Обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті

4.6. Обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті

Кабінет Міністрів України своєю постановою від 14 серпня 1996 р. №959 затвердив Положення про обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті. Цим Положенням визначається порядок здійснення обов’язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті:

- пасажирів залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного і електротранспорту, крім внутрішнього міського, під час поїздки або перебування на вокзалі, в порту, на станції, пристані;

– працівників транспортних підприємств незалежно від форм власності та видів діяльності, які безпосередньо зайняті на транспортних перевезеннях.

Страховий платіж по обов’язковому особистому страхуванню утримується з пасажира транспортною організацією, яка має агентську угоду із страховиком, на лініях залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного та електротранспорту на міжобласних та міжміських маршрутах у межах однієї області, Автономної Республіки Крим у розмірі до 2 відсотків вартості проїзду, на маршрутах приміського сполучення до 5% вартості проїзду.

Пасажири, що мають право на безкоштовний проїзд відповідно до чинного законодавства, підлягають обов’язковому особистому страхуванню без сплати страхового платежу і без отримання ними страхового полісу.

Страхові платежі, одержані від пасажирів, перераховуються транспортними організаціями страховикам, які одержали ліцензію на здійснення обов’язкового особистого страхування в Укрстрахнагляді та уклали агентську угоду з цими організаціями.

Страховий платіж по обов’язковому особистому страхуванню водіїв на автомобільному, залізничному та електротранспорті визначається у розмірі до 1% страхової суми за кожного застрахованого.

Транспортна організація на кожний нещасний випадок, що стався із застрахованим на транспорті, повинна:

1). Скласти акт про нещасний випадок із застрахованим водієм (форма Н-1, передбачене Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженим постановою КМУ від 10 серпня 1993 р. №623);

2). Скласти акт про нещасний випадок із пасажирами галузевого зразка;

3). Видати довідку потерпілому (що мав право на безкоштовний проїзд відповідно до чинного законодавства) із зазначенням відомостей про страховика.

4.7 Завдання та права служби безпеки дорожнього руху та заходи щодо забезпечення безпеки дорожнього руху

З Типового положення про Систему управління безпекою руху на автомобільному транспорті ми бачимо, що робота щодо забезпечення безпеки дорожнього руху запобігання дорожньо-транспортним пригодам у міністерствах, інших центральних органах державної виконавчої влади, на підприємствах, в їх об’єднаннях, установах і організаціях, що мають транспортні засоби, ведеться від чисельності працівників, зайнятих експлуатацією цих засобів, відповідним структурним підрозділом – службою безпеки дорожнього руху або окремими фахівцями з цих питань.

Служба безпеки дорожнього руху міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади підпорядковується безпосередньо їх керівникам або за рішенням керівника – одному з його заступників.

Служба безпеки дорожнього руху прирівнюється до основних виробничо-технічних служб і в своїй діяльності взаємодіє з відповідними підрозділами Державтоінспекції МВС та іншими органами, діяльність яких пов’язана з безпекою дорожнього руху.

Усі документи, що розробляються структурними підрозділами міністерств, інших центральних органах державної виконавчої влади, підприємств, їх об’єднань, установ і організацій погоджуються із службою безпеки дорожнього руху з питань її повноважень.

Основними завданнями служби безпеки дорожнього руху є:

проведення заходів, спрямованих на забезпечення безпеки дорожнього руху;

здійснення контролю за додержанням працівниками вимог актів законодавства та інших нормативних документів з безпеки дорожнього руху;

аналіз стану аварійності та фактів порушення вимог з безпеки дорожнього руху, розроблення разом з відповідними структурними підрозділами заходів щодо запобігання їм і контроль за проведенням цих заходів;

облік і подання в установленому порядку органам державної виконавчої влади і організаціям звітної інформації про дорожньо-транспортні пригоди та їх наслідки.

Відповідно до основних завдань служба безпеки дорожнього руху проводить таку роботу:

а) у міністерствах, інших центральних органах державної виконавчої влади:

здійснює методичне забезпечення діяльності, пов’язаної із запобіганням дорожньо-транспортним пригодам, до яких причетні транспортні засоби підприємств, їх об’єднань, установ і організацій, що входять до їх сфери управління;

бере участь у розробленні державних і галузевих програм у сфері дорожнього руху та здійснює контроль за їх виконанням;

організовує проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт з безпеки дорожнього руху;

вживає заходів до вивчення працівниками відповідного міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади, підприємств й організацій актів законодавства, правил, норм і стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху, а також перевірки одержаних знань;

забезпечує підвищення кваліфікації працівників служб безпеки дорожнього руху підприємств й організацій, вивчення й поширення передового досвіду роботи в цьому напрямі, видає відповідні інформаційно-пропагандистські матеріали;

дає суміжним підрозділам, а також службам безпеки дорожнього руху підприємств і організацій обов’язкові для виконання письмові приписи і вказівки з питань безпеки дорожнього руху та одержує від них звіти, довідки й іншу інформацію про стан роботи щодо запобігання дорожньо-транспортним пригодам;

проводить наради, семінари, конференції та конкурси щодо удосконалення роботи з питань забезпечення безаварійної роботи транспортних засобів;

перевіряє діяльність підприємств й організацій з безпеки дорожнього руху;

за розпорядженням керівника міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади або його заступників організовує та бере участь у службовому розслідуванні дорожньо-транспортних пригод з тяжкими наслідками для виявлення причин та обставин їх виникнення, подає в установленому порядку відповідні матеріали і пропозиції;

готує проекти законодавчих та інших нормативних актів, правила, стандарти і довідки з питань безпеки дорожнього руху;

б) в об’єднаннях підприємств (у межах повноважень, передбачених установчими документами):

надає практичну та методичну допомогу підприємствам, установам та організаціям, що входять до їх складу у вирішенні питань безпеки дорожнього руху;

розробляє чи погоджує в установленому порядку документи, пов’язані із забезпеченням безпеки дорожнього руху;

надає допомогу у впровадженні на підприємствах досягнень науки і техніки, позитивного досвіду з безпеки дорожнього руху;

проводить наради, семінари, конференції, конкурси та інші заходи щодо удосконалення роботи з питань забезпечення безаварійної роботи транспортних засобів;

розробляє заходи, пов’язані із вивченням керівниками і фахівцями підприємств актів законодавства, правил норм і стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху, а також перевіркою їх знань;

здійснює контроль за додержанням підприємствами правил, норм і стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху;

дає суміжним підрозділам, а також службам безпеки дорожнього руху підприємств обов’язкові для виконання приписи і вказівки з питань безпеки дорожнього руху та одержує від них звіти, довідки й іншу інформацію про стан роботи щодо запобігання дорожньо-транспортним пригодам;

за розпорядженням керівника об’єднання організує та бере участь у службовому розслідуванні дорожньо-транспортних пригод для виявлення причин і обставин їх виникнення, подає у встановленому порядку відповідні матеріали і пропозиції;

з дозволу слідчих органів, органів дізнання внутрішніх справ або прокуратури бере участь в установленому порядку в огляді місць дорожньо-транспортних пригод і причетних до них транспортних засобів підприємств, а також у відтворенні обставин цих пригод;

бере участь у роботі комісій обстеження автомобільних доріг, вулиць і залізничних переїздів на маршрутах роботи транспортних засобів підприємств;

готує пропозиції щодо покращення організації та умов дорожнього руху, а також закриття руху транспортних засобів підприємств на автомобільних дорогах і вулицях у разі виявлення в їх утриманні недоліків, що загрожують безпеці дорожнього руху;

розробляє і узагальнює пропозиції щодо включення заходів з безпеки дорожнього руху до плану науково-дослідних робіт;

щомісячно звіряє у відповідних територіальних органах Державтоінспекції відомості про дорожньо-транспортні пригоди, до яких причетні транспортні засоби підприємств, і порушення Правил дорожнього руху водіями підприємств;

в) на підприємствах, в установах та організаціях:

організовує вивчення працівниками підприємства актів законодавства, правил, норм і стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху, а також перевірку їх знань;

організовує вивчення та впровадження наукових розробок і позитивного досвіду з безпеки дорожнього руху;

бере участь у роботі атестаційної та кваліфікаційних комісій;

організовує і проводить інструктажі для водіїв з безпеки дорожнього руху;

забезпечує постійне функціонування кабінету безпеки дорожнього руху, інформує працівників про стан аварійності, причини та обставини виникнення дорожньо-транспортних пригод, порушення Правил дорожнього руху;

забезпечує роботу спецмедпунктів і разом з відділом кадрів контроль за періодичним медичним оглядом водіїв;

організовує стажування водіїв і контроль за роботою транспортних засобів, додержанням ними режиму праці і відпочинку, вимог правил дорожнього руху;

дає суміжним підрозділам обов’язкові для виконання письмові приписи і вказівки з питань безпеки дорожнього руху та одержує від них звіти, довідки й іншу інформацію про стан роботи щодо запобігання дорожньо-транспортним пригодам;

щорічно перевіряє роботу всіх служб і підрозділів підприємства, діяльність яких пов’язана з експлуатацією транспортних засобів, щодо виконання ними вимог нормативних документів з безпеки дорожнього руху;

проводить службове розслідування дорожньо-транспортних пригод, вчинених з участю водіїв підприємства для виявлення причин і обставин їх виникнення, подає в установленому порядку відповідні матеріали і пропозиції;

з дозволу слідчих органів, органів дізнання внутрішніх справ або прокуратури бере участь в установленому порядку в огляді місць дорожньо-транспортних пригод і причетних до них транспортних засобів підприємств, а також у відтворенні обставин цих пригод;

бере участь у роботі комісій з обстеження автомобільних доріг, вулиць і залізничних переїздів на маршрутах роботи транспортних засобів підприємства;

готує для відповідних органів державної виконавчої влади пропозиції щодо поліпшення організації та умов дорожнього руху.

Служба безпеки дорожнього руху має право:

вимагати від посадових осіб відповідного рівня і водіїв письмових пояснень та інших матеріалів щодо порушення правил, норм і стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху;

забороняти експлуатацію транспортних засобів, якщо їх технічний стан загрожує безпеці дорожнього руху, життю та здоров’ю людей;

робити в дорожніх (маршрутних) листах записи про порушення водіями Правил дорожнього руху;

складати висновки за проектами документів, підготовлених іншими підрозділами, в частині, що стосується безпеки дорожнього руху;

з дозволу керівництва відповідного структурного підрозділу залучати фахівців до проведення службового розслідування дорожньо-транспортних пригод, пов’язаних з безпекою дорожнього руху;

представляти інтереси підприємств, їх об’єднань, установ і організацій у міністерствах, інших центральних та місцевих органах державної виконавчої влади з питань безпеки дорожнього руху;

вносити пропозиції керівництву про заохочення, а також притягнення до відповідальності працівників за невиконання правил, норм і стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху.

Для забезпечення безпеки руху та пожежної безпеки на автомобільному транспорті, слід провести наступні заходи:

організувати підвищення кваліфікації керівників, фахівців автомобільного транспорту і працівників по безпеці руху, діяльність яких пов’язана з наданням послуг автомобільного транспорту, у термін один раз у п’ять років, а з питань пожежної безпеки, у термін один раз у три роки;

організувати спеціальну підготовку і підвищення кваліфікації водіїв пасажирського транспорту, проведення інструктажів щодо безпеки руху, пожежної безпеки;

забезпечити проходження водіями медичного огляду перед виїздом на лінію та після повернення з лінії;

згідно з вимогами ст. 11 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.93 р. №3353-ХІІ забезпечити введення в штат підприємств, незалежно від форм власності фахівців з безпеки руху, при чисельності зайнятих експлуатацією транспортних засобів понад 50 чоловік;

відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. №143 «Про затвердження державного контролю на автомобільному транспорті загального користування» розробити і затвердити ефективний механізм контролю за дотриманням суб’єктами підприємницької діяльності вимог нормативно-правових документів при здійсненні автоперевезень та виконанні договірних зобов’язань учасниками перевізного процесу.

Забезпечення ремонту та технічного обслуговування рухомого складу автомобільного транспорту загального користування безпосередньо впливає на безпеку руху, тому слід провести наступні заходи:

з метою створення умов для організації технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів перевізників, які не мають власної виробничо-технічної бази, забезпечення ефективного контролю при їх виїзді на лінію визначити в кожному районному центрі існуюче підприємство, як базове;

забезпечити контроль технічного стану рухомого складу перед виїздом на лінію.