Логістичні заходи, щодо формування і збереження споживних властивостей свіжих, заморожених і консервованих томатів

2.4. Логістичні заходи, щодо формування і збереження споживних властивостей свіжих, заморожених і консервованих томатів

Широке застосування логістики у практиці підприємницької діяльності зумовлено необхідністю скорочення витрат часу між придбанням сировини та поставкою готової продукції кінцевому споживачу. Логістика дозволяє оптимізувати товарні запаси, а в сучасних умовах торгівлі взагалі відмовитися від їх використання, суттєво скоротити час на доставку товарів, прискорити отримання інформації, удосконалити управління транспортом, кадрами, комерційною діяльністю тощо.

Логістика займає одне з провідних місць на ринку плодоовочевої продукції. Від її ефективності залежать втрати маси, якість і безпека готової продукції. Заморожену плодоовочеву продук­цію, на відміну від свіжої та консервованої,в Україні реалізують, як правило, в крупних супермаркетах, які не мають великих низькотемпературних камер для складування і зберігання швидкозамороженої продукції. Цю продукцію супермар­кети отримують невеликими партіями як від вітчизняних компаній, так і від іноземних. Можливість заощадити на скороченні запасів дала можливість впровадити у господарську практику торговельних підприємств методу "точно в строк". Його широке застосування можливе за умов гнучких логістичних систем. Багато компаній розуміють, що у своїй діяльності необхідно використовувати концепцію логістики, яка означає, по-перше, що всі учасники процесу товароруху розглядаються як частина одного цілого, а саме процес як комплексна проблема, по-друге, зв'язки між усіма учасниками певним чином організовані і пов'язані технологією товароруху.

Особливістю замороженої плодоовочевої, на відміну від консервованої продукції є те, що її якість залежить від дуже багатьох чинників на кожному етапі життєвого циклу, оскільки в переважній більшості вона являє собою "живі біологічні об'єкти", в яких активно протікають біохімічні процеси. Основними з цих чинників є терміни й швидкість збору врожаю, умови й тривалість транспортування й зберігання зібраного врожаю до заморожування, технологія заморожування, способи паковання, умови зберігання, транспортування, реалізації заморо­женої продукції та способи споживання.

Виробники свіжої плодово-ягідної й овочевої сировини фор­мують перший етап у загальному ланцюгу забезпечення споживачів свіжозамороженою продукцією. Неможливо отримати високоякісний кінцевий продукт, якщо сировина, призначена для переробки, не буде високої якості. Основними чинниками, які забезпечують високу якість плодоовочевої сировини, є оптимальні умови її вирощування, раціональний підбір сортів і своєчасне збирання врожаю.

Постачальники сировини велику увагу приділяють насіннєвому матеріалу. Вони отримують інформацію від спеціальних фірм або компаній, які спеціалізуються на виробництві насіння або розсади і виявляють переваги конкретного сорту. Наприклад, у Великобританії таку інформацію можна отримати в Національному інституті сільськогосподарської ботаніки . В Україні - в науково-дослідних інститутах рослинництва, сорто-випробовувальних станціях тощо.

Велике значення мають також терміни збору врожаю. Більшість плодоовочевих культур, призначених для заморожування, слід збирати в стадії споживчої стиглості. Деякі культури, які мають специфічну анатомічну будову, ніжну консистенцію найбільш придатні до заморожування у перехідній стадії стиглості - від технічної до споживчої. При недотриманні цих умов різко знижується якість заморожених плодів. Після розморожування їхня консистенція стає в'ялою, втрачається значна кількість цінного клітинного соку, знижується якість продукту в цілому й збільшуються втрати маси.

Для багатьох овочевих культур (томатів, огірків, зеленого горошку та ін.) терміни збору врожаю також впливають на якість замороженого продукту.

Важливим для отримання високоякісної замороженої продукції є дотримання умов і термінів транспортування та зберігання плодоовочевої сировини до моменту її переробки. У нормативній документації (технологічних інструкціях) встановлені температурні й вологісні режими та допустима тривалість зберігання рослинної сировини до заморожування. Тривалість цих процесів повинна бути максимально мінімізованою, оскільки при високих температурах літньо-ранньоосіннього періоду збору врожаю прискорюється проті­кання в плодах і овочах фізико-хімічних, біохімічних і мікробіо­логічних процесів, внаслідок чого втрачається тургор, знижується харчова цінність продукції, зростають втрати маси. Для свіжих плодів і овочів наявність мікроорганізмів може призвести не лише до псування смаку, а й до виникнення ризику для здоров'я людини. Якість і безпечність свіжих плодів і овочів значною мірою забезпе­чується дотриманням оптимальних температурних режимів протягом усього технологічного ланцюга виготовлення замороженої продукції. Саме тому доцільно проводити температурний моніторинг і на зазначеному етапі життєвого циклу продукції.

На етапі технології заморожування основними чинниками, від яких залежить якість і безпека готової замороженої плодоовочевої продукції, є попередня обробка сировини перед заморожуванням (сортування, миття, бланшування), температурний режим заморо­жування, упаковування. Попередня обробка рослинної сировини спрямована головним чином на звільнення сировини від неїстівних частин, забруднювачів і мікроорганізмів, що можуть знижувати якість готового продукту. Що стосується температури заморожування, то слід пам'ятати, що згідно зі світовою нормативною базою по заморожених продуктах харчування "швидкозамороженими" вва­жаються продукти, температура яких -18°С або нижче, а на маркуванні обов'язковим є позначення "швидкозаморожені" однією із мов ЄС. "Замороженими" продуктами вважаються продукти, які мають температуру не вище -12°С. У деяких країнах, наприклад в Данії, заморожені продукти не підлягають реалізації у супермаркетах. В інших країнах "заморожені" продукти можуть бути реалізовані споживачам за умови, що вони мають відповідне маркування. Терміни "швидкозаморожені" і "заморожені" продукти в окремих країнах є синонімами[3].

Згідно зі світовою нормативною базою "швидкозаморожені" продукти слід зберігати при температурі не вище -18°С, "заморожені" -при температурі не вище -12°С.

Невід'ємною частиною сучасного підприємства харчової про­мисловості є наявність автоматизованої системи контролю параметрів виробничого циклу, а саме температури заморожування, температури зберігання, транспортування і реалізації готової продукції. Для вирішення цього завдання пропонуються різні системи моніторингу з можливістю дистанційного контролю та зміни параметрів роботи обладнання .

Відповідно до європейської Директиви на складах, де зберігаються швидкозаморожені й заморожені продукти, повинні бути встановлені пристрої, що реєструють температуру. Ці записи повинні датуватися й зберігатися не менше року. Під час транспортування швидкозаморожених продуктів допускаються короткотермінові підвищення температури, а для свіжих та консервованих незначні коливання (не більше 3°С).

З метою забезпечення якості продуктів під час транспортування встановлено процедуру перевірки зразків. Зразки слід відбирати в найкритичніших точках: зверху й знизу вантажу біля дверей, зверху в задній частині вантажу (найбільш віддалене місце від холодильного устаткування), в центрі вантажу, в центрі попередньої поверхні вантажу. Таку процедуру здійснюють у випадках, коли інформація щодо температурних режимів ставиться під сумнів[33].

Споживчі властивості томатів свіжих, заморожених та консервованих напряму залежать від способів їх зберігання: температури, відносної вологості повітря, захищеності місця зберігання від світла, дотримання товарного сусідства з іншими товарами, тари та способів їх транспортування. Так, свіжі томати зберігають при температурі не вище 10-12⁰С та відносної вологості повітря не більше 75%. Протягом одного- двох тижнів. В захищеному від світла приміщенні. Оскільки це продукти, які швидко псуються то їх рекомендовано транспортувати в дерев’яних ящиках, щоб створювалась циркуляція повітря.

Для зберігання овочевих консервів оптимальною вважається температура від 0 до 15⁰С. Відносна вологість повітря повинна бути не більше 75%. Не допускаються різкі коливання температури. Гарантійний строк зберігання із дня виготовлення у скляній тарі – 3 роки[20].

Заморожені томати зберігають в холодильній камері при температурі не вище мінус 18⁰С та відносній вологості повітря до 95% не більше 12 місяців. В торгівельній мережі допускається короткочасне зберігання продукту не більше 7 діб (з врахуванням часу на транспортування) при температурі мінус (12 + 1) ⁰С[14]. Для визначення та контролю температури під час зберігання використовують термометр а для визначення та контролю відносної вологості повітря психрометр.

Під час проходження практики в зимовий період у ТОВ “Фора” в реалізацію поступали свіжі імпортовані томати нажаль не паспортизовані, тобто відсутня інформація щодо їх місця вирощування та короткої ботанічної характеристики. Томати реалізовували упакованими в полісиролові лоточки, обгорнуті стреч плівкою. До реалізаціїтоматизберігали на складі в ящиках. Упаковані томати в магазині зберігали у відкритому холодильнику при температурі не вище +12⁰С. Термін реалізації їх становить не більше 7-10 діб. Температуру визначали за допомогою вмонтованого в камеру термометра.

Швидкозаморожені томати в реалізації окремо відсутні але зустрічаються вони в овочевих сумішах таких торгових марок, як “Hortex”,

” Bonduelle“, “Poltino” та ТМ “Артіка”. Суміші збеігають в герметичній упаковці з поліетилену в холодильниках марки Linde та Suzzara-Italy при температурі –20⁰С. Для визначення температури використовують вмонтований термометр з лицьової сторони холодильника.

Висновки до розділу 2.

1.         В результаті досліджень встановлено, що в структурі асортименту томатопродуктів в магазині ТОВ “Фора” переважають перероблені томати їх питома вага становить – 95%.

2.         Питома вага консервованих томатів у ТОВ “Фора” становить 38%. Серед консервованих томатів найбільшу питому вагу становлять такі торгові марки, як Ніжин, Чумак, Саме Той, Верес та Гайсин.

3.         Аналіз асортименту заморожених овочів у ТОВ “Фора” засвідчив, що заморожені томати окремо не реалізуються, але вони входять до складу різних овочевих сумішей.

4.         В результаті дослідження сортопридатності томатів до заморожування встановлено, що найбільш придатним є сорт Дебарау, який за органолептичними, фізико-хімічними показниками значно перевершує сорт Гібрид F1.

5.         За конкурентоздатністю серед консервованих томатів найкращими виявились такі торгові марки як Саме Той, Чумак та Аромікс, серед свіжих томатів - томати поставлені з Криму та Херсонської області.

6.         Встановлено, що найвищий інтегральний показник якості серед консервованих томатів має продукція торгових марок Ніжин й Чумак, а серед заморожених томатів – томати сорту Дебарау.

Розділ 3

Організація продажу томатопродуктів у ТОВ “Фора”

3.1.Теоретичні основи організації торговельного обслуговування споживачів та проблеми її вдосконалення в сучасних умовах

Роздрібна торгівля – найважливіший вид економічної діяльності у сфері товарного обігу. Здійснюючи купівлю-продаж товарів безпоередньо кінцевому споживачу для особистого, сімейного і домашнього використання, не пов’язаного з підприємницькою діяльністю, та надаючи різні види послуг, вона задовольняє потреби споживача в них та забезпечує безперервність процесу суспільного відтворення. Роздрібна торговельна мережа є основною складовою частиною інфрасруктури споживчого ринку. І якщо першою умовою розвитку роздрібного товарообороту є наявність товарів і послуг, які відповідають попиту покупців за асортиментом, якістю і ціною, то другою, не менш важливою, умою є наявність широко розгалудженої, сучасно обладнаної та з високим рівнем якості обслуговування покупців роздрібної торговельної мережі [24].

Продаж товарів населенню здійснюється через різні види об'єктів торгівлі, сукупність яких і складає в цілому роздрібну торгову мережу. Основним каналом роздрібного продажу товарів є магазин. Магазин — це торговий об'єкт в роздрібній торгівлі, в якому здійснюється продаж товарів кінцевим споживачам і надання їм послуг, займає окрему капітальну споруду або розміщується в спеціально призначеному та обладнаному для торгівлі приміщенні іншої капітальної споруди та має тор­гову площу й комплекс приміщень для здійснення торгово-технологічних операцій .

Тип магазину — це сукупність характеристик магазину, що визначають його основні відмінності: асортиментний про­філь, розмір торгової площі, метод продажу товарів і ціновий рівень на товари та послуги.

Асортиментний профіль магазину формується шляхом підбору товарних груп, підгруп і різновидів товарів за певними ознаками, внаслідок чого відбувається розмежування сфер діяльності магазинів.

Спеціалізація магазину — це одна з форм поділу сфер діяльності між магазинами за товарним асортиментом і ціновим рівнем на товари та послуги відповідно до обраного суб'єктом господарювання цільового ринку.

Усі магазини за асортиментом товарів, розподіляються на три групи: продовольчі (частка продовольчих товарів у товарообо­роті магазину — 70-100%); непродовольчі (частка непродовольчих товарів у товаро­обороті магазину — 70-100%); змішані (частки продовольчих і непродовольчих товарів у товарообороті магазину приблизно рівні).

Вищенаведені групи магазинів відзначаються широтою (за кількістю реалізовуваних асортиментних груп) та глибиною (за кількістю реалізовуваних асортиментних позицій) товарного асотименту

Найбільш обмежений асортимент товарів (за широтою та глибиною) мають змішані магазини. Це типовий магазин сільської місцевості, який має малу торгову площу (до 200 м²) і реалізує певний набір найбільш необхідних товарів повсякденного попиту.

Продовольчі та непродовольчі магазини залежно від широти та глибини товарного асортименту за формою спеціалізації розподіляються на п'ять груп: універсальні, комбіновані, спеціалізовані, вузькоспеціалізовані та неспеціалізовані магазини.

Універсальні магазини, перш за все найбільш крупні, реа­лізують майже усі основні групи продовольчих або непро­довольчих товарів. При цьому універсальні продовольчі магазини мають у своєму асортименті непродовольчі товари, що відзначаються найбільш високою частотою попиту, а уні­версальні непродовольчі магазини — продовольчі товари.

Комбіновані магазини реалізують товари декількох груп, споріднених за своїм споживчим призначенням, що забезпечує задоволення комплексного попиту на товари та послуги окремих контингентів покупців або певної їх потреби. Така спе­ціалізація магазинів теж зручна для покупців і сприяє розширенню відповідної ринкової ніші, обраної магазином для своєї діяльності, а отже й забезпеченню достатнього рівня рентабельності.

Спеціалізовані магазини — це магазини, що реалізують одну-дві групи товарів глибокої асортиментної диференціації. Обмежуючи свою діяльність, магазин може забезпечити дос­татньо високий ступінь задоволення попиту покупців на товари основного асортименту та супутні, запропонувати достатньо широку номенклатуру послуг, що відповідають особливостям товарів, що реалізуються, та сформувати високопрофесійний склад персоналу, який ефективно працюватиме на обраному сегменті споживчого ринку.

Вузькоспеціалізовані магазини — це магазини, що реа­лізують одну або декілька підгруп товарів глибокої асорти­ментної диференціації. До цієї групи магазинів належать і фірмові магазини товаровиробників. Поглиблення товарного асортименту й обмеження ринкового сегмента позитивно позначаються на обслуговуванні покупців. Однак вузька спеціалізація магазину має й певні загрози, по­в'язані з коливанням кон'юнктури споживчого ринку. Неспеціалізовані магазини реалізують товари різних груп, не пов'язаних (або слабко пов'язаних) між собою спільністю попиту. На відміну від універсальних магазинів, вони про­понують обмежений асортимент товарів[12].

Торговельні мережі, що створюються в роздрібній торгівлі, — це сукупність одно- або різнотипних бізнес-одиниць, які здійс­нюють роздрібну (або роздрібну та дрібнооптову) торгівлю під однією торговою маркою, мають корпоративну стратегію діяль­ності, єдиний центр управління, координації та контролю, власний розподільчий склад, з якого здійснюється товаропостачання бізнес-одиниць, що входять до складу об'єднання.

В Україні почали розвиватися й такі типи об'єднань, до складу яких входять роздрібні, оптові торговельні та виробничі підприємства і функціонують як єдина система, прикладом може слугувати торгово-промислова корпорація «Fozzy Group», яка є унікальним досвідом створення і розвитку сучасного бізнесу в Україні .

Важливим шляхом розвитку роздрібної торгівлі є також створення торгових центрів, які являють собою сукупність торгових об'єктів, що реалізують універсальний асортимент товарів, та підприємств з надання послуг, зосереджених в од­ному місці і керованих як єдине ціле, які за своїми типами, розмірами та місцезнаходженням функціонально відповідають потребам торгової зони, яку вони обслуговують.

Торгові центри забезпечують комплексне обслуговування покупців і відвідувачів, створюють комфортні умови для прид­бання товарів і отримання послуг, сприяють економії часу для задоволення їхніх потреб.

Зарубіжний досвід свідчить, що поруч із продажем товарів у магазинах широко розвинуті найбільш сучасні позамагазинні форми продажу (через мережу інтернет, кабельне теле­бачення, посилкові фірми, мережу торгових автоматів тощо), де реалізація товарів населенню здійснюється за іншою техно­логією.

Важливим каналом роздрібного продажу товарів можуть бути підприємства, що здійснюють посилкову торгівлю. Най­більшого розвитку вона набула в західноєвропейських краї­нах: її частка складає 5—6%, а по окремих асортиментних позиціях (одяг, текстильні товари, меблі та предмети декоративного оформлення житла, електротовари, книги) — 15-30% загального обсягу роздрібного продажу.

Важливу роль у торговельному обслуговуванні покупців відіграє дрібнороздрібна торгова мережа, яка є частиною роз­дрібної торгової мережі і об'єднує торгові об'єкти, розміщувані в спорудах некапітального типу або в пересувних (переносних) технічних засобах, і призначається для організації продажу товарів обмеженого асортименту кінцевим споживачам. Дрібнороздрібні об'єкти торгівлі можна розгортати повсюди (на вулицях, на робочих місцях потенційних покупців, під час їхнього відпочинку, при поїздках на різних видах транспорту, вдома і т. п.), тобто де і коли є потреба в торговельному обслу­говуванні.

Для цієї мережі характерна висока мобільність, гнучкість, сперативність в реагуванні на попит покупців та їхні вимоги до обслуговування. При необхідності дрібнороздрібна мережа може дуже швидко змінювати своє місце розташування, що дає можливість максимально наблизити її до покупців і тим самим скоротити затрати їхнього часу на придбання товарів. Відкриття дрібнороздрібних об'єктів торгівлі не потребує вели­ких капіталовкладень, дозволяє використовувати дешеві мате­ріали і здійснюється в короткі строки [25].

Серед об'єктів дрібнороздрібної торгової мережі найбільшого поширення набули павільйони, кіоски, палатки, лотки. Павільйон — торговий об'єкт у роздрібній торгівлі, який призначається для організації продажу товарів кінцевим споживачам, розміщується в окремій споруді полегшеної конструкції та має торговий зал для покупців. Кіоск — торговий об'єкт для організації роздрібного продажу товарів, який має постійне просторове місцезна­ходження, займає окрему закриту споруду некапіталь­ного типу на одне робоче місце без торгового залу для покупців та додаткової площі для розміщення запасів товарів. Палатка — торговий об'єкт збірно-розбірної напівзак­ритої конструкції для організації роздрібного продажу товарів на одне або декілька робочих місць продавців з товарним запасом не більше ніж на один день торгівлі. Лоток — торговий об'єкт для організації роздрібного продажу товарів обмеженого асортименту з використан­ням для їх викладки відкритого та такого, що легко переміщується з місця на місце, пристосування збірно-розбірної конструкції.

Значну роль в обслуговуванні покупців могли б відігравати торгові автомати, але в Україні їх виробництво занадто слабко розвинуто. За останні роки вже є певні напрацювання з ви­пуску сучасних автоматів, які можна застосовувати для про­дажу різних товарів, крім того, на споживчому ринку України з'явилися торгові автомати іноземного виробництва, зокрема фірм Західної Європи.

Важливою складовою системи торговельного обслуговуван­ня населення, особливо у містах і міських поселеннях, є ринки, роль яких у пропонуванні сільськогосподарської продукції та різних споживчих товарів і задоволенні попиту на них в сучас­них умовах зростає. Зміни, які відбулися в економіці України, — перебудова державного та суспільного секторів, проведення реформ в агропромисловому комплексі, розвиток підприємництва, перш за все малого, а також поява таких негативних явищ, як безробіття та падіння життєвого рівня більшості населення, призвели до перерозподілу ролі каналів роздрібного продажу то­варів, зокрема на користь ринків. Їх питома вага у загальному обсязі роздрібного товарообороту України за 1991-2003 рр. зрос­ла з 1,5 до 31% (частка організованих ринків складала 25%). Ринок — це торговий об'єкт, створений суб'єктом госпо­дарювання на відведеній за рішенням місцевого органу дер­жавної влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, де здійс­нюється купівля-продаж товарів і надаються послуги покупцям за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозиції [12].

Отже, основним каналом роздрібного продажу товарів є магазин, розвитку набувають позамагазинні форми продажу та дрібнороздрібні об’єкти торгівлі.

3.2.     Організація закупівлі томатопродуктів та ефективність

комерційних угод

Одним із стратегічних завдань управління товарним забезпечен­ням обороту підприємства є створення умов для виконання розробле­них планів прибутку та його максимізації.

Досягнення цього завдання обумовлюється:

1. Виконанням розроблених планів товарообороту;

2. Зниженням витрат на закупівлю товарів за рахунок вибору найбільш ефективного постачальника;

3. Оцінкою ефективності комерційних угод з наступним викорис­танням даної інформації для відбору угод або товарів ("уторгування" товарного контракту).

В найбільш загальному вигляді оцінка ефективності комерційної угоди із закупівлі товарів покликана визначити, результат даної ко­мерційної операції шляхом співставлення доходів та витрат торго­вельного підприємства, пов'язаних з її здійсненням, оцінкою величи­ни чистого прибутку підприємства від здійснення угоди.

Організація закупки товарів включає наступні етапи:

-    вивчення і прогнозування купівельного попиту;

-    виявлення постачальників товарів;

-    організація господарських зв’язків з постачальиками товарів;

-    організацію обліку і конролю за ходом виконання договірних зобов’язань.

Раціональна організація закупки чаю означає придбання товару потрібної якості, у потрібній кількості, у потрібний час, у надійного постачальника, за прийнятною ціною.

Вибір постачальника здійснюється на підставі основних та додаткових критеріїв, які визначають доцільність укладання угоди закупки з конкретним постачальником. Основними критеріям вибору постачальників є: вартість товару, якість обслуговування. До додаткоих критеріїв відносять: віддаленість постачальника від споживача, строки виконання замовлень, наявність у постачальника запасів товарів та інші. Основними критеріями вибора постачальника для ТОВ „Фора” є: ціна закупки, умови доставки та якість продукції.

Основними принципами успішного формування асортименту томатопродуктів є:

·           забезпечення достатньої повноти асортименту томатопродуктів;

·           забезпечення достатньої широти асортименту томатопродуктів;

·           наявність достатньої кількості різновидів товарів;

·           облік і відображення в асортименті особливостей попиту в даній зоні обслуговування.

Для визначення доцільності укладання договору з певним постачальником необхідно здійснити оцінку ефективності комерційної угоди з закупки товарів. Розрахуємо оцінку ефективності комерційної уоди з закупки томатів на прикладі томатів консервованих торгової марки “Чумак”, що знаходиться в Херсонській області, м.Скадовськ. Така оцінка здійснюється за наступними етапами:

1. Розраховуємо поточні витрати піприємства, що пов`язані з закупівлею товарів:

Вз = ВТ+ВК+ВС (4.1)

Вз = 0 + 0 + 0 = 0

де Вз – загальна сума поточних витрат торгівельного підприємства, пов’язана  із закупівлею товарів;

ВТ – сума витрат на транспортування товарів (відсутній для постачальника);

ВК – сума витрат на обслуговання кредитування угоди (відсутній для постачальника);

ВС – розмір витрат на страхування угоди (відсутній для постачальника);

2.         Розраховуємо поточні витрати на реалізацію товарів:

Вр = МВр+ФОТ= 20+270=290 (4.2)

де Вр - поточні витрати, пов’язані з реалізацією товарів;

МВр – сума матеріальних та дорівнених до них витрат з реалізації закупленних товарів , розраховуємо за формулою 4.3;

ФОТ – сума витрат на оплату праці робітників, що відносяться до витрат за угодою, розраховуєтся за формулою (4.4).

= 5,0 х 40 х 20 х 15 =20

30 х 100 (4.3)

де Цз – ціна закупівлі товарів;

УМВн – фактичний середньомісячний рівень матеріальних витрат по відношенню до обороту по закупівлі товарів (у відсотках);

К – кількість закуплених одиниць товару;

Д – прогнозований період між закупівлеюю та реалізацією товарів, дн.

= 5,0 х 40 х 270 х 15  =270

Похожие работы

Комерційне товарознавство

Скачать

777715

34

6

... . Варять не більше 20 хв. М'ясний порошок — однорідна маса, отримана подрібненням сухого м'яса, колір світло-коричневий. Варять не більше 5 хв. Волога в порошку не більше 10%, упаковка герметична. ЛЕКЦІЯ ПО ТОВАРОЗНАВСТВУ РИБИ 1.Характеристика сімейств риб Промислові риби класифікують по декількох ознаках. По способу і місцю життя риби ділять на морських, прісноводих, напівпрохідні і прох ...