Рушійні сили і закономірності розвитку особистості
Мета виховання у зарубіжній педагогіці
Шляхи підвищення ефективності процесу виховання
Трудове виховання. Система професійної орієнтації учнів: завдання, зміст, етапи
Позашкільні установи, завдання і зміст їх роботи
Спільна виховна робота школи, сім’ї та громадськості
Структура діяльності вчителя в навчальному процесі. Творчий характер діяльності вчителя
Зміст освіти в зарубіжній школі
Вибір і оптимальне поєднання методів навчання. Оптимізація процесу навчання
Вправи як засіб формування умінь і навичок. Види вправ і їх характеристика
Оптимізація домашньої навчальної роботи. Наукова організація праці учня
Оптимізація процесу навчання
Шкільна документація
Навигация
Зміст освіти в зарубіжній школі
Педагогіка як наука про виховання
77521
знак
0
таблиц
0
изображений
55. Зміст освіти в зарубіжній школі
Характерним для змісту освіти в зарубіжних країнах є: інтеграція навчальних предметів на основі між предметних проектів; відбір навчального матеріалу на основі інтересів і безпосередніх потреб дитини; надання переваги або природничо – математичним предметам, або предметам гуманітарного циклу; диференціація навчання за змістом; деполітизація і деідеологізація навчального процесу.
56. Закономірності навчання, їх характеристика
Дидактика розглядає такі закономірності навчання:
- його виховуючий характер;
- обумовленість суспільними потребами;
- залежність від умов, в яких воно протікає;
- взаємозалежність процесу навчання, виховання і розвитку;
- взаємозалежність навчання і реальних навчальних можливостей учнів
- єдність методів і форм навчання.
Педагогіка розглядає такі принципи навчання:
- принцип науковості;
- систематичності і послідовності
- доступності;
- зв’язку навчання з життям;
- принцип свідомості і активності учнів;
- принцип наочності;
- міцності знань, умінь і навичок;
- індивідуального підходжу до учнів;
- принцип емоційності навчання.
57. Методи навчання, прийоми навчання. Підходи до класифікації методів навчання
Методом навчання називають спосіб впорядкованої взаємозв’язаної діяльності викладачів і учнів, спрямованої на вирішення завдань освіти, виховання і розвитку в процесі навчання. Прийом навчання – це деталь методу.
Методи поділяють: а) за джерелами передачі і характером сприйняття інформації: словесні, наочні і практичні; б) у залежності від основних дидактичних завдань, які вирішуються на конкретному етапі навчання: методи оволодіння знаннями; формування умінь і навичок; застосування одержаних знань; закріплення; перевірки знань, умінь і навичок; в) у відповідності з характером пізнавальної діяльності учнів по засвоєнню змісту освіти виділяють такі методи, як пояснювально-ілюстративні. репродуктивні, проблемного викладу, частково-пошукові, дослідницькі. При цілісному підході виділяють: Методи організації та здійснення навчально–пізнавальної діяльності, методи стимулювання навчальної діяльності учнів, методи контролю і самоконтролю у навчанні.
58. Методи організації та здійснення навчально–пізнавальної діяльності. Класифікація. Характеристика
До цієї групи методів відносять словесні методи: розповідь – послідовне розкриття змісту нового матеріалу (виділяють художню, наукову, науково-популярну, описову розповідь); пояснення – словесне тлумачення понять, явищ, принципів дій приладів, слів, термінів; лекція – усний виклад навчального матеріалу, великого за обсягом, складного за логічною побудовою; бесіда – питально – відповідальний метод навчання (види бесід: вступна, повідомлююча, бесіда-повторення, контрольна, репродуктивна, евристична, катехізична); дискусія, диспут – суперечки на наукову чи суспільну тему, обговорення різних питань. Наочні методи: ілюстрування, демонстрування, та самостійне спостереження. Практичні методи: вправи – багаторазове повторення певних дій або видів діяльності, лабораторні, дослідні роботи .
59. Методи стимулювання навчальної діяльності учнів
Їх умовно можна поділити на дві групи:
а) методи формування пізнавальних інтересів учнів (використовуються прийоми, які викликають позитивні емоції – образність, цікавість, здивування, моральні переживання); стимулююча роль навчального матеріалу (створення ситуації новизни, актуальності); використання пізнавальних ігор; створення ситуацій успіху.
б) методи стимулювання обов’язку і відповідальності в навчанні – заохочення до виконання своїх обов’язків, привчання до виконання вимог, зауваження.
60. Методи контролю і самоконтролю у навчанні
Методи контролю – це сукупність методів, які дають можливість перевірити рівень засвоєння учнями знань, сформованості вмінь і навичок.
Метод усного контролю (індивідуальне, фронтальне та ущільнене усне опитування.
методи письмового контролю (письмові контрольні роботи, твори, перекази, диктанти, письмові заліки).
Тестова перевірка знань. Розрізняють дві групи тестів: розумової обдарованості (інтелекту) і навчальної успішності..
Самоконтроль і самооцінка є важливим способом морального і розумового самовдосконалення особистості Мета самоконтролю як у попередженні помилок, так і у їх виправленні.
61. Засоби навчання та їх характеристика
До засобів навчання відносять:
- слово вчителя – для передачі знань, слово і дія - для формування умінь і навичок.
- підручник – служить учню для відновлення в пам’яті повторення і закріплення знань, одержаних на уроці.
- технічні засоби навчання (ТЗН) включають: дидактичну техніку (кінопроектори, діапроектори, телевізори, відеомагнітофони тощо).
- важливим засобом навчання в сучасних умовах є комп’ютер, який у освіті може мати чотири напрямки використання: як об’єкт вивчення, як засіб навчання, як складова частина управління освітою, як елемент методики наукових досліджень.
Похожие работы
... і праці, називається педагогікою. Існують й інші визначення педагогіки як науки. Педагогіка – наука, що вивчає закономірності виховання, освіти і навчання. Педагогіка – наука про закони освіти і виховання дітей та дорослих. Педагогіка – наука про виховання людини. Педагогіка – сукупність знань про спільну діяльність вчителя-вихователя й учнів у процесі засвоєння змісту освіти для досягнення ...
... , самовладання, чуйність, милосердя, обережність, делікатність, вимогливість. Культура мовлення — досконале володіння державною мовою та вміле використання мовно-літературних засобів для виховання дитини. Культура педагогічного спілкування — ціла система способів, умінь і навичок, комунікативних засобів, метою яких є виховний вплив та створення сприятливого психологічного клімату у спілкуванні з ...
... молоді в процесі вирішення суспільних, політичних, економічних та інших проблем суспільства». Вона виникла наприкінці XIX — на початку XX століття, її творцем вважають П. Наторпа, який основне завдання педагогіки вбачав у виявленні найсприятливіших для виховання людини соціальних умов і визначенні шляхів громадського виховання. Превентивна педагогіка — це галузь педагогічної науки, яка ставить за ...
... і. 3. Інноваційні козацько-лицарські технології шкільної освіти. 4. Система психомистецьких технік козацького духовного єднання особистостей. ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ПРОГРАМИ ТРАНСФОРМАЦІЇ Адамівська школа козацько-лицарського виховання як саморозвивальний духовно збагачений освітньо-виховний заклад інноваційного типу має стати наочним зразком нової національної школи, що вказуватиме один з ві ...
0 комментариев