КЛЮЧОВІ ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІК І ПОКАЗНИКИ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ

Шпоры по международной экономике
Характеристика суб’єктів МЕВ КЛЮЧОВІ ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІК І ПОКАЗНИКИ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ Міжнародний поділ праці (МПП), його форми і фактори розвитку Заг. хар-тика країн, що розвиваються (КЩР) Соціально-культурне середовище розвитку МЕВ та його осн. хар-тики Сутність меркантилізму. Співвідношення понять “відкрита економіка” і “закрита економіка” у сучасній теорії і практиці Модель “Хельшера-Оліна-Самуельсона” і “Парадокс Леонтьєва” у теорії міжн. торгівлі Еклектична теорія міжн. вир-ва Дж. Данінга МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ, її показники і тенденції розвитку Зустрічна (компенсаційна) торгівля  та її різновиди Міжнародна торгівля через посередників. Сутність і сучасні особливості біржової торгівлі Критерії вибору методу здійснення міжнародних торговельних операцій. Види міжнародних торгів та порядок їх проведення Визначення ціни при здійсненні міжнародної торгової операції. Базисні умови поставки Адміністративні формальності або національні правила здійснення експортно-імпортних операцій Нетарифне регулювання міжн торгівлі Сучасні інструменти стимулювання експорту Світовий товарний ринок Система міжнародних маркетингових досліджень Розробка міжнародної маркетингової стратегії Міжнародне портфельне інвестування… Офіційна допомога розвитку. Основні донори і реціпієнти технічної допомоги Показники зовнішньої заборгованості країн. Характеристика сучасної світової боргової кризи Характеристика понять “валюта”, “валютний паритет” та “валютний курс”. Конвертованість валют Характеристика етапів розвитку світової валютної системи Валютний ринок, його функції та структура Ринки золота та сучасні особливості їх функціонування Форми міжнародних розрахунків та їх порівняльна характеристика Міжнародні і нацональні стандарти бухгалтерського обліку Облік та оцінка товарно-матеріальних запасів зарубіжних фірм Облік власного капіталу і розподілення прибутку зарубіжних товариств і корпорацій Світові центри експорту та імпорту робочої сили. Регулювання трудової міграцїї Характеристика держави як суб’єкта міжнародного економічного права Міжнародні економічні договори, їх види та забезпечення виконання Міжнародні організації (МО) в системі регулювання сучасних МЕВ та їх типізація ГАТТ/СОТ у системі регулювання торгівельно-економічних відносин Международная организация труда, задания и направления деятельности Шляхи формування і фактори ефективності регіональних міжнародних інтеграційних угрупувань Цілі й особливості формування Чорноморського економічного співробітництва Особливості й проблеми інтеграції в межах СНД Порівняльна характеристика процесів економічної інтеграції країн Латинської Америки, Азії і Африки Порівняльна характеристика форм міжнародного бізнесу Еволюція форм міжнародного бізнесу. Сутність ТНК та оцінка їх ролі у міжнародній економіці Формування і реалізація стратегії ТНК. Роль глобального стратегічного управління в практиці ТНК Соціальні й етичні аспекти функціонування ТНК. Основні елементи і проблеми міжнародної ділової етики Сутність, цілі й основні функції міжнародного менеджменту. Порівняльна характеристика досвіду організації менджменту в різних країнах Сутність, принципи й особливості міжнародної економічної діяльності в Україні Види міжнародної економічної діяльності підприємств України Структура українського експорту та шляхи її раціоналізації Проблема диверсифікації міжнар торгівлі Становлення нац валютної системи Укр Стан і особливості формування платіжного балансу (ПБ) Укр Харктеристика системи регулювання міжнародної економічної діяльності в Україні Нетарифні засоби регулювання експорту та імпорту в Україні МІЖНАРОДНЕ КРЕДИТУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ. КРЕДИТНА ПОЛІТИКА МВФ Стан і проблеми міжнародного виробничого кооперування в Україні Німецькі експерти пропонують запровадити систему повзучої прив”язки курсу гривні до ам. долара та євро Підприємства з іноземними інвестиціями в Укр. Особливості створення і функціонування Підприємства з іноземними інвестиціями в Україні, особливості їх створення та функціонування Пріорітети укр політики в умовах глобалізації економічного розвитку Регіональні пріорітети інтеграційної політики У Міжнародні конфлікти Загальна характеристика країн з перехідною економікою Організація та контроль міжнародної маркетингової дільності Валютні біржі та механізми їх функціонування Міжнародно-правове регулювання різних форм співробітництва
459297
знаков
0
таблиц
0
изображений

5. КЛЮЧОВІ ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІК І ПОКАЗНИКИ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ.

У практиці порівняльного макроекономічного аналізу головним показником розвитку національних економік є ВНП на душу населення. За ним країни поділяються на 3 групи: 41 країна, де економіка має низький (до 580$) рівень доходів на душу населення; 58 країн середнього рівня з доходом від 581 до 5999$ (причому середнім у світі є рівень 2335$ на душу населення); 28 країн з високим доходом (більше 6000$).

Не менш важливим показником розвитку економік є показник заборгованості. Це агрегатний показник, який визначається через порівняння 4 конкретних показників з їх граничними значеннями: співвідношення зовнішнього боргу і ВНП (50%), боргу і експорту товарів і послуг (75%); приросту боргу і експорту (30%); приросту боргу за рахунок нарахування процентів щодо експорту (20%). Якщо 3 з 4 показників країни перевищили граничний рівень, вона вважається країною з високим рівнем заборгованості.

Рівень, або ступінь, інтернаціоналізації національної економіки взагалі необхідно визначати такими показниками, як:

1) обсяг інтернаціоналізованого (міжнародного) виробництва товарів послуг і темпи його зростання у порівнянні з обсягами і темпами зростання валового продукту в світі;

2) обсяги і динаміка прямих іноземних інвестицій в порівнянні з обсягами і динамікою всіх інвестицій (і внутрішніх, і міжнародних);

3) обсяги і динаміка міжнародної централізації капіталу (у вигляді міждержавного злиття і поглинання компаній) у порівнянні із загальними даними про централізацію капіталу (включаючи внутрішньоринкові злиття і поглинання);

4) обсяги і динаміка великих, складних комплексних міжнародних інвестиційних проектів (проектне фінансування) у порівнянні із загальними масштабами подібних проектів ( внутрішніх і міжнародних), наскільки дозволяє статистика, що існує;

5) обсяги всієї міжнародної торгівлі товарами і послугами і темпи її зростання у порівнянні з валовим продуктом (необхідно розглядати товари і послуги не лише в їх сукупності, але і окремо, оскільки інтернаціоналізація товарного виробництва і обігу внаслідок природних причин значно вище, ніж у сфері послуг);

6) дані про міжнародні операції з патентами, ліцензіями, ноу-хау;

7) обсяги і динаміка міжнародних операцій банків та інших кредитних установ у порівнянні із загальними обсягами і динамікою усіх їх операцій;

8) обсяги і динаміка міжнародних фондових ринків у порівнянні із загальними розмірами цих ринків і темпами їх зростання (портфельні інвестиції: загальні і міжнародні), при цьому доцільно розрізняти основні сегменти цих ринків: облігації та інші боргові зобов'язання (державні і приватні), акції, похідні цінні папери (ф'ючерси, опціони), операції своп і репо;

9) обсяги і динаміка валютних ринків у порівнянні із загальними масштабами грошових ринків.

Значення кожного з цих показників, очевидно, неоднозначне, і тому доцільно придати кожному з них певну вагу, віддаючи пріоритет сфері виробництва, науково-технічному прогресу, потім сфері обігу і, нарешті, фінансовій сфері як найбільш динамічній, але у той же час і дуже незалежній і частково відірваній від реального сектора економіки. На основі відповідних даних і з урахуванням їх ваги можна визначити загальний індекс інтернаціоналізації у сучасній світовій економіці, його динаміку і подальші тенденції.

В принципі, на базі таких же показників можна розрахувати індекс інтернаціоналізації щодо окремих країн і регіонів, ступеню їх інтеграції у світову економіку. При цьому, однак, потрібно враховувати деякі істотні обставини і обмеження. Процеси інтернаціоналізації розгортаються передусім і в найбільшій мірі у середовищі промислово розвинутих країн, що входять в Організацію економічної співробітництва і розвитку (ОЕСР, 29 країн), і разом з ними в групі нових індустріальних країн. Країни, що розвиваються, беруть участь у цьому процесі у набагато меншій мірі, а так звані найслабше розвинуті країни (зараз до цієї групи, за визначенням ООН, входить 51 країна) майже зовсім не беруть участь у ньому. У зв'язку з цим середні загальносвітові показники занижують рівень і значення інтернаціоналізації для одних країн і завищують його для інших. Тому доцільно буде розглядати дане явище передусім щодо розвинутих країн.

6. Тенденції глобалізації та регіоналізації у розвитку світової економіки та їх оцінка.

Вперше про глобалізацію заговорили американці. Цей термін було вжито у статті Т.Левітта, опублікованій у “Гарвард бізнес рев'ю” у 1983 р. він позначив цим словом феномен злиття ринків окремих продуктів, що виробляються великими мультинаціональними корпораціями (МНК).Ширшого значення новий термін набув у Гарвардській школі бізнесу, і головним популяризатором терміна став консультант цієї школи японець К.Оме, який опублікував у 1990 р. книгу “Світ без кордонів”. Вважаючи, що світова економіка віднині визначається взаємозалежністю трьох центрів “тріади” (ЄС, США, Японія), він стверджував, що економічний націоналізм окремих держав став безглуздим, у ролі ж сильних акторів на економічній сцені виступають “глобальні форми”.

Глобалізація економічної діяльності розгортається на двох рівнях: мікро- і макроекономічному. Як і будь-які інші процеси у ринковій економіці, все найістотніше починає розвиватися і розвивається насамперед на рівні самостійних господарюючих суб'єктів. Саме вони встановлюють виробничі, торгові, науково-технічні, фінансові зв'язки із своїми зарубіжними партнерами, створюють або купують компанії в інших країнах, формують транснаціональні корпорації і банки, міжнародні альянси та синдикати. Головною особливістю глобалізації на мікроекономічному рівні є насамперед загальна стратегічна орієнтація компаній, глобальна за характером – чи то орієнтація на ринки збуту у всьому світі, чи то на такі ж джерела постачання, а також на розміщення виробництва у різних країнах. Цей перелік основних економічних рушійних сил глобалізації на мікрорівні відображає переважаючу послідовність у розвитку даного процесу: збут – постачання – виробництво.

На макрорівні відображаються наслідки цього процесу, що викликають відповідні реакції з боку держав. Головний (хоча і не єдиний і не однонаправлений) зміст таких реакцій полягає у понятті “лібералізація”. Глобалізація економічного життя вимагає його лібералізації, тобто скорочення чи усунення обмежень на шляху міжнародної торгівлі, іноземних інвестицій, міжнародних фінансових операцій. Саме це відбувається на протязі останніх десятиліть.

На думку західних вчених, основою глобалізації економіки стала інтернаціонаціоналізація не обміну, а виробництва, інституційною формою якої виступають транснаціональні корпорації (ТНК); їх стрімкий розвиток відбувається якраз в останні десятиріччя. Злиття, взаємні купівлі реальних активів чи часток капіталу – характерна риса глобальної стратегії. Глобальні ТНК все більш виразно виявляють тенденцію до утворення великих груп, що об'єднують промислові, торгові і фінансові компанії. Результатом глобальних стратегій стає формування інтегрованої міжнародної торгово-індустріальної системи, у порівнянні з якою національні території та держави іноді виступають як другорядні величини. Справді, річні обсяги продаж деяких ТНК – величини одного порядку у порівнянні з обсягами ВНП деяких країн.

Регіоналізація являє собою процес, аналогічний глобалізації, але протилежний їй за напрямком. Його суть полягає у розвитку інтеграційних процесів у межах окремих угрупувань країн.

Останні два десятиліття спостерігалося зростання інтеграційних процесів у світі, розвиток тенденцій до спільного вирішення країнами своїх господарських завдань. Ці тенденції привели до появи ще у першій половині XX століття декількох десятків регіональних міжурядових та неурядових організацій. У другій половині століття їх кількість стала стрімко зростати і склала приблизно 3 тис. Разом з цим виникла і ціла сукупність регіональних торгових угод. Так у другій половині XX століття виник “новий регіоналізм”.

Важливим моментом у цьому питанні є вигоди від регіоналізації для країн, що розвиваються. Адже вони переважно мають досить ліберальні торгові режими. Тому існують побоювання, що регіоналізація може призвести через використання регіональними блоками практики активного нетарифного регулювання до порушення основ вільної торгівлі, які так важко впроваджуються. Регіоналізація показала, що вона є більш млявою та менш ефективною, ніж система багатосторонньої торгівлі. Це підтверджує той факт, що ЄС вже більше 40 років йде до побудови спільного ринку. Другим недоліком є те, що регіоналізація не спроможна принести більш вагомі результати, ніж система багатосторонньої торгівлі. Прикладом може служити угода між Мексикою та США про захист авторських прав. Незважаючи на факт підписання угоди, Мексика не змогла забезпечити адекватний захист права на інтелектуальну власність, оскільки ця країна, що розвивається, значно відстала від технологічного лідера світу.

Таким чином, регіоналізація, з одного боку, стимулює (у своїх межах) процеси економічного зближення країн, але, з іншого боку, уповільнює процеси глобалізації, посилюючи відокремленість економічних угрупувань країн, а також суперечності та конкуренцію між ними.

Реальність полягає у тому, що глобалізація являє собою об'єктивне та абсолютно невідворотне явище сучасності, яке можна уповільнити засобами економічної політики (що і відбувається у ряді випадків), але не можна зупинити або “відмінити”, оскільки це імперативна вимога сучасного суспільства та науково-технічного прогресу.


Информация о работе «Шпоры по международной экономике»
Раздел: Экономика
Количество знаков с пробелами: 459297
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
391930
0
2

л: Изд-во ОРАГС, 2000. – 91 с. Ковалев В.В. Введение в финансовый менеджмент. – М.: Финансы и статистика, 1999.-381с. Тренев Н.Н. Управление финансами. – М.: Финансы и статистика, 1999.-352с. V) налоги и налогообложение 1. Экономическая сущность налогов Понятие налога. Налоги как экономическая категория. Принципы налогообложения: равенства и справедливости, универсализации, одновременности ...

Скачать
96057
2
0

... корпорациях эксперты ООН делают вывод, что ТНК вторгаются в сферы, которые традиционно считались областью государственных интересов. Вместе с тем речь идет о движении к полной интеграции мировой экономики под руководством ТНК. В действительности деятельность ТНК ведет к интеграции, интернационализации только в тех рамках и границах, которые определены получением максимальной прибыли. 17. Проблемы ...

Скачать
49833
1
0

... свои показатели торговли и улучшает мировые. Вводить экспортные субсидии экономически нецелесообразно. Они вводятся исключительно по политическим мотивам.36. Модель специфичных факторов закрытой экономики суть и структура. Ограничения рикардианской модели входящие в противоречие с практикой международного обмена. Ограниченная мобильность факторов. Производство различных товаров предполагает ...

Скачать
78580
0
0

... мощи Германии. Усилить свои позиции на тихом океане. Не противодействовать экспансии Японии. Сотрудничать на море с британской империей. Подключиться к колониальной экспансии в Европе.   6. Американские геополитики И. Боумен и Н. Спикмен. И. Бауман. 1921 г – "Новый мир". Советник по внешнеполитическим вопросам президента Витсена. Провозгласил отказ США от политики изоляции и вмешательства в ...

0 комментариев


Наверх