3.3 Аналіз нормативної документації, що регламентує якісні показники штучного хутра
Нормативна документація, яка діє у визначений час в Україні, включає вимоги до органолептичних, фізико-хімічних, мікробіологічних показників, а також до показників безпеки. Вибір показників, які використовуються при проведенні експертизи, повинен проводитися відповідно до чинної нормативної документації. В деяких випадках, за відсутності базових зразків, під час проведення експертних досліджень, вимоги нормативної документації використовуються як еталон або базовий зразок для порівняння властивостей дослідного зразка і визначення рівня його якості.
На весь сучасний асортимент трикотажних виробів розроблені та діють ДСТУ, галузеві стандарти загальних технічних умов, які розповсюджуються на окремі види виробів.
У ГОСТах наведено розмірно-ростові показники, допустимі відхилення в основних місцях вимірів виробів, величини підгинання низу виробів, кількість і розміри допустимих припусків до деталей, методи технологічної обробки окремих вузлів і деталей виробів.
На промисловому підприємстві розробляється на кожний вид виробу технічний опис (ТО), який є основним документом для впровадження виробу у виробництво. Технічний опис разом з комплектом лекал є важливим доповненням до зразка-еталону виробу.
У трикотажній промисловості є чинними такі нормативні документи: ДСТУ, ГОСТ У, СТТУ, СТП і ТУ.
ГОСТи та ДСТУ розроблено на пряжу і нитки для трикотажного виробництва, на методи випробувань і окремі види чи групи трикотажних верхніх, білизняних, панчішно-шкарпеткових, рукавичних, хустково-шарфових та головних уборів. [26]
В ГОСТ 4.80-82 «Мех искусственный трикотажный. Номенклатура показателей» наведена номенклатура показників якості штучного трикотажного хутра і властивості, які визначаються в таблиці 3.5 (Додаток З). [41]
Згідно з ДСТУ 2724-94 «Хутро штучне трикотажне. Загальні технічні умови» на хутро встановлюють три сорти: 1-й, 2-й та 3-й. Сорт відрізу хутра встановлюють згідно з таблицею 3.6 (Додаток І).
У хутрі всіх сортів не допускаються такі дефекти: дірки; грунт, не проклеєний плівкотвірним апаратом по довжині більш ніж 5 см; плями на ворсовому боці хутра площею більше ніж 5 см2; обрив однієї нитки грунту; наявність плівкотвірного препарату на ворсі; чорнильні та іржаві плями.
Дефекти зовнішнього вигляду на грунті, які не порушують ворсового покрову: плями, штопання, відтінки, зебристість, умовні позначення не враховуються.
В жакардовому хутрі заробка окремих волокон одного кольору не враховується, якщо це не погіршує зовнішній вигляд хутра.
Допустима кількість дефектів зовнішнього вигляду на відріз хутра умовної довжини (без урахування краю відрізу хутра для швейних виробів), не повинно бути більш, як:
· для швейних виробів:
ü 1 сорт – один поширений чи місцевий;
ü 2 сорт – два поширених та п’ять місцевих;
ü 3 сорт – два поширених та десять місцевих;
· для іграшок, підкладки до взуття, шкіряної та текстильної галантереї:
ü 1 сорт – сім;
ü 2 сорт – дванадцять;
ü 3 сорт – п'ятнадцять;
· для меблів:
ü 1 сорт – сім;
ü 2 сорт – чотирнадцять. [47]
Якщо розглядати інші види штучного хутра, то наприклад згідно з ГОСТ 28755 – 90 «Мех искусственный тканепрошивной. Общие технические условия» на цей вид хутра встановлено тільки два сорти: I та II.
Сорт хутра визначають по фізико-хімічним, фізико-механічним показникам та наявністю пороків зовнішнього вигляду.
Для хутра II-го сорту допускаються відхилення фізико-механічних показників від мінімальних норм, які передбачені в цьому стандарті, %:
ü по ширині – 2;
ü по поверхневій щільності – 7.
При визначенні сорту хутра приймають умовну довжину рулону 20 м.
При відхиленні фактичної довжини рулону від умовної, кількість дефектів зовнішнього вигляду відповідно перераховують.
Дефекти зовнішнього вигляду ділять на:
ü розташовані по всьому рулону;
ü місцеві, розташовані на обмеженому участку рулону хутра.
В хутрі допускається наявність волокон іншого кольору, які не погіршують зовнішній вигляд.
Не допускаються наступні дефекти зовнішнього вигляду: замини ворсу, які помітно виражені з оголенням основи матеріалу, діри, масляні плями, наявність плівкоутворюючого матеріалу на ворсовому покрові.
Пороки, розташовані на кромці, які не порушують її цілісність, при визначенні сортності не враховуються.
Хутро не повинно мати неприємного запаху та виділяти хімічні речовини, які можуть шкідливо діяти на організм людини. [40]
Згідно з ГОСТ 1115-81 "Изделия трикотажные верхние. Определения сортности" на верхні трикотажні вироби встановлено два сорти: l-й i 2-й. Сорт виробу визначають залежно від наявності дефектів зовнішнього вигляду полотна i виробничо-швейних дефектів.
У виробах l-ro сорту допускається не більше трьох різних дефектів зовнішнього вигляду полотна i не більше чотирьох виробничо-швейних дефектів.
У виробах 2-го сорту допускається не більше трьох різних дефектів зовнішнього вигляду полотна i більше п'яти виробничо-швейних дефектів.
Сортність комплектних виробів встановлюють за виробом комплекту нижчого сорту. Для визначення сортності всі частини i деталі виробів поділяють на відкриті i закриті. На закритих частинах i деталях дефекти зовнішнього вигляду полотна i виробничо-швейні дефекти не враховуються (за винятком штопки, брудних i масляних плям).
До закритих частин i деталей виробів відносять невидимі під час носіння:
ü внутрішні боки відкладного коміра, кишені;
ü частини виробів, закриті накладними деталями, частини пiлок, якi закриті бортом;
ü виворітний бік виробу i т.д.
Наприклад, для l-го сорту не допускаються стоншення обриву групових елементарних волокон, штопка, скидання петлі, нерівномірність ворсу, дефекти пробивки. Для 2-го сорту - розплив фарби, накладки.
У виробах не допускаються: стоншення від обриву однієї нитки з основов'язаного й кулiрного полотна, накид-надiвання дірки, різко виражена зебристість.
У виробах не враховуються: зебристість, що рівномірно розміщена по петельних рядах; обрив утокової нитки, який не видно з лицевого боку, зміщення рапорту візерунка у виробах без швів, малопомітні дефекти, що не впливають на зовнiшнiй вигляд виробу.
До швейно-виробничих дефектів належать: різна довжина i ширина рукавів, ніжок в брюках, манжетів, напульсників, несиметричність виточок, швів, складок. У I -му copті не допускається: неспівпадання сліду візерунка помітного на спинці, пiлці, рукавах.
У виробах не допускаються такі дефекти, як: прорубка, утворення складки швом, пропуск шва, невiдповiднiсть кольору швейних ниток.
Не враховуються у виробах: неспівпадання смуг візерунка, якi помітні на невидимих частинах, на закритих частинах рукавів, на крокових швах у брюках, прихвати на лицевому боці при підшиванні виробів на машині двониткового обметувального шва. [43]
Щодо визначення дефектів штучного хутра та виробів з нього, то їх перелік найбільш повно представлений в ДСТУ 2077-92 «Вироби трикотажні. Дефекти. Терміни та визначення». Згідно з цим нормативним документом дефекти штучного хура та виробів з нього, що можуть бути виявлені при проведенні експертизи діляться на дві групи:
... ійних покупців, треба не тільки визначити, які категорії покупців можна зацікавити товаром фірми, а й зрозуміти, чому він їх зацікавить. Уточнення маркетингових стратегій фірми. Ціноутворення є досить особливим елементом загальної маркетингової стратегії фірми. Відповідно й розроблення цінової стратегії повинно бути орієнтовано на розв’язання завдань маркетингу загалом. Визначення потенці ...
... України [3, с. 106]. Верифікація – перевірка сертифікатів походження, що проводиться митними органами з метою встановлення достовірності сертифіката та заявлених у ньому даних. У роботі розглянемо детальніше процедуру визначення атестації виробника товару іноземного походження. Визначення країни походження товару здійснюється на основі принципів міжнародної практики. Порядок визначення країни ...
... ї моделі економіки і способів її побудови; на визначенні пріоритетних цінностей та економічного порядку, який повинен забезпечувати реалізацію цієї моделі. Тому розроблення філософії взаємодії держави і ринку передбачає дослідження багатогранності цього процесу, урахування впливу інституційного середовища на конкретну модель економіки. Без визначення цілей, цінностей у суспільстві неможливо ...
во (експлуатацію, будівництво), переробку, відпуск (передачу) на сторону, уцінка тощо. Рахунок 20 має такі субрахунки: 201 «Сировина й матеріали»; 202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби»; 203 «Паливо»; 204 «Тара й тарні матеріали»; 205 «Будівельні матеріали»; 206 «Матеріали, передані в переробку»; 207 «Запасні частини»; 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення»; ...
0 комментариев