Організація і планування кормової бази та трудових ресурсів на 2009 рік

3.2 Організація і планування кормової бази та трудових ресурсів на 2009 рік

В загальній системі господарства кормова база – це сполучна ланка між рослинництвом і тваринництвом, що зумовлено специфічною двобічністю їх взаємопов'язаних завдань - організації виробництва і використання кормів.

Молочна продуктивність корів залежить від спадковості, породи, фізіологічного стану, умов годівлі, утримання і використання корів. Спадковістю визначається потенційна молочна продуктивність. Спадкові можливості тварин не можуть бути реалізовані без повноцінної годівлі та відповідних зоогігієнічних умов утримання. Породні особливості також, є одним з важливих факторів, що визначають молочну продуктивність. Неповноцінна і недостатня годівля зумовлює зниження надоїв на 25-50%.

В загальній системі господарства кормова база - це сполучна ланка між рослинництвом і тваринництвом, що зумовлено специфічною двобічністю їх взаємопов'язаних завдань - організації виробництва і використання кормів.

Основними принципами раціональної організації кормової бази є:

·  кормова база повинна відповідати напряму і спеціалізації тваринництва в даному господарстві;

·  загальний обсяг кормових ресурсів повинен випереджати ріст поголів'я та його продуктивність;

·  ефективне використання землі на основі оптимального поєднання польового і культурного лукопасовищного кормовиробництва з природним кормодобуванням;

·  рівномірне і безперебійне забезпечення біологічно повноцінними і високоякісними кормами протягом року;

·  оптимальне задоволення потреби худоби в повноцінних кормах при мінімальних затратах праці і засобів на одиницю корму.

Кормова база формується з різних видів кормів залежно від галузі тваринництва і з урахуванням природно-економічних умов господарства. Загальну кількість кормів і окремих груп їх обчислюють у кормових одиницях. В Україні за одиницю загальної поживності кормів прийнята поживність 1 кг. вівса середньої якості.

Співвідношення всіх видів кормів за їх загальною поживністю характеризує структуру кормової бази господарства.

У багатьох сільськогосподарських підприємствах раціональна організація кормозабезпечення тварин передбачає оптимальне поєднання двох основних джерел надходження кормів:

·          внутрішньогосподарських – польове і лукопасовищне кормовиробництво, кормодобування;

·          негосподарських – поставки в межах міжгосподарської кооперації, обмін, купівля мінеральних добавок, преміксів і т. д.

За будь-якої схеми організації кормових джерел мета одна – ефективне забезпечення тваринництва різноманітними кормами.

У сільськогосподарських підприємствах річну потребу в кормах планують на календарний (з 1 січня по 31 грудня) та господарський (від урожаю планового до врожаю майбутнього) роки. У першому випадку, крім потреби, обчислюють вартість кормів, яку використовують для планової калькуляції собівартості продукції тваринництва. Потреба в кормах на господарський рік розраховується від урожаю планового до урожаю наступного року та включає кількість їх для тваринництва підприємства, страховий фонд та продаж іншим підприємствам згідно з договорами. Це основа для планування виробництва та придбання кормів.

При плануванні кормів на календарний рік беруть поголів’я худоби на кінець планового року. По тих групах тварин, де немає поголів’я на кінець року беруть середньорічне поголів’я.

Для того щоб спланувати потребу в кормах для корів, необхідно спочатку розв’язати задачу оптимізації раціону годівлі для середньої корови.

Таблиця 3.2.1

Модель задачі оптимізації добового раціону для корови (жива маса 450 кг, добовий надій 17 кг молока, жирність молока 3,8%) на зимово-стійловий період

Таблиця 3.2.2

Загальна кількість кормів та їх вартість на планове поголів’я корів на зимово-стійловий період

Аналіз моделі оптимізації раціону для корів на зимово-стійловий період показав скільки кормів певних груп повинні на підприємстві згодувати корові за один день, щоб забезпечити відповідну продуктивність та підтримувати життєдіяльні процеси в організмі. Потім розраховується потреба в кормах на зимово-стійловий період (він становити 202 дні) в плановому році та додається страховий фонд, що забезпечує стабільність кормової бази. Страховий фонд згладжує коливання урожайності культур у несприятливі роки. Він встановлюється для кожної групи кормів в різних розмірах.

Аналогічно розраховується потреба в кормах на літньо-пасовищний період, який продовжується 163 дні.

Загальна потреба в кормах на плановий календарний рік для корів дорівнює 63 тис. грн..

Таблиця 3.2.3

Модель задачі оптимізації добового раціону для корови (жива маса 450 кг, добовий надій 17 кг молока, жирність молока 3,8%) на літньо-пасовищний період

Таблиця 3.2.4

Загальна кількість кормів та їх вартість на планове поголів’я корів на літньо-пасовищний період

Але крім молочного стада є ще й супутнє поголів’я. Щоб спланувати потребу в кормах і на нього потрібно визначити загальний приріст живої маси (це валовий приріст і маса народжених телят) та, знаючи структуру раціону і норму витрачання кормів на одиницю приросту, можна знайти загальну вартість кормів. Так, за даними таблиці 3.2.5, ця вартість становить майже 94 тис. грн..

Загальна вартість кормів на плановій рік визначається сумою вартості кормів молочного стада та вартості кормів, витрачених на приріст живої маси. Ця сума буде становити 156 тис. грн..

Забезпечення кормами поголів’я тварин здійснюється протягом господарського року. В літньо-пасовищний період поголів’я знаходиться на випасних майданчиках та заготовлюються корми на зимово-стійловий період.

Потребу в зелених кормах забезпечують за рахунок природних угідь, сіяних культур, гички буряків та ін..

Визначення потреби в зеленому кормі здійснюють множенням середньорічного поголів’я тварин на норму використання зеленого корму протягом пасовищного періоду або за даними помісячного поголів’я (обсягів продукції) і відповідними нормами потреби в зеленому кормі.

Таблиця 3.2.5

Загальна кількість кормів та їх вартість на плановий приріст живої маси великої рогатої худоби

Щоб оптимально організувати забезпечення тварин зеленими кормами та своєчасне заміщення однієї культури іншою в найкращій стиглості протягом пасовищного періоду розробляють схеми зеленого конвеєру (табл. 3.2.6). При розрахунках кількість зеленого корму по місяцях розподіляють пропорційно до помісячного поголів’я тварин або плану виробництва продукції. Для цього можна взяти поголів’я (продукцію) лише головної тваринницької галузі, яка є основним споживачем зеленого корму.

Схеми зеленого конвеєра розробляють для кожної зони, які в господарстві уточнюють залежно від площ і урожайності пасовищ, окремих культур та строків надходження зеленої маси, видового складу тваринництва.

Доцільно також зробити розбивку по декадах, враховуючи, що окремі місяці мають 31 день.

Тривалість пасовищного періоду, протягом якого використовується зелений корм в господарстві становить 163 дні (ІІ декада травня – ІІ декада жовтня). Загальну потребу в зеленому кормі розбивають по місяцях використання зеленого конвеєру, а потім по декадах.

Таблиця 3.2.6

Схема зеленого конвеєру підприємства на 2008 рік

Примірне співвідношення виходу зеленої маси з природних пасовищ таке:

-    у травні – 18%: І декада – 9%, ІІ декада – 9%;

-    у червні – 22%: І декада – 7%, ІІ декада – 7%, ІІІ декада – 8%;

-    у липні - 20%: І декада – 7%, ІІ декада – 7%, ІІІ декада – 8%;

-    у серпні – 14%: І декада – 4%, ІІ декада – 5%, ІІІ декада – 5%;

-    у вересні – 16%: І декада – 5%, ІІ декада – 5%, ІІІ декада – 6%;

За даними таблиці 2.1.1, в підприємстві є виділена площа під пасовища – 9 га. Від них на протязі пасовищного періоду буде надходити 900 ц. зеленої маси. Майже по всіх місяцях її не вистачатиме для покриття загальної потреби в зелених кормах, тому її буде компенсовано з культурних пасовищ, сіяних культур та післяжнивних посівів.

Але в липні природні пасовища покриють повністю дефіцит зелених кормів і без інших кормових площ, навіть з великим запасом. Ця зелена маса буде використана на додаткову заготівлю кормів на зимово-стійловий період, а також на випадок скорочення урожайності культур в більш напружений період – введення нових корів у молочне стадо в вересні – жовтні планового року.

Праця, як доцільна діяльність людини, є основою всякого матеріального виробництва. вона завжди має матеріальну основу і спрямована на задоволення матеріальних потреб людини. Трудові ресурси підприємства, як носій праці, це сукупність фізичних і духовних здібностей людей до праці. Планування оплати праці є неодмінною складовою виробничого плану. Оплата праці працівників молочнотоварної ферми складається з тарифного фонду та доплат і премій. План оплати праці розраховують на основі чисельності працівників.

Планування трудових ресурсів в сільському господарстві має на меті встановити забезпеченість підприємства робочою силою та використання її протягом року. Слід зазначити, що потреба в трудових ресурсах у різні періоди року є неоднаковими, оскільки зумовлюється сезонністю виробництва. а також і те, що тваринництво і, зокрема, скотарство значно менш сезонна галузь, що створює більш сприятливі умови для рівномірного виробництва продукції та використання робочої сили.

Плануючи чисельність працівників тваринництва, враховують середньорічне поголів'я худоби за видами і технологічними групами, обґрунтовані норми обслуговування тварин одним працівником, що прийняті в даному господарстві.

Розрахунок чисельності працівників молочної ферми відображено в таблиці 3.2.7.

На підприємстві планується встановити новий доїльний зал типу «Ялинка» з продуктивністю до 200 голів за добу, реконструювати існуючі приміщення в приміщення з боксовим типом утриманням тварин, переоснастити родильне відділення, закупити нову техніку для роздавання кормів.

На основі оновленої техніки та прогресивних норм навантаження на одного працівника розрахунки в таблиці 3.2.7, показують, що поголів’я в 200 корів зможе обслуговувати 3 оператори доїльного залу, один оператор у родильному відділенні та один підмінний оператор. Всі інші посади залишаються без змін. За рахунок енергозберігаючих та більш продуктивних технологій по догляду за поголів’ям тварин, можна зекономити витрати часу, хоча навантаження на 1 людину і зросте.

Але, так як поголів’я корів збільшиться лише в кінці року, немає економічної доцільності тримати всю кількість необхідних працівників протягом всього року. Необхідно поступово збільшувати їх кількість, залежно від кількості введених корів.

В зв’язку з цим в підприємстві тимчасово буде введено погодинну оплату праці на молочнотоварній фермі для адаптації до нових умов праці та освоєнням нових технологій.

Загальний річний фонд оплати праці працівників молочнотоварної ферми буде становити 54,32 тис. грн..

Таблиця 3.2.7

Розрахунок чисельності та річного фонду оплати праці працівників молочнотоварної ферми

Похожие работы

Молочне скотарство, перспективи розвтитку галузi

Скачать

149891

25

3

... факторів на економічну ефективність виробництва молока і якщо вплив цих факторів буде позитивним, то можна спрогнозувати оптимальний (рекомендований) варіант розвитку галузі на перспективу. При прогнозуванні молочного скотарства в досліджуваному регіоні потрібно виходити з концепції повного його самозабезпечення молоком та молокопродуктами та можливістю продажу транспортабельних їх видів (масло, ...

Соціально-економічна характеристика столичного економічного району. Проблеми та перспективи його розвитку

Скачать

50685

0

0

... країни. Завдяки прикордонному положенню район розширює також культурні, туристичні, трудові, побутові зв'язки з територіями сусідніх держав. Розділ 3. Проблеми і перспективи розвитку Столичного економічного району Екологічні проблеми району Столичний економічний район, особливо його поліська частина, ще порівняно недавно були одним з найчистіших в екологічному відношенні регіонів Укра ...

Сучасний стан сільского господарства України

Скачать

134090

0

0

... до ринкових відносин в аграрному секторі України та його особливості Специфічними особливостями та характерними рисами сучасного стану аграрно-промислового комплексу України є такі: взаємопов’язаний АПК як ціле тільки формується; переважну частку вартості в АПК створює сільське господарство, оскільки воно ще виступає значною мірою нерозчленованим на складові, без відокремлення вироблення сі ...

Аналіз виробництва зернових культур та резерви його збільшення на прикладі СТОВ “Колос” Христинівського району

Скачать

46625

12

1

... ц озимої пшениці, 1599 ц кукурудзи на зерно, 856 ц ярої пшениці, що є дуже необхідним, адже ці культури є стратегічними для господарства. Висновки та пропозиції На основі проведених досліджень по аналізу виробництві зерна в СТОВ “Колос” Христинівського району Черкаської області нами зроблені наступні висновки: Господарство має зернобуряковий напрямок спеціалізації з розвинутим скотарством. За ...