1. Дефекти трикотажного полотна
· невідповідність полотна нормованим показникам фізико-механічних властивостей;
· мушкуватість - непередбачені структурою вихідної сировини і (або) полотна сторонні, випадкові волокна, пух та ін., які міцно утримуються в полотні;
· вузол – зв’язані кінці двох ниток (пряжі), які видно на поверхні полотна;
· штопання – відновлена структура полотна із закріпленням необхідної для цього кількості петель;
· затяжка – одна чи декілька стягнутих петельних стовпчиків або петельних рядів;
· спущена петля – порушення петельної структури полотна у вигляді протяжки по петельному стовпчику;
· деформована петля – непередбачена переплетенням петля, що різко відрізняється від сусідніх петель за розміром та формою;
· набір петель - порушення петельної структури полотна у вигляді непередбачених переплетенням видовжених петель, які мають два або більше накиди;
· скидання петель - порушення петельної структури полотна у вигляді розпускання полотна по петельному ряду;
· розрив петель – місцеве руйнування петельної структури полотна з утворенням вільних кінців ниток;
· перекидання основної нитки – випадковий перехід невеликого відрізка основної нитки з одного проміжка між петельними стовпчиками в сусідній;
· перекидання утокової нитки – повна відсутність утокової нитки в одному петельному ряду і заробка її в наступному по всій ширині полотна;
· відсутність плюшевих петель – ділянка полотна без плюшевих протяжок;
· обрив плюшевої нитки – ділянка плюшевого полотна, утворена тільки ґрунтовою ниткою;
· дірка – порушення цілісності полотна;
· відмітна нитка (пряжа) – непередбачена невідповідність однієї з ниток, які утворюють петельну структуру полотна, за кольором, лінійною структурою тощо;
· сплутана нитка - пров’язаний участок нитки (пряжі) з сукрутиною;
· незароблена нитка – ділянка полотна з непередбаченою переплетінням протяжкою;
· збитий рисунок – порушена структура полотна жакардового або рисунчастого переплетення;
· нерівномірність петель – ділянка полотна з непередбаченими переплетінням петлями, які різняться за величиною і формою;
· нерівномірність ворсу – ділянки полотна з непередбаченою густотою та довжиною ворсу;
· пляма – місцеве забруднення полотна (виробу);
· смуга – непередбачена протяжна або поперечна ділянка з відмітною відтінковістю;
· сліди головок в’язальної машини – непередбачені дрібні дірки на поверхні полотна;
· засміченість – місцеве поверхневе забруднення полотна виробничим пилом, волокнами, ворсом, різними домішками тощо;
· складка – зафіксований небажаний згин полотна;
· залом – неусувний слід від складки;
· муар – непередбачені хвилеподібні блискучі і (або) матові ділянки полотна;
· непроворсування – відсутність ворсу на окремих ділянках полотна;
· неправильне набивання – порушення структури, зсув або непробивання рисунка;
· перекіс – відхилення петельного ряду (стовпчика) від горизонтальної (вертикальної) лінії понад допустимих нормативів;
· сліди голок сушильно-розширювальної машини – отвори в полотні, розташовані паралельно пружкам, і (або) пошкодженні нитки в пружках полотна;
· непрофарбована смуга – смуга на вибивному полотні, в якій відсутній колір;
· шлейф – безперервна зміна пофарбування по всій довжині полотна;
· водяна пляма – ділянка полотна з небажаним блідим забарвленням;
2. Дефекти готового виробу
· невідповідність виробу зразку-еталону - відхилення моделі виробу, конструкції або форми деталей, кольору і виду оздоблювальних елементів тощо від затвердженого зразка-еталону;
· порушення лінійних розмірів – невідповідність лінійних розмірів трикотажного виробу або його деталей регламентованим;
· незбіг розмірів парних виробів (деталей, частин) – різна довжина і (або) ширина виробів у парі або парних деталей одного виробу;
· несиметричність конструктивних ліній – відхилення від умовної лінії симетрії в розташуванні симетричних конструктивних ліній виробу;
· порушення форми, розмірів і оформлення декоративних елементів – неправильно виконаний декоративний шов, елемент застібки, защип, складка та ін.;
· деформація трикотажного виробу – порушення форми виробу або його частин;
· неправильна посадка виробу на фігурі або манекені – порушення передбаченого положення деталей (частин та швів) виробу відносно всього виробу;
· невідповідність кольору або виду підкладки виробу затвердженому зразку-еталону;
· невідповідність лінійних розмірів підкладки розмірам верху виробу;
· незбіг рисунка – непередбачене взаємне розташування елементів рисунка полотна в місцях з’єднання деталей виробу;
· невідповідність напряму ворсу – непередбачена різнонаправленість ворсу в деталях виробу;
· відгинання країв та кутів виробу;
· стягнутий шов – непередбачена хвилястість деталей у місцях їх з’єднання;
· складка в шві - непередбачена моделлю складка у місцях з’єднання деталей;
· кінці ниток (пряжі) – незрізані ділянки нитки (пряжі) в’язання або шиття, що вільно звисають;
· неякісний шов – відхилення якості шва від регламентованих вимог;
· пропуск стібка – одиничне або групове пропущення переплетення ниток у строчці;
· обрив нитки в стібку – порушення цілісності строчки;
· рідка (густа) строчка – невідповідність фактичного числа стібків у строчці регламентованому;
· слабка (стягнута) строчка – недостатній або надмірний натяг одної з ниток у строчці;
· кривизна шва (строчки) – відхилення шва (строчки) виробу від конструктивної лінії;
· прорубка – пошкодження структури полотна і утворення дірок по лінії строчки;
· незбіг швів – порушення передбаченого моделлю продовження одного шва другим при з’єднанні деталей;
· незахоплення петлі – пропущені при кетлюванні чи самобортуванні петлі;
· недошитий шов – часткова відсутність з’єднання країв деталей виробу;
· прохоплення – проникнення на лицьовий бік виробу нитки потайної строчки;
· замин – сліди небажаних складок, що усуваються в результаті волого-теплової обробки виробу;
· лискучі плями – небажаний блиск виробу;
· підпалина – слід на деталі виробу від перегрітої поверхні прасувального обладнання;
· пролягання швів – відпечаток шва на лицьовому боці виробу;
· здуття – відшарування термоклейового прокладкового матеріалу від матеріалу верху виробу. [48]
Основним нормативно-технічним документом, який регламентує вимоги до якості готових виробів зі штучного хутра є ДСТУ 1844-92 «Одяг хутряний за замовленням населення. Загальні технічні умови». Згідно з ним, до верхнього одягу зі штучного хутру ставлять наступні вимоги:
1. Напрям волосяного покрову повинен бути згори до низу, зміна напряму допускається, якщо це передбачено моделлю.
2. У виробах з хутра на трикотажній або тканевій основах по одному зі з’єднувальних на скорняжній машині зрізів повинна бути викладена бавовняна кромка або липка стрічка.
3. У виробах напівприлягаючого силуету зі штучного каракулю або смушки спинка нижче талії повинна бути укріплена прокладкою з бавовняної тканини. У виробах з відкладними бортами підборт з обробних матеріалів повинен розташовуватись нижче петлі на відстані не менше 3,0 см. Ширина підборту повинна бути 6,0-7,0 см.
4. Деталі виробів зі штучного хутра повинні бути з’єднані на скорняжній машині або на машині з зигзагоподібним рядком, шириною шва не більше 0,3 – 0,4 см. Допускається з’єднання деталей на стачувальній машині шириною шва 1,0 см. В штучному хутрі ширина бокових швів допускається 3,0 см.
5. В готових виробах допускається:
· верхній комір типу «шаль», суцільно кроєний з підбортами та вшитий комір зі смушки та каракулю довжиною більш ніж 50,0 см по зовнішньому краю;
· нижній комір – з трьох частин з розташуванням швів в поперечному або косому напрямі;
· верхній комір у виробах із штучного каракулю – з двох частин;
· пришиті підборти – з трьох частин з розташуванням швів у поперечному або косому напрямі;
· рукава у виробах, виготовлених з штучної смушки, каракулю - із двох частин зі швом по середній лінії рукава;
· надставка-клин у верхній частині нижньої половинки рукава у виробах зі штучної смушки і каракулю;
· надставка в передній і задній частині одношовного рукава;
· надставка в підкладці рукавів по ліктевому або передньому шву;
· в трьох шовній підкладці рукавів – надставки по передньому шву нижньої частини зверху або знизу;
· у виробах з суцільно кроєними рукавами – надставки в нижній частині рукава;
· надставка у двохшовній і одношовній підкладці рукавів, де відсутня нижня частина;
· надставка в кожній частині підкладки кармана;
· пояс із двох частин. [44]
... ійних покупців, треба не тільки визначити, які категорії покупців можна зацікавити товаром фірми, а й зрозуміти, чому він їх зацікавить. Уточнення маркетингових стратегій фірми. Ціноутворення є досить особливим елементом загальної маркетингової стратегії фірми. Відповідно й розроблення цінової стратегії повинно бути орієнтовано на розв’язання завдань маркетингу загалом. Визначення потенці ...
... України [3, с. 106]. Верифікація – перевірка сертифікатів походження, що проводиться митними органами з метою встановлення достовірності сертифіката та заявлених у ньому даних. У роботі розглянемо детальніше процедуру визначення атестації виробника товару іноземного походження. Визначення країни походження товару здійснюється на основі принципів міжнародної практики. Порядок визначення країни ...
... ї моделі економіки і способів її побудови; на визначенні пріоритетних цінностей та економічного порядку, який повинен забезпечувати реалізацію цієї моделі. Тому розроблення філософії взаємодії держави і ринку передбачає дослідження багатогранності цього процесу, урахування впливу інституційного середовища на конкретну модель економіки. Без визначення цілей, цінностей у суспільстві неможливо ...
во (експлуатацію, будівництво), переробку, відпуск (передачу) на сторону, уцінка тощо. Рахунок 20 має такі субрахунки: 201 «Сировина й матеріали»; 202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби»; 203 «Паливо»; 204 «Тара й тарні матеріали»; 205 «Будівельні матеріали»; 206 «Матеріали, передані в переробку»; 207 «Запасні частини»; 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення»; ...
0 комментариев