СТАНКЛIТИННОГО МУНIТЕТУ У ОСIБ, ЩО ПРОЖИВАЮТЬ В ЗОНI

4. СТАНКЛIТИННОГО МУНIТЕТУ У ОСIБ, ЩО ПРОЖИВАЮТЬ В ЗОНI

ПОСИЛЕНОГО РАДIАЦIЙНОГО КОНТРОЛЮ.

Дослiджувалися 2 групи осiб проживаючих у зонах посиле-

ного радiацiйного контролю. 1-ша група-студенти 4-го курсу

факультету фiзичного виховання, якi проживають у 4 зонi.

Особливiстю цiсi групи с те, що з 1986 по 1992 рiк во-

ни проживали в мiстах i селах черкаськоi областi, якi вiдно-

сяться до зони посиленого радiацiйного контролю, а з 1992 по

1996 Р. в м. Черкаси. Але всi продукти харчування студенти

привозили у 4-ту зону. Як вiдомо при дiленнi U тепловими

нейтронами спостерiгасться вихiд Сs та Sr. При близьких

перiодах напiврозпаду (28,2 - 30,2 р)допустимий рiвень заб-

руднення чорнозему буде перевищений в 20 разiв.

Зараз все частiше у зв'язку з аварiсю на ЧАЕС проявляс-

ться так званий "вплив малих доз радiацii", що потрапляс в

органiзм з iжею i водою. Головними iзотопами наявними в рос-

линнiй i твармннiй iжi с Сs та Sr. Це -iзотопи, якi не рес-

струються звичайними -лiчильниками. Вони накопичуються в

кiстковiй тканинi i мають тенденцiю до наростання, т.т. у

людини створюсться внутрiшнс джерело випромiнювання, яке ко-

жен день активно травмус iмунну систему. Тому студенти 4-го

курсу навiть не проживаючи в зонi пiдвищеного радiацiйного

контролю отримують свою дозу опромiнення зпродуктами приве-

зеними з дому.

Разом з тим цi студенти вiдчувають позитивний вплив оп-

тима льних фiзичних навантажень.

У зв,язку з вищевказаним стають зрозумiлими отриманiна-

ми результати. (Табл. N 3,4).

Табл. N 3. Рiвень лейкоцитiв та лiмфоцитiв у осiб, що

проживють в зонi посиленого радiацiйного кон-

тролю i практично здорових волонтерiв сту-

дентiв 4-го курсу факультету фiзичного ви-

ховання ЧДУ.

 ┌────┬──────────────────┬───────────┬──────┬──────┬──────┐

 │Nп/п│Групи пiддослiдних│Показники │Лейко-│Лiмфо-│Лiмфо-│

 │ │ │статистич- │цити │цити │цити │

 │ │ │ноi оброб- │х 10/л│ % │ г/л │

 │ │ │робки даних│ │ │ │

 ├────┼──────────────────┼───────────┼──────┼──────┼──────┤

 │ 1 │Практично здоровi │ M │6,3 │32,6 │1,9 │

 │ │волонтери студенти│ б │1,27 │12,7 │0,3 │

 │ │4-го курсу │ m │0,5 │5,2 │0,1 │

 │ │ │ n │6 │6 │6 │

 ├────┼──────────────────┼───────────┼──────┼──────┼──────┤

 │ 2 │Особи,що прожива- │ M │5,9 │34,6 │2,1 │

 │ │ють в зонi пiдви- │ б │2,0 │4,9 │0,6 │

 │ │щеного радiацiйно-│ m │0,9 │2,1 │0,3 │

 │ │го контролю сту- │ n │5 │5 │5 │

 │ │денти 4-го курсу │ │ │ │ │

 ├────┴──────────────────┼───────────┼──────┼──────┼──────┤

 │ │ t │0,44 │0,4 │0,3 │

 │ │ p │>0,05 │>0,05 │>0,05 │

 └────────────────────────┴───────────┴──────┴──────┴──────┘

Табл. N 4 Експресiя CD3 i CD5 -антигенiв на поверхнi

лiмфоцитiв периферичноi кровi практично здоро-

вих волонтерiв студентiв 4-го курсу факультету

фiзичного виховання та iх однокурсникiв, що

проживають в зонi посиленого радiацiйного кон-

тролю.

┌─────┬──────────────────┬──────────┬───────────┬───────────┐

│N п/п│Групи пiддослiдних│Показники │ CD 3+ │ CD 5+ │

│ │ │статистич-├─────┬─────┼─────┬─────┤

│ │ │ноi оброб-│ % │г/л │ % │г/л │

│ │ │ки даних │ │ │ │ │

├─────┼──────────────────┼──────────┼─────┼─────┼─────┼─────┤

│ 1 │Практично здоровi │ M │62,3 │1,2 │65 │1,3 │

│ │волонтери студенти│ б │4,84 │0,13 │3,9 │0,19 │

│ │4-го курсу факуль-│ m │1,97 │0,05 │1,6 │0,08 │

│ │тету фiзвиховання │ n │6 │6 │6 │6 │

├─────┼──────────────────┼──────────┼─────┼─────┼─────┼─────┤

│ 2 │Особи, що прожива-│ M │59,8 │1,2 │63,2 │1,2 │

│ │ють в зонi посиле-│ б │9,6 │0,4 │5,2 │0,4 │

│ │ного радiацiйного │ m │4,2 │0,2 │2,3 │0,2 │

│ │контролю, студенти│ n │5 │5 │5 │5 │

│ │4-го курсу факуль-│ │ │ │ │ │

│ │тету фiзвиховання │ │ │ │ │ │

├─────┴──────────────────┼──────────┼─────┼─────┼─────┼─────┤

│ │ t │1,2 │0,1 │0,6 │0,5 │

│ │ p │>0,05│>0,05│>0,05│>0,05│

└────────────────────────┴──────────┴─────┴─────┴─────┴─────┘

Дослiди переконують в тому, що у студентiв 4-го курсу фа-

культету фiзвиховання, що зазнали хронiчного впливу фак-

торiв аварii на ЧАЕС не постерiгасться статистично дос-

товiрних змiн показникiв клiтинного iмунiтету.

В другiй серii експериментiв дослiджувався стан клiтин-

ного iмунiтету у студентiв 4-го курсу природничого факульте-

ту, що також зазнали впливу малих доз радiацii.

Встановлено,що в цих студентiв iснус рiзниця мiж зрiвнювани-

ми середнiми варiацiйних рядiв iпрактично здорових однокур-

сникiв по показниках вiдносноi кiлькостi CD3+ та CD5+ лiмфо-

цитiв (Табл.N 5).

Однак патологiчнаiонiзуючого випромiнювання може посилю-

ватись iншими патологiчними факторами. Так в якостi цих фак-

торiв може виступати емоцiйний стрес обумовлений наявнiстю

важких теоретичних дисциплiн: бiохiмiя,фiзiологiя,рiзно-

манiтнi зазалiки та екзамени. Томму ми проаналiзували стан

лiтинного iмунiтету у студентiвприродничого факультету, що

проживають у 4 зонi з практично здоровими волонтерами, якi

невiдчувають хронiчних стресових впливiв.

Нами встановлено, що дiя малих доз радiацii посилюсться

екстримальними i емоцiйними навантаженнями. Феноменпрояв-

лясться у зниженнiабсолютноiкiлькостi лiмфоцитiв в перифе-

ричнiй кровi, а таккож у зниженнi абсолютноi кiлькостi

клiтин, що експресують на своiй поверхнi клiтини рецептори

CD3+, CD5+). (Табл.N6,7).

Табл.N5. Експресiя CD3 I CD5 - антигенiвна поверхнi лiмфо-

цитiв периферичноi кровi практично здорових

волонтерiв студентiв природничого факультету та

iх однокурсникiв, що проживають в зонi посилено-

го радiацiйного контролю.

┌─────┬──────────────────┬───────────┬────────────┬────────────┐

│N п/п│Групи пiддослiдних│ Показники │ CD 3+ │ CD 5+ │

│ │ │ статистич-├──────┬─────┼──────┬─────┤

│ │ │ ноi оброб-│ % │г/л │ % │г/л │

│ │ │ ки даних │ │ │ │ │

├─────┼──────────────────┼───────────┼──────┼─────┼──────┼─────┤

│ 1 │Практично здоровi │ M │63,8 │1,05 │69,6 │1,14 │

│ │волонтери,студенти│ б │0,97 │0,5 │2,4 │0,6 │

│ │4-го курсу природ-│ m │0,4 │0,2 │0,98 │0,2 │

│ │ничого факультету │ n │6 │6 │6 │6 │

├─────┼──────────────────┼───────────┼──────┼─────┼──────┼─────┤

│ 2 │Особи,що прожива- │ M │50,1 │0,6 │58,2 │0,7 │

│ │в зонiпосиленого │ б │6,03 │0,14 │4,96 │0,15 │

│ │радiацiйного конт-│ m │1,6 │0,03 │1,3 │0,03 │

│ │ролю, студенти 4 │ n │14 │14 │14 │14 │

│ │курсу природничого│ │ │ │ │ │

│ │факультету │ │ │ │ │ │

├─────┴──────────────────┼───────────┼──────┼─────┼──────┼─────┤

│ │ t │8,6 │2,25 │7,1 │1,5 │

│ │ p  │<0,001│<0,05│<0,001│>0,05│

└────────────────────────┴───────────┴──────┴─────┴──────┴─────┘

Табл.N6. Рiвень лейкоцитiв та лiмфоцитiв у практично

здорових волонтерiв студентiв 4-го курсу при-

родничого факультету, та студентiв природничго

факультету, що проживають у 4-й зонi.

┌────┬───────────────────┬───────────┬──────┬──────┬──────┐

│Nп/п│Групи пiддослiдних │Показники │Лейко-│Лiмфо-│Лiмфо-│

│ │ │статистич- │цити │цити │цити │

│ │ │ноi оброб- │х 10/л│ % │ г/л │

│ │ │робки даних│ │ │ │

├────┼───────────────────┼───────────┼──────┼──────┼──────┤

│ 1 │Практично здоровi │ M │6,3 │32,6 │1,9 │

│ │волонтери, студен- │ б │1,27 │12,7 │0,3 │

│ │ти 4-го курсу │ m │0,5 │5,2 │0,1 │

│ │ │ n │6 │6 │6 │

├────┼───────────────────┼───────────┼──────┼──────┼──────┤

│ 2 │Особи, що прожива- │ M │5,5 │22,2 │1,2 │

│ │ють у 4-й зонi, │ б │1,4 │4,9 │0,3 │

│ │студенти 4-го курсу│ m │0,4 │1,3 │0,07 │

│ │ │ n │14 │14 │1,4 │

├────┴───────────────────┼───────────┼──────┼──────┼──────┤

│ │ t │1,25 │1,94 │5,83 │

│ │ p │>0,05 │>0,05 │<0,001│

└────────────────────────┴───────────┴──────┴──────┴──────┘

 Табл.N 7. Експроесiя CD3 i CD5-антигенiв на поверхнi

 лiмфоцитiв периферичноi кровi у практично здо-

рових волонтерiв (студентiв 4-го курсу) та

осiб, що проживають у 4-й зонi (студентiв 4-го

курсу природничого факультету).

┌─────┬──────────────────┬──────────┬────────────┬────────────┐

│N п/п│Групи пiддослiдних│Показники │ CD 3+ │ CD 5+ │

│ │ │статистич-├─────┬──────┼─────┬──────┤

│ │ │ноi оброб-│ % │г/л │ % │г/л │

│ │ │ки даних │ │ │ │ │

├─────┼──────────────────┼──────────┼─────┼──────┼─────┼──────┤

│ 1 │Практично здоровi │ M │62,3 │1,2 │65 │1,3 │

│ │волонтери,студенти│ б │4,84 │0,13 │3,9 │0,19 │

│ │4-го курсу факуль-│ m │1,97 │0,05 │1,6 │0,08 │

│ │тету фiзвиховання │ n │6 │6 │6 │6 │

├─────┼──────────────────┼──────────┼─────┼──────┼─────┼──────┤

│ 2 │Особи, що прожива-│ M │50,1 │0,6 │58,2 │0,7 │

│ │в зонiпосиленого │ б │6,03 │0,14 │4,96 │0,15 │

│ │радiацiйного конт-│ m │1,6 │0,03 │1,3 │0,03 │

│ │ролю, студенти 4 │ n │14 │14 │14 │14 │

│ │курсу природничого│ │ │ │ │ │

│ │факультету │ │ │ │ │ │

├─────┴──────────────────┼──────────┼─────┼──────┼─────┼──────┤

│ │ t │4,8 │10,34 │3,3 │7,05 │

│ │ p │<0,01│<0,001│<0,01│<0,001│

└────────────────────────┴──────────┴─────┴──────┴─────┴──────┘

Встановлено, що через 7-9 рокiв пiсля аварii на ЧАЕС у

осiб евакуйованих з 1-i радiацiйноi зони, спостерiгасться

тенденцiя до зниження кiлькостi лейкоцитiв в периферичнiй

кровi, в той час як рiвень лейкоцитiв у мешканцiв-i зони ма-

ло вiдрiзнясться вiд контролю.

Спостерiгасться абсолютне пiджвищення числа лiмфоцитiв

у обох групах пiддослiдних. Але присубпопуляцiйному аналiзi

масмо таку картину.

Встановлено статистичну достовiронiсть зниження числа

клiтин, щоекспресують CD3-пан-Т-клiтинний маркер у осiб, що

проживають у 4-й радiацiйнiй зонi. Через рецепторний ком-

плекс CD3 TKR реалiзусться класичний шлях активацii Т-лiмфо-

цитiв, тому зниження числа клiтин акцепторiв активацii CD3+

може свiдчити про враження даного шляху iмунноi вiдповiдi.

У осiб, що проживають в четвертiй радiацiйнiй зонi на

вiдмiну вiд евакуйованих з 30 км. зони спостерiгасться дос-

товiрне зниження кiлькостi клiтин з фенотипом CD4,тобто

клiтин-хелперiв.

Достовiрноi залежностi мiж експресiсю CD8 антигену та

дозами опромiнювання не виявлено.

Зниження експресii CD4-поверхневого маркера лiмфоцита-

ми при дii малих доз радiацii може бути проявом радiацiйно-

го старiння iмунноi системи. Спiввiдношення CD4+/CD8+ (iму-

норегуляторний iндекс с важливим показником iмунноi системи.

I порушення iмуннорегуляторного iндексу на користь

клiтин-супресорiв, при тривалiй дii малих доз може привести

до вторинних iмунодефiцитних станiв, вiдмiни протипухлинно-

го та противiрусного iмунiтету.(Табл.8,9).

 Таблиця N 8. Рiвень лейкоцитiв i лiмфоцитiв в перифе-

ричнiй кровi особин, що були пiдверженi дii

iонiзуючого випромiнювання в рiзних режимах.

┌────────────────────┬────────────────────────────────────┐

│Групи дослiджуваних │ ПОКАЗНИКИ │

│ ├──────────┬─────────────────────────┤

│ │Лейкоцити │ Лiмфоцити │

│ │ ├──────────────┬──────────┤

│ │ │ % │ х10 /л │

├────────────────────┼──────────┼──────────────┼──────────┤

│1. Контроль(n=13) │6,2 +0,41 │ 28,0 + 0,94 │1,70+0,137│

├────────────────────┼──────────┼──────────────┼──────────┤

│2. Особини,що ева- │5,4 +0,50 │ 35,0 + 2,64 │1,80+0,118│

│ куйованi з 1-i │ │ │ │

│ радiацiйноi зони │ │ │ │

│ (n=12) │ │ │ │

│────────────────────┼──────────┼──────────────┼──────────┤

│3. Особини, що про- │6,3 +0,32 │ 24,0 + 1,36 │1,52+0,120│

│ живають в 4-Й │ │ │ │

│ радiацiйнiй зонi │ │ │ │

│ (n=27) │ │ │ │

├────────────────────┼──────────┼──────────────┼──────────┤

│ t 1-2 │ 1,23 │ 2,50 │ 0,55 │

│ t 1-3 │ 0,076 │ 1,68 │ 0,99 │

└────────────────────┴──────────┴──────────────┴──────────┘

 Таблиця 9. Експресiя Т-клiтинних маркерiв лiмфоцитами у

особин, що були пiдверженi впливу iонiзуючоi

радiацii в рiзних режимах.

┌──────────────┬────────────────────────────────────────────────┐

│ Групи │ ПОКАЗНИК И │

│дослiджуваних ├───────────────────┬──────────────────┬─────────┤

│ особин │CD4+ -л iмфоцити │CD8+ -лiмфоцити │CD4+/CD8+│

│ ├────────┬──────────┼────────┬─────────┤ │

│ │ % │ 10 /л │ % │ 10 /л │ │

│ │ │ │ │ │ │

├──────────────┼────────┼──────────┼────────┼─────────┼─────────┤

│Контроль(n=13)│41,0+1,4│0,69+0,06 │30,0+1,7│0,51+0,59│1,40+0,08│

├──────────────┼────────┼──────────┼────────┼─────────┼─────────┤

│Особини, що │34,0+1,8│0,65+0,03 │27,0+1,1│0,47+0,40│1,30+0,06│

│евакуйованi з │ │ │ │ │ │

│1-i рад. зони │ │ │ │ │  │

│(n=12) │ │ │ │ │ │

├──────────────┼────────┼──────────┼────────┼─────────┼─────────┤

│Особини, що │34,0+1,1│0,51+0,04 │28,0+0,9│0,41+0,03│1,24+0,09│

│проживають в │ │ │ │  │ │

│4-Й рад. зонi │ │ │ │ │ │

│(n=27) │ │ │ │ │ │

├──────────────┼────────┼──────────┼────────┼─────────┼─────────┤

│ t 1-2 │3,68 │0,60 │1,65 │0,56 │0,98 │

│ t 1-3 │3,78 │2,43 │0,99 │1,52 │1,23 │

│ t 2-3 │1,22 │2,72 │0,89 │1,23 │0,53 │

└──────────────┴────────┴──────────┴────────┴─────────┴─────────┘

ВИСНОВКИ

1. РiвеньCD3+,CD4+,CD5+,CD8+-лiмфоцитiв у практично

здорових осiб, що мешкають на черкащинi знахо-

диться на рiвнi показникiв жителiв iнших районiв

Украiни.

2. У студентiв, що зазнали впливу малих доз радiацii

спостерiгасться порушення у регуляторнiй ланцi

iмунiтету, що спостерiгасться у зниженнi iмуноре-

гуляторного iндексу (CD4+/CD8+).

3. Малi дози iонiзуючого випромiнювання впливають на

стан клiтинного iмунiтету, що проявлясться в зни-

женнi абсолютноi i вiдносноi кiлькостi зрiлих

Т-лiмфоцитiв (експресують поверхневий маркер CD3+).

4. Дозоване фiзичне навантаження викликас

стабiлiзацiю показникiв Т-клiтинного iмунiтету у

осiб, що зазнали впливу малих доз радiацii.

ЛIТЕРАТУРА

1. Анохин Ю.Н., Норец Т.А., Белоусова А.В. Стимуляция вос-

становления иммунологической реактивности у мышей пос-

ле облучения // Иммунол.-1989.- N 1.- c.44-46.

2. Баева Е.В. Влияние трийодтиронина на синтез нуклеино-

вых кислот иммуноцитами в культуре клеток // Проблемы

эндокринологии.- 1989.- N 1,- с. 79-83.

3. Беляков И.М., Кузьменюк О.И., Ярилина А.А. Влияние -из-

лучения на пролиферативную активность камбиального эпи-

телия в культуре стромальних клеток тимуса // Радиобио-

лог. - 1993.- Т.33.-Вып.2.-с.214-218.

4. Борисова А.М., Сетдикова Н.Х., Пинегин Б.В. Клинико-им-

мунологическая эффективность применения оксиметацила у

больных с вторичным иммунодефицитным состоянием //Имму-

нол.- 1994.- N 6.- с.48-50.

5. Действие ионизирующей радиации на организм человека //

Под ред. Е.П. Кронкайте и др.-Медгиз.-1960.- с.8-9,

15-149.

6. Добровинская О.Р., Шапошникова В.В., Корестов Ю.Н. и

др. Влияние агентов, ингибирующие процессы киллинга на

интерфазную гибель облученных тимоцитов // Иммунол.-

1989.-N 6.- с.33-35.

7. Елисеева Н.А., Левитман М.Х.,Корыстов Ю.Н. и др. Влия-

ние малых доз облучения на бланстрансфрмацию лимфоци-

тов крови крыс // Иммунол.- 1994.- N 1.- с.28-30.

8. Иммунология: В 3-х т. Т.1. Пер. с англ. // У.Пола.- М.:

Мир, 1987-1989. - с.26-31, 93-111, 306-312.

9. Итоги науки и техники. Иммунология. 1992.- Т.23. -

с.5-8.

10. Капитоненко А.М., Дочкин И.И. Клинический анализ лабо-

раторных исследований.- М.- Воениздат.- 1988.

11. Кирилова Е.Н., Мурзитна А.Д., Муксинова К.Н.Клеточные

основы иммунодефицитного состояния в отдаленном перио-

де после хронического радиационного воздействия //

Иммунол.- 1989.- N 1.- с.32-33.

12. Климарская Н.Н., Левицина Г.М., Шалькова Г.А. Радиоак-

тивные изотопы и иммунитет.- М.: Энергоиздат.- 1969.

13. Коляда Т.I., Волянський Ю.Л., Васiльев М.В. Проблема

виявлення прихованих форм вторинних iмунодефiцитiв та

бiологiчнi наслiдки Чорнобильськоi аварii //Укр.радiол.

Ж.- 1995.- N 1.- с.44-47.

14. Любченко П.Н., Юрина Т.Н., Креславская Е.Е. и др. Сос-

тояние иммунной системы у людей, учавствовавших в лик-

видации последствий аварии на Чернобыльской АЭС // Имму

нол.- 1990.- N 6.- с. 60-62.

15. Любченко П.Н., Юрина Т.Н., Дубинина Е.Б. и др. Динами-

ка некоторых показателей иммунитета у мужчин, учавство-

вавших в ликвидации последствий аварии на Черно-

быльской АЭС в 1986 и 1987 гг. // Иммунол.-1994.- N 3.-

с. 53-55.

16. Мельников О.Ф., Самбур М.Б., Розенфельд Л.Г. Динамiка

стану эмунноi системи у мешканцiв Киева пiсля аварii на

Чорнобильськiй АЕС // Укр. Радiол. Ж.- 1993.- N 2.- с.

81-84.

17. Ноздрачев А.Д. Общий курс физиологии человека и живот-

ных.- М.: Высшая школа.- Т.2.- 1991.

18. Пастер В.И., Овод В.К., Вихоть Н.Е. Иммунологя (практи-

кум). К.: Выща школа.- 1989.- с.302.

19. Петров Р.В. Иммунология. М.: Медицина,- 1983.

20. Петров Р.В., Хаитов Р.М., Пинегин Б.В. Оценка иммунно-

го статуса человека в норме и при патологии //

Иммунол.- 1994.- N 6.- с. 6-9.

21. Савина М.П., Ярилин А.А. Поражение тимуса ипопуляции Т-

лимфоцитов в ранние и отдаленные сроки после локально-

го облучения лимфоидных иэндокринных органов // Имму-

нол.- 1994.- N 4.- с. 39-43

22. Сарыбаева Д.В., Захарова Л.А., Михайлова А.А. Актива-

ция неспециических Т-клеток-супрессоров в условиях ба-

рокамерной гипоксии // Иммунол.- 1990.- N 1.- с.66-68.

23. Смоляр В.И. Ионизирующая радиация и питание. -К.: Здо-

ровья,-1992.- с.94-119.

24. Смирнов В.С., Ващенко В.И., Морозов В.Г. Состояниеимун-

ной системы у людей через 2 года послевоздействия фак-

торов радиационной аварии // Иммунол.- 1990.- N 6.- с.

63-65.

25. Смирнова В.П. Математическое моделирование радиацион-

ных воздей на систему иммунитета // Иммунол.- 1984.-

N 2.- с.38-42.

26. Ткачева Г.А., Балаболкин М.И., Ларичева И.П. Радиоимму-

нологические методы исследования (справочник). -М.: Ме-

дицина.- 1983. с.192.

27. Хансон К.П., Комар В.Е. Молеулярные механизмы радиа-

ционной гибели клеток. - М.: Медицина,- 1985.

28. Харченко Т.Ю., Ярилин А.А., Мирошниченко И.В и др.

Влияние пренатального облучения на развитие тимуса и

селезенки мышей //Иммунол.- 1994.- N 3.- с.15-18.

29. Шубик В.М. Проблемы экологичесской иммунологии. М.: Ме-

дицина, - 1976.

30. Ярилин А.А., Панчук В.Г., Гриневич Ю.А. Структура тиму-

са и дифференцировка Т-лимфоцитов. К.: Наукова думка ,-

1991.

31. Ярилин А.А. Роль дифференцировки и модификации в форми-

ровании разнообразия Т-лимфоцитов // Проблемы и пер-

спективы современной иммунологии. Метод. анализ.- 1988

с. 234-247.

32. Ярошинская А.А. Чернобыль с нами.- М.: Книга,- 1991.-

с. 100-103.

33. Nakamura N., Kusinoki Y., Akiyama M. Radiosensitiviti

of CD4 or CD8 Positive Humane N-limphocytes by an In

Vitro Colony Formation assay // Rad. Res.-1990.-V.

123.-P. 224-227.

__________)_ _)_____________<____*.FRM_________________________________________*.MAC______________________________________________________________-___В_______                    _