Поняття податкового обліку та його основні характеристики
Предмет податкового обліку та методи його ведення на підприємстві
Поняття фінансового, управлінського та податкового обліку
Взаємозв’язок та розбіжності бухгалтерського і податкового обліку
Моделі співіснування бухгалтерського і податкового обліку за кордоном. Види податкового обліку
Податкова декларація. Порядок та терміни подання податкової звітності
Розвиток прибуткового оподаткування підприємств в Україні
Порівняльна характеристика відображення валових витрат в податковому обліку та витрат в бухгалтерському обліку
Облік приросту (убутку) балансової вартості товарів
Податковий облік амортизації основних фондів
Декларація з податку на прибуток підприємств
Методи обліку податкового зобов’язання та податкового кредиту з ПДВ
Податкова накладна
Реєстр отриманих та виданих податкових накладних
Декларація з ПДВ
Податковий облік з акцизного збору
Звітність з акцизного збору
Документальне підтвердження права на податкову соціальну пільгу
Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення загального річного оподатковуваного доходу
Порядок заповнення та подання податкового розрахунку за формою 1ДФ
Податковий облік плати за землю
Податковий облік податку з власників транспортних засобів
Податковий облік збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства
Податковий облік та звітність суб’єктів малого підприємництва – юридичних осіб
Податковий облік та звітність суб’єктів малого підприємництва – фізичних осіб
Навигация
Розвиток прибуткового оподаткування підприємств в Україні
Податковий облік і звітність
249934
знака
26
таблиц
10
изображений
4.1. Розвиток прибуткового оподаткування підприємств в Україні
Прибуткове оподаткування підприємств та організацій завжди було в центрі уваги законодавців, які неодноразово переглядали та вдосконалювали його. Зміни об’єкта оподаткування, ставок податку, складу податкових пільг викликали необхідність прийняття нових законодавчих актів, в результаті за період 1991-1998р. утримання податку з прибутку регулювалось нормами чотирьох законів.
Так, в 1991 році діяв Закон СРСР “Про податок з підприємств і організацій” у відповідності з яким об’єктом оподаткування був балансовий прибуток підприємства, розрахований як сума прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг), інших матеріальних цінностей і доходів від позареалізаційних операцій, зменшених на суму витрат по цих операціях. Для підприємств встановлювався максимальний рівень рентабельності, диференційований за галузями. Максимальна ставка податку на прибуток в межах встановленого рівня рентабельності складала 35%. Крім того, ставки податку на прибуток були диференційовані в залежності від сфери діяльності.
З 1 січня 1992 року був введений в дію Закон України «Про оподаткування доходів підприємств і організацій», згідно якого об’єктом став валовий доход підприємства, зменшений на суму матеріальних затрат і обов’язкових платежів. В об’єкт оподаткування крім прибутку були включені затрати на оплату праці. Ставка податку складала 18 % доходу. Понижені ставки в розмірі 15 % були встановлені для спільних підприємств з часткою іноземного інвестора в статутному фонді більше 30 % і в розмірі 9% для дослідних заводів. Підвищені ставки були встановлені для посередницької діяльності (65%) і доходів від казино, відеосалонів, ігрових автоматів (70%). В 1993 році була здійснена спроба перейти від оподаткування доходу до оподаткування прибутку підприємств (Декрет Кабінету Міністрів України «Про податок на прибуток підприємств і організацій), але після квартального періоду справляння цього податку він знов був замінений на податок з доходів.
З 1 січня 1995 року набрав чинності Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Об’єктом оподаткування став балансовий прибуток підприємств, розрахований як сума прибутку від всіх видів діяльності за звітний період. Базова ставка податку складала 30%. Для підприємств агропромислового комплексу була встановлена ставка 15%, для посередницьких операцій – 45%, для прибутку від проведення лотерей і ігрового бізнесу – 60%.
З 1 липня 1997 року був введений в дію Закон України «Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, відповідно до якого суттєво змінились методичні основи оподаткування прибутку, які вимагають ведення спеціального податкового обліку.
Після введення даного Закону об’єктом оподаткування виступає розрахунковий прибуток, основою для визначення якого є валові надходження і витрати, які підприємство понесло не у зв’язку з реалізацією конкретного обсягу продукції, а за певний період часу.
З 1 січня 2003 року набрав чинності Закон України „Про внесення змін до Закону України ”Про оподаткування прибутку підприємств””(№349 від 24 грудня 2002 року), який вніс суттєві зміни в механізм справляння податку на прибуток. Основною причиною, яка викликала необхідність змін та доповнень до податкового законодавства України в частині оподаткування доходів фізичних осіб, стало те, що законодавчі акти, прийняті в 1990-1996 р., виявились недостатньо розробленими і недостатньо перевіреними практикою. Сьогодні податок на прибуток підприємств є основним прямим прибутковим податком з юридичних осіб.
4.2. Порівняльна характеристика відображення валового доходу в податковому обліку та доходів в бухгалтерському обліку
Валовий доход в розумінні податку на прибуток підприємств за своїм змістом відрізняються від доходів за реалізовану продукцію чи власне валового доходу як економічної категорії.
Необхідність відокремленого ведення податкового обліку пояснюється тим, що визнання доходів і валового доходу, витрат (валових витрат), фінансових результатів (прибутку до оподаткування) у податковому законодавстві не відповідає основним принципам визнання доходу в бухгалтерському обліку. Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи і витрати визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" [35] і Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" [36] . В податковому обліку витрати визнаються згідно норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" [3]. В результаті виникають розбіжності в визнанні доходів і витрат, визначенні фінансових результатів в бухгалтерському обліку і визначенні прибутку до оподаткуванні в податковому обліку.
Валовий доход – загальна сума доходу платника податків від всіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виняткової (морський) економічній зоні, так і за її межами [3].
Доход – сума яка визначається під час збільшення активу або зменшення зобов’язань, що зумовлює зростання власного капіталу за умови, що цей доход може бути достовірно оцінений [35].
Правила ведення бухгалтерського обліку, порядок визначення фінансових результатів передбачають трактування господарських процесів не з податкових позицій, а з економічної сутності кожної господарської операції і орієнтований на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, а тому не передбачають формування показників, які використовуються для складання податкової звітності на основі чинного податкового законодавства України.
Доходи визнані в бухгалтерському обліку, як правило визнаються валовими доходами і в податковому обліку, але різниця може виникнути в результаті не співпадання по звітних періодах, оскільки момент визнання доходів в бухгалтерському і в податковому обліку різні. Крім того встановлено різні підходи по визнанню доходів і валових доходів по окремих операціях, які визнаються валовими доходами і не є доходами в бухгалтерському обліку.
Порівнюючи валові доходи з доходами в бухгалтерському обліку можна виділити їх відмінні риси [55]:
1. До валових доходів включають суму отриманої від покупців, замовників попередньої оплати (авансів). До доходів діяльності сума одержаних авансів не належить.
2. Валові доходи обліковують для визначення оподатковуваного прибутку, а доходи від діяльності обліковують для розрахунку фінансового результату підприємства.
3. Вартість оприбуткованих товарно-матеріальних цінностей при здійсненні бартерних операцій (перша подія) належить до складу валових доходів. Зобов'язання за отримані першими за бартером товарно-матеріальні цінності у фінансовому обліку відображають у складі кредиторської заборгованості без включення у доход від діяльності підприємства.
4. Безоплатно одержані необоротні активи включаються до складу валових доходів загальною сумою в момент надходження на підприємство, а в бухгалтерському обліку відображаються в складі додаткового капіталу і визнаються доходом по мірі визнання витрат, тобто по мірі нарахування амортизації.
В обліку валових витрат і валових доходів є суттєва відмінність. Валові витрати відображаються без податку на додану вартість. Валові доходи відображаються з податком на додану вартість та акцизним збором. В той же час статтею 4, підпунктом 4.2.1. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що з валового доходу виключається сума податку на додану вартість, але лише в тих випадках, коли покупець є платником такого податку [3]. Таке виключення здійснюється розрахунковим шляхом без відображення бухгалтерськими проводками при складанні “Декларації про прибуток підприємства”, де валові доходи відображаються без суми податку на додану вартість.
У податковому обліку при формуванні доходів і валових витрат власне процес виробництва взагалі не розглядається, оскільки тут до уваги беруть лише постачання і реалізацію.
Зате в податковому обліку визначальною є послідовність операцій з постачання виробничих запасів та реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, оскільки валові доходи і витрати формуються тут лише з урахуванням так званої “першої події”. При цьому як події виступають не одна окрема операція, а декілька. Наприклад, першою подією є продаж покупцям продукції, який у фінансовому обліку передбачає укладання договору з конкретним покупцем, отримання від нього довіреності, виписування товарно-транспортної накладної, врешті відвантаження продукції чи товарів (виконання робіт або послуг), відправку її покупцеві.
Як друга подія тут будуть відображені операції, які пов'язані з розрахунками за продану продукцію (товари, роботи, послуги). Причому вони здійснюється інколи як покупцем, так і продавцем (постачальником) або й двома одночасно – залежно від форми розрахунків.
Однак нерідко послідовність окремих частин операції інша: спочатку покупці здійснюють попередаю оплату і це стає в податковому обліку першою подією, а власне постачання продукції (товарів, робіт і послуг) — другою подією, хоч зміст операцій залишається ідентичний.
Оподатковуваний прибуток визначається з урахуванням подій, які настали раніше: дата надходження (чи списання) коштів з рахунка — при попередній оплаті або, навпаки, дата відвантаження (чи одержання) товарів (робіт, послуг) — при наступній оплаті. Тобто, при його визначенні змішано два методи: касовий і нарахування.
Похожие работы
... ість коригувань (розходжень цілей обліку і оподаткування) повинно бути кінцевим (тобто суворо прописаним), все решта повинно вважатися як збіг трактувань. Таким чином організація податкового обліку - це діяльність в межах підприємства зі створення і постійного впорядкування та удосконалення системи податкового обліку з метою забезпечення державних податкових органів інформацією, необхідною для ...
... ів та платежів, податку з доходів фізичних осіб, експортно-імпортних операцій. Крім вище наведених підручників та посібників ми використали в роботі ряд статей присвячених практичним аспектам обліку податку на прибуток підприємства та ПДВ, зокрема це такі статті як Бобров Е. «Огляд існуючих підходів до організації обліку валових доходів та валових витрат з податку на прибуток (податкового обл ...
... заробітної плати працівника і тому не впливають на фінансово-господарську діяльність підприємства. Завдання податкового обліку і звітності розрахунків з бюджетом. Взаємозв’язок податкового та фінансового обліку. З введенням в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємства” з’явилося поняття “податковий облік” Податковий облік — це підсистема ...
... покрити кредиторську заборгованість за рахунок дебіторської. Проведений аналіз свідчить про ліквідність підприємства і його можливість ліквідувати свої борги за рахунок власних засобів. Додаток 1 План рахунків бухгалтерського обліку на недержавних підприємствах СИНТЕТИЧНІ РАХУНКИ (РАХУНКИ ПЕРШОГО ПОРЯДКУ) СУБРАХУНКИ (РАХУНКИ ДРУГОГО ПОРЯДКУ) СФЕРА ...
0 комментариев