4.2 Перспективи створення та розвитку сучасних інформаційних систем і технологій в банківській сфері
Найголовнішою вимогою, що пред'являється сьогодні до автоматизованих банківських систем, є забезпечення користувачів доступом до сховищ даних в реальному режимі часу.
Разом з тим, інформаційним підмурком сучасних АБС з можливостями аналізу і прогнозу для багатопрофільних і багатофілійних банків, до яких відноситься ПриватБанк, забезпечує надійне зберігання, а також швидкий доступ до різних показників безлічі об'єктів (документи, рахунки, клієнти, філії і т.п.). Для цього потрібні багатомірні та мультиформатні структури даних. Поява нових структур і видів (гіпертекстові, мультимедійні та інші) даних вимагає вдосконалення технології управління базами даних і загальним документообігом у банку.
Розвиток теорії та практики створення і використання баз даних призводить до більш широкого поняття - сховище даних. Це може бути централізована база даних, об'єднуюча інформацію з різнорідних джерел і систем, що надає зібрані дані за додатками кінцевих користувачів.
Єдиний інформаційний простір, створений на основі технологій інформаційних сховищ, служить базою для реалізації різноманітних аналітичних і управлінських процедур. До них можна віднести оцінку кредитних і страхових ризиків, прогноз тенденцій на фінансових ринках та інше.
Істотну допомогу в цьому значенні можуть надати і надають сучасні інформаційні технології, що дозволяють організувати і упорядкувати одночасний багаторазовий доступ до електронних сховищ інформації, систематизувати їх накопичення, використання і оновлення. Основна мета застосування передових технологій обробки інформації в даному контексті зводиться до класифікації і сортування наявних відомостей відповідно до загальних принципів, з подальшим представленням їх у вигляді структурованих інформаційних сховищ різних типів.
Доцільно виділити із загальної маси технологічних процесів організації управління корпоративними інформаційними ресурсами процеси управління документообігом, як найбільш істотної ланки в ланцюгу взаємопов'язаних управлінських процедур.
На сьогоднішній день розвиток систем електронного документообігу відстає від рівня розвитку технологій обробки трансакцій і управління базами даних з цілком об'єктивних причин, пов'язаних з недостатньою теоретичною базою даного прикладного напряму. Це пояснюється його відносною новизною. Саме поняття електронного документообігу виникло лише у другій половині 80х років, що може розглядатися, навіть за сучасних темпів розвитку інформаційних технологій, як вельми недовготривалий відрізок часу.
Донедавна процес інформаційного забезпечення діяльності будьякої установи носив традиційний характер. Тобто основним носієм корпоративних знань і корпоративної інформації виступав звичайний паперовий документ. У сучасних умовах, коли від оперативності прийняття управлінський рішень залежить їх обґрунтованість і актуальність, застосування застарілих методів управління інформаційним простором, позначилося на загальному рівні управління.
Сьогодні наповнення будь-якої інформаційної системи засновується на більш широкому використанні мультимедіа інформації, яка включає в себе крім алфавітно-цифрових даних також графічні зображення, анімацію, аудіо, відеодані. Причому, частка нових видів інформації в загальному потоці даних, які необхідно обробляти і зберігати, постійно збільшується, що створює істотні труднощі при використанні традиційних систем автоматизації управління інформаційним простором підприємства або установи.
Теоретичні основи побудови даної системи повинні засновуватися на тому факті, що робота з мультимедіа інформацією істотно відрізняється від традиційних методів обробки алфавітноцифрових даних. Це пов'язано, передусім, зі складною структурою мультимедійних матеріалів, що вимагають нетривіальних алгоритмів виділення з неї семантичних одиниць. Методологія пошуку необхідної інформації в мультимедіасистемах корінним чином відрізняється від методів вибірки даних у звичайних інформаційних системах.
Класифікація типів даних, наведених в роботі [87], є необхідною умовою для побудови інформаційних систем нового покоління:
– текстові дані – деякі алфавітноцифрові дані представлені у вигляді певних структурованих і форматованих послідовностей знаків;
– графічні дані - малюнки, креслення, ілюстрації та інші графічні дані, закодовані за допомогою деякого високорівневого описувача і представляють собою більш складні графічні об'єкти ніж сукупність простих графічних примітивів (точка, лінія, дуга, коло і т.д.);
– зображення – різноманітні картинки і фотографії, закодовані за допомогою якого-небудь стандартного формату, базовим елементом яких є точка (піксель), певного кольору і заданого розташування;
– анімація - послідовність графічних даних або зображень, що визначає порядок відтворювання даних зображень у часі, при якому кожне зображення або графічний елемент повинні заміняти один одного в деякому хронологічному порядку;
– відеодані - послідовність фотографічних зображень, що відтворюються з певною швидкістю і в хронологічному порядку;
– аудіодані - послідовність впорядкованих у часі даних, що генеруються при звукозапису;
– складові дані - комбінування базових типів мультимедіа даних, які можуть містити додаткову керуючу інформацію, що описує особливості їх представлення і відображення.
Проблеми, пов'язані з використанням мультимедіа даних, можуть бути вирішені тільки на основі використання принципово нових підходів до організації управління такими даними. Визначити такі підходи на сучасному етапі досить важко, оскільки, крім власне даних, необхідно враховувати еволюцію операційних систем, програмно-апаратних комплексів і мережевих інформаційних технологій. Але той факт, що розвиток подібних систем буде визначати основні напрями комп'ютерної індустрії на найближчу перспективу і не викликає ніяких сумнівів.
Сьогодні будь-яка система управління корпоративними інформаційними ресурсами повинна будуватися на використанні новітніх технологій введення і збереження даних, а також на застосуванні сучасних програмно-технологічних систем доступу до них. У зв'язку з цим найбільш перспективним рішенням було б використання для введення інформації новітніх цифрових пристроїв. До таких пристроїв можна віднести цифрові фото, відеокамери, універсальні копіювальні апарати, які суміщають у собі крім функцій власне копіювального апарату, також функції сканера і друкуючого пристрою. Використання такої апаратури разом з відповідними програмними засобами передбачає суттєві вигоди з точки зору побудови систем управління інформаційним простором будь-якої міри складності.
Цифрова апаратура, здатна задовольнити потреби будь-якого підприємства або установи в надійних засобах поповнення інформаційної бази, існує і може успішно застосовуватися вже сьогодні. Тому, основна проблема при проектуванні й створенні подібних систем, – це не стільки наявність сучасного високопродуктивного обладнання, скільки в ідеологічних принципах організації взаємодії кінцевого користувача з масивами інформації.
Найбільш перспективним може стати застосування так званих інтра-мереж, як основоположної технології доступу до корпоративних інформаційних ресурсів установи, Web і Іnternet-технології, у вигляді корпоративних Іntranet мереж.
Як відомо, інтра-мережа – це приватна комп'ютерна мережа, в яку закладені технології глобальної комп'ютерної мережі Іnternet. Така мережа дозволяє максимально використати переваги та істотно мінімізувати недоліки звичайних локальних і глобальних корпоративних мереж. Це дає реальну можливість сумістити сучасну мережеву архітектуру клієнт–сервер з популярними Іnternet-технологіями і на базі цього отримати обчислювальне середовище, яке не тільки просте в реалізації, підтримці, розширенні та використанні, але й сприяє підвищенню продуктивності праці працівників установ. Крім цього, створення і підтримка інтра-мережі обходиться набагато дешевше порівняно з базами даних і мережевими службами, які застосовуються сьогодні в абсолютній більшості випадків.
Інтра-мережі є надзвичайно гнучким і універсальним засобом, що дозволяє не тільки істотно скоротити витрати часу, але і найбільш раціонально використати обчислювальні та інтелектуальні ресурси установи. Така система, спираючись на сучасні телекомунікаційні засоби і новітні засоби введення і збереження даних, які були згадані вище, здатна організувати в реальному часі процедури одночасного багаторазового доступу до даних, обміну і спільного використання інформації. Користувачі такої мережі отримують в своє розпорядження не тільки швидкий, зручний і стандартизований спосіб доступу до структурованої алфавітно-цифрової і мультимедійної інформації, стає реальністю організація оперативного обміну відео, аудіоінформацією, проведення відеоконференцій і т.д.
Об'єднання в єдину інформаційну систему новітніх методів формування первинних інформаційних ресурсів на основі використання цифрової техніки, сучасних методів доступу до мультимедійних даних, застосовуючи принципово нові способи і алгоритми їх обробки на основі Іnternet і Wеb технологій, є на сьогоднішній день найбільш перспективним напрямом розвитку інформаційних технологій.
На сучасному етапі розвитку суспільства основним капіталом будь-якої організації або установи є їх інтелектуальна та інформаційна власність. Створення і використання інформаційних систем управління корпоративними інформаційними ресурсами дозволить не тільки підтримувати рівень інформаційного капіталу на належному рівні, але і розвивати його на абсолютно нових принципах. Цінність таких систем не лише в удосконаленні засобів зв'язку, методів доступу до даних, впровадженні мультимедійних інтерактивних систем використання інформації, збільшенні продуктивності праці та поширенні безпаперових технологій. Такі системи здатні повністю поміняти структуру виробничих взаємовідносин в такій установі, як сучасний банк.
При створенні автоматизованих банківських систем технології організації мультимедійних інтерактивних систем використання інформації, які побудовані на використанні переваг Іnternet-технологій, набувають все більшої популярності та значущості. У міру того, як переваги технології сховищ даних ставали все очевиднішими, збільшилося число їх версій і об'ємів даних, що містяться в них. Найголовнішою вимогою клієнта до сховища є можливість для кінцевих користувачів вести роботу в діалозі з повним набором бізнес даних і отримувати відповіді в прийнятні часові проміжки. Об'єм даних повинен бути таким, який необхідний для підтримки бізнесу. У міру зростання обсягу інформації сховище повинно відповідати вимогам стійкої продуктивності. Для забезпечення продуктивності й керованості сховища можуть використовуватися різні програмні продукти та інструменти, що автоматизують обробку інформації різного формату і вигляду, а також надають можливість розглядати банківський бізнес в різних аспектах, що виправдовує будь-які витрати, пов'язані з розробкою подібної системи. Багато з цього реалізовано в інформаційних системах ПриватБанку і найшло своє відображення на сайті банку за адресою: www.privatbank.ua.
... також бажана наявність акваріума. ВИСНОВКИ Проведений аналіз фінансової стійкості комерційного банку та шляхів її зміцнення дає підстави зробити наступні висновки й пропозиції. Фінансова стійкість комерційного банку ще не стала об'єктом комплексного наукового дослідження у вітчизняній літературі, хоча потреба в таких дослідженнях є значною. У процесі аналізу структури банківських ресурсів і ...
... (крім випадків, коли матеріали передаються до підрозділів податкової міліції для вирішення питання згідно з кримінальним та кримінально-процесуальним законодавством). РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ОПОДАТКУВАННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ 3.1 Аналіз впливу стягнення податків на фінансово-господарчу діяльність підприємств (на прикладі СП з ІІ “КИПАРИС” за 2001 – 2003 роки) 3.1.1 ...
... – 358 540 грн. за рік. Економічний ефект дорівнює 550 000 – 358 540 = 191 460 грн. в рік. 3. Перспективи та проблеми здійснення факторингових операцій 3.1. Удосконалення операцій міжнародного факторингу: механізм і особливості проведення Динаміка розвитку зовнішньоекономічної діяльності українських компаній створює необхідність розширення фінансування зовнішньоекономічних операц ...
... ї системи як оптимальний шлях розвитку підприємств харчової промисловості // "Молодь і ринок". – 2006. – №3(18). – С.151 –154. АНОТАЦІЯ Андрусік І.І. Активізація діяльності підприємств харчової промисловості шляхом удосконалення механізму регулювання. – Рукопис Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприє ...
0 комментариев