Об'єкти та суб'єкти права власності колективних сільськогосподарських підприємств

2. Об'єкти та суб'єкти права власності колективних сільськогосподарських підприємств

Об'єктами суспільних економічних і юридичних відносин власності здебільшого виступають речі. Вони є об'єктами цих відносин внаслідок саме їх властивостей задовольняти потреби людини. Окрему річ, кошти, матеріальні цінності або ж їх сукупність прийнято називати майном, а юридичні відносини, що виникають стосовно цього майна, – майновими. Об'єктами права власності колективного підприємства також є цінні папери, акції.

Відповідно до ст. 7 Закону «Про колективне сільськогосподарське підприємство» об'єктами права власності визнаються: земля обігові засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ним продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах.

Об'єктами права власності колективного підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об'єднань, членом яких воно є.

КСГП зазвичай складається з виробничих підрозділів, за якими закріплюються земельні площі, будівлі та засоби виробництва. Об'єктами права власності КСГП є такі виробничо-господарські підрозділи, яким повною мірою властива виробничо-господарська самостійність, чітка відокремленість майна і окресленість майнових відносин стосовно всього громадського господарства підприємства.

Суб'єкти права власності колективного сільськогосподарського підприємства

Закон «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (ст. 7) суб'єктом права колективної власності визнає підприємство як юридичну особу та його членів – в частиш майна, яку вони одержують при виході з підприємства. Кожний з видів КСГП (спілки селян, пайові товариства, агрофірми, сільськогосподарські кооперативи, аграрно-виробничі асоціації), будучи згідно з законом і власним статутом юридичною особою, визнається суб'єктом права колективної власності.

За існуючими формами організації колективної праці на підприємствах функціонують відповідні виробничо-господарські підрозділи. Виходячи з виробничої доцільності та згідно зі статутом, за ними закріплюються, земельні угіддя, необхідні засоби і знаряддя виробництва, виробничі приміщення, споруди та інше майно.

Підприємство здійснює право власності лише через свої органи управління – загальні збори членів підприємства, збори уповноважених, правління, голову правління. В межах, установлених законом і статутом, лише ці органи можуть вирішити, як використовувати майно, засоби і продукти виробництва, кошти.

3 Правовий режим громадських фондів сільськогосподарських підприємств

Класифікація майна за окремими видами – фондами полягає в розмежуванні паїв (майно, кошти) кожного члена господарства залежно від спільних для КСГП економічних властивостей, цільового призначення та характеру використання майна у процесі громадського виробництва і споживання, а також задоволення матеріальних і культурно-побутових потреб членів КСГП чи іншого підприємства.

Правовий режим фондів – це сукупність усіх правомочностей власника, взятих у їх єдності, з приводу кожного або групи об'єктів права власності. Це також визначений нормами права режим певної, відокремленої за своїми економічними властивостями, частини майна КСГП. Це майно характеризується єдиним для нього призначенням, однорідними правами та обов'язками підприємства щодо володіння, користування і розпорядження ним.

В КСГП існують такі громадські фонди: основні виробничі громадського призначення, основні виробничі несільськогосподарського призначення, основні невиробничі, фонд власних обігових засобів, натуральний і грошовий фонди оплати праці, фонди економічного стимулювання та ін.

Серед об'єктів права власності КСГП провідну роль відіграють виробничі фонди. Зокрема, це виробничий фонд сільськогосподарського призначення. Його складовими є: земля, будинки, споруди, машини, устаткування, транспортні засоби, робоча і продуктивна худоба, багаторічні насадження, кошти, передані КСГП для створення статутного фонду міжгосподарських підприємств, а також частка у майні інших суб'єктів підприємництва кооперативного типу.

До основних виробничих фондів несільськогосподарського призначення належать: промислові основні виробничі засоби (наприклад, підсобні виробництва і промисли), засоби будівництва, заклади торгівлі та громадського харчування.

До основних невиробничих фондів КСГП належать: житлові приміщення, обладнання та інше майно житлового призначення; об'єкти комунального та побутового обслуговування населення; клуби, бібліотеки, школи, спортивні споруди, дошкільні дитячі заклади, медпункти, інші об'єкти культури, мистецтва, організацій охорони здоров'я, фізичної культури та соціального забезпечення.

Правовий режим основних виробничих і невиробничих фондів визначає правомочності КСГП щодо поліпшення використання цих фондів. Чинним законодавством передбачається відповідальність осіб, винних у безгосподарному використанні, розукомплектуванні та передчасному списанні названих основних засобів виробництва.

Серед об'єктів права власності КСГП важливу роль відіграють фонди власних обігових засобів, які використовуються протягом одного виробничо-господарського року. Це, зокрема, фонди: основний насіннєвий, основний фуражний, поточних виробничих затрат, вирощування і відгодівлі худоби, майбутніх виробничих затрат на покриття витрат незавершеного виробництва.