Поняття податкового обліку та його основні характеристики
Предмет податкового обліку та методи його ведення на підприємстві
Поняття фінансового, управлінського та податкового обліку
Взаємозв’язок та розбіжності бухгалтерського і податкового обліку
Моделі співіснування бухгалтерського і податкового обліку за кордоном. Види податкового обліку
Податкова декларація. Порядок та терміни подання податкової звітності
Розвиток прибуткового оподаткування підприємств в Україні
Порівняльна характеристика відображення валових витрат в податковому обліку та витрат в бухгалтерському обліку
Облік приросту (убутку) балансової вартості товарів
Податковий облік амортизації основних фондів
Декларація з податку на прибуток підприємств
Методи обліку податкового зобов’язання та податкового кредиту з ПДВ
Податкова накладна
Реєстр отриманих та виданих податкових накладних
Декларація з ПДВ
Податковий облік з акцизного збору
Звітність з акцизного збору
Документальне підтвердження права на податкову соціальну пільгу
Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення загального річного оподатковуваного доходу
Порядок заповнення та подання податкового розрахунку за формою 1ДФ
Податковий облік плати за землю
Податковий облік податку з власників транспортних засобів
Податковий облік збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства
Податковий облік та звітність суб’єктів малого підприємництва – юридичних осіб
Податковий облік та звітність суб’єктів малого підприємництва – фізичних осіб
Навигация
Податкова декларація. Порядок та терміни подання податкової звітності
Податковий облік і звітність
249934
знака
26
таблиц
10
изображений
3.2. Податкова декларація. Порядок та терміни подання податкової звітності
Податкова декларація – документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу) [12].
Платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.
Податкова декларація приймається без попередньої перевірки. Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації.
Податкова декларація подається до податкового органу у двох примірниках, один з яких повертається платнику з відміткою посадової особи податкового органу про дату її прийняття. Підпис посадової особи має бути засвідчений печаткою.
Податкова декларація повинна містити в собі наступні обов'язкові відомості:
ідентифікаційний код платника податку;
повне найменування платника податку, відомості про його місцезнаходження або місце проживання;
період, за який подається декларація, або дата, за станом на яку подається декларація;
дату подання податковому органу податкової декларації;
розмір бази оподатковування; суму й розмір витрат і пільг;
суму, не оподатковувану податком;
ставку оподаткування;
суму податку, що підлягає сплаті.
Податкові декларації подаються за базовий податковий період (табл. 5).
Таблиця 5
Строки подання податкової декларації
| Звітний (податковий період) | Строки подання декларації |
| Календарний місяць | на протязі 20 календарних днів, що слідують за останнім календарним днем звітного місяця; |
| Календарний квартал чи квартальне півріччя | на протязі 40 календарних днів, що слідують за останнім календарним днем звітного кварталу (півріччя); |
| Календарний року | на протязі 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного періоду; |
| Календарний рік – для платників податку з доходів фізичних осіб | до 1 квітня року, що слідує за звітним. |
У податковому законодавстві передбачено подання податкової декларації незалежно від наявності (відсутності) податкових зобов’язань у платника податків (податок на прибуток підприємств, податок на додану вартість). Єдиним виключенням з цього правила є збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства, в Порядку заповнення звіту з якого передбачено, що якщо у платника збору в звітному (податковому) періоді відсутні операції з продажу алкогольних напоїв та пива (тобто відсутній об’єкт оподаткування), він може звіт і не подавати.
Платник податку має право обрати один з трьох порядків подання податкової декларації: особисто; поштою; в електронному вигляді.
Декларацію підписує платник податку чи його представник у межах його повноважень.
Якщо платник податку після подання декларації знайшов арифметичну помилку чи описку, що призвело до заниження (завищення) податку, він може подати податковому органу декларацію з уточненнями разом із заявою про це. Така заява дорівнюється до подачі нової декларації.
3.3. Зберігання документів
Строки зберігання документів визначає “Перелік типових документів” [17], який розповсюджується не тільки на підприємства, алей на фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності.
Строки зберігання різних видів документів окрім Переліку типових документів визначаються також окремими Переліками, дія яких поширюється на деякі установи. Окрім того, на території України діють в частині, що не суперечить законодавству України, біля 150-ти відомчих (галузевих) переліків документів, затверджених міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади колишнього СРСР.
Для основної частини первинних документів встановлено строк зберігання в три роки за умови проведення перевірки податковими органами за період, до якого відносяться документи. Якщо перевірка не була проведена, то цей строк збільшується до закінчення перевірки. Документи по заробітній платі робітників мають зберігатися до досягнення робітниками 75-річного віку.
Документи поділяються на дві категорії: ті, що направляються та ті, що не направляються до Національного архівного фонду. До Національного архівного фонду надходять документи, що мають наукову історико-культурну цінність, до яких документи більшості підприємств не відносяться. Однак якщо підприємство збирається знищити документи, строк зберігання яких закінчився, ним створюється експертна комісія з числа робітників підприємства та робітника місцевого архіву, яка визначає, чи підлягають документи переданню до Національного архівного фонду або ні. Але оскільки на більшості підприємств таких документів немає, як правило, вони не запрошують робітників архіву для прийняття відповідного рішення. Опис документів, що мають бути знищенні, має бути узгоджений з експертно-перевірочною комісією при архіві.
Якщо документи не підлягають переданню до Національного архівного фонду та строки зберігання їх минули, то їх можна знищити.
Документи підлягають переданню організаціям, що займаються заготівкою вторинної сировини і їхня передача оформлюється відповідними накладними. При незначному об’ємі документів, що підлягають знищенню, вони можуть бути спалені, про що в акті робиться відповідна відмітка.
Слід відмітити, що навмисне знищення документів, здійснене за корисними мотивами чи внаслідок інших особистих інтересів, карається штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів чи обмеженням свободи до 3 років відповідно до ст.357 Кримінального кодексу [2].
Якщо підприємство правомірно знищило документи, в яких минув строк зберігання, то податкові органи не можуть заявити про те, що валові витрати підприємства відповідного періоду є непідтвердженими.
Згідно з пунктом 6.10 Положення [18] у випадку пропажі чи знищення первинних документів, облікових регістрів та звітів керівник підприємства (установи) письмово сповіщає про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їхньої пропажі чи знищення.
Для участі в роботі комісії запрошуються представники органів слідства, охорони та державного пожежного нагляду.
Результати роботи комісії оформлюються актом, який затверджується керівником підприємства (установи). Копія акту направляється органу, в сфері управління якого знаходиться підприємство (установа), а також державній податковій інспекції – підприємствами та місцевому фінансовому органу – установами в 10-денний строк.
Податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Податкове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності 1095 днів у разі коли:
а) податкову декларацію за період, коли виникло податкове зобов'язання, не було подано;
б) судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.
Граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), підлягають продовженню керівником податкового органу (його заступником) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків:
перебував за межами України;
перебував у плаванні на морських судах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден;
перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду;
мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або через інші обставини непереборної сили, підтверджені документально;
був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законодавством.
Тема 4. ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК З ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ
Похожие работы
... ість коригувань (розходжень цілей обліку і оподаткування) повинно бути кінцевим (тобто суворо прописаним), все решта повинно вважатися як збіг трактувань. Таким чином організація податкового обліку - це діяльність в межах підприємства зі створення і постійного впорядкування та удосконалення системи податкового обліку з метою забезпечення державних податкових органів інформацією, необхідною для ...
... ів та платежів, податку з доходів фізичних осіб, експортно-імпортних операцій. Крім вище наведених підручників та посібників ми використали в роботі ряд статей присвячених практичним аспектам обліку податку на прибуток підприємства та ПДВ, зокрема це такі статті як Бобров Е. «Огляд існуючих підходів до організації обліку валових доходів та валових витрат з податку на прибуток (податкового обл ...
... заробітної плати працівника і тому не впливають на фінансово-господарську діяльність підприємства. Завдання податкового обліку і звітності розрахунків з бюджетом. Взаємозв’язок податкового та фінансового обліку. З введенням в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємства” з’явилося поняття “податковий облік” Податковий облік — це підсистема ...
... покрити кредиторську заборгованість за рахунок дебіторської. Проведений аналіз свідчить про ліквідність підприємства і його можливість ліквідувати свої борги за рахунок власних засобів. Додаток 1 План рахунків бухгалтерського обліку на недержавних підприємствах СИНТЕТИЧНІ РАХУНКИ (РАХУНКИ ПЕРШОГО ПОРЯДКУ) СУБРАХУНКИ (РАХУНКИ ДРУГОГО ПОРЯДКУ) СФЕРА ...
0 комментариев