Види та категорії стандартів
Поля допусків отворів і валів в ЕСДП і їхнє позначення на кресленні
Посадки з натягом
Приклади посадок системи отвору та системи вала
Положення поля допусків за стандартом
Одиниця допуску і квалітет
Визначення натягів
Приклад розрахунку
Особливості полів допуску підшипників кочення
Терміни і визначення відхилень і допусків форми
Методи й засоби контролю форми і розташування поверхонь
Терміни і визначення параметрів шорсткості
Вимоги до виготовлення калібрів
Терміни й визначення
Навигация
Приклад розрахунку
Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання
93466
знаков
15
таблиц
35
изображений
8.2 Приклад розрахунку
Початкові дані: з’єднання Ø 160 H5/js4 – це перехідна посадка.
1. Визначити граничні відхилення деталей:
Ø160H5: ES = +18; EI = 0
Ø160js4: es = +6; ei = -6
2. Визначити Smin , Smax , TД , Тd :
Smax = ES –ei = 0,018 – (- 0,006) = 0,024
Smin = EJ – es = 0 – 0,006 = -0,006
Nmax = 0,006
TД = ES – EI = 0,018 – 0 = 0,018
Тd = es – ei = 0,006 – (-0,006) = 0,012
3. Визначити σд, σd, σS:
4. Знайти Z:
5. За значенням Z визначити функцію Ф(Z) з таблиці 1.
Ф(Z=2,5) = 0,4938
6. Розрахувати ймовірність і відсоток зазорів в з’єднанні:
7.
P(S) = 0,5 + 0,4938 = 0,9938
P(S) = 0,9938·100% = 99,38%
8. Визначити ймовірність і відсоток натягу:
P(N) = 0,5 – 0,4938 = 0,0062
P(N) = 0,0062·100% = 0,62%
8. Визначити найбільші ймовірні зазори та натяги для зображення на рис. 1.
Spmax = 3σS + Sm = 3·0,0036 + 0,009 = 0,0198
Npmax = 3σS – Sm = 3·0,0036 – 0,009 = 0,0018
Питання для самоперевірки:
9. Що таке посадка?
10. Чим характеризується посадка?
11. Що таке зазор і які умови його утворення?
12. Що таке натяг і які умови його утворення?
13. Які групи посадок існують? Для яких цілей застосовуються посадки кожної групи?
14. Як утворюються посадки в системі отвору?
15. Як утворюються посадки в системі вала?
16. Яка з систем посадок є переважною і чому?
17. Як розташовано поле допуску основного отвору в системі отвору?
18. Як розташовано поле допуску основного вала в системі вала?
19. Як по взаємному розташуванню полів допусків отвору і вала при графічному зображенні посадки визначити характер з’єднань?
20. Де застосовують змішані з’єднання, як їх добирають?
21. Як добирають і розраховують поля допусків розмірів робочих поверхонь деталей для змішаних з’єднань?
Лекція №9
Тема: Підшипники кочення
9.1 Система допусків і посадок для підшипників кочення
Підшипники кочення – найбільш розповсюджені стандартні складальні одиниці, виготовлені на спеціалізованих заводах. Вони володіють повною зовнішньою взаємозамінністю по приєднувальних поверхнях, обумовлених зовнішнім діаметром D і внутрішнім діаметром d внутрішнього кільця. Підшипники кочення володіють неповною внутрішньою взаємозамінністю між тілами кочення (кульками, роликами) і кільцями. Внаслідок малих допусків зазорів і малої допустимої різнорозмірності комплекту тіл кочення кільця підшипників і тіла кочення підбирають селективним методом.
Повна взаємозамінність по приєднувальних поверхнях дозволяє організувати їх малосерійний випуск на спеціалізованих заводах, а отже, зробити більш дешевим їхнє виробництво, а також швидко монтувати і заміняти зношені підшипники кочення при збереженні їхньої гарної якості.
Класи точності підшипників кочення.
Якість підшипників визначається:
а) точністю приєднувальних розмірів D, d, ширини кілець «В» (а для роликових радіально-упорних підшипників ще і точністю монтажної висоти Т);
б) точністю форми і взаємного розташування поверхонь кілець підшипників і їхньої шорсткості;
в) точністю форми і розмірів тіл кочення в одному підшипнику і шорсткістю їхніх поверхонь;
г) точністю обертання, що характеризується радіальним і осьовим биттям доріжок кочення і торців кілець.
Допуски і посадки підшипників кочення.
При роботі підшипника кочення завжди одне кільце обертається, а друге залишається нерухомим. Для скорочення номенклатури підшипники виготовляють з відхиленнями розмірів D і d, що не залежать від посадки, по якій їх будуть монтувати. Для всіх класів точності верхнє відхилення приєднувальних діаметрів прийнято рівним нулю. Таким чином, діаметри зовнішнього кільця і внутрішнього кільця прийняті відповідно за діаметри основного вала й основного отвору, а отже, посадку з'єднання зовнішнього кільця з корпусом призначають у системі вала, а посадку з'єднання внутрішнього кільця з валом – у системі отвору. Однак, поле допуску на d розташовано в «мінус» від d , а не в «плюс», як у звичайного основного отвору, тобто не «у тіло» кільця, а вниз від нульової лінії.
9.2 Класифікація та маркування підшипників кочення
Підшипники кочення класифікують по виду тертя:
- підшипники кочення;
- підшипники ковзання.
Переваги:
Підшипники кочення краще, тому що малий коефіцієнт тертя, більша вантажопідйомність при меншій ширині підшипника, мають нескладність монтажу, відходу й обслуговування, незначна витрата мастильних матеріалів.
Недоліки:
Менш довгочасний при високих і більших навантаженнях, більше зовнішніх D, обмежена здатність сприймати ударні навантаження. Класифікацію й маркування підшипників кочення встановлюють за ДСТ 520-71.
Підшипники кочення класифікують:
1 - за формою тіла кочення:
а) кулькові;
б) роликові; ролики можуть бути:
- циліндричні;
- голчасті;
- бочкоподібні;
- конічні;
- кручені.
2- за числом рядів тіл:
а)однорядні;
б)дворядні;
в)чотирирядні.
3 - за способом компенсації перекосів вала підшипники можуть бути (1. несамоустановлювальні; 2. самоустановлювальні).
4 - залежно від навантаження діючої на підшипники:
а)радіальні (радіальна R):
б)упорні (осьове навантаження):
в)радіально-упорні.
5- за радіальними розмірами (при однаковому діаметрі внутрішнього кільця) серії:
а) надлегкі:
б) особливо легкі;
в) легкі;
г) середні;
д) важкі.
6- за шириною підшипника серії:
а) вузькі;
б) нормальні;
в) широкі;
г) особливо широкі.
МАРКУВАННЯ на торці кілець підшипника кочення відбивають їхні основні параметри й конструкторські особливості. Перші дві цифри праворуч - внутрішній d підшипника при d < 20 мм; від 20 до 495 мм треба множити на 5 для одержання фактичного розміру у мм.
| фактичний d, мм | 10 | 12 | 15 | 17 j |
| Маркування | 00 | 01 | 02 | 03 |
ТРЕТЯ - підшипник по d і ширині:
1- особливо легка;
2- легка;
3 - середня:
4- важка;
5- легка широка;
5 – порівняно
6 широка.
ЧЕТВЕРТА - тип підшипника:
0 - радіальний кульковий однорядний;
1 - радіальний кульковий дворядний сферичний;
2 - радіальний кульковий з коротким циліндричними роликами:
3 - радіальний кульковий дворядний сферичний з бочкоподібними роликами:
4- голчастий:
5- радіальний із крученими роликами:
6 - радіально-упорний, кульковий:
7 - радіально-упорний роликовий конічний;
8 - упорний кульковий:
9 - радіально-упорний роликовий.
П'ЯТА й ШОСТА - конструктивні особливості підшипників.
СЬОМА - серія підшипників по ширині.
Установлено наступні класи точності підшипників 0.6,5.4.2, Т – для кулькових і роликових радіальних і кулькових радіально-упорних.
0, 6, 5,4,2 -для упорних і упорно-радіальних.
0, 6х, 6, 5, 4, 2 - для роликових конічних.
Додаткові класи точності підшипників: 8 і 7 нижче класу точності 0 для застосування за замовленням споживачів у невідповідальних вузлах. Клас точності вказується перед номером підшипника. 6-205 або по ІSО Р6-205 клас підшипника номер підшипника 3622 ДЕРЖСТАНДАРТ 5721-75. Дворядний сферичний радіальний роликовий підшипник серії діаметрів 6, серії ширини 0, із циліндричним отвором із d = 110мм. D =240, B=8O. Діаметри зовнішнього Dm і внутрішнього dm кілець підшипника приймається відповідно за основний Вал (l) і основний Отвір (L). Отже, посадка зовнішнього кільця з корпусом здійснюється в системі вала, внутрішнього з валом - у системі отвору.
Спеціальних полів допусків для утворення посадок з підшипником немає, а виконується ДЕРЖСТАНДАРТ 25347-89. До валів й отворів (у корпусі), оброблюваним під посадки для з'єднання з підшипником, пред'являються певні вимоги за шорсткістю поверхні і геометричною формою циліндра. Так конусоподібність і овальність для класів точності 0 й 6 може становити не більш 0,5 допуску на розмір, а для посадок підшипників класів 4 й 5 < 0,05.
Похожие работы
... – 0,046 = 71,954 мм Визначимо граничні зазори: Smax = Dmax – dmin = 72,046 – 71,954 = 0,092 мм Smin = Dmin – dmax = 72,000 – 72,000 = 0,000 мм 3.4 Взаємозамінність нарізних сполучень Завдання: Для нарізного сполучення кришка складального креслення прийняти розміри нарізного сполучення й уточнити по стандарті. Призначити крок різьблення, середній діаметр і внутрішній діаметр різьблення. ...
... = = – 0,8 мм , тобто граничні відхилення складових ланок призначені правильно. 3.2 Розрахунок імовірнісним методом (пряма задача). Завдання 3.2. Для можливості порівняння з розрахунком за методом повної взаємозамінності розглянемо той же розмірний ланцюг (див. рис. 3.1). 1 - 3-й пункти аналогічні відповідним пунктам розв'язку методом повної взаємозамінності. 4. Приймаємо, що розсіювання ...
... і вал, надлишкова теплота буде видалятись примусовою прокачкою масла. 13. Визначаємо об’єм масла, що прокачується через підшипник: = 0,2 л/хв 2.2 Розрахунок допусків, посадок та параметрів посадок гладких циліндричних з’єднань Умова: Для трьох циліндричних з’єднань ( D1, D4, D5 ) підрахувати граничні розміри, допуски, величини найбільших, найменших і середніх зазорів (натягів), допуск ...
... напрессовываются подшипники поз.6 и 7. После этого вал устанавливается в редуктор с регулировкой осевой игры с помощью набора прокладок привертными крышками поз.8 и 9. Рисунок 1.- Сборочная единица (промежуточный вал редуктора) 2 ИСХОДНЫЕ ДАННЫЕ Тип производства – единичное. Передаваемый крутящий момент – 0,0722·103 Н*м. Частота вращения вала n =576 об/мин. Параметры шестерни: m n= ...
0 комментариев