвищення апетиту і посилене харчування ("спочатку поїш - потім поговоримо про проблеми") і так званий феномен "заїдання стресу".

На рівні побутових стосунків оцінка вищого ступеня гостинності пов'язана із великою кількістю продуктів харчування. У західній психологічній моделі цінностей харчування само по собі не є цінністю і гостинність не включає обов'язкове пригощання. Цінністю є контроль за прийомом їжі, орієнтація на інші стандарти краси і естетики - стрункість, спортивність на противагу вгодованості в рамках східної моделі.

У зв'язку з подібними транскультурними відмінностями, визначаючи девіантну харчову поведінку в обов'язковому порядку слід враховувати етнокультурний стереотип харчової поведінки оточення людини.

Багато дослідників сходяться на думці, що уявлення про свою фізичну зовнішність є однією з головних складових Я-концепції. Це напрямок досліджень вивчає образ тіла і його зв'язок з Я-концепцією.

Найважливішим психологічним процесом юнацького віку є процес становлення самосвідомості і стійкого образу "Я". Саме з образом "Я" і з самооцінкою в більшості випадків пов'язане негативне ставлення до свого тіла, яке і визначає порушення харчової поведінки.

На думку Р.Бернса, тіло є зримою і відчутною частиною нашого "Я". "Ми відчуваємо, бачимо і чуємо самих себе, ніколи не в змозі відмовитися від свого тіла, до того ж цей невід'ємний елемент наший особистості виставлений на постійний публічний огляд" - пише він. Розміри і форма тіла справляють вплив на якість життя індивіда і його психіку, оскільки вони слугують об’єктом як власних оцінок, так і оцінок іншими людьми.

Відомо, що існує висока позитивна кореляція між задоволеністю тілом і задоволеністю собою. З погляду Р.Бернса, позитивна оцінка свого зовнішнього вигляду в свідомості людини, а також в думках тих, що оточують може істотно вплинути на позитивність його Я-концепції в цілому, і навпаки, негативна оцінка спричиняє істотне зниження загальної самооцінки. При цьому робиться акцент на залежності самооцінки від думок навколишніх людей. Людина - істота соціальна і не здатна уникати схвалення багатьох соціальних і культурних ролей, стандартів і оцінок, що визначаються самими умовами її життя в суспільстві. Вона стає об'єктом не тільки власних оцінок і думок, але й також оцінок і думок інших людей, з якими вона стикається в ході соціальної взаємодії. Якщо вона прагне отримати схвалення навколишніми, вона повинна відповідати загальноприйнятим стандартам. Наголошується, що на самооцінку і ступінь самоповаги особистості часто впливають лише певні зони тіла (А.Марселло).

Розвинена система психологічного захисту знижує суб'єктивну значущість недоліку зовнішності аж до його трансформації в свідомості в позитивну ознаку зовнішності. І.С.Кон виділяє п'ять варіантів заломлення в Я-фізічне недоліку зовнішності:

1) виправлення недоліку шляхом напружених зусиль (деякі хворі з ожирінням стараються будь-якими способами понизити вагу);

2) відмова свідомості розуміти і сприймати неприємну якість (деякі дівчата з ожирінням рахують повноту пікантної);

3) погляд на весь світ крізь призму свого нещастя і, як наслідок, тотальна недовіра до усіх;

4) пристосування до установок навколишніх людей;

5) компенсація недоліку в одній сфері досягненнями в іншій.

Під харчовою поведінкою розуміється ціннісне ставлення до їжі та її прийому, стереотип харчування в буденних умовах і в ситуації стресу, орієнтація на образ власного тіла і діяльність з його формуванню.

Основними розладами харчової поведінки вважаються: нервова анорексія і нервова булімія. Загальними для них є такі параметри, як:

·  заклопотаність контролем ваги власного тіла;

·  спотворення образу свого тіла;

·  зміна ролі і місця харчування в ієрархії цінностей.

Нервова анорексія являє собою розлад, яким характеризується навмисним зниженням ваги, що викликається і підтримуваним самим індивідом.

Виділяють (М.В.Коркіна) чотири стадії нервової анорексії:

1) ініціальна;

2) активна корекція;

3) кахексія;

4) редукція синдрому.

В іниціальній стадії індивід виражає незадоволеність надмірною, на його думку, повнотою всієї фігури або окремих частин тіла (живота, стегон, щік). Він орієнтується на вироблений ідеал, прагне до схуднення з метою наслідування кому-небудь з найближчого оточення або популярним людям.

На стадії активної корекції, коли розлади харчової поведінки харчової поведінки стають очевидними для навколишніх, відбувається становлення девіантної поведінки, індивід починає вдаватися до різних способів схуднення. Перш за все, він вибирає обмежувальний харчовий стереотип, виключаючи з харчового раціону окремі висококалорійні продукти, схиляється до дотримання строгої дієти, починає використовувати різні фізичні вправи і тренінги, приймає великі дози послаблюючих засобів, використовує клізми, штучно викликає блювоту з метою звільнення шлунку від тільки що з'їденої їжі.

Цінність харчування знижується, при цьому індивід не здатний контролювати свою мовну поведінку і постійно в спілкуванні повертається до теми схуднення, обговорення дієт і тренінгів. На стадії кахексії можуть з'являтися ознаки дистрофії: зниження маси тіла, сухість і блідість шкірних покривів і інші симптоми.

Діагностичними критеріями нервової анорексії є:

а) зниження на 15% і збереження на пониженому рівні маси тіла або досягнення індексу маси тіла Кветелета 17,5 балів (індекс визначається співвідношенням ваги тіла в кілограмах до квадрата росту в метрах);

б) спотворення образу свого тіла у вигляді страху перед ожирінням;

в) навмисне уникнення їжі, здатної викликати збільшення маси тіла.

Розлади харчової поведінки харчової поведінки у вигляді синдрому нервової анорексії зустрічається, як правило, при патохарактерологічному варіанті девіантної поведінки. Розлади харчової поведінки харчової поведінки обумовлені особливостями характеру людини та її реагуванням на ставлення навколишніх.

Нервова булімія характеризується приступами переїдання, що повторюються, неможливістю навіть короткий час обходитися без їжі і надмірною заклопотаністю контролем ваги тіла, що спричиняє вживання крайніх заходів для пом'якшення впливу з'їденої їжі на загальну вагу тіла.

Індивід орієнтований на їжу, планує власне життя, приймає їжу в потрібний час і в необхідній для нього кількості. Цінність даної сторони життя виходить на передній план, підпорядковувавши собі решту всіх цінностей. При цьому наголошується амбівалентне ставлення до прийому пищу: бажання зїсти велику кількість їжі поєднується з негативним, принижу вальним відношенням до себе і своїй "слабкості".

Виділяється декілька діагностичних критеріїв нервової булімії:

а) постійна заклопотаність їжею і непереборна тяга до їжі навіть в умовах відчуття ситості;

б) спроби протидіяти ефекту ожиріння від їжі, що з'їдається, за допомогою таких прийомів, як виклик блювоти, зловживання послаблюючими засобами, альтернативні періоди голодування, використання препаратів, що пригнічують апетит;

в) нав'язливий страх ожиріння.

Як видно з клінічних описів, нервова анорексія і нервова булімія мають ряд загальних рис, внаслідок чого можна говорити про єдиний комплекс порушень харчової поведінки.

Якщо відмова від їжі грає роль хворобливого протистояння реальності (істотний параметр патохарактерологічного типу поведінки, що відхиляється), то непереборний потяг до їжі може відображати як протистояння (зокрема, зняття симптомів тривоги, депресії при невротичних розладах), так і відхід від реальності.

Проте нервова булімія на відміну від анорексії може входити в структуру аддиктивного типу девіантної поведінки. При аддиктивній поведінці підвищення цінності процесу харчування і переїдання стає єдиним задоволенням в нудному, одноманітному житті. Людина обирає для себе харчування як альтернативу повсякденного життя з його вимогами, обов'язками, регламентаціями. В неї формується феномен "прагнення гострих відчуттів" у вигляді зміни харчової поведінки. Наприклад, така людина може отримувати нові незвичайні відчуття від кількості і якості їжі, поєднання непоєднуваних інгредієнтів (огірків з медом, торта з гірчицею). Мотивом стає втеча від "обридлої" реальності у світ вічного "харчового задоволення".

Дослідження (В.Д.Менделевич, Е.Бухарова) дівчат з розладами харчової поведінки у вигляді анорексії і булімії з ожирінням показали, що дівчата з ожирінням схильні негативно оцінювати свою зовнішність.

За наслідками тесту "Автопортрет" більше двох третин з них проти половини з контрольної групи зображають себе тільки у вигляді обличчя , і, навпаки, тільки 19% з експериментальної групи проти 40% з контрольної малюють себе в повний ріст. Очевидно, що дівчата з булімією і ожирінням схильні ігнорувати зображення своєї фігури у зв'язку з негативними емоційними переживаннями з приводу своєї ваги і повноти тіла. Крім того, вони малюють автопортрет схематично, а дівчата без порушень харчової поведінки - реалістично.

Дослідженим манекенницям (моделям рекламного агентства) з об'єктивним дефіцитом маси тіла властива виразна тенденція спотворення зображення образу тілесного . Це дозволяє віднести їх до "групи підвищеного ризику з виникнення порушень харчової поведінки".

Висока достовірність відмінностей виявляється у зображенні окремих частин обличчя, зокрема за показником "наявність рота", який частіше відсутній в малюнках манекенниць. Така увага до рота може говорити про особливе відношення до їжі і структури харчової поведінки. Можливо, обмежуючи себе у харчуванні, вони багато думають про їжу, зберігають до неї великий інтерес.

Звертає на себе увагу показник «зображення вух». Дівчата з булімією і ожирінням значно рідше малюють вуха, що можна трактувати як закритість від сприйняття зовнішнього світу, нетерпиме відношення до критики.

По переважанню показника "наявність вій" можна припускати, що манекенниці схильні підкреслювати свою жіночність і привабливість, що не властиве дівчатам з розлади харчової поведінки у вигляді булімії і ожиріння.

Руки, що символізують контакт людини з навколишнім світом і активність, переважають в малюнках манекенниць з недостатньою вагою.

 Ноги - символ опори і стійкості - рідше представлені в малюнках дівчат з ожирінням, що можна трактувати як присутність відчуття нестійкості, відсутність опори у навколишньому світі.

Похожие работы

Девіантна поведінка молоді як об’єкт соціологічного дослідження

Скачать

52221

1

0

... параграфи), висновків, списку використаної літератури (39 найменувань). 1. Девіантна поведінка як соціологічна категорія і проблеми її вивчення   1.1 Девіантна поведінка молоді як предмет соціологічного дослідження Проблеми процесу трансформації та соціальних змін розглядаються в наукових працях П. Бергера, [9, 31] I. Валерстайна, [9, 34] Т. Лукмана, [9, 34] П. Штомпки. [39] Серед украї ...

Девіантна поведінка молоді

Скачать

70970

0

0

... інку, оцінку своїх можливостей, вимог до себе, своїх претензій. Тобто неадекватна реакція дає змогу підлітку не припустити у свідомості наявності у себе невміння, несамостійності та ін. девіантна поведінка молодь моральний Незадоволеність спілкуванням, як підкреслює Я.Л. Коломийський, негативно впливає передусім на успішність, штовхає підлітка на різні, іноді навіть антигромадські вчинки, у зв' ...

Акцентуації характеру і девіантна поведінка

Скачать

76770

5

1

... можна сказати, що показники яскраво виражених акцентуацій характеру досліджуваних невисокі, жоден з них не наближається до максимального – 24 бали. Висновки Дослідивши взаємозв’язок між акцентуаціями характеру і схильностями до девіантної поведінки, можна зробити наступні висновки: 1. Характер – це сукупність стійких індивідуально-психологічних властивостей людини, які виявляються в її ...

Психологічний аналіз причин та шляхів корекції девіантної поведінки особи

Скачать

85282

11

3

... міжособистісних стосунків, нездатністю соціально адекватно реагувати на події, що відбуваються, і контролювати свою поведінку. Аналіз сучасної теорії й практики корекції девіантної поведінки (С. Бадмаєв, І. Козубовська, О. Карабанов, В. Оржеховська, Ю. Репецький, І. Підласий) свідчать про те, що психологічна корекція такої поведінки має ряд переваг, для неї характерні концептуальна визначеність ...