Механізм ліцензування туристичних підприємств

2.2.3. Механізм ліцензування туристичних підприємств

Раніше ліцензію отримували в тому разі, коли фірма мала справу з організацією іноземного туризму. Тепер фірмі потрібно буде мати ліцензію на провадження й внутрішнього туризму. Цей захід цілком виправданий і законний. Громадяни, звертаючись до послуг туристичних фірм, повинні бути впевнені, що при здійсненні подорожі їх будуть обслуговувати на належному рівні.

Для отримання ліцензії на організацію туризму та екскурсійну діяльність суб'єкти господарювання подають головному спеціалісту з питань розвитку туризму та ліцензування такі документи:

1. Заява на бланку встановленої форми (додаток 5).

Підписується відповідальною особою, завіряється печаткою фірми. В графі місцезнаходження необхідно зазначати індекс, та номери телефонів. В заяві вказується повне найменування суб'єкта господарювання, згідно свідоцтва про державну реєстрацію.

До заяви додаються такі документи:

— нотаріально засвідчені копії установчих документів (статут, установчий договір, якщо власників або уповноважених органів два і більше чи рішення засновників про створення суб'єкта господарювання);

— нотаріально засвідчена копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання — юридичної особи;

— суб'єктом господарювання — фізичною особою — нотаріально засвідчені копії документів, що підтверджують рівень освіти і кваліфікації, необхідних для здійснення відповідного виду господарської діяльності, що ліцензується;

— нотаріально засвідчена копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи приватного підприємця.

З метою підтвердження спроможності дотримання заявником ліцензійних умов ним подаються такі документи:

— копія диплому про вищу освіту керівника суб'єкта господарювання (туристичного підрозділу) громадянина-підприємця; витяг із трудової книжки керівника суб'єкта господарювання (туристичного підрозділу) громадянина-підприємця про стаж його роботи в туристичній галузі, який повинен бути не менше 3 років або копію документа, що засвідчує спеціальну туристичну освіту;

— характеристика діяльності суб'єкта господарювання;

— копія документа, що засвідчує наявність службового приміщення, яке повинне відповідати вимогам Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з організацією іноземного, зарубіжного, внутрішнього туризму та контроль за їх дотриманням;

— копія договору зі страховою компанією про здійснення обов'язкового страхування туристів, що направляються суб'єктом господарювання в туристичні подорожі за кордон та по Україні;

— копія договору зі страховою компанією про страхування відповідальності суб'єктів туристичної діяльності за ненадання чи надання не в повному обсязі туристичних послуг;

— копія довідки зі статуправління «Про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України».

Якщо заява і необхідні при цьому документи подаються не керівником суб'єкта господарювання, а його довіреною особою, потрібно надати відповідне доручення, в якому зазначається, що ця довірена особа компетентна представляти суб'єкта господарювання з усіх питань її діяльності. В разі відсутності документів, що підтверджують можливість провадження заявником певного виду господарювання, що ліцензується, у видачі ліцензії може бути відмовлено [13].

Ліцензію одержує керівник суб'єкта або туристичного підрозділу, в разі його відсутності з поважних причин його заступник при наявності доручення на одержання ліцензії. Особа, що отримує ліцензію, надає паспорт та копію платіжного документа, що підтверджує оплату за видачу ліцензій. Характеристи­ка туристичної діяльності подається на фірмовому бланку суб'єкта підприємництва, де вказується час заснування підприємства, початок туристич­ної діяльності; період роботи в галузі туризму; обсяг туристичної діяльності в загальному обсязі підприємницької діяльності (у %); діяльність до подання заяви на отримання ліцензії. Характеристика загалом та в розріз кожного з видів, що заявлені на ліцензування, містить відомості про назви країн, в які відправлено вітчизняних туристів, та з яких прийнято іноземних туристів в Україну (назвати регіони України, де приймалися іноземці); обсяг послуг (в грн.), одержаних від туристичної діяльності при наявності такої; кількість та найменування маршрутів, розроблених безпосередньо підприємством та, окремо, — за агентсь­кими угодами; перелік основних партнерів задіяних в організації прийому та відправлення туристів; категорійний склад туристів; структура підприємства; чисельність працівників, задіяних в туристичної діяльності (за штатним розкла­дом за трудовими угодами); кваліфікацію працівників, освіту, стаж роботи в туризмі, рівень фахової підготовки; матеріальну базу підприємства — наявність власних основних фондів, офісні приміщення (поверх, кількість кімнат, загаль­ний метраж), засоби розміщення, харчування, транспортування туристів; наявність орендованих основних фондів; наявність засобів зв'язку та охорони в офісних приміщеннях; засоби реклами; пропозиції з питань законодавства, нормативно-правової бази туризму тощо та зауваження щодо вдосконалення механізму їх реалізації до Державної туристичної адміністрації України.

Ліцензія видається терміном на 3 роки, в разі закінчення дії ліцензії, підприємство залишається в реєстрі ліцензованих туристичних підприємств і повинно подовжити термін. Плата, яка вноситься суб'єктом підприємницької діяльності за видачу та переоформлення ліцензії, зараховується до Державного бюджету України і вноситься на балансові рахунки територіальних органів державного казначейства № 3510 «Кошти державного бюджету України» в установах Нацбанку та № 2510 — в установах комерційних банків за місцем провадження діяльності підприємця. Плата за ліцензію здійснюється після того, як прийнято рішення про видачу ліцензії — 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (340 грн.). Плата за переоформлення та дублікат ліцензії — 5 неоподаткованих мінімумів (85 грн.), за видачу кожної копії ліцензії — 1 неоподаткований мінімум (17 грн.).

2. 3. Аналіз стану туристичної діяльності в Херсонській області. SWOT-аналіз

УСМСтаТ веде облік організованого туризму, тобто обсягів туристичних послуг, наданих ліцензованими фірмами і, окремо, послуг, наданих санаторно-курортними закладами.

За цими даними всього у 2001 році обслуговано 410944 туриста, що на 35% перевищує показники минулого року. Порівняльний аналіз стану туристичної діяльності за 2000 —2001 роки, наданий у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Порівняльний аналіз стану туристичної діяльності за 2000 —2001 роки

Співвідношення кількості туристів кожного виду туризму представлено на малюнку 2.1.

Мал. 2.1. Співвідношення кількості туристів за видами туризму

Діаграма свідчить про незадовільний стан іноземного і закордонного туриз­му на Херсонщині. Але хоча частка іноземного туризму й мала, та все ж таки має місце стрімкий темп росту порівняно з минулим роком (98%). Таких результатів отримано за рахунок збільшення кількості екскурсантів та підвищення ділової активності підприємств та установ Херсонщини, що призвело до притоку іноземців до нашого регіону. Попри все ліцензовані фірми мають великий резерв збільшення об'ємів обслуговування так як такі фірми мають можливість надавати послуги в більшому об'ємі, ніж санаторно-курортні заклади, бо мають більші контактні аудиторії та маркетингові можливості та необмежені розміром вироб­ничої потужності. Найчастіше Херсонщина приймає туристів з близького зарубіжжя (Росії, Білорусі, Молдови), а також Польщі, Чехії, Франції, Англії, Угорщини, США. (див. мал. 2.2.).

Мал. 2.2. Кількісний розподіл іноземних туристів за країнами

Щодо закордонного туризму, то він має не тільки меншу частку в загальному обсязі, ніж іноземний, але й зростає значно меншими темпами (30%) порівняно з минулим роком (70% у 2000 р.) й у порівнянні з іноземним та внутрішнім туризмом. Можливо, на Херсонщині, як і по всій Україні намічається тенденція до зниження темпів росту закордонного туризму. Хоча туристичні фірми розши­рюють коло країн, до яких можна виїхати херсонським туристам. На сьогодні це майже 45 країн світу. При цьому слід відмітити зміни у цілях виїзду херсонських туристів за кордон у порівнянні з минулим роком: збільшилася кількість туристів, які виїхали за комерційними та пізнавальними цілями і навпаки зменшився відсоток виїзду на відпочинок (див. мал. 2. 3. та 2. 4.).

Мал. 2.3. Цілі закордонного туризму в 2000 році

Мал. 2.4. Цілі закордонного туризму в 2001 році

У цілях іноземного туризму також відбулися зміни: збільшився відсоток пізнавального та ділового туризму і зменшився приїзд іноземних туристів на відпочинок, (див. мал. 2. 5. та 2. 6.).

Мал. 2.5. Цілі іноземного туризму у 2000 році.

Мал. 2. 6. Цілі іноземного туризму у 2001 році.

Внутрішній туризм займає найбільшу частку в загальному об'ємі туризму. Крім зрозумілих факторів причиною цьому є також різноманітність цілей туриз­му. На відміну від інших видів туризму внутрішній передбачає екологічний, спортивно-оздоровчий туризм. Хоча Херсонщина володіє великим потенціалом для здійснення екологічного туризму (Азово-сиваське державне заповідне госпо­дарство, острів Бірючий, Чорноморський біосферний заповідник, Гаврилівське заповідне господарство, державний заказник Джарилгач), на даний момент його обсяги порівняно незначні і охоплюють лише вітчизняних туристів. Аналогічна ситуація склалася і в спортивно-оздоровчому туризмі. Незважаючи на велику частку внутрішнього туризму в загальному обсязі темп його росту знизився з 70% у 2000 р. до 59% — у 2001-му. Лише на 26% зросли показники внутрішнього туризму санаторно-курортних закладів. Це пояснюється загостренням конкуренції (наприклад, Крим займає міцніші позиції в туристичній галузі України), погіршенням екологічної ситуації в Україні (що тим більше змушує українців обирати Крим у якості найбільш чистої зони для відпочинку), а також порівняно низький рівень якості обслуговування у санаторно-курортних закла­дах Херсонщини.

Згідно даних УСМСтаТ за 2001 рік мисливськими господарствами було обслуговано біля 1500 туристів з інших країн і областей України. Але такі послуги надаються переважно в якості додаткових, а окремі мисливські тури майже не розробляються. Особливої уваги заслуговує молодіжний туризм. Змен­шилася завантаженість дитячих таборів, збідніла їх матеріально-технічна база, деякі виставлені на продаж або продані; зменшилася кількість баз відпочинку молоді. Ціни на путівки зростають і досягай вже майже 180—200 гривень і багатьом багатодітним сім'ям недоступні. Також слід відмітити відсутність системи екскурсійної діяльності з учнями та студентами. Молодіжний, дитячий туризм має свої переваги в осінньо-зимовий період, особливо в періоди передноворічних та різдвяних свят.

В Херсонській області недостатньо використовується потенціал санаторно-курортних закладів. Протягом останніх років 40% пансіонатів, санаторіїв щорічно заповнені лише на 50%. Причиною цього є не стільки високі ціни, фінансова неспроможність громадян, скільки збідніла матеріально-технічна база, яка нега­тивно впливає на якість обслуговування і призводить до неконкурентоспроможності підприємств. Доказом цього є той факт, що інші підприємства санаторно-курортної сфери, які мають ліпшу матеріально-технічну базу та у яких рівень обслуговування і ціни вищі, заповнюються щорічно на 90— 100%. Стримуючим моментом для всіх туристичних підприємств і санаторно-курортних закладів є важкий податковий прес.

Готелі Херсонської області взагалі за 2001 рік прийняли 1568 іноземних та 29580 вітчизняних туристів. Найбільшу частку усієї кількості іноземців приймає туристичний комплекс «Фрегат».3а даними управління за 2001 рік всього було обслуговано 60383 екскурсанти, (що на 122% більше, ніж у 2000 p.). З них 1930 іноземців, 43674 вітчизняних туриста з інших областей та 10320 мешканців Херсонщини. При цьому можливості екскурсійної діяльності майже в 1,5 рази перевищують ці показники. Наприклад, заповідник «Асканія-Нова» протягом року надав послуг лише на 78% від своїх можливостей. Це при тому, що відвідування заповідника входить майже в кожний екскурсійний маршрут.

Загальні обсяги реалізації туристичних послуг ліцензованими підприємствами за 2001 рік склали 15 млн. 119 тисяч гривень, що на 149,5% перевищує показники минулого року. Платежі до бюджету склали 2386 тисяч гривень, що на 45% вище, ніж у 2000 році. Зростаючою проблемою є неорганізований туризм (туристи, що відпочивають самі або за допомогою неліцензованих фірм). У 2001 році його обсяги перевищили обсяги організованого туризму майже на 22%. Таке становище є негативним з погляду обслуговування туристів, їх безпеки, фінансової дисципліни, впливу на екологічну ситуацію. До того ж значно ускладнюється праця медичних, правоохо­ронних та інших органів та установ. На сьогоднішній день туристичні фірми недостатньо використовують можливості реклами. Це пов'язане з високими цінами на друковану рекламну продукцію, рекламні послуги на телебаченні та радіо. SWOT-аналіз галузі наданий у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

SWOT аналіз туристичної галузі Херсонщини

2. 4. Аналіз діяльності туристичної бази ім. Остапа Вишні * (селище Кринки).

Місцевість поблизу селища Кринки є осередком зеленого сільського туризму на Херсонщині. Вона приваблює туристів красою дніпровських плавнів, просто­рами українського степу. Туристична база імені Остапа Вишні розташована в затишному, екологічно чистому місці, на одному з проток Дніпра в 40 кілометрах від міста Херсона. Тепле, степове повітря, безліч проток, островів приваблюють сюди чисельних мешканців тваринного світу. Тут можна побачити оленів, кіз; дикі качки спокійно пливуть поруч з човнами туристів. Сюди приїздив на ціле літо відомий український письменник-гуморист Остап Вишня. Кринки зберігають пам'ять про нього не тільки переказом улюблених Оставових гуморе­сок, але й організацією музею в звичайній селянській хаті, в якій полюбляв зупинятися Остап.

Відпочиваючих розміщують у одноповерхових корпусах зі зручностями на поверсі у кімнатах на 3—4—5 осіб, двоповерховому корпусі з номерами-люксами (телевізор, холодильник, в корпусі є сауна з басейном). А також на туристичній базі є 7 котеджів з двома відділеннями кожний (на 2 і 3 особи), які здатні прийняти 300 відпочиваючих влітку і біля 100 любителів мисливства і рибалки взимку. До послуг клієнтів бар, дискотека. На базі чотириразове харчування, оригінальна українська кухня. Тут є всі умови для рибалки. У річці добрий кльов риби (карась, ф тарань, щука, сом, окунь, судак, товстолобик) і багато раків. Туристам надаються човни, рибальське оснащення і туристський інвентар напрокат. До послуг клієнтів, — крім звичайного сервісу, — шашлики, юшка на свіжому повітрі і раки, приготовані оригінальним способом.

У оздоровчий комплекс входить сауна з басейном, спортивні тренажери, футбольний майданчик. Додатково для відпочиваючих організовуються поїздки до заповідника «Асканія-Нова»; на Чорноморське узбережжя; зоопарку м. Мико­лаєва та інші екскурсійні об'єкти.

Туристична база імені Остапа Вишні належить Херсонському бюро подорожей та екскурсій, що є відділенням туристичної фірми «Херсонтурист». Ціни на путівки на одну особу на день сезону 2001 року становили: у корпусі — 26 грн. для дітей і 32 грн. для дорослих, у котеджі — 32 грн. для дітей і 38 грн. для дорослих, у номері-люкс — 48 грн. для дорослих . Путівки взагалі реалізуються терміном на 10 і 14 днів. Але існує надання послуг на 1-2 дні в межах туру, який організовує бюро подорожей та екскурсій. У програмі цього туру — відвідування заповідника «Асканія-Нова і одноденне перебування на базі ім. Остапа Вишні.

Клієнтами туристичної бази є переважно вітчизняні туристи (95%). Керівництво фірми «Херсонтурист» майже не займається залученням іноземних туристів до цієї бази.

Похожие работы

Методи наукових досліджень

Скачать

32258

1

0

... ії у практиці пізнання є зведення конкретних завдань до загальних і перехід від розв´язання завдання у загальному вигляді до окремих його варіантів. Моделювання - непрямий, опосередкований метод наукового дослідження об´єктів пізнання (безпосереднє вивчення яких неможливе, ускладнене чи недоцільне), який ґрунтується на застосуванні моделі як засобу дослідження. Суть моделювання полягає ...

Стан та перспектики екологічної конверсії промислових і сільськогосподарських підприємств Чернігівської області

Скачать

116814

4

6

... . В умовах різкого зниження обсягів застосування добрив дуже важливо використовувати їх найбільш ефективно. Розділ 4. Основні напрямки іноваційно-екологічної конверсії промислових і аграрних підприємств   4.1 Конверсія промислових підприємств Розвиток екологічної кризи поставив складні задачі перед промисловим виробництвом. Виникла необхідність наукового аналізу взаємодії промислового ...

Соціально-економічні умови формування образа Києва як унікального туристського, культурного і ділового центру

Скачать

245870

36

12

... ї бази туризму країни та регіону (повні тексти з коментарями експертів); ресурсний паспорт регіону (тексти, таблиці, мультимедійні ресурси); бази даних щодо соціально-економічних та інвестиційно-інноваційних факторів впливу на формування та функціонування регіонального ринку туристичних послуг (таблиці, графіки, тексти експертної оцінки); базу даних щодо впливу туризму на економіку регіону, ...

Діяльність Європейського банку реконструкції та розвитку

Скачать

160914

5

14

... ; контроль за роботою. Корисно додати короткі анкетні дані, які б включили наступну інформацію: ім’я, прізвище, функціональні обов'язки та досвід роботи з профілю. Б. Фінансова інформація Європейському банку реконструкції і розвитку потрібна точна калькуляція витрат за проектом та використання коштів, особливо використання коштів ЄБРР. Цю інформацію необхідно надати на первісній стадії розробки ...