ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛЕЙКОЦИТIВ

1.2 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛЕЙКОЦИТIВ

Лiмфоiднi клiтини, з якими зв'язанi всi iмуннi механiзми,

з'являються, дозрiвають та функцiонують в рiзних органах.

В них знаходяться клiтини з обмеженим транспортом в органiзмi, а

також багаточисельнi рециркулюючi клiтини.

До клiтин iмунноi системи вiдносять лiмфоцити: агранулоцити -

В- i Т-лiмфоцити (незернистi лейкоцити). Лейкоцити вiдносять до

бiлих кров'яних клiтин. В них с ядро i цитоплазма. Значне число

лейкоцитiв в кровi дорослоi людини - в 1 мкл 6-8 тис. Однак iх

чисельнiсть може змiнюватись вiд часу доби, функцiонального ста-

ну органiзму. Розрiзняють фiзiологiчний i реактивний лейкоцитоз

(збiльшення числа лейкоцитiв).

Перший частiше спостерiгасться пiсля вживання iжi, пiд час

вагiтностi при м'язевiй роботi, сильних емоцiях, вiдчуттi болю.

Другий вид характерний для запальних процесiв та iнфекцiйних

захворювань.

Фiзiологiчний лейкоцитоз по своiй природi являсться перероз-

подiльним.

Реактивний лейкоцитоз обмовлений пiдвищенням викиду iз органiв

кровоутворення клiтин i пероеважно молодих. В цьому приймас

участь кiстковий мозок, легенi, селезiнка [ ]

Лейкопенiя - (зменшення кiлькостi лейкоцитiв) характеризус

протiкання деяких iнфекцiйних захворювань. Спостерiгасться в ос-

таннi роки неiнфекцiйна лейкопенiя, пов'язана головним чином з

пiдвищеннямрадiацiйного фону. Особливо гострою вона бувас при уш-

кодженнi кёсткового мозку в результатi опромiнення [ ]

Кiлькiсне спiввiдношення рiзних видiв лейкоцитiв периферичноi

кровi називають лейкоцитарною формулою. Вiдхилення лейкоцитарноi

формули являсться важливим дiагностичним показником при рiзно-

манiтних захворюваннях [ ] В нормi вона являс слiдуюче

спiввiдношення в % [ ]:

базофiли 0 - 1

еозинофiли 0,5 - 5

паличкоядернi нейтрофiли 1 - 6

сегментоядернi нейтрофiли 47 - 72

лiмфоцити 19 - 37

моноцити  3 - 11

Всi види лейкоцитiв володiють амебоiдною рухливiстюидкiсть ру-

ху може досягати до 40 мкм/хв.

При наявностi певних хiмiчних подразникiв лейкоцити можуть

виходити через ендотелiй капiлярiв i спрямовуватись до подразни-

ка, мiкробiв клiтин, якi розпадаються чужородного тiла або ком-

плексу антиген-антитiло. По вiдношенню до них лейкоцити во-

лодiють позитивним хемотаксисом. Свосю цитоплазмою лейкоцити

здатнi оточити чужородне тiло i за допомогою спецiальних фер-

ментiв перетравлювати його (фагоцитоз).

Один лейкоцит може захопити 15-20 бактерiальних клiтин (моно-

цит). У лейкоцитах мiститься цiлий ряд ферментiв пептидази,(лiпа-

зи...).В звичайному станi ферменти знаходяться в лiзосомах -

iзольовано. Лейкоцити здатнi адсорбувати деякi речовини i перено-

сити iх на своiй поверхнi.

Бiльше 50% всiх лейкоцитиi розмiщусться за межею судинного

русла - гiстоцити, 30% у кiстковому мозку. По вiдношенню до лей-

коцитiв кров виконус транспортну функцiю, доставляючи iх вiд

мiсця утворення до рiзних органiв[ ]

В залежностi вiд того, мiстить цитоплазма зернистiсть чи во-

на однорiдна, лейкоцити дiлять на 2 групи гранулоцити i агрануло-

цити[ ]Гранулоцити становлять 60% всих лейкоцитiв кровi, час iх

життя приблизно 2 доби.

Гранулоцити подiляють на види:

1. Еозинофiли - гранули яких забарвлюються кислими фарбами (в

рожевий колiр);

2.Базофiли - основними фарбами (синiй колiр)

3.Нейтрофiли - здатнi сприймати тi i другi фарби (розово-фiо-

летовий колiр).

Збiльшення числа еозинофiлiв - еозинофiлiя, виникас при

алергiчнiй реакцii, при цьому в органiзмi утворюються антитiла

проти власних клiтин [ ]

На мембранi базофiлiв с рецептори до яких присднуються певнi

глобулiни плазми кровi. Так утворюсться iмунний комплекс. Iз гра-

нул звiльнясться гiстимiн, який викликас розширення судин, спазм

бронхiв, свербiж.

Нейтрофiли в залежностi вiд вiку мають ядро рiзноi форми

(полiморфоядернi): у юних - ядро кругле; у молодих - у виглядi

палички; зрiлi - сегментоядернi. З вiком ядро клiтин перешнуро-

вусться i роздiлясться на декiлька сегментiв [ ]

Нейтрофiли с найбiльшважливими елементами неспецифiчного за-

хисту системи кровi, якi здатнi знешкоджувати навiть такi чуже-

роднi тiла з якими органiзм ранiше не зустрiчався. Вони накопи-

чуються в мiсцях пошкодження тканин або проникнення мiкроро-

ганiзмiв, захоплюють i перетравлюють iх. Нейтрофiли адсорбують

аьо видiляють на поверхнiмембран антитiла проти мiкробiв i чу-

жерiдних бiлкiв. I таким чином нейтрофiли теж забеспечують iмун-

ний механiзм захисту.

Агранулоцити (незернистi лейкоцити) подiляють:

1. Моноцити

2. Лiмфоцити

Моноцити - самi великi клiтини кровi, вони мають округлу фор-

му i добре виражену цитоплазму. Моноцити також здатнi до аме-

боiдного руху i характеризуються самою високою фагоцитарною ак-

тивнiстю.