Характеристика суб’єктів МЕВ
КЛЮЧОВІ ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІК І ПОКАЗНИКИ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ
Міжнародний поділ праці (МПП), його форми і фактори розвитку
Заг. хар-тика країн, що розвиваються (КЩР)
Соціально-культурне середовище розвитку МЕВ та його осн. хар-тики
Сутність меркантилізму. Співвідношення понять “відкрита економіка” і “закрита економіка” у сучасній теорії і практиці
Модель “Хельшера-Оліна-Самуельсона” і “Парадокс Леонтьєва” у теорії міжн. торгівлі
Еклектична теорія міжн. вир-ва Дж. Данінга
МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ, її показники і тенденції розвитку
Зустрічна (компенсаційна) торгівля та її різновиди
Міжнародна торгівля через посередників. Сутність і сучасні особливості біржової торгівлі
Критерії вибору методу здійснення міжнародних торговельних операцій. Види міжнародних торгів та порядок їх проведення
Визначення ціни при здійсненні міжнародної торгової операції. Базисні умови поставки
Адміністративні формальності або національні правила здійснення експортно-імпортних операцій
Нетарифне регулювання міжн торгівлі
Сучасні інструменти стимулювання експорту
Світовий товарний ринок
Система міжнародних маркетингових досліджень
Розробка міжнародної маркетингової стратегії
Міжнародне портфельне інвестування…
Офіційна допомога розвитку. Основні донори і реціпієнти технічної допомоги
Показники зовнішньої заборгованості країн. Характеристика сучасної світової боргової кризи
Характеристика понять “валюта”, “валютний паритет” та “валютний курс”. Конвертованість валют
Характеристика етапів розвитку світової валютної системи
Валютний ринок, його функції та структура
Ринки золота та сучасні особливості їх функціонування
Форми міжнародних розрахунків та їх порівняльна характеристика
Міжнародні і нацональні стандарти бухгалтерського обліку
Облік та оцінка товарно-матеріальних запасів зарубіжних фірм
Облік власного капіталу і розподілення прибутку зарубіжних товариств і корпорацій
Світові центри експорту та імпорту робочої сили. Регулювання трудової міграцїї
Характеристика держави як суб’єкта міжнародного економічного права
Міжнародні економічні договори, їх види та забезпечення виконання
Міжнародні організації (МО) в системі регулювання сучасних МЕВ та їх типізація
ГАТТ/СОТ у системі регулювання торгівельно-економічних відносин
Международная организация труда, задания и направления деятельности
Шляхи формування і фактори ефективності регіональних міжнародних інтеграційних угрупувань
Цілі й особливості формування Чорноморського економічного співробітництва
Особливості й проблеми інтеграції в межах СНД
Порівняльна характеристика процесів економічної інтеграції країн Латинської Америки, Азії і Африки
Порівняльна характеристика форм міжнародного бізнесу
Еволюція форм міжнародного бізнесу. Сутність ТНК та оцінка їх ролі у міжнародній економіці
Формування і реалізація стратегії ТНК. Роль глобального стратегічного управління в практиці ТНК
Соціальні й етичні аспекти функціонування ТНК. Основні елементи і проблеми міжнародної ділової етики
Сутність, цілі й основні функції міжнародного менеджменту.
Порівняльна характеристика досвіду організації менджменту в різних країнах
Сутність, принципи й особливості міжнародної економічної діяльності в Україні
Види міжнародної економічної діяльності підприємств України
Структура українського експорту та шляхи її раціоналізації
Проблема диверсифікації міжнар торгівлі
Становлення нац валютної системи Укр
Стан і особливості формування платіжного балансу (ПБ) Укр
Харктеристика системи регулювання міжнародної економічної діяльності в Україні
Нетарифні засоби регулювання експорту та імпорту в Україні
МІЖНАРОДНЕ КРЕДИТУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ. КРЕДИТНА ПОЛІТИКА МВФ
Стан і проблеми міжнародного виробничого кооперування в Україні
Німецькі експерти пропонують запровадити систему повзучої прив”язки курсу гривні до ам. долара та євро
Підприємства з іноземними інвестиціями в Укр. Особливості створення і функціонування
Підприємства з іноземними інвестиціями в Україні, особливості їх створення та функціонування
Пріорітети укр політики в умовах глобалізації економічного розвитку
Регіональні пріорітети інтеграційної політики У
Міжнародні конфлікти
Загальна характеристика країн з перехідною економікою
Організація та контроль міжнародної маркетингової дільності
Валютні біржі та механізми їх функціонування
Міжнародно-правове регулювання різних форм співробітництва
Навигация
Характеристика держави як суб’єкта міжнародного економічного права
Шпоры по международной экономике
459297
знаков
0
таблиц
0
изображений
81. Характеристика держави як суб’єкта міжнародного економічного права.
Міжнародне економічне право покликане регулювати суспільні відносини між різними суб'єктами. Під суб'єктом права взагалі розуміють особи (фізичні і юридичні), які відповідно до закону наділені здатністю мати суб'єктивні права та юридичні обов'язки, що дає їм можливість брати участь у відповідних правовідносинах. Головним суб'єктом міжнародного економічного права є держава. За існуючими як у вітчизняній, так і в зарубіжній літературі визначеннями, держава — це політична форма організації суспільства, яка виражає обумовлену економічним ладом політичну владу пануючого класу або всього народу. Так, у Декларації про державний суверенітет України зазначено, що народ України є єдиним джерелом державної влади. Повновладдя народу забезпечується на основі Конституції як безпосередньо, так і через народних депутатів, обраних до Верховної і місцевих Рад України. До ознак будь-якої держави слід віднести такі: І) публічна влада; 2) державний суверенітет; 3) територіальний поділ населення; 4) державний апарат; 5) податкова систелш; 6) право. Держави можуть бути різними за своїми соціально-економічними системами, політичним режимом, формою правління та формою державного устрою. Але незалежно від цього кожна з них на основі свого суверенітету має право бути суб'єктом міжнародно-правових відносин і, зокрема, міжнародних економічних відносин. Нині держави світу або їхні групи функціонують в умовах інтернаціоналізації господарського життя, міжнародного поділу праці, різних можливостей у забезпеченні виробництва сировинними, енергетичними, трудовими та іншими необхідними ресурсами, монополії ряду держав на випуск окремих видів продукції та дії інших факторів, які обумовлюють необхідність міжнародного економічного співробітництва. Вихід сьогодні будь-якої держави на шлях науково-технічного прогресу, інтенсифікації національної економіки практично неможливий без активної діяльності у сфері міжнародних економічних відносин, створення найсприятливіших умов для інтегрованості національної економіки у світову, наближення її до ринкових структур розвинутих країн. Ці чинники значною мірою сприяють зростанню економічної могутності держав, піднесенню народного добробуту та вирішенню інших соціальне важливих для кожної країни завдань. Імунітет — слово латинського походження і в перекладі на українську мову означає звільнення від чого-небудь. У міжнародному праві імунітет держави розглядається як принцип, відповідно до якого державі або її органам не може бути пред'явлений позов у суді іноземної держави. Як уже зазначалося, коли держава виступає суб'єктом міжнародних економічних відносин з іншими державами або з міжнародними організаціями, то такі відносини регулюються нормами міжнародного економічного права. Водночас вона може вступати у відносини міжнародно-правового характеру з різними іноземними юридичними особами, окремими громадянами інших держав. Відносини, які при цьому виникають, регулюються нормами міжнародного приватного права. Розглядаючи питання про імунитет держави, не слід робити висновки про те, що всілякого роду спірні питання, що виникають не можуть взагалі розглядатись. Наявність імунитету не означає, що ним наділені і відповідні господарські організіції. Форми співробітництва держав: *держава вступає з іншими державами в економічні стосунки, *держави вступають до міжнародних організацій і становяться її членами, *держави об’єднуються у певні групи, * співробітництво держави через міжнародні організації з державами, які не є членами цих організацій.
82. Міжнародні економічні організації, їх правовий статус та порядок прийняття рішень.
У міру розвитку економічних відносин стає неможливим і недоцільним укладення лише двосторонніх договорів та угод. Чимало країн заінтересовані у розширенні співробітництва з ряду важливих загальних напрямів зовнішньоекономічної діяльності (торгівлі, науки та техніки, транспортних перевезень, будівництва тощо) на основі багатосторонніх міжнародних економічних відносин. Одним із ефективних шляхів побудови багатостороннього економічного співробітництва є створення міжнародних економічних організацій, покликаних сприяти укладенню багатосторонніх договорів, створювати міжнародні механізми з нагляду і контролю за їх виконанням, розробляти та встановлювати норми, спрямовані на правове регулювання міжнародних економічних відносин, та ін. Перші міжнародні економічні організації (комісії, сгілки, комітети, асоціації) виникли ще у XIX ст.
Перший найбільш узагальнений поділ міжнародних організацій дає можливість виділити їх чотири групи:1) універсальні міжнародні організації, членами яких є держави різних соціально-економічних систем; 2) міжнародні організації, членами яких були соціалістичні країни; 3) міжнародні організації, які об'єднували капіталістичні країни; 4) міжнародні регіональні організації, до складу яких входять країни, що розвиваються.
Класифікацію міжнародних економічних організацій можна продовжити і в межах кожної із названих груп. Так, серед такої універсальної міжнародної організації, як 00Н, можна виділити дві підгрупи. Перша — спеціалізовані установи 00Н і друга — допоміжні органи 00Н, які користуються статусом міжнародних організацій. До першої групи, наприклад, можна віднести Організацію Об'єднаних Націй з промислового розвитку, а до другої — Конференцію з торгівлі та розвитку. Певну роль у розвитку міжнародного економічного співробітництва в окремих напрямах відіграють міжнародні та регіональні міжурядові галузеві організації.
Усе викладене вище дає можливість зробити висновок, що під міжнародними економічними організаціями слід розуміти такі організації, які на основі міжнародно-договірних відносин провадять діяльність, пов'язану з організацією та здійсненням міжнародного економічного співробітництва.
Правоздатність, якою наділені міжнародні економічні організації, дає їм змогу укладати різні угоди як з окремими державами, так і з міжнародними організаціями в межах завдань і цілей, закріплених в їхніх установчих документах.
Міжнародні економічні організації користуються імунітетом, що має важливе значення для їхньої діяльності. Відповідно до Конвенції про правовий статус, привілеї та імунітет міжнародних економічних організацій від 5 грудня 1980 р., майно і активи цих організацій мають імунітет від будь-якої форми адміністративного та судового втручання, за винятком випадків, коли сама організація відмовляється від імунітету (ст. 4).
Похожие работы
л: Изд-во ОРАГС, 2000. – 91 с. Ковалев В.В. Введение в финансовый менеджмент. – М.: Финансы и статистика, 1999.-381с. Тренев Н.Н. Управление финансами. – М.: Финансы и статистика, 1999.-352с. V) налоги и налогообложение 1. Экономическая сущность налогов Понятие налога. Налоги как экономическая категория. Принципы налогообложения: равенства и справедливости, универсализации, одновременности ...
... корпорациях эксперты ООН делают вывод, что ТНК вторгаются в сферы, которые традиционно считались областью государственных интересов. Вместе с тем речь идет о движении к полной интеграции мировой экономики под руководством ТНК. В действительности деятельность ТНК ведет к интеграции, интернационализации только в тех рамках и границах, которые определены получением максимальной прибыли. 17. Проблемы ...
... свои показатели торговли и улучшает мировые. Вводить экспортные субсидии экономически нецелесообразно. Они вводятся исключительно по политическим мотивам.36. Модель специфичных факторов закрытой экономики суть и структура. Ограничения рикардианской модели входящие в противоречие с практикой международного обмена. Ограниченная мобильность факторов. Производство различных товаров предполагает ...
... мощи Германии. Усилить свои позиции на тихом океане. Не противодействовать экспансии Японии. Сотрудничать на море с британской империей. Подключиться к колониальной экспансии в Европе. 6. Американские геополитики И. Боумен и Н. Спикмен. И. Бауман. 1921 г – "Новый мир". Советник по внешнеполитическим вопросам президента Витсена. Провозгласил отказ США от политики изоляции и вмешательства в ...
0 комментариев