Зимовий, протягом якого тваринам згодовують концентровані, грубі й соковиті корми;

1.      зимовий, протягом якого тваринам згодовують концентровані, грубі й соковиті корми;

2.      літній, коли згодовують переважно зелені корми.

Для кожного з періодів обчислюють середнє поголів'я як при вивченні потреби в кормах, так і при аналізі забезпеченості ними. Якщо фактичне поголів'я змінилося порівняно з плановим, то на різницю в поголів'ї треба скоригувати планову потребу в кормах.

Забезпеченість і витрачання кормів аналізують у центнерах натури і кормових одиницях. Останні дають змогу звести всі види кормів до однієї величини. Крім того, щоб забезпечити повноцінність годівлі тварин і запланований рівень їх продуктивності, використовують дані про вміст у кормах перетравного протеїну,

Забезпеченість тварин кормами за видами аналізують не тільки в цілому за рік, а й за періодами утримання. Часто безгосподарне витрачання кормів улітку призводить до непродуктивного їх використання, а взимку в господарствах не вистачає кормів. Тим часом, якщо аналізувати середньорічні дані, створюється враження, що тваринництво повністю забезпечене кормами.

Слід вивчити, як у господарстві дотримуються прийнятих норм годівлі і раціонів, бо порушення їх часто є причиною перевитрат кормів. Слід установити, чи відповідає витрачання їх у певній групі тварин виконанню плану виходу продукції, а також дотриманню планових норм витрат кормів на 1 ц. молока тощо.

Відомо, що поживність кормів оцінюють за вмістом у них кормових одиниць і перетравного протеїну, кількість яких залежить великою мірою від своєчасного скошування трав, сушіння і скиртування сіна, способу силосування і правильного зберігання кормів. Різні способи приготування кормів до згодовування, зокрема подрібнення, запарювання, обробка вапном, сечовиною і пектофоетидином, дріжджування тощо, значно підвищують засвоєння поживних речовин тваринами і забезпечують певну економію кормів.

Як правило, перевитрату кормів можна виправдати тільки відповідним підвищенням продуктивності тварин і більшим виходом продукції в цілому або за окремими її видами. Коли такої відповідності немає, то найчастіше підвищується собівартість продукції.

На практиці буває так, що при нібито повній забезпеченості окремих груп тварин кормами в перерахунку на кормові одиниці тварини не забезпечені ними за періодами утримання. Причина цього – порушення норм годівлі і структури кормів за періодами утримання тварин.

У господарствах буває й так, що влітку, коли зелених кормів досить, використовують їх безконтрольно, не дотримуються норм годівлі. Зрозуміло, що більша кількість згодованих улітку зелених кормів порівняно з обґрунтованою потребою в них не може компенсувати дефіциту соковитих кормів та сіна взимку.

Для поглиблення аналізу забезпеченості тварин кормами треба порівняти структуру кормів аналізованого господарства із структурою, рекомендованою для області чи зони як за рік, так і за періодами утримання.

Часто до перевитрати кормів призводять псування їх і втрата поживності під час збирання та зберігання, а також неточність обліку, особливо силосу та соломи, які списують на продуктивних тварин. На це також треба звертати увагу під час аналізу.

Молочне скотарство – одна з найбільш трудомістких галузей сільськогосподарського виробництва. Водночас рівень механізації виробничих процесів у тваринництві порівняно низький.

Механізація виробничих процесів на молочних фермах має велике значення не лише як резерв економії праці. Механізація напування тварин, наприклад, створює умови для своєчасного задоволення фізіологічних потреб тварин, механізоване очищення тваринницьких приміщень від гною та вентиляція їх дають змогу запобігти скупченню аміаку та отруйного впливу його на тварин. Усе це сприяє нормалізації фізіологічних процесів в організмі тварин і підвищує їх продуктивність.

Завдання аналізу полягає в тому, щоб виявити, як виконується планове завдання звітного року з механізації виробничих процесів у тваринництві, який загальний рівень механізації. Якщо річне завдання з механізації не виконано або загальний рівень механізації робіт на фермах низький, треба встановити причини цього і разом з спеціалістами опрацювати конкретні заходи, намітити, які саме машини і устаткування слід придбати, та скласти фінансовий розрахунок на придбання техніки і проведення робіт з механізації.

Одночасно з цим треба старанно перевірити, як у господарстві використовують наявне устаткування з механізації тваринницьких ферм. Відомі випадки, наприклад, коли в господарстві є все потрібне технічне обладнання для механізації тваринницьких ферм, а роботи виконують вручну, що призводить до перевитрат праці й коштів, а устаткування простоює, псується.

Розділ 2. Аналіз виробництва продукції молочного скотарства та її конкурентоспроможність

2.1 Оцінка природно-економічного та соціального потенціалу СТОВ «ім. Гагаріна»

При вивченні діяльності будь-якого підприємства спочатку необхідно оцінити стан його розвитку. Проте, для більш глибокого вивчення необхідно врахувати умови, в яких воно функціонує. Серед таких умов виділяють природні та економічні умови.

Природні умови. Підприємство розташоване в с. Дмитренки Богуславського району Київської області. Відстань до найближчої залізничної станції – м. Миронівка – 40 км., до районного центру – м. Богуслав – 15 км., до обласного центру – м. Київ – 145км.

Основні бази постачання та реалізації продукції розташовані в м. Богуслав – 15 км., м. Миронівка – 40 км., м. Тараща – 30 км., м. Київ – 145км.

Шляхи сполучення з адміністративними центрами, базами постачання та реалізації продукції – це дороги І класу з асфальтовим покриттям.

Внутрішньогосподарські шляхи сполучення – 30,2 км., в тому числі з твердим покриттям 20 км., а решта – ґрунтові дороги.

Територія господарства не містить важливих автомобільних шляхів та залізно дорожніх станцій. Тому господарство має не дуже сприятливі шляхи сполучення для реалізації продукції та зв’язку з постачальниками.

Серед обслуговуючих виробництв господарства – автопарк, ремонтна майстерня тракторна та будівельна бригада; серед підсобних – млин.

Ґрунти лісостепу сформувались в основному на лісових та лісовидних суглинках і характеризуються високою потенційною родючістю. Ґрунтовий покрив складається з темно-сірих опідзолених ґрунтів. В цих районах також зустрічається чорноземи опідзолені та чорноземи мало гумусні, частково вилугувані й карбонатні.

Клімат зони помірно-континентальний з довгим теплим літом і короткою м’якою зимою. Континентальність зростає у напрямі із заходу на схід. У цьому ж напрямі збільшується глибина і тривалість промерзання ґрунтів, що впливає на їх основну волого-зарядку. Середня температура за рік дорівнює 6 – 8^о С, але в деякі роки бувають деякі відхилення.

·           максимальна температура – 37, 39^о С (1936 р.)

·           мінімальна температура – -36^о С (1935 р.)

Кліматичні умови сприятливі для сільськогосподарського виробництва, але в окремі роки спостерігається значне зрідження озимих посівів після зимівлі, а також пошкодження окремих сільськогосподарських культур у весняно-літній період під впливом посушливо-суховійних та інших несприятливих метеорологічних умов.

·        тривалість вегетаційного періоду – 210 днів

·        тривалість безморозного періоду – 160 днів

Останні весняні приморозки закінчуються у середньому 26 – 28 квітня, а перші осінні заморозки починаються 6 – 7 жовтня. В окремі роки ці показники коливаються, що і впливає на тривалість без морозного періоду.

Район помірно теплий помірно зволожений. За період з середньодобовою температурою понад 10^о С тут випадає 310 – 320 мм. опадів, а за рік – 480 – 560 мм. Період з середньодобовою температурою понад 15^о С тут триває на 5 днів більше, ніж на решті території області.

Землі мають злегка хвилясту рівнинну поверхню з невеликим похилом з півдня та південного заходу в бік Дніпра. Нагірний правий берег Росі порізаний густою сіткою ярів та байраків. Під дією дощів зливового характеру і весняних талих вод утворився розчленований рельєф, що сприяє розвитку ерозії. В результаті цього процесу зменшується розмір ріллі, а на решті території змивається родючий поверхневий шар, замулюються річки.

Ефективний засіб боротьби з ерозією є сівба на схилах багаторічних трав, які утворюють дернину і дають додаткові ресурси кормів для тваринництва.

Наявність та структура сільськогосподарських угідь СТОВ ім. «Гагаріна» наведена в таблиці 2.1.1.

Таблиця 2.1.1

Склад і структура сільськогосподарських угідь СТОВ ім. «Гагаріна»

Підприємство розвивається на умовах оренди землі і за аналізований період змін в структурі сільськогосподарських угідь не відбулося. А тому всі зміни в економічних показниках залежать виключно від господарської діяльності в підприємстві.

Зокрема зниження вартості валової продукції по співставних цінах на 5% (таблиця 2.1.2), свідчить про скорочення обсягів виробництва продукції в натурі, а одночасний ріст по собівартості (тобто витрат на виробництво) на 31% – може свідчити лише про значне зростання закупівельної ціни на необхідні засоби виробництва. Таке збільшення не пов’язане з прогресивнішими технологіями. Це підтверджується і показником прибутку та рівня рентабельності (таблиця 2.1.4), оскільки в 2005 році збиток становив 30,3 тис. грн. та 4% рівня збитковості. А вже в 2007 році ці показники були, відповідно, -102 тис. грн. та -6,8%.

Таблиця 2.1.2

Наявність трудових ресурсів та їх використання в СТОВ ім. «Гагаріна»

Раціональне використання трудових ресурсів передбачає насамперед забезпечення їх нормальної зайнятості, пропорційний їх розподіл по галузях виробництва.

Для аналізу використання трудових ресурсів потрібні дані про потенційний фонд робочого часу одного працівника і кількість середньорічних працівників підприємства.

За використання фізичних і духовних здібностей людини вона отримує компенсацію у вигляді заробітної плати. Оплата праці трудових ресурсів регулюється державою Законом України «Про оплату праці».

Оплата праці в тваринництві проводиться відповідно до розцінок за 1 ц. виробленої продукції або за її вартістю у грошовому виразі.

Носієм праці є трудову ресурси підприємства. Це сукупність фізичних і духовних здібностей людей до праці, так би мовити, трудовий потенціал, ресурс, який завжди має кількісну і якісну характеристики, тобто міру здатності до праці. Трудові ресурси включають усе працездатне населення підприємства (чоловіки віком 16-60 років і жінки віком 16-55 років), працездатних працівників інших підприємств, що проживають на даній території, непрацездатних у працездатному віці, пенсіонерів, підлітків віком 12-16 років.

Щодо наявності та використання трудових ресурсів (див. табл. 2.1.2), то за аналізований період відбулося зниження кількості відпрацьованих одним працівником людино-годин та людино-днів – на 32%. Це зниження відбулося як за рахунок зменшення середньорічної кількості працюючих на підприємстві на 12%, так і за рахунок зменшення загальної кількості відпрацьованих людино-годин та людино-днів на 40%.

У 2007, порівняно з 2005 роках працівники галузі рослинництва відпрацювали на 20% менше робочого часу, а працівники галузі тваринництва – майже 2 рази.

На досить низькому рівні знаходиться і продовжує знижуватись коефіцієнт використання фонду робочого часу одним працівником. У 2005 році він становив 0,41 і за останні 3 роки знизився на 30% аж до 0,28. В підприємстві фактично використовується робочого часу набагато менше, ніж нормативно могло б. Це означає, що трудовий колектив неповністю зайнятий роботою і більшу частину часу, потенційно можливого для виробничої діяльності, на підприємстві просто не використовують. Тут приховані резерви зниження виробничої собівартості продукції.

Результативним показником ефективності використання трудових ресурсів є продуктивність праці – це здатність працівників виробляти певну кількість продукції за одиницю часу. Оберненим до виробітку є показник трудомісткості. Найбільш загальним показником продуктивності праці є виробництво валової продукції в розрахунку на 1 працівника за рік. Цей показник основний, вартісний, прямий. В СТОВ ім. «Гагаріна» він знаходиться на низькому рівні (15,03 тис. грн. в 2005 році) і за останні з роки суттєво не змінився (у 2007 року він становив 16,15 тис. грн.).

Не менш важливими ресурсами, поряд із трудовими, є виробничі ресурси та ефективність їх використання.

Матеріально-технічна база являє собою сукупність речових елементів та енергії, за допомогою яких люди створюють продукцію. Вона включає: землю; іригаційні,осушувальні та інші меліоративні системи; трактори, комбайни, автомобілі, двигуни та інші засоби механізації й електрифікації сільськогосподарського виробництва; засоби хімізації; робочу і продуктивну худобу, виробничі будівлі і промислові споруди, багаторічні насадження; насіння, корми; виробничий господарський реманент.

Забезпеченість підприємства виробничими ресурсами відображено в таблиці 2.1.3. Повна забезпеченість ними підприємства створює сприятливі умови для господарської діяльності.

Дані таблиці 2.1.3 свідчать про те, що середньорічна вартість основних засобів СТОВ ім. «Гагаріна» зросла на 26%, а середньорічна вартість оборотних засобів – на 30%.

Таблиця 2.1.3

Основні показники забезпеченості СТОВ ім. «Гагаріна» виробничими ресурсами

Збільшення середньорічної вартості основних засобів в 2007 році забезпечене здачею в експлуатацію млина, загальною вартістю 2000 тис. грн. та деяким оновленням авто-тракторного парку.

Ріст вартості оборотних засобів був викликаний тим, що значно зросли витрати на 1 га посіву у зв’язку з підвищенням цін на оборотні засоби, а також за рахунок росту дебіторської заборгованості, зокрема за розрахунками з бюджетом. Це є негативне явище.

У зв’язку з цим фондоозброєність підприємства за останні 3 роки зросла на 43%, а фондозабезпеченість – на 26%. Але з іншої сторони, в зв’язку з низькою врожайністю сільськогосподарських культур та продуктивністю тварин, фондомісткість продукції теж зросла на 29%.

Краща фондозабезпеченість і вища фондоозброєність сприяють зростанню врожайності і підвищенні продуктивності тварин, що в свою чергу впливає на зниження собівартості продукції і збільшення прибутку.

Середньорічне умовне поголів’я тварин, що припадає на 1 га. сільськогосподарських угідь знаходиться на досить низькому рівні (0,15 ум. гол.) та за останні 3 роки скоротилося ще на 80% і складає 0,03 ум. гол. Рекомендоване значення цього показника, при якому досягається оптимальне поєднання забезпеченості тварин кормами та внесення органічних добрив складає 1 ум. гол. на 1 га. сільськогосподарських угідь.

Виробничі ресурси – це матеріальна база розвитку сільськогосподарського підприємства.

Забезпеченість підприємства виробничими ресурсами відображено в таблиці 2.1.4.

Про ефективність використання виробничих ресурсів свідчить динаміка показника фондовіддачі. Він характеризується вартістю валової продукції, що в розрахунку на 1 гривню основних засобів сільськогосподарського призначення. За даними таблиці 2.1.4 в СТОВ ім. «Гагаріна» цей показник за аналізований період знизився на 27%. Це викликано зниженням вартості валової продукції в порівняльних цінах. Тобто на 1 грн. вартості основних засобів припадало 0,34 грн. валової продукції, а за аналізований період ця вартість зменшилась до 0,26 грн..

Таблиця 2.1.4

Основні показники використання виробничих ресурсів в СТОВ ім. «Гагаріна»

Окупність виробничих витрат вартістю валової продукції за аналізований період знизилась на 26%. В 2005 році на 1 грн. виробничих витрат припадало 0,8 грн., а в 2007 році – 0,59 грн. вартості валової продукції в порівняльних цінах 2005 року. Таку ситуацію спричинило значне зниження вартості валової продукції за рахунок значного зниження врожайності та, як наслідок, зниження валового збору та деяке збільшення виробничих витрат.

Окупність виробничих витрат прибутком, про що свідчить рівень рентабельності, знаходиться на досить низькому рівні, оскільки в 2005 році прибуток за аналізований період ще знизився майже на 3 пункти і становив -6,8%. Це свідчить про дуже низький рівень господарювання.

Таблиця 2.1.5

Показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в СТОВ ім. «Гагаріна»

Оцінюючи загальну діяльність підприємства, неможливо проминути показники економічної ефективності роботи сільськогосподарського підприємства. Їх відображено в таблиці 2.1.5.

Аналізуючи таблицю 2.1.5, стає очевидним той факт, що за аналізований період ефективність роботи підприємства знаходиться на досить низькому рівні. За дані 3 роки, найгірша ситуація склалася в 2006 році, коли загальна сума збитку від виробництва сільськогосподарської продукції складала 424 тис. грн.. В 2007 році ця ситуація покращилась, але не на стільки, щоб говорити про вдале господарювання. На підприємстві такі негативні результати пояснюють поганими погодними умовами.

2007 рік був більш несприятливим, з точки зору погодних умов, але валового доходу отримали більше. Тут зіграли основну роль зміна структури посівних площ, підвищення товарності сільськогосподарських культур та вищі закупівельні ціни на готову продукцію.

За світовою тенденцією всі підприємства мають певну спеціалізацію, тобто переважний розвиток виробництва одного або кількох видів продукції для якого в даному місці є відносно найкращі природо-економічні умови.

Розрахунок спеціалізації СТОВ «ім. Гагаріна» відображено в таблиці 2.1.6.

Аналізуючи дані таблиці 2.1.6, можна зробити висновок, що спеціалізація підприємства – зерновиробництво, при чому за останні 3 роки вона не змінювалася.

В структурі грошових надходжень від реалізації товарної продукції в СТОВ ім. «Гагаріна» у 2007 році провідне місце займає продукція рослинництва (92%), зокрема кукурудзи на зерно (38%) та озимої пшениці (37%). В 2006 році перше місце займав ячмінь (36%). Як вже вище зазначалось, така зміна структури посівних площ сприяла зменшенню збитків, а це, відповідно, підвищило економічну ефективність виробничої діяльності.

Таблиця 2.1.6

Структура грошових надходжень від реалізації сільськогосподарської продукції

Похожие работы

Молочне скотарство, перспективи розвтитку галузi

Скачать

149891

25

3

... факторів на економічну ефективність виробництва молока і якщо вплив цих факторів буде позитивним, то можна спрогнозувати оптимальний (рекомендований) варіант розвитку галузі на перспективу. При прогнозуванні молочного скотарства в досліджуваному регіоні потрібно виходити з концепції повного його самозабезпечення молоком та молокопродуктами та можливістю продажу транспортабельних їх видів (масло, ...

Соціально-економічна характеристика столичного економічного району. Проблеми та перспективи його розвитку

Скачать

50685

0

0

... країни. Завдяки прикордонному положенню район розширює також культурні, туристичні, трудові, побутові зв'язки з територіями сусідніх держав. Розділ 3. Проблеми і перспективи розвитку Столичного економічного району Екологічні проблеми району Столичний економічний район, особливо його поліська частина, ще порівняно недавно були одним з найчистіших в екологічному відношенні регіонів Укра ...

Сучасний стан сільского господарства України

Скачать

134090

0

0

... до ринкових відносин в аграрному секторі України та його особливості Специфічними особливостями та характерними рисами сучасного стану аграрно-промислового комплексу України є такі: взаємопов’язаний АПК як ціле тільки формується; переважну частку вартості в АПК створює сільське господарство, оскільки воно ще виступає значною мірою нерозчленованим на складові, без відокремлення вироблення сі ...

Аналіз виробництва зернових культур та резерви його збільшення на прикладі СТОВ “Колос” Христинівського району

Скачать

46625

12

1

... ц озимої пшениці, 1599 ц кукурудзи на зерно, 856 ц ярої пшениці, що є дуже необхідним, адже ці культури є стратегічними для господарства. Висновки та пропозиції На основі проведених досліджень по аналізу виробництві зерна в СТОВ “Колос” Христинівського району Черкаської області нами зроблені наступні висновки: Господарство має зернобуряковий напрямок спеціалізації з розвинутим скотарством. За ...