Войти на сайт

или
Регистрация

Навигация


Використання зарубіжного досвіду споживчого кредитування фінансовими установами в Україні

Споживчий кредит та перспективи його розвитку в Україні
Економічна сутність споживчого кредиту За способом надання споживчі кредити поділяють на цільові і нецільові (на невідкладні потреби, овердрафт та ін.) За суб’єктами кредитування кредитори можуть бути структуровані як банківські та небанківські фінансові установи Споживач має право достроково повернути споживчий кредит, у тому числі шляхом збільшення суми періодичних виплат Послуги споживчого кредитування населення на потреби поточного та капітального характеру в банку ПАТ „Кредит Європа Банк” Аналіз впливу світової фінансової кризи 2008 - 2009 років на динаміку розвитку споживчого кредитування в банку ПАТ „Кредит Європа Банк” Використання зарубіжного досвіду споживчого кредитування фінансовими установами в Україні Перше всеукраїнське бюро кредитних історій (засновники Асоціація українських банків, 30 банків і дві страхові компанії) [22] Примостка Л.О. Аналіз банківської діяльності: сучасні концепції, методи та моделі: Монографія. — КНЕУ, 2002.— 316 с
151944
знака
12
таблиц
30
изображений

3.1 Використання зарубіжного досвіду споживчого кредитування фінансовими установами в Україні

 

У більшості країн світу кредитори (банки, фінансові компанії, компанії-емітенти кредитних карт, інвестиційні компанії, торгові компанії, що надають комерційні кредити) на постійній основі обмінюються інформацією про платоспроможність позичальників через кредитне Агентство (бюро). Необхідність цього доведена в численних роботах економістів, що досліджували проблему асиметричності інформації в сфері фінансового посередництва [9].

Асиметричність інформації (asymmetric information) визначається в економічній літературі як недостатність відомостей про партнера, доступних при укладенні наприклад кредитної угоди, що призводить до неефективного розподілу кредитних ресурсів. Так, кредитор звичайно не в змозі оцінити майбутні прибутки і ризики, пов'язані з інвестиційними проектами, для здійснення яких позичальник бере позику, тому банк встановлює однакові процентні ставки по кредитах для всіх, що породжує проблему "несприятливого вибору" (adverse selection).

Крім того, кредитори можуть бути нездібними контролювати дії позичальників після отримання позики. Позичальник може зайнятися видами діяльності, що збільшують ризик неплатоспроможності або прагнути укрити прибутки від своїх інвестицій, щоб не платити по боргах. Слідством цього стає зниження обсягів і встановлення високих процентних ставок кредитування. Це явище в науковій літературі отримало назву "несумлінної поведінки" (moral hazard).

В умовах асиметричності інформації кращим позичальникам доводиться платити підвищену премію за ризик, а гірші, платять занижену. Оскільки прагнення ненадійних позичальників отримати кредит вище, ніж платоспроможних, знижується ефективність розподілу кредитних ресурсів. У результаті частина потенційно надійних і прибуткових проектів не реалізовується.

Світовий досвід показує, що вирішити ці проблеми можливо тільки за допомогою кредитного Агентства (бюро), створеного для обміну інформацією про позичальників між кредиторами. При цьому досягається троякого роду результат [18].

По-перше, кредитне Агентство (бюро) підвищує рівень відомостей банків про потенційних позичальників і дає можливість більш точного прогнозування повернення позик. Це дозволяє кредиторам ефективно визначати напрям і ціну позики, зменшуючи ризик виникнення проблеми несприятливого вибору.

По-друге, наявність кредитних Агентств (бюро) дозволяє зменшити плату за пошук інформації, яку стягували б банки зі своїх клієнтів. Це веде до вирівнювання інформаційного поля всередині кредитного ринку і примушує кредиторів встановлювати конкурентні ціни на кредитні ресурси. Більш низькі процентні ставки збільшують чистий прибуток позичальників і стимулюють їх діяльність.

По-третє, кредитне Агентство (бюро) формує свого роду дисциплінуючий механізм для позичальників. Кожний знає, що у разі невиконання зобов'язань його репутація в очах потенційних кредиторів упаде, відрізаючи його від позикових коштів або роблячи їх набагато дорожче. Цей механізм також підвищує стимул позичальника до повернення кредиту, зменшуючи ризик несумлінної поведінки.

Кредитні Агентства (бюро) виступають як інформаційні посередники, засновані самими кредиторами, або створені та діючі незалежно і одержуючі прибуток від своєї діяльності. Кредитори забезпечують Агентство (бюро) даними про своїх клієнтів. Агентства (бюро) порівнюють їх з інформацією, отриманою з інших джерел (суди, державні реєстраційні, податкові органи, тощо) і формують картотеку на кожного позичальника. Кредитори при умові регулярності і достовірності надання інформації про своїх клієнтів можуть постійно отримувати з Агентства (бюро) звіти про кредитні операції потенційних позичальників. Кредитне Агентство (бюро) надає різного роду звіти про кредитні операції в залежності від наявності інформації про потенційного позичальника, вигляду кредиту, що надається і, що найбільш важливо, від міри деталізації, необхідної кредитору. Самий простий звіт містить інформацію про минулі неповернуті та прострочені кредити - так звані "чорні" ("black") або "негативні" ("negative") дані. Самі детальні звіти - "білі" ("white") або "позитивні" ("positi-ve") містять увесь комплекс інформації про активи та пасиви позичальника, гарантії, структуру заборгованості по термінах та часу погашення, його зайнятості та історії його сім'ї.

Найбільш розвинене кредитне Агентство складає кредитні рейтинги позичальників, спираючись на їх характеристиках і кредитній історії, а також використовують дані для складання статистичних моделей, сприяючих просуванню фінансових інструментів, визначенню вартості кредиту, встановленню і регулюванню кредитних лімітів.

Сьогодні кредитні Агентства (бюро) в тій або іншій організаційній формі діють практично у всьому світі. Більшість країн прийшла до висновку, що ефективний розвиток економіки неможливий без інформаційної відвертості і прозорості. З'ясувалося, що обмін інформацією стимулює зростання банківських кредитів відносно до ВВП приблизно на 20%. Крім того, значно знижується рівень кредитного ризику і, відповідно, зменшується частка резервів на можливі втрати за кредитами у загальних обсягах кредитування. Таким чином, збільшення міри доступності інформації у сфері фінансового посередництва позитивно позначається на ефективності кредитування, і як наслідок на зростанні валового внутрішнього продукту і продуктивності праці.

Світовий досвід демонструє різноманіття форм організації кредитного Агентства (бюро). При цьому кількість та форми власності кредитних Агентств (бюро) може бути різною в кожній країні. Так, в ряді країн, таких як США, Бразілія, Аргентина більшість кредитних Агентств (бюро) є приватними підприємствами, функціонуючими з метою отримання прибутку від надання інформаційних послуг. Крім того, в цих країнах діють і декілька місцевих кредитних Агентств (бюро), створених торговими палатами і асоціаціями як некомерційні організації.

У Японії і більшості європейських країн, як правило, кредитне Агентство (бюро) створюється в формі приватних компаній, належних консорціуму кредиторів. На території Великобританії діють два кредитних Агентства (бюро) абсолютно самостійні і незалежні від кредиторів. У Фінляндії та Бельгії кредитні Агентства (бюро) управляються або ліцензуються урядовими установами.

Діюче в Німеччині кредитне Агентство (бюро) являє собою об'єднання восьми регіональних, у правовому і економічному відношенні самостійних товариств - Товариство Захисту у справах Загального забезпечення Кредитів (SCHUFA). Їх власниками і одночасно партнерами є комерційні банки, ощадні каси, кооперативні банки, фірми, що пропонують кредитні карти, будівельно-ощадні і іпотечні банки, лізингові суспільства, а також підприємства роздрібної торгівлі і будинку посилочної торгівлі, надаючі фізичним особам грошові або товарні кредити споживчого характеру.

Крім SCHUFA в Німеччині існує цілий ряд дрібних незалежних установ, що являють собою спеціалізовані довідкові Агентства (бюро).

У Канаді діє розгалужена система дрібних місцевих кредитних Агентств (бюро), що знаходяться у приватній власності та безпосередньо працюючих з споживачами послуг по перевірці кредитоспроможності (як правило, компаніями, що роблять кредитні послуги, здають у оренду житло або приміщення для офісів, тощо). Конкурентами їм є великі приватні корпорації, які працюють у сфері надання послуг по перевірці кредитоспроможності. Інформація про фінансове положення приватних осіб та організацій надходить у інформаційну мережу системи місцевих кредитних Агентств (бюро) приблизно від 250 компаній, які, в свою чергу, є її активними користувачами. У їх числі банки, кредитні союзи, телефонні, лізингові компанії, великі універсами, оптові постачальники, тощо. На місцевому рівні збирається інформація щодо заборгованості за податками, грошовими позовами та інш. Зареєстрований в місцевому кредитному Агентстві (бюро) користувач має можливість за допомогою виданих йому комп'ютерних кодів і пароля практично вмить отримати необхідну йому інформацію.

Бази даних кредитних Агентств (бюро) у найбільш розвинених країнах формуються, як правило, протягом вже декількох десятків років. А в ряді країн - США, Канаді, Фінляндії, ПАР- кредитні Агентства (бюро) почали свою діяльність ще в кінці 19 - початку 20 століття. У деяких країнах, наприклад в Італії, приватні кредитні Агентства (бюро) - досить нове явище, проте швидко розвивається та набуває все більшого значення. У ряді латиноамериканських і азіатських країн кредитне Агентство (бюро) перебуває в стадії становлення, акумулюючи невеликий обсяги в основному негативній інформації, однак це лише перші їх кроки на шляху до відкритої економіки.

Обсяги інформації, якою обмінюються кредитори за допомогою мережі кредитного Агентства (бюро), досить великий. Так в США, Бельгії, Бразилії, Великобританії, Японії, Німеччині, кількість звітів, що надаються перевищує чисельність населення.

У сфері надання інформаційних послуг, незважаючи на множинність кредитних Агентств (бюро), проте, має місце велика ступінь концентрації капіталу. Так, в США, Великобританії і Японії домінуючу роль грають дві-три великих кредитних Агентства (бюро), що надають увесь комплекс інформації. У деяких країнах функціонує тільки одне таке універсальне кредитне Агентство (бюро) (Австралія, Німеччина, Аргентина, Бразилія, Фінляндія і Ірландія), інші ж в основному займають дрібні ніші, надаючи окремі види інформації.

Це пояснюється тим, що більш велика компанія здатна сконцентрувати в своїй базі даних максимальний обсяг достовірної і повної інформації, а також використати в своїй діяльності найбільш передові інформаційні технології.

На початку 1990 років почався процес розширення поля діяльності кредитних Агентств (бюро) на міжнародний рівень. Найбільші представники цього бізнесу поставили за мету перерости в транснаціональні компанії. Першим їх кроком на цьому шляху стало встановлення контролю або придбання національних кредитних Агентств (бюро) у ряді країн Латинської Америки, Європи і Азії. Найбільшим та найстарішим у світі є кредитне агентство "Дан енд Бред-стрит" (Dan & Bradsteet) , база даних якого на сьогодні акумулює дані більш як 48 млн. компаній, 10 млн. з яких знаходяться у США. У багатьох країнах на шляху розвитку кредитних Агентств (бюро) стояла проблема захисту приватної інформації щодо потенційних позичальників. Тому на сьогоднішній день діяльність кредитного Агентства (бюро) практично у всіх країнах будується таким чином, щоб вона не порушувала особистих прав і свобод громадян. Законом визначений цілий ряд гарантій, таких як обмеження на доступ до даних, заборона на надання "білої" інформації (наприклад, в Фінляндії і Австрії), обов'язкове виключення індивідуальних даних через певний проміжок часу (7 років у США, 5 у Австралії), заборона на збір детальної особистої інформації такої як расова, релігійна приналежність, політичні погляди, тощо, право доступу, перевірки і виправлення інформації самим позичальником.

Так, у США діяльність кредитного Агентства (бюро) регулюється законом про достовірну оцінку кредитоспроможності, прийнятим в 1971 році. Згідно з цим законом, довідка про кредитоспроможність не повинна містити інформації про банкрутства, які відбулися більше як 14 років тому, про стягнення за рахунками більш ніж 7-літньої давності, про зроблені більш 7 років тому арешти майна у зв'язку з несплатою податків, про позови і судові рішення більш ніж 7-літньої давності, про випадки арешту, пред'явлення звинувачення або засудження більш ніж 7-літньої давності, іншу негативну інформацію більш ніж 7-літньої давності. Крім того, визначаються цілі надання інформації. При цьому закон дозволяє примусити Агентство (бюро) виправити будь-які невірні відомості щодо позичальника.

Діяльність німецького SCHUFA також повинна знаходитися в рамках, позначених спеціальним законом про захист даних і не порушувати банківську таємницю. У зв'язку з цим, банки перед подачею в SCHUFA інформації про фізичних осіб і їх заборгованість повинні отримати згоду зацікавлених осіб. Банки вирішують цю проблему таким чином, що при відкритті особового рахунку і наданні кредитів або гарантій вимагають від фізичних осіб підписання спеціальної угоди, яке вповноважує банк передавати інформацію про клієнтів, що мають розрахункові рахунки і що користуються споживчими кредитами. SCHUFA не збирає інформацію про дітей, прибутки, місце роботи і майновий стан фізичних осіб. При цьому позичальник володіє правом контролю над інформацією про себе.

Крім або замість приватних кредитних Агентство (бюро) у багатьох країнах існує інститут державної реєстрації кредитів - Public credit registers (PCR). Ця організація історично створювалася для реєстрації операцій іпотечного кредитування і заставних під нерухомість. Однак на сьогодні цей інститут виконує в ряді країн функції кредитного Агентства (бюро).

Основна відмінність PCR від кредитних Агентств (бюро) полягає в тому, що надання інформації в базу даних є обов'язковим і не визначаться ніякою угодою, а встановлено відповідним правилом (крім Фінляндії і Шри-Ланки, де участь є добровільною). При цьому вся інформація є стандартизованою (наприклад, кредити вище встановленого рівня, видані за визначений тимчасової інтервал) і містить в основному дані про кредит, а не про самого позичальника.

PCR в більшості країн керуються центральними банками. Так, у Франції, де немає приватного кредитного Агентства (бюро) функціонує "Центральне Агентство ризиків" при Банку Франції, куди всі кредитні організації зобов'язані надавати інформацію про позичальників і видані їм кредити понад двохсот тисяч франків. Центральне Агентство ризиків обробляє поступаючі дані і видає кожному з банків зведення про загальну суму кредитів, які отримали їх клієнти, в тому числі і в інших кредитних організаціях.

Створення в Україні надійної системи ідентифікації ділової та фінансової репутації компаній та приватних позичальників є однією з фундаментальних умов подальшого розвитку ринків кредитів та інвестицій, особливо в сфері кредитування малого та середнього бізнесу, іпотечного та споживчого кредитування.

З метою зниження кредитних ризиків, підвищення надійності роботи банківської системи НБУ в 2001 році створив “Єдину інформаційну систему обліку позичальників (боржників), які мають прострочену заборгованість за кредитами” – ЄІС “Реєстр позичальників” [69].

Створення Реєстру вирішило частину проблеми доступу до інформації щодо позичальників – банки отримали можливість ознайомитись з негативною інформацію про позичальника. Разом з тим це не надало можливості відслідковувати поведінку боржника на ринку за деякий період, і за межами Реєстру залишилась інформація щодо добросовісного позичальника.

Над вивченням міжнародного досвіду роботи кредитних бюро у 2002 – 2005 роках працювали Національний банк України, Асоціація українських банків, Центр “Економіка і право” АУБ, Українська Міжбанківська Асоціація Членів Europay International (EMA), Центр комерційного права. За підтримки Світового банку, USAID, фахівцями НБУ, Асоціацій – АУБ та ЕМА, Центру комерційного права були проведені (із залученням іноземних консультантів-представників кредитних бюро: Великобританії, США, Ісландії, Канади, Кіпру, Польщі тощо) конференції та семінари з питань перспектив впровадження в Україні Інституту кредитних бюро.

Ця робота надала можливість розробити та затвердити у 2005 році Закон України “Про організацію обігу та формування кредитних історій” [30], який вступив в дію з 1 лютого 2006 року та в якому враховується міжнародний досвід діяльності кредитних бюро, визначені правові та організаційні засади формування і ведення кредитних історій, права суб'єктів кредитних історій та користувачів бюро кредитних історій, вимоги до захисту інформації, що складає кредитну історію, порядок утворення, діяльності та ліквідації бюро кредитних історій.

Згідно зазначеного закону [30] впроваджені наступні терміни:

- бюро кредитних історій (далі - Бюро) - юридична особа, виключною діяльністю якої є збір, зберігання, використання інформації, яка складає кредитну історію;

- ведення кредитної історії - діяльність Бюро із збирання, оброблення, зберігання, захисту, використання інформації, яка складає кредитну історію;

кредитна історія - це сукупність інформації про юридичну або фізичну особу, що її ідентифікує, відомостей про виконання нею зобов'язань за кредитними правочинами, іншої відкритої інформації відповідно до Закону;

- користувач Бюро (далі - Користувач) - юридична або фізична особа - суб'єкт господарської діяльності, яка укладає кредитні правочини та відповідно до Договору надає і має право отримувати інформацію, що складає кредитну історію;

- суб'єкт кредитної історії - будь-яка юридична або фізична особа, яка уклала кредитний правочин та щодо якої формується кредитна історія;

Принципами формування та доступу до інформації, яка складає кредитну історію, є:

- забезпечення конституційних прав і свобод суб'єктів кредитних історій;

- адекватність обсягів інформації цілям, для яких вони збираються;

- значимість, всебічність, об'єктивність, повнота і достовірність інформації;

- регулярність та безперервність надходження інформації;

- цільове використання інформації;

- строковість зберігання інформації;

- конфіденційність інформації та її захист;

- збір і надання інформації, що складає кредитну історію, виключно за згодою суб'єкта цієї кредитної історії;

- незалежність Бюро.

Джерелами формування кредитних історій є:

- відомості, що надаються Користувачем до Бюро за письмовою згодою суб'єкта кредитної історії відповідно до цього Закону;

- відомості державних реєстрів, інформація з інших баз даних публічного користування, відкритих для загального користування джерел за винятком відомостей (інформації), що становлять державну таємницю.

Бюро має право отримувати відомості та інформацію на договірних засадах. Органи або уповноважені особи (держателі, адміністратори державних реєстрів тощо) зобов'язані на запит Бюро надавати відомості з державних реєстрів в електронному вигляді (у форматі бази даних) у разі наявності письмової згоди суб'єктів інформації.

Користувачами Бюро можуть бути банки, небанківські фінансові установи та інші суб'єкти господарської діяльності, які надають послуги з відстроченням платежу або надають майно в кредит.

Кредитна історія містить таку інформацію:

1) відомості, що ідентифікують особу:

а) для фізичних осіб:

- прізвище, ім'я та по батькові;

- дата народження;

- паспортні дані;

- місце проживання;

- ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів (у разі наявності) (далі - ідентифікаційний номер);

- відомості про поточну трудову діяльність;

- сімейний стан особи та кількість осіб, які перебувають на її утриманні;

- дата і номер державної реєстрації, відомості про орган державної реєстрації та основний предмет господарської діяльності фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності;

б) для юридичних осіб:

- повне найменування;

- місцезнаходження;

- дата і номер державної реєстрації, відомості про орган державної реєстрації;

- ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (далі - ідентифікаційний код);

- прізвище, ім'я та по батькові, паспортні дані керівника і головного бухгалтера;

- основний вид господарської діяльності;

- відомості, що ідентифікують власників, які володіють 10 і більше відсотками статутного капіталу юридичної особи:

- для фізичних осіб - власників: прізвище, ім'я та по батькові, паспортні дані, ідентифікаційний номер і місце проживання;

- для юридичних осіб - власників: повне найменування, місцезнаходження, дата і номер державної реєстрації, відомості про орган державної реєстрації, ідентифікаційний код;

2) відомості про грошове зобов'язання суб'єкта кредитної історії:

а) відомості про кредитний правочин та зміни до нього (номер і дата укладання правочину, сторони, вид правочину);

б) сума зобов'язання за укладеним кредитним правочином;

в) вид валюти зобов'язання;

г) строк і порядок виконання кредитного правочину;

ґ) відомості про розмір погашеної суми та остаточну суму зобов'язання за кредитним правочином;

д) дата виникнення прострочення зобов'язання за кредитним правочином, його розмір і стадія погашення;

е) відомості про припинення кредитного правочину та спосіб його припинення (у тому числі за згодою сторін, у судовому порядку, гарантом тощо);

є) відомості про визнання кредитного правочину недійсним і підстави такого визнання;

3) інформацію про суб'єкта кредитної історії, яка складається із сукупності документованої інформації про особу з державних реєстрів, інших баз даних публічного користування, відкритих для загального користування джерел:

а) наявність заборгованості за податками та обов'язковими платежами;

б) рішення судів, що стосуються виникнення, виконання та припинення зобов'язань за укладеним кредитним правочином;

в) рішення судів та органів виконавчої влади, що стосуються майнового стану суб'єкта кредитної історії;

г) інші відомості, що впливають на спроможність виконання суб'єктом кредитної історії власних зобов'язань;

4) відомості про операції з інформацією, яка складає кредитну історію:

а) дата оновлення кредитної історії;

б) найменування Користувача, який надав інформацію до кредитної історії, у разі його згоди на це;

в) коментар суб'єкта кредитної історії у випадках, передбачених цим Законом.

Інформація для формування кредитної історії надається Користувачем до Бюро лише в разі наявності письмової згоди юридичної або фізичної особи, яка уклала кредитний правочин з Користувачем.

Користувач у разі укладення кредитного правочину та отримання письмової згоди суб'єкта кредитної історії на збір, зберігання, використання та поширення через Бюро інформації щодо нього надає до Бюро інформацію:

1) про себе, що ідентифікує його як Користувача;

2) про суб'єкта кредитної історії.

Користувач зобов'язаний повідомити суб'єкта кредитної історії про назву та адресу Бюро, до якого передаватиме інформацію для формування його кредитної історії.

Бюро надають інформацію з кредитних історій у формі кредитних звітів. Кредитні звіти містять усю інформацію з кредитної історії, якщо інші обсяги інформації не передбачені Положенням Бюро або Договором.

Користувачі мають право звернутися до Бюро за отриманням кредитних звітів упродовж дії укладеного правочину між ним та суб'єктом кредитної історії, а також за наявності у Користувача письмової згоди суб'єкта кредитної історії на доступ до його кредитної історії.

Користувачі мають право звернутися до Бюро за отриманням кредитних звітів у разі звернення суб'єкта кредитної історії до них з метою укладення кредитного правочину, а також надання Користувачу письмової згоди на доступ до його кредитної історії.

Суб'єкт кредитної історії має право ознайомитися з інформацією, що міститься у його кредитній історії, а саме:

1) кредитним звітом;

2) інформацією з реєстру запитів.

Бюро створюється у формі господарського товариства, cтатутний капітал Бюро формується виключно за рахунок грошових коштів засновників Бюро і має бути не менше п'яти мільйонів гривень. У назві Бюро обов'язково зазначаються слова "бюро кредитних історій". Предметом діяльності Бюро є виключно ведення кредитних історій, а також здійснення іншої діяльності, що має на меті реалізацію положень цього Закону. Бюро починає здійснення своєї діяльності з моменту отримання ліцензії.

На сьогоднішній день в Україні зареєстровані та розпочали своє функціонування перших 3 бюро кредитних історій, що повинно суттєво знизити ризики технологій масового споживчого кредитування населення:

1. ТОВ “Українське бюро кредитних історій” (засновники ЗАТ КБ “ПриватБанк” і іноземна компанія BigOptima Limited). Державна реєстрація ТОВ “Українське бюро кредитних історій” датована 6 червня 2005 року [21].

На сьогоднішній день ТОВ “Українське бюро кредитних історій” є єдиним реально діючим та може надати доступ до більш ніж 10 000 000 кредитних історій як фізичних, так юридичних осіб, що складає близько 40 % усього працездатного населення України.


Информация о работе «Споживчий кредит та перспективи його розвитку в Україні»
Раздел: Банковское дело
Количество знаков с пробелами: 151944
Количество таблиц: 12
Количество изображений: 30

Похожие работы

Скачать
356941
30
0

... і 4. Коефіцієнт забезпеченості ВР Кз= СК ВР - вартість застави СК - сума кредиту ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ Дослідження теми стосовно споживчого кредитування та перспектив його розвитку в Україні з теоретичної точки зору та практичного застосування, проведення детального аналізу операцій з споживчого кредитування комерційного банку на прикладі Державного спец ...

Скачать
56726
2
1

... на сучасному етапі 3.1 Методи та важелі вдосконалення процесу здійснення іпотечного кредитування Беручи за увагу сучасний перехідний стан економіки України вцілому, враховуючи всі проблеми іпотечного кредитування, наявність проблеми ризиків, перш за все кредиторів, головним заходом вдосконалення ринку іпотечного кредитування є запровадження механізму формування та планування стабільних ...

Скачать
168570
15
1

... , яка оцінена районним бюро технічної інвентаризації (МБТІ).В такому випадку береться до уваги вартість за даними оцінки. Розділ 3. Напрямки удосконалення споживчого та іпотечного кредитування 3.1 Мінімізация кредитного ризику, форми його страхування та використання сучасних комп’ютерних технологій при проведенні розрахунків Кредитування з найдавніших часів є ризиковим видом діяльності. ...

Скачать
225295
29
30

... "Догмат Україна" починає з 2002 року. Саме тоді невелика команда активних молодих менеджерів ухвалила стратегічне рішення про входження на український ринок фінансових послуг для населення. Тоді ж були вивчені національні особливості споживчого кредитування, його специфіка і визначені ключові сегменти для подальшого розвитку компанії. Менше ніж через рік, в 2003, була створена торгова марка "Є ...

0 комментариев


Наверх