Виробництво продукції молочного скотарства, як об’єкт аналізу
Завдання і методика аналізу виробництва продукції молочного скотарства
Зимовий, протягом якого тваринам згодовують концентровані, грубі й соковиті корми;
Аналіз валового виробництва молока і факторів, що зумовлюють його зміну
Аналіз витрат і собівартості продукції молочного скотарства
Конкурентоспроможність молока українського виробництва
Організація і планування кормової бази та трудових ресурсів на 2009 рік
Планування собівартості продукції молочного скотарства на 2009 рік
Перспектива розвитку молочного скотарства в СТОВ ім. «Гагаріна» на 2009 – 2015 роки
Навигация
Аналіз витрат і собівартості продукції молочного скотарства
Аналіз стану молочного скотарства та перспективи його розвитку
158648
знаков
32
таблицы
2
изображения
2.3 Аналіз витрат і собівартості продукції молочного скотарства
Тваринництво порівняно з рослинництвом стабільніша галузь з погляду того, що його результати меншою мірою пов'язані з кліматичними умовами. Це полегшує проведення аналізу собівартості тваринництва, а його результати ширше застосовуються в управлінні галуззю. Однак економічні умови в країні і, зокрема, політика цін на продукцію, тваринництва створили ситуацію, яка не сприяє розвитку галузі. В останні роки зменшується поголів'я тварин усіх видів, погіршується кормова база, знижується продуктивність, що зумовлює підвищення собівартості продукції тваринництва. У таких умовах особливо зростає роль аналізу. Його завданням є – показати, що успішний розвиток підприємства без розвитку тваринництва неможливий. Аналіз покликаний в кожному конкретному випадку оцінити стан галузі, виявити причини, що призвели до скорочення виробництва продукції тваринництва, намітити заходи щодо виходу його з кризи, а отже, підвищення ефективності за рахунок кращого використання потенціалу галузі, нарощення обсягу виробництва конкурентоспроможної продукції, зниження її собівартості.
Динаміка собівартості 1 ц. молока відображена в таблиці 2.2.1 , де видно, що за останні 3 роки вона дещо знизилась (на 21%) і за 2007 рок становила 142 грн.. Така собівартість є досить високою як по господарству, так і по країні в цілому, оскільки ціна реалізації 1 ц. молока становила 100 – 150 грн..
Основними причинами високої собівартості молока можуть бути:
· низький процент породних тварин у стаді, що позначається на середній продуктивності;
· перевитрата кормів на годівлю тварин, що є наслідком незбалансованості кормів за перетравним протеїном, низької якості їх та порушення норм годівлі й структури раціонів;
· низький рівень спеціалізації, концентрації і механізації на фермах тощо.
Все згадане знаходить своє відображення у двох комплексних факторах: продуктивності тварин і витратах на утримання 1 голови тварин, які й зумовлюють рівень собівартості (табл. 2.3.1).
Загальне зниження собівартості 1 ц. молока склало 33 грн.. Але за рахунок збільшення річної продуктивності корів на 55 % (табл. 2.2.1) собівартість 1 ц. молока знизилась на 59 грн., а за рахунок значного зменшення середньорічного поголів’я тварин (на 65 %) та невідповідного зниження виробничих затрат (зокрема постійних витрат) відбувся ріст собівартості 1 ц. молока на 26 грн..
При постатейному аналізі можна визначити ступінь впливу кожного елемента статей витрат на зміну собівартості 1 ц. молока. Аналіз постатейного впливу на виробництво молока відображено в таблиці 2.3.2.
Загальне зниження собівартості молока за аналізований період склало 34 %.
По структурі собівартості молока у 2005 році найбільшу питому вагу займала стаття «Прямі матеріальні витрати» – 56 % (або 42 тис. грн.), а у 2007 році – 44 % (або 12 тис. грн.), що спричинило зниження собівартості молока на 26 %.
Зменшення витрат по статті «Прямі витрати на оплату праці» з 31 тис. грн. до 12 тис. грн. спричинило зменшення собівартості 1 ц. молока майже на 12 %.
Відбувся незначний ріст собівартості по статті «Інші прямі витрати та загальновиробничі витрати» на 4,72 %, що є закономірним явищем, оскільки при значному зменшенні поголів’я корів кількість працівників та приміщень значно не змінюється. Певні різні технологічні процеси один працівник виконувати не зможе, а тому потрібно тримати відповідну їх кількість. Частина приміщень не використовується, а на них нараховуються амортизаційні відрахування.
Таблиця 2.3.1
Впливу основних факторів на зміну собівартості виробництва молока
| Річна продуктивність 1 гол., ц. | Річні затрати на утримання 1 гол., грн. | Собівартість 1 ц., грн.. | Зміна собівартості 1 ц. молока, грн.: | ||||||
| 2005 р. | 2007 р. | 2005 р. | 2007 р. | 2005 р. | умовна | 2007 р. | загальна | в тому числі за рахунок зміни: | |
| річної продуктивності | затрат на утримання 1 гол. | ||||||||
| 18 | 27 | 3165 | 3857 | 176 | 117 | 143 | -33 | -59 | 26 |
Таблиця 2.3.2
Витрати на виробництво і зміна собівартості 1 ц. молока по статтях
| Елементи статей витрат | 2005 р. | 2007 р. | Зміна собівартості за рахунок кожної статті, % | ||||||
| Всього, тис. грн.. | Витрати, грн. | Структура, % | Всього, тис. грн.. | Витрати, грн. | Структура, % | ||||
| на 1 голову | на 1 ц. продукції | на 1 голову | на 1 ц. продукції | ||||||
| Прямі матеріальні витрати всього | 42 | 2100 | 120 | 56 | 12 | 1714 | 63 | 44 | -26,44 |
| корми | 21 | 1050 | 60 | 28 | 11 | 1571 | 58 | 41 | -0,91 |
| нафтопродукти | 4 | 200 | 11 | 5 | 1 | 143 | 5 | 4 | -2,87 |
| оплата послуг і робіт сторонніх організацій | 2 | 100 | 6 | 3 | - | х | х | х | х |
| решта матеріальних витрат | 15 | 750 | 43 | 20 | - | х | х | х | х |
| Прямі витрати на оплату праці | 31 | 1550 | 88 | 41 | 12 | 1714 | 63 | 44 | -11,78 |
| Інші прямі витрати, загальновиробничі витрати всього | 2 | 100 | 6 | 3 | 3 | 429 | 16 | 11 | 4,72 |
| амортизація необоротних активів | 1 | 50 | 3 | 1 | 1 | 143 | 5 | 4 | 1,13 |
| відрахування на соціальні заходи | 1 | 50 | 3 | 1 | 2 | 286 | 11 | 7 | 3,59 |
| Разом | 75 | 3750 | 214 | 100 | 27,0 | 3857 | 142 | 100 | -33,49 |
Основні резерви зниження собівартості молочного скотарства
До резервів, використання яких не потребує додаткових витрат (це по суті організаційні упущення), можна віднести втрати робочого часу, пов'язані з низьким рівнем технологічної і трудової дисципліни, не оптимальністю навантаження тварин на працівника галузі, марнотратством і безгосподарністю у витрачанні ресурсів і в першу чергу кормів, недотриманням кошторису накладних витрат тощо.
До резервів, використання яких потребує незначних інвестицій, найчастіше відносять організаційні заходи, пов'язані з ліквідацією яловості корів, із своєчасним введенням у продуктивне використання ремонтного молодняка, підвищенням інтенсивності використання тварин, скороченням до науково обґрунтованих технологічних перерв надходження продукції (наприклад, скорочення сухостійного і сервіс-періодів корів), впровадження нових прогресивніших методів організації виробництва і праці та ін.
Третя група резервів більш капіталомістка, тобто їх реалізація можлива лише при значних додаткових інвестиціях. До них можна віднести структурну перебудову тваринництва, витрати, пов'язані з поновленням стада, технологічними змінами, нарощуванням кормовиробництва і поліпшенням якості кормів, створенням належних санітарно-гігієнічних умов на фермах як для тварин, так і для обслуговуючого персоналу, реалізацією заходів екологічного характеру – придбання відповідного обладнання, будівництво гноєсховищ тощо.
Особливістю тваринництва є те, що вплив факторів має передбачуваний характер, отже, можна об'єктивніше розрахувати економічний ефект від їх реалізації.
Однак частіше собівартість формується під впливом кількох факторів, і для виявлення їх кількісного впливу застосовують виробничі функції. Результативною ознакою в них виступає собівартість одиниці продукції, а факторами можуть бути: продуктивність тварин, затрати праці і кормів на голову тварин, оплата відпрацьованої години, собівартість кормової одиниці, спеціалізація підприємства, концентрація виробництва аналізованого виду продукції тощо.
Щоб визначити зниження собівартості за рахунок виявлених резервів, у наведене рівняння підставляють очікувану величину факторів (з урахуванням можливої їх зміни, але щоб вона не виходила за межі варіації включених у рівняння відповідних факторів), а одержаний рівень собівартості порівнюють з фактичним, що покаже розмір економії.
Лише за таких умов можливе систематичне планомірне зниження собівартості сільськогосподарської продукції.
Похожие работы
... факторів на економічну ефективність виробництва молока і якщо вплив цих факторів буде позитивним, то можна спрогнозувати оптимальний (рекомендований) варіант розвитку галузі на перспективу. При прогнозуванні молочного скотарства в досліджуваному регіоні потрібно виходити з концепції повного його самозабезпечення молоком та молокопродуктами та можливістю продажу транспортабельних їх видів (масло, ...
... країни. Завдяки прикордонному положенню район розширює також культурні, туристичні, трудові, побутові зв'язки з територіями сусідніх держав. Розділ 3. Проблеми і перспективи розвитку Столичного економічного району Екологічні проблеми району Столичний економічний район, особливо його поліська частина, ще порівняно недавно були одним з найчистіших в екологічному відношенні регіонів Укра ...
... до ринкових відносин в аграрному секторі України та його особливості Специфічними особливостями та характерними рисами сучасного стану аграрно-промислового комплексу України є такі: взаємопов’язаний АПК як ціле тільки формується; переважну частку вартості в АПК створює сільське господарство, оскільки воно ще виступає значною мірою нерозчленованим на складові, без відокремлення вироблення сі ...
... ц озимої пшениці, 1599 ц кукурудзи на зерно, 856 ц ярої пшениці, що є дуже необхідним, адже ці культури є стратегічними для господарства. Висновки та пропозиції На основі проведених досліджень по аналізу виробництві зерна в СТОВ “Колос” Христинівського району Черкаської області нами зроблені наступні висновки: Господарство має зернобуряковий напрямок спеціалізації з розвинутим скотарством. За ...
0 комментариев