Проблеми насичення ринку України якісними текстильними товарами
Коротка характеристика споживних властивостей штучного хутра
Особливості митної політики України, щодо ввезення штучного хутра на територію України
Року становили 32,26 %;
Об'єкти дослідження
Асортимент штучного хутра, яке переміщується через митний кордон України
Аналіз нормативної документації, що регламентує якісні показники штучного хутра
Дефекти трикотажного полотна
Аналіз результатів дослідження якості штучного хутра
Шляхи вдосконалення експертизи штучного хутра
Проблеми, які виникають під час ідентифікації штучного хутра
Митний контроль та митне оформлення штучного хутра
Пільги при митному оформленні
Податок на додану вартість
Навигация
Аналіз результатів дослідження якості штучного хутра
Експертиза якості та митне оформлення штучного хутра і виробів з нього
132976
знаков
9
таблиц
2
изображения
3.4 Аналіз результатів дослідження якості штучного хутра
В науковій роботі, яка використовувалась як джерело виконаних досліджень висвітлювалися нижче наведені експерименти, результати яких були проаналізовані наступним чином:
Визначення стійкості до стирання
На рис. 3.1 представлені криві розтягування дослідних зразків хутра.
Знос хутра всіх дослідних зразків хутра (Додаток К) супроводжується спочатку створенням пілів, потім їх руйнуванням, звалюванням ворсу і стиранням його каркасу (Додатки Л та М). Встановлено, що тривалість кожної з перерахованих стадій зносу для дослідних зразків хутра різна (табл. 3.2).
Таблиця 3.2
Характеристика ступеня зносу ворсу хутра з різних синтетичних ниток
| Стадії зносу хутра | Кількість циклів стираючої дії | |||||
| Зразок 1 | Зразок 2 | Зразок 3 | Зразок 4 | Зразок 5 | Зразок 5 | |
| Пілеутворення | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,1 |
| Руйнування пілей | 1:10 | 1:10 | 1:7 | 1:25 | 1:7 | 1:7 |
| Звалювання | 0,6:10 | 0,6:10 | * | 1:25 | 1:7 | ** |
| Стирання грунту | 34 | 38 | 56 | 36 | 9,7 | 39 |
* - для зразка 3 після руйнування пілей іде процес утворення вторинного ворсу;
** - для зразка 6 характерно утворення кошлатої поверхні після 1000 циклів, потім її руйнування до 7000 циклів і утворення замшевої, застильної поверхні.
Пілеутворення для зразків 1, 2 закінчується при 10000 циклів. При цьому йде утворення ворсової поверхні без закатаних пілей (Додаток Л). Процес руйнування пілей зразків 3, 4 починається при 1000 циклів і продовжується до 7000-10000 відповідно.
Навантаження при розтягуванні
Подовження
а) уздовж петельних стовпчиків (вертикально)
Навантаження при розтягуванні
Подовження
б) уздовж петельних рядів (горизонтально)
Рис. 3.1. Криві розтягування зразків підкладкового хутра
(нумерація у відповідності до табл. 2.2)
Слід відмітити, що зразки 1 і 2 мають приблизно однаковий характер стирання ворсової поверхні. При 34000-38000 циклів (Додаток М) добре видно структуру трикотажного переплетення грунту.
Для зразка 3 стадія стирання починається з 7000 циклів стираючого впливу. Поява структури трикотажного переплетення при 56000 циклів (Додаток М) свідчить про те, що ворс цього зразка поліформальдегідного хутра найбільш стійкий до стирання, що може бути обумовлено підвищеною поверхневою щільністю зразка, а також якісними характеристиками нитки, яка містить велику кількість монониток. Крім цього, процес стирання зразка 3 має дещо інший характер: на початковій стадії йде утворення пілей, потім відбувається відрив пілей з поверхні зразка і утворюється ворс висотою 2-3 мм, стирання якого проходить значно повільніше.
Зовсім по іншому поводить себе при стиранні зразок 5 з ворсом з капрону. Якщо перша стадія зносу за характером наближається до зразків 1-4, друга стадія зносу йде більш інтенсивно. Вже при 9700 циклах стиранючого впливу добре видно структуру трикотажного грунту.
Для зразка 6 з ворсом з лавсану характерним є утворення густого пілингу вже після 500 циклів, потім збільшення розміру пілей до 1000 циклів з наступним їх руйнуванням і утворенням кашлатої поверхні.
Представлені на рис. 3.4 (Додаток М) фотографії ілюструють характер зносу ворсу дослідних зразків хутра після різної кількості циклів стираючого впливу. На фотографіях (Додаток Н) видно картину ламкого руйнування волокон з елементами розщеплення (фібрилізації) і «адгезійного звалювання» через підвищення температури зразків хутра при стиранні. Основна причина розщеплення, в очевидь, обумовлена стомленістю волокон від багаторазових розтягуючих і зжимаючих сил які визвані тертям.
Після дослідження повітропроникності встановлено (рис. 3.6), що зі збільшенням кількості циклів стираючого впливу характер зміни показника
повітропроникності, який залежить від ступеню дірчатості ворсової поверхні і закупорення пор в грунті для хутра з ворсом з нитки однієї хімічної природи (зразки 1-4) приблизно однаковий, але мінімум на кривих, який характеризує утворення пор в структурі грунту матеріалу, залежить як від кількості монониток в комплексній поліформальдегідній нитці (зразки 1, 2 і 3), так і від технологічних параметрів отримання нитки (зразки 1 і 4).
Судячи з показників повітропроникності, а також з втрат маси зразків хутра в процесі стирання (рис. 3.6 та 3.7), найнижчу зносостійкість має зразок 5 з ворсом з капрону. Хутро з ворсом з лавсану (зразок 6) за зносотійкістю займає проміжне положення між хутром з ворсом з поліформу і капрону.
Визначення розривного навантаження та відносного подовження при навантаженні
На рис. 3.8 видно, що в початковий період застосування навантаження (близько 15 хв.) деформація всіх зразків хутра збільшується з більш значною швидкістю, потім протягом однієї години поступово зменшується і встановлюється рівноважний стан. Після знімання навантаження відбувається деформація зразків хутра до того часу, поки не встановиться новий рівноважний стан.
Відносно велика розтягуваність дослідних зразків хутра обумовлена будовою трикотажного грунта і наявністю в ньому значної частки зворотніх компонентів деформації (табл. 3.3).
При розтягуванні грунту хутра вздовж петельних стовпчиків і вздовж петельних рядів характер зміни загальної деформації дещо відрізняється. Вздовж петельних стовпчиків грунт хутра більше деформується, що пов’язано з будовою трикотажу і фізико-механічними властивостями нитки, яка ув’язується в грунт хутра. Цим можна пояснити і швидке відновлення первинних розмірів всіх зразків. Вздовж петельних рядків деформація грунту хутра дещо нижча.
Судячи з компонентів деформації перших чотирьох зразків поліформальдегідного хутра можна відмітити що для зразка 4 характерна дещо повільна відновлювальність розмірів після зняття навантаження, що в очевидь, зумовлена технологічними особливостями отримання самої нитки (табл. 2.2).
Таблиця 3.3.
Значення компонент повної деформації зразків хутра
| № зразків | Повна деформація, % | Долі компонент повної деформації, % | ||
| швидкозворотна | повільнооборотна | залишкова | ||
| 1 | 15/3 | 5/2 | 8/1 | 2/0 |
| 2 | 25/10 | 12/7 | 10/2 | 3/1 |
| 3 | 12/5 | 5/2 | 5/3 | 2/0 |
| 4 | 17/14 | 7/7 | 6/4 | 4/3 |
| 5 | 13/7 | 3/1 | 8/6 | 2/0 |
| 6 | 19/5 | 6/2 | 11/3 | 2/0 |
Примітка: в чисельнику – деформація вздовж петельних стовпчиків, в знаменнику – вздовж петельних рядків.
Вцілому для всіх досліджуваних зразків хутра характерні невисокі значення залишкових деформаій, що являється позитивною властивістю, яка визначає відповідні вимоги у виробництві верхнього одягу та утепленого взуття.
Визначення питомого поверхневого електричного опору
Результати вимірювання питомого поверхневого електричного опору дослідних зразків хутра представлені в таблиці 3.4.
Таблиця 3.4.
Показники електризованості дослідних зразків хутра
| № зразка | Питомий поверхневий електричний опір, Ом/см |
| 1 | 0,30*1012 |
| 2 | 0,38*1012 |
| 3 | 0,44*1012 |
| 4 | 0,51*1012 |
| 5 | 0,53*1012 |
| 6 | 0,58*1012 |
Повітропроникність
При заданих параметрах дослідження було показано, що зі збільшенням тиску повітря від 10 до 50 Н/м2 спостерігається зростання показника повітропроникності для всіх зразків хутра (табл. 3.5)
Таблиця 3.5.
Повітропроникність дослідних зразків хутра
| № зразка | Повітропроникність при різних перепадах тиску, дм3/м2*сек | ||
| 10 Н/м2 | 25 Н/м2 | 50 Н/м2 | |
| 1 | 70 | 170 | 220 |
| 2 | 60 | 160 | 210 |
| 3 | 50 | 120 | 190 |
| 4 | 80 | 170 | 200 |
| 5 | 40 | 100 | 160 |
| 6 | 70 | 170 | 190 |
Низька повітропроникність дослідних зразкв хутра пояснюється головним чином особливістю розташування ниток у ворсі (нитки розташовуються під кутом 45° до грунту) і петельно-в’язаною структурою грунта (кулірна гладь).
Якщо найбільш доцільною і відповідною справжнім умовам експлуатації хутра в одежі прийнято вважати тиск 50 Н/м2, то для підкладкових взуттєвих матеріалів оптимальна зміна тиску дорівнює 25 Н/м2. Для даної зміни тиску видно, що повітропроникність залежить від кількості (елементарних) монониток у використаних для виготовлення ворсового покрову комплексних нитках і не залежить від їх хімічної природи.
Визначення паропроникності
Розрахунок П0 проводили за формулою:
П0 = 
(%)
(3.1)
де:
ρ – втрата маси стаканчика з вмістом після досліджень;
ρ1 – середнє арифметичне з величин втрати маси контрольних стаканчиків з водою, г.
Розрахунок абсолютної паропроникності П проводили за формулою:
П = 
(мг/см2*год) (3.2)
де:
ρ – втрата маси стаканчика з вмістом після досліджень;
t – тривалість досліду (час між першим та другим зважуванням стаканчиків з вмістом), година;
πr 2 – робоча площа зразка, см2.
Результати визначення П0 зведені в таблиці 3.6.
Таблиця 3.6.
Екпериментальні дані m1 таm2, розрахункові значення ρ та П0
| № зразка | m1, г | m2, г | ρ = m1 - m2, мг | П0= | П0 серед, % |
| 1 | 84,6642 91,0635 | 84,4480 90,8184 | 21,62 24,51 | 103,1 116,8 | 110,0 |
| 2 | 75.7122 91,3213 | 75,4960 91,0950 | 24,42 22,63 | 111,6 103,0 | 112,3 |
| 3 | 86,8108 89,2129 | 86,5238 88,9455 | 28,70 26,74 | 137,0 127,6 | 132,3 |
| 4 | 89,1760 90,4493 | 88,9124 90,2201 | 26,36 22,92 | 125,8 109,4 | 117,6 |
| 5 | 88,0518 88,0820 | 87,8172 87,8703 | 23,46 21,17 | 112,0 111,0 | 106,5 |
| 6 | 89,6605 87,9816 | 89,4466 87,7478 | 21,39 23,38 | 101,0 111,5 | 106,3 |
, %Примітки:
m1 – маса стаканчиків з вмістом після першого зважування, г;
m2 – маса стаканчиків з вмістом через 24 години після другого зважування, г;
ρ – втрата маси стаканчиків з вмістом, мг;
ρ1 – середнє арифметичне з величин втрати маси контрольних стаканчиків з водою, яка склала 20,96 мг.
Результати визначення П зведені в таблиці 3.7.
Таблиця 3.7.
Середні експерементальні значення ρ та П
| № зразка | ρсер, мг | П, мг/см2*год |
| 1 | 23,1 | 105,5*10-3 |
| 2 | 23,5 | 107,3*10-3 |
| 3 | 27,7 | 126,5*10-3 |
| 4 | 24,6 | 112,4*10-3 |
| 5 | 22,3 | 101,2*10-3 |
| 6 | 22,4 | 102,3*10-3 |
Примітки:
πr 2 = 3,14*(1,7)2 = 3,14*2,89 = 9,0746 см2
t *πr 2 = 9,0746*24,13 = 218,9701 см2*год
Як видно з таблиць 3.6 та 3.7 паропроникність для дослідних зразків хутра для підкладки практично не залежить від хімічної природи волокон, які були використані для виготовлення покрову хутра. Паропроникність хутра з ворсом з поліформальдегіду збільшується з підвищенням кількості (елементарних) монониток з комплексної нитки (див. зразки 1, 2 та 3), що, як видно є закономірним і для інших синтетичних ниток. [32]
Похожие работы
... ійних покупців, треба не тільки визначити, які категорії покупців можна зацікавити товаром фірми, а й зрозуміти, чому він їх зацікавить. Уточнення маркетингових стратегій фірми. Ціноутворення є досить особливим елементом загальної маркетингової стратегії фірми. Відповідно й розроблення цінової стратегії повинно бути орієнтовано на розв’язання завдань маркетингу загалом. Визначення потенці ...
... України [3, с. 106]. Верифікація – перевірка сертифікатів походження, що проводиться митними органами з метою встановлення достовірності сертифіката та заявлених у ньому даних. У роботі розглянемо детальніше процедуру визначення атестації виробника товару іноземного походження. Визначення країни походження товару здійснюється на основі принципів міжнародної практики. Порядок визначення країни ...
... ї моделі економіки і способів її побудови; на визначенні пріоритетних цінностей та економічного порядку, який повинен забезпечувати реалізацію цієї моделі. Тому розроблення філософії взаємодії держави і ринку передбачає дослідження багатогранності цього процесу, урахування впливу інституційного середовища на конкретну модель економіки. Без визначення цілей, цінностей у суспільстві неможливо ...
во (експлуатацію, будівництво), переробку, відпуск (передачу) на сторону, уцінка тощо. Рахунок 20 має такі субрахунки: 201 «Сировина й матеріали»; 202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби»; 203 «Паливо»; 204 «Тара й тарні матеріали»; 205 «Будівельні матеріали»; 206 «Матеріали, передані в переробку»; 207 «Запасні частини»; 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення»; ...
0 комментариев