Характеристика суб’єктів МЕВ
КЛЮЧОВІ ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІК І ПОКАЗНИКИ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ
Міжнародний поділ праці (МПП), його форми і фактори розвитку
Заг. хар-тика країн, що розвиваються (КЩР)
Соціально-культурне середовище розвитку МЕВ та його осн. хар-тики
Сутність меркантилізму. Співвідношення понять “відкрита економіка” і “закрита економіка” у сучасній теорії і практиці
Модель “Хельшера-Оліна-Самуельсона” і “Парадокс Леонтьєва” у теорії міжн. торгівлі
Еклектична теорія міжн. вир-ва Дж. Данінга
МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ, її показники і тенденції розвитку
Зустрічна (компенсаційна) торгівля та її різновиди
Міжнародна торгівля через посередників. Сутність і сучасні особливості біржової торгівлі
Критерії вибору методу здійснення міжнародних торговельних операцій. Види міжнародних торгів та порядок їх проведення
Визначення ціни при здійсненні міжнародної торгової операції. Базисні умови поставки
Адміністративні формальності або національні правила здійснення експортно-імпортних операцій
Нетарифне регулювання міжн торгівлі
Сучасні інструменти стимулювання експорту
Світовий товарний ринок
Система міжнародних маркетингових досліджень
Розробка міжнародної маркетингової стратегії
Міжнародне портфельне інвестування…
Офіційна допомога розвитку. Основні донори і реціпієнти технічної допомоги
Показники зовнішньої заборгованості країн. Характеристика сучасної світової боргової кризи
Характеристика понять “валюта”, “валютний паритет” та “валютний курс”. Конвертованість валют
Характеристика етапів розвитку світової валютної системи
Валютний ринок, його функції та структура
Ринки золота та сучасні особливості їх функціонування
Форми міжнародних розрахунків та їх порівняльна характеристика
Міжнародні і нацональні стандарти бухгалтерського обліку
Облік та оцінка товарно-матеріальних запасів зарубіжних фірм
Облік власного капіталу і розподілення прибутку зарубіжних товариств і корпорацій
Світові центри експорту та імпорту робочої сили. Регулювання трудової міграцїї
Характеристика держави як суб’єкта міжнародного економічного права
Міжнародні економічні договори, їх види та забезпечення виконання
Міжнародні організації (МО) в системі регулювання сучасних МЕВ та їх типізація
ГАТТ/СОТ у системі регулювання торгівельно-економічних відносин
Международная организация труда, задания и направления деятельности
Шляхи формування і фактори ефективності регіональних міжнародних інтеграційних угрупувань
Цілі й особливості формування Чорноморського економічного співробітництва
Особливості й проблеми інтеграції в межах СНД
Порівняльна характеристика процесів економічної інтеграції країн Латинської Америки, Азії і Африки
Порівняльна характеристика форм міжнародного бізнесу
Еволюція форм міжнародного бізнесу. Сутність ТНК та оцінка їх ролі у міжнародній економіці
Формування і реалізація стратегії ТНК. Роль глобального стратегічного управління в практиці ТНК
Соціальні й етичні аспекти функціонування ТНК. Основні елементи і проблеми міжнародної ділової етики
Сутність, цілі й основні функції міжнародного менеджменту.
Порівняльна характеристика досвіду організації менджменту в різних країнах
Сутність, принципи й особливості міжнародної економічної діяльності в Україні
Види міжнародної економічної діяльності підприємств України
Структура українського експорту та шляхи її раціоналізації
Проблема диверсифікації міжнар торгівлі
Становлення нац валютної системи Укр
Стан і особливості формування платіжного балансу (ПБ) Укр
Харктеристика системи регулювання міжнародної економічної діяльності в Україні
Нетарифні засоби регулювання експорту та імпорту в Україні
МІЖНАРОДНЕ КРЕДИТУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ. КРЕДИТНА ПОЛІТИКА МВФ
Стан і проблеми міжнародного виробничого кооперування в Україні
Німецькі експерти пропонують запровадити систему повзучої прив”язки курсу гривні до ам. долара та євро
Підприємства з іноземними інвестиціями в Укр. Особливості створення і функціонування
Підприємства з іноземними інвестиціями в Україні, особливості їх створення та функціонування
Пріорітети укр політики в умовах глобалізації економічного розвитку
Регіональні пріорітети інтеграційної політики У
Міжнародні конфлікти
Загальна характеристика країн з перехідною економікою
Організація та контроль міжнародної маркетингової дільності
Валютні біржі та механізми їх функціонування
Міжнародно-правове регулювання різних форм співробітництва
Навигация
Показники зовнішньої заборгованості країн. Характеристика сучасної світової боргової кризи
Шпоры по международной экономике
459297
знаков
0
таблиц
0
изображений
55. Показники зовнішньої заборгованості країн. Характеристика сучасної світової боргової кризи.
Зовнішня заборгованість — це сума фінансових зобов'язань країни іноземним кредиторам, що підлягають погашенню в обумовлені терміни. Найгостріше проблема зовнішньої заборгованості стоїть перед країнами, що розвиваються. Її причини охоплюють усю систему відносин з приводу руху капіталів, товарів і послуг. Тому криза заборгованості має трактуватися не просто як криза фінансово-кредитних відносин розвинутих країн з молодими державами, а як найбільш узагальнюючий прояв кризи всієї системи світогосподарських відносин між ними. Загальний обсяг зовнішньої заборгованості країн, що розвиваються, на кінець 90-х років перевищив 2 трлн. дол. США. Проте тягар заборгованості визначається навіть не стільки абсолютним обсягом боргу, скільки сумою платежів по його погашенню, їх відношенням до ВНП і експорту. Погіршення умов кредитування молодих держав останнім часом супроводжувалося більш швидкими темпами збільшення виплат з обслуговування боргу, особливо відсотків, ніж зростання самого боргу. Саме ця обставина в поєднанні із різким скороченням експорту, погіршенням умов торгівлі, зростанням масштабів нееквівалентності в обміні та посиленням протекціоністських дій ТНК не дала змоги країнам, що розвиваються, своєчасно сплачувати заборгованість. З кожним роком молоді держави змушені витрачати все більшу частину своїх експортних надходжень на відшкодування боргу і оплату відсотків, що істотно обмежує можливості імпорту потрібного цим країнам виробничого устаткування та технології і негативно позначається на перспективах їхнього економічного розвитку. У деяких країнах, що розвиваються, платежі з боргу навіть перевищують експортні надходження. Це не лише стримує економічний розвиток молодих держав, а й практично не дає змоги підтримувати навіть той рівень споживання в багатьох з них, який було досягнуто в 70-ті роки. Усе це гальмує і навіть паралізує економічний прогрес країн, що розвиваються, блокує підвищення життєвого рівня населення, відкидаючи його нерідко на багато років і навіть десятиріччя назад. Країни, що розвиваються, економічно не спроможні сплатити величезні борги і відсотки по них. Водночас ситуація, що склалася, реально загрожує і кредиторам, оскільки може викликати ланцюгову реакцію банкрутств, практичний розвал усієї фінансово-кредитної системи, а тому змушує уряди і керівників міжнародних фінансових кіл здійснювати певні заходи щодо лібералізації фінансово-кредитних відносин із країнами, що розвиваються. Країни з розвинутою ринковою економікою також мають зовнішні борги (а деякі і досить значні), проте у зв'язку з їх відносною економічною стабільністю зовнішня заборгованість не набула тієї гостроти, як для країн, що розвиваються, та держав Східної Європи. У високорозвинутих країнах, як правило, більшому чи меншому державному боргу протистоїть більший чи менший борг інших країн-дебіторів. Оцінюючи платоспроможність окремих країн, використовують показник норми обслуговування державного боргу (НОБ), який визначається відношенням суми платежів, яку країна має виплатити іноземним державам за певний період(СП), до суми іноземної валюти, отриманої від експорту товарів і послуг (СВ): НОБ = СП : СВ • і00% .У міжнародній практиці прийнято вважати, якщо НОБ перевищує 20%, країна є неплатоспроможною.
56. Сучасна світова фінансова криза, її причини і наслідки для різних країн.
Першопричиною сучасної світової валютно-фінансової кризи прийнято вважати нафтові шоки, які розпочалися з і970 р. і призвели до переростання заборгованості окремих країн, в основному країн, що розвиваються, у глобальну кризу заборгованості. Перший нафтовий шок і970 р. викликав різке збільшення дефіцитів поточних платіжних балансів усіх країн — імпортерів нафти. Це, в свою чергу, призвело до великих запозичень на міжнародному ринку капіталів. Розпочався сучасний етап глобалізації і фінансової інтеграції. Другий нафтовий шок з і979 по і98і рр. ще більше ускладнив ситуацію. За і974—і98і рр. сукупне негативне сальдо за поточними рахунками промислове розвинутих країн до-сягло і54,2 млрд. дол. США, а країн, що розвиваються, — 330 млрд. Водночас сукупне позитивне сальдо країн ОПЕК становило 393 млрд. дол. США. Третім вирішальним поштовхом до глобальної валютно-фінансової кризи послужила світова економічна криза початку 80-х років, яка одночасно започаткувала і сучасну міжнародну кризу зовнішньої заборгованості. За цих умов навіть країни — члени ОПЕК мали дефіцит за поточними статтями платіжного балансу з і982 по і989 рр. Першим симптомом сучасної глобальної валютно-фінансової кризи як продукту новітньої світової фінансової системи стала криза в Мексиці у і995 р. Мексика стояла перед загрозою колапсу всієї економіки, що мало б руйнівний вплив на весь Американський континент. Треба було вживати термінових заходів. Президент США прийняв рішення: Мексиці було надано 76 млрд. дол. США. Мексику вдалося втримати на поверхні. Щодо інших країн Латинської Америки, то Чилі, наприклад, зазнала втрат у зв'язку з банківською кризою, які перевищили 30% від ВВП. Проте почався новий етап. Криза спочатку вразила Японію (падіння ВВП в і998 р. становило більш як 2%).Однак у лютому і998 р. стало очевидним, що спочатку Таїланд, згодом Індонезія, Малайзія, Філіппіни, Південна Корея подібного удару не витримають. І це незважаючи на той факт, що темпи зростання ВВП цих країн впродовж останніх тридцяти років становили п'ять і більше відсотків на одного жителя. Валюти країн Південно-Східної Азії знецінились щодо американського долара на 40—72% залежно від країни, значних втрат зазнала реальна економіка цих країн, особливо постраждав приватний сектор.За прогнозами, докризового рівня економіки країни Південно-Східної Азії можуть досягти у кращому разі близько 2001 р. Спочатку вважалося, що валютно-фінансова криза матиме виключно регіональний азіатський характер. Однак невдовзі, в серпні і998 р., вона досягла Росії, згодом України та інших держав СНД . Наприкінці і998 р. криза знайшла відгук у Бразилії (було здешевлення реала на 27. Як показує світовий досвід, країни, які залучають значні обсяги приватного капіталу, більш вразливі у разі несподіваної зміни рівня довіри інвесторів, що можуть суттєво дестабілізувати їхню власну економіку і негативно позначитись на економіці інших країн. Саме країни Південно-Східної Азії і Латинської Америки пережили серйозні фінансові кризи, коли інвестори втратили довіру до їхньої економіки, а великий приплив капіталу змінився масовим відпливом.
Похожие работы
л: Изд-во ОРАГС, 2000. – 91 с. Ковалев В.В. Введение в финансовый менеджмент. – М.: Финансы и статистика, 1999.-381с. Тренев Н.Н. Управление финансами. – М.: Финансы и статистика, 1999.-352с. V) налоги и налогообложение 1. Экономическая сущность налогов Понятие налога. Налоги как экономическая категория. Принципы налогообложения: равенства и справедливости, универсализации, одновременности ...
... корпорациях эксперты ООН делают вывод, что ТНК вторгаются в сферы, которые традиционно считались областью государственных интересов. Вместе с тем речь идет о движении к полной интеграции мировой экономики под руководством ТНК. В действительности деятельность ТНК ведет к интеграции, интернационализации только в тех рамках и границах, которые определены получением максимальной прибыли. 17. Проблемы ...
... свои показатели торговли и улучшает мировые. Вводить экспортные субсидии экономически нецелесообразно. Они вводятся исключительно по политическим мотивам.36. Модель специфичных факторов закрытой экономики суть и структура. Ограничения рикардианской модели входящие в противоречие с практикой международного обмена. Ограниченная мобильность факторов. Производство различных товаров предполагает ...
... мощи Германии. Усилить свои позиции на тихом океане. Не противодействовать экспансии Японии. Сотрудничать на море с британской империей. Подключиться к колониальной экспансии в Европе. 6. Американские геополитики И. Боумен и Н. Спикмен. И. Бауман. 1921 г – "Новый мир". Советник по внешнеполитическим вопросам президента Витсена. Провозгласил отказ США от политики изоляции и вмешательства в ...
0 комментариев