Роком. Вмiст лiмфоцитiв периферичноi кровi до 1990 р. набли-

1990 роком. Вмiст лiмфоцитiв периферичноi кровi до 1990 р. набли-

зився до контрольного значення [ ]

У випадку жителiв мiста Кисва можна говорити про вплив малих

доз радiацii.

Взагалi, згiдно iснуючих уявлень, малими вважаються дози iо-

нiзуючого опромiнення, що переважають природний радiацiйний фон

(ПРФ) бiльше, нiж у 10 разiв. Вiдносно людини, така доза складас

0,04-0,05 Гр при тривалому опромiненнi. НКДАР ООН рекомендус вва-

жати малими дози, що перевищують ПРФ у 10-100 разiв. Результати

дослiджень впливу низьких рiвнiв iонiзуючого випромiнення на здо-

ров'я людей дозволяс визначити бiологiчну ефективнiсть всiх форм

променевоi дii, починаючи з рiвнiв ПРФ. При оцiнцi малих доз опро-

мiнення МКРЗ при ООН виходить iз того, що будь-яка доза, вiдмiнна

вiд нуля, с канцерогенною та генетично небезпечною.

Як уже вiдмiчалося, одним iз наслiдкiв аварii на ЧАЕС с три-

вале опромiнення населення малими дозами радiацii за рахунок про-

никнення в органiзм радiоактивних речовин, що забруднюють продук-

ти харчування. При цьому характерний повiльний розвиток патологi-

чних процесiв [ ]

Дослiдження, проведенi на пацюках i мишах, показали, що три-

вале введення малих доз окису тритiю (180 дiб) приводить до стiй-

кого спустошення стволового кровотворного пула, яке зберiгасться

до кiнця життя. Незворотне скорочення кiлькостi полiпотентних по-

передникiв Т-клiтин вiдмiчалося i пiсля тривалого зовнiшнього -

-опромiнення. Спостерiгалися значнi порушення Т-лiмфопоезу, не

вiдновлювалися популяцii зрiлих, функцiонально-активних лiмфоци-

тiв. Iмунодефiцитний стан формувався в результатi стiйкоi гiпопла-

зii лiмфоiдноi тканини. Причому гiпоплазiя тимусу та лiмфатичних

вiддiлiв виражена сильнiше, нiж у селезiнцi i кiстковому моз-

ку [

2. МАТЕРIАЛИ I МЕТОДИ ДОСЛIДЖЕННЯ.

2.1 ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ГРУП.

Обстеження проводилися на практично здорових волонтерах,

що навчаються в Черкаському державному унiверситетi на фа-

культетах фiзвиховання та природничому факультетi.

Показники клiтинного iмунiтету у практично здорових во-

лонтерiв студентiв факультету фiзичного виховання та студен-

тiв природничого факультету розглядалися як контрольнi

дослiдження. Для проведення iмунологiчних обстежень на кож-

ного волонтера заповнюсться карта iндивiдуального обстежен-

ня, розроблена в Республiканському центрi iмунологiчних дос-

лiджень.

В контрольну групу вiдбиралися волонтери-чоловiки, що

вiдповiдали слiдуючим критерiям:

-вiсутнiсть професiйних шкiдливостей;

-вiдсутнiсть побутових шкiдливостей (контакт з нiтрофарбами,

гербiцидами, пестицидами);

-вiдсутнiсть перенесених iнфекцiйних захворювань, травм,

опiкiв;

-вiдсутнiсть в анемнезi: хiмiкотерапii (цитостатиками, гор-

мональними препаратами, iмунодепресантами i iмуностимулято-

рами) та променевоi терапii;

-iмунологiчно не обтяжений сiмейний анемнез;

-вiдсутнiсть клiнiчних ознак iмунологiчноi недостачi;

-вiдсутнiсть хронiчних захворювань.

Карта iндивiдуального iмунологiчного обстеження запов-

нювалась в двух екземплярах: один направлявся в Республiкан-

ський центр iмунологii, другий залишався на кафедрi фiзiо-

логii iз подальшим занотуванням на комп'ютерi IВМ РС/ХТ 286

в iмунологiчнiй лабораторii.

До дослiдних груп належали студенти факультету фiзично-

го виховання та студенти природничого факультету, котрi заз-

нали дii малих доз iонiзуючоi радiацii, проживаючи у зонiпо-

ситленого радiацiйного контролю (4-та зона).

До проведення iмунологiчного обстеження на пiддос-

лiдних заповнювалися карти iндивiдуального iмунологiчного

обстеження.

Для проведення дослiдiв по змiнi показникiв клiтинного

iмунiтету в периферичнiй кровi обстеженню пiдлягали слiдуючi

групи:

1-ша група - практично здоровi волонтери, що навчаються на

4-му курсi факультету фiзвиховання ЧДУ;

2-га група - практично здоровi волонтери, щонавчаються на

4-му курсi природничого факультету ЧДУ;

3-тя група - особи, що проживають в зонi посиленого

радiацiйного контролю та навчаються на 4-му

курсi факультету фiзвиховання ЧДУ;

4-та група - особи, що проживають в зонi посиленого

радiацiйного контролю та навчаються на 4-му

курсi природничого факультету ЧДУ;

2.2 МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ СУБПОПУЛЯЦIЙ Т-ЛIМФОЦИТIВ

У ВЕНОЗНIЙ КРОВI З ВИКОРИСТАННЯМ МОНОКЛОНАЛЬНИХ

СИВОРОТОК

Специфiчнi антитiла зв'язуються з мембранними антигена-

ми живих клiтин, що знаходяться у суспензii. Щоб запобiгти

келiнгу i iндингу (злущуванню) антигенiв пiсля взасмодii з

антитiлами, до суспензii клiтин добавляють 0.2%-й азид нат-

рiю. У прямих методах IФА використовують специфiчнi до

клiтинних антигенiв антитiла, коньюгуючi з флуорисцентною

мiткою. А маркування клiтин проводять як одноетапну реакцiю.

У непрямих методах IФА в якостi антитiл використовують

не мiченi антитiла до клiтинних антигенiв, а в якостi дру-

гих - мiченi флуорохромом антитiла до iмуноглобулiнiв. Мар-

кування клiтин проводять у два етапи.

Другi антитiла служать для виявлення зв'язаних з клiти-

ною перших антитiл.

Непрямi методи, як правило, чутливiшi прямих.

1. Венозну кров (7 мл) з антикоагулянтом (9.8% цитрат нат-

рiю 0.5 мл, або 25 од/мл гепарина) розбавлясмо фосфатним

буфером у спiввiдношеннi 1:1.

Склад фосфатного буферу:

КН РО 1,15 г.

Na HPO 0,2 г.

КСl 0,2 г.

NaCl 8 г.

на 1мл. дистильованоi води

До фосфатного буферу додасмо 2 г. сироватки альбумiнiв

кролика.

2. На свiжоприготовлений одноступеневий фiкол-верографiно-

вий градiснт (2 мл.) нашаровусмо за допомогою пiпетки з

грушею розбавлену ФБ (фосфатним буфером) кров у центри-

фужнiй пробiрцi.

Методика виготовлення фiкол-верографiна.

24,4 г. фiколу-400 розчиняють у теплiй дистильованiй

водi. Змiшують з 49,9 мл. 70% розчину верографiну. До-

водять об'см до 340 мл. Температура зберiгання розчину

+8 С.

3. Пробiрки з градiснтом кровi центрифугусмо протягом

20-25 хв.

4. Вiдбирасмо пiпеткою з грушею середнiй опалесцуючий

шар,що мiстить лiмфоцити у окремi пробiрки.

5. Вiдмивасмо популяцiю лiмфоциту вiд залишкiв градiснта

фосфатним буфером двiчi, за допомогою центрифугування

протягом 10 хв. Декантусмо. Вiдмивку повторюсмо 2 рази.

6. Доводимо концентрацiю мононуклеарних клiтин за допомо-

гою розведення ФБ до рiвня 1-5 х 10 кл./мл.

Контроль концентраццii проводимо вкамерi Горясва (в од-

ному великому квадратi повинно мiститись 20 лiмфатич-

них клiтин).

7. До 50 мкл одержаних клiтин добавлясмо мiкропiпеткою по

5 мкл. антисироватки LT3 - для визначення кiлькостi

зрiлих Т-клiтин у венознiй кровi (CD3), LT1 - для

зрiлих i майже зрiлих Т-лiмфоцитiв (CD5), LT4 - для

визначення Т-хелперiв (CD4), LT8 - для визначення

Т-супресорiв (CD8).

8. Iнкубусмо сумiш лiмфоцитiв з антисиворотками протягом

20-25 хв при кiмнатнiй температурi.

9. Вiдмивасмо мононуклеари вiд залишкiв не зв'язаноi АС.

Для цього у кожну пробiрку доливасмо по 2 мл ФБ з кро-

лячим альбумiном (2.5%) i центрифугусмо протягом 10

хв. Вiдмивку повторюсмо двiчi. 10. До 50 мкл отриманоi

сумiшi добавляемо по 5 мкл ФIТЦ. Iнкубусмо 20-25 хв.

11. Проводимо вiдмивку вiд флуоресцуючих антитiл мононук-

леари. Вiдмивку проводимо аналогiчно вiдмивцi вiд анти-

сивороток тричi. 12. Мононуклеари за допомогою пiпетки

наносимо на предметне скельце. 13. Скельця помiщасмо на

пiдставки у чашки Петрi з розчином формалiну i фiксус-

мо препарат у його парах на протязi 10 хв. 14. Зафiксо-

ваний препарат пiдсушують при кiмнатнiй темпера -

турi.Готовi препарати зберiгаються у холодильнiй камерi

протягом 3-х дiб. 15. Аналiз препаратiв. Пiдрахунок

проводиться шляхом перерахунку % флуоресцуючих клiтин

на 100 клiтин проглянутих у препаратi. Мiкроскопують за

допомогою мiкроскопу з люмiнiсцентною насадкою,

окуляр-7, об'сктив-90. У якостi iмерсii використовус-

ться водний розчин глiцерину.

2.3. МЕТОДИКА ПIДРАХУНКУ ЧИСЛА ЛЕЙКОЦИТIВ В КРОВI

1. Палець протерти ватою змоченою 70% розчином спитту.

2. Одноразовим стерильним скарифiкатором проколоти

палець.

3. Першу краплю кровi зтерти ватою змоченою спиртом.

4. Декiлька крапель кровi з пальця витиснути на пред-

метне скло.

5. Капiляром Салi 0,02 мл. кровi перенести в центри-

фужну пробiрку з 0,4мл. 3% розчину оцтовоi кислоти.

6. Легким посту куванням по пробiрцi перемiшати вмiст

i залишити пробiрку для руйнування еритроцитiв.

7. Притерти покривне скло до камери Горясва таким чи-

ном, щоб з'явилися Ньютоновi кiльця.

8. Пiдрахувати кiлькiсть клiтин в 25 великих квадра-

тах камери Горясва.

9. Одержаний результат перерахувати за формулою:

Х 10/20, де Х - кiлькiсть клiтин в 25 великих

квадратах.

Нормальна кiлькiсть лейкоцитiв у дорослоi людини коливас-

ться в межах 4500-10000 в 1 куб.мм.