Види міжнародної економічної діяльності підприємств України

120. Види міжнародної економічної діяльності підприємств України.

В 1991 році ВР України прийняла закон про зовнішньоекономічну діяльність. Цей закон передбачає такі види міжнародної економічної діяльності:

- експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;

- надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристських та інших, що прямо і не заборонені законами України; надання вищезазначених послуг іноземними суб'єктами господарської діяльності суб'єктам ЗЕД України;

- наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності; навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі;

- міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України;

- кредитні та розрахункові операції між суб'єктами ЗЕД та іноземними суб'єктами господарської діяльності; створення суб'єктами ЗЕД банківських, кредитних та страхових установ за межами України; створення іноземними суб'єктами господарської діяльності зазначених установ на території України у випадках, передбачених законами України;

- спільна підприємницька діяльність між суб'єктами ЗЕД та іноземними суб'єктами господарської діяльності, що включає створення спільних підприємств різних видів і форм, проведення спільних господарських операцій та спільне володіння майном як на території України, та за її межами;

- підприємницька діяльність на території України, пов'язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших нематеріальних об'єктів власності з боку іноземних суб'єктів господарської діяльності; аналогічна діяльність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами України;

- організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів, що здійснюються на комерційній основі, за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; організація та здійснення оптової, консигнаційної та роздрібної торгівлі на території України за іноземну валюту у передбачених законами України випадках;

- товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності;

- орендні, в тому числі лізингові, операції між суб'єктами ЗЕД та іноземними суб'єктами господарської діяльності;

- операції по придбанню, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах та на міжбанківському валютному ринку;

- роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземними суб'єктами господарської діяльності як на території України, так і за її межами; роботи іноземних фізичних осіб на контрактній оплатній основі з суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності як на території України, так і за її межами;

- інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України.

121. Передумови виходу українських підприємств на зарубіжні ринки. Пошук і вибір партнерів.

Вихід на зарубіжні ринки можна розглядати в багатьох аспектах, але при цьому слід мати на увазі, він сам по собі не повинен бути самоціллю, а передумовою тривалого закріплення на зарубіжних ринках і головне реалізацією певних конкурентних переваг.

Україна в економічному розумінні досить невелика країна, і тому для входу в світове господарство повинна обрати пріоритетні напрями прикладення своїх ресурсів. Відповідно до ситуації, що склалась на разі в Україні виділяється кілька пріоритетних напрямів виходу на зарубіжні ринки і отже і залучення до міжнародного поділу праці. Ці напрями відповідають відповідним політико-економічним групам, що мають певну вагу у українському суспільстві.

Перша – це група, сфера інтересів якої лежить у галузі сільського господарства та пов’язаних з них галузей переробної промисловості. Хоча її реальна влада за часи незалежності значно зменшилась, особливо після останніх виборів, проте вона залишається впливовою. Застосовує концепцію Аграрно-промислового розвитку. Ця група вважає необхідним досягнення таких умов: 1. Недопущення введення приватної власності на землю. (Тут слід вбачати не ідеологічні причини, а те, що сільське господарство знаходиться в глибокій борговій ямі, і приватизація землі може підірвати вплив аграрного лобі через перехід власності в руки кредиторів). 2.Інтергація з Росією, Білорусією та іншими республіками колишнього СРСР (Знову ж таки не ідеологія визначальна, а конкурентоспроможність вітчизняного сільського господарства в Європі нульова, а кол. СРСР є непоганим ринком при певному рівні протекціонізму). 3. Проведення м’якої фіскальної та валютної політики. Темпи девальвації гривні слід прив’язати до російського рубля. 4. Ліквідація боргів с/г бажано просто через списання.

Друга група – представники ВПК та машинобудування. Зараз реально нарощують політичну вагу. Засади конкурентоспроможності сформульовано у програмі “Рух на випередження”. 1. Якомога швидша інтеграція у європейські структури, участь у міжнародних організаціях з метою зняття обмежень на зовнішню торгівлю України. Ініціатор вступу в ГАТТ/СОТ. Поки, що для цієї галузі шлях в Європу лежить через ринки Африки, Південної Америки, Азії. 2. Створення фінансово-промислових груп з підприємствами Європи. Можливе залучення в ці структури російських партнерів, але це тимчасово, оскільки в майбутньому посилюватиметься тиск на відрив України від російського впливу (перехід у іншу зону впливу). 3. Група зацікавлена у відносно стабільній валюті, через експортну орієнтацію бажана її помірна девальвація. Бажано введення податкових пільг для іноваційних підприємств і створення технополісів.

Третя група – з орієнтацією на сировинний експорт (яскравий приклад металурги). Фактично панувала до останнього часу, але її політика зазнала краху.

Четверта група – виробники товарів народного споживання. Поки що в стадії формуваня. Зараз експортні інтереси носять спорадичний характер.

Похожие работы

Шпоры на госэкзамены

Скачать

391930

0

2

л: Изд-во ОРАГС, 2000. – 91 с. Ковалев В.В. Введение в финансовый менеджмент. – М.: Финансы и статистика, 1999.-381с. Тренев Н.Н. Управление финансами. – М.: Финансы и статистика, 1999.-352с. V) налоги и налогообложение 1. Экономическая сущность налогов Понятие налога. Налоги как экономическая категория. Принципы налогообложения: равенства и справедливости, универсализации, одновременности ...

Шпоры по мировой экономике

Скачать

96057

2

0

... корпорациях эксперты ООН делают вывод, что ТНК вторгаются в сферы, которые традиционно считались областью государственных интересов. Вместе с тем речь идет о движении к полной интеграции мировой экономики под руководством ТНК. В действительности деятельность ТНК ведет к интеграции, интернационализации только в тех рамках и границах, которые определены получением максимальной прибыли. 17. Проблемы ...

Шпоры по международным экономическим отношениям

Скачать

49833

1

0

... свои показатели торговли и улучшает мировые. Вводить экспортные субсидии экономически нецелесообразно. Они вводятся исключительно по политическим мотивам.36. Модель специфичных факторов закрытой экономики суть и структура. Ограничения рикардианской модели входящие в противоречие с практикой международного обмена. Ограниченная мобильность факторов. Производство различных товаров предполагает ...

Шпоры по геополитике

Скачать

78580

0

0

... мощи Германии. Усилить свои позиции на тихом океане. Не противодействовать экспансии Японии. Сотрудничать на море с британской империей. Подключиться к колониальной экспансии в Европе.   6. Американские геополитики И. Боумен и Н. Спикмен. И. Бауман. 1921 г – "Новый мир". Советник по внешнеполитическим вопросам президента Витсена. Провозгласил отказ США от политики изоляции и вмешательства в ...