Розглянути охорону праці на прикладі АКБ "Правекс-Банку", зокрема характеристику приміщення, аналіз умов праці, заходи щодо поліпшення умов праці
Система та методи фінансового аналізу
Системи та методи внутрішнього фінансового контролю
Управління активами і пасивами банку
Менеджмент кредитного портфеля банку
Формування механізму контролю за здійсненням кредитної політики
Управління інвестиційним портфелем банку
Урахування під час розробки інвестиційної політики стану країни та її розвитку в певний період
Формування механізму контролю за здійсненням інвестиційної політики
Етап - оптимізація портфеля цінних паперів, спрямована на зниження його ризику із заданим рівнем прибутковості
Оперативна оцінка рівня дохідності, ризику та ліквідності сформованого портфеля цінних паперів
Реструктуризація портфеля за конкретними видами цінних паперів
Управління валютним ризиком банку
Управління процентним ризиком банку
Управління ліквідністю банку
Технологія управління банківською ліквідністю
Прогнозна оцінка розвитку діяльності банку
Методи оцінки потреби банку в ліквідних коштах
Методи управління ліквідністю банку
Управління прибутком банку
Забезпечення ефективності програм участі персоналу в прибутку
Аналіз доходів банку в передплановому періоді
Проведення аналізу витрат в передплановому періоді
Управління процесом розподілу прибутку банку
Аналіз прибутковості банку
ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ (НА ПРИКЛАДІ АКБ "ПРАВЕКС-БАНКУ")
Управління активами і пасивами АКБ "Правекс-Банку"
Управління ризиками АКБ "Правекс-Банку"
Управління кредитним портфелем АКБ "Правекс-Банку"
Управління інвестиційним портфелем АКБ "Правекс-Банку"
Платіжні картки
Менеджмент роздрібного бізнесу АКБ Правекс-Банк
Управління персоналом
ОХОРОНА ПРАЦІ
Заходи щодо поліпшення умов праці
Навигация
Етап - оптимізація портфеля цінних паперів, спрямована на зниження його ризику із заданим рівнем прибутковості
Фінансовий менеджмент банка
423915
знаков
25
таблиц
38
изображений
3 етап - оптимізація портфеля цінних паперів, спрямована на зниження його ризику із заданим рівнем прибутковості.
Оптимізація портфеля ґрунтується на оцінці ризику і відповідній диверсифікації інструментів портфеля.
Інвестиційні ризики вимірюються різними методами - шляхом розрахунку середньоквадратичного відхилення, коефіцієнта варіації, ß-коефіцієнта, а також експертним методом. Ризики вимірюються за кожним цінним папером.
Використовуючи відмінності цінних паперів за рівнем ризику, можна підібрати такі види, які, не змінюючи рівня середньої прибутковості портфеля, дозволили б істотно знизити рівень його ризику.
Результатом третього етапу формування портфеля є забезпечення мінімально можливого рівня його ризику за заданим рівнем інвестиційного прибутку.
4 етап - сукупна оцінка спроектованого портфеля за співвідношенням прибутковості й ризику.
Сукупна оцінка спроектованого портфеля за співвідношенням рівня прибутковості й ризику дає змогу оцінити ефективність усієї роботи з його формування.
Рівень прибутковості портфеля розраховується за формулою:
, (2.4)
де РДП - рівень дохідності інвестиційного портфеля;
РДі - рівень прибутковості окремих цінних паперів у портфелі;
Пі - питома вага окремих цінних паперів у сукупній вартості портфеля, од.
Рівень ризику портфеля розраховується за формулою:
, (2.5)
де РРП - рівень ризику інвестиційного портфеля;
РСРі - рівень систематичного ризику окремих цінних паперів, що вимірюється за допомогою ß-коефіцієнта;
Пі - питома вага окремих цінних паперів у сукупній вартості інвестиційного портфеля, од;
РНРП - рівень несистематичного ризику портфеля.
Результатом цього етапу оцінки портфеля є визначення того, наскільки вдалося знизити рівень портфельного ризику відносно середньоринкового його рівня, сформованого за заданим рівнем прибутковості інвестиційного портфеля.
В умовах функціонування вітчизняного ринку цінних паперів ця оцінка має бути доповнена показником рівня ліквідності сформованого портфеля.
5 етап - остаточна оптимізація структури портфеля цінних паперів за встановленими критеріями прибутковості ризику й ліквідності.
Портфель цінних паперів, який повністю відповідає цілям його формування як за типом, так і за складом включених у нього фінансових інструментів, являє собою збалансований інвестиційний портфель.
2.3.4 Оперативне управління портфелем цінних паперів банку
Процес формування портфеля цінних паперів після його завершення поступається процесу оперативного управління портфелем.
Під оперативним управлінням портфелем цінних паперів розуміють обґрунтування та реалізацію управлінських рішень, що забезпечують підтримання цільової інвестиційної спрямованості сформованого портфеля за параметрами його дохідності, ризику та ліквідності.
Це зумовлено тим, що цілі інвестора з часом можуть змінюватися, у результаті чого поточний портфель перестає бути ефективним. Цілком імовірно, що інвестору необхідно буде сформувати новий портфель, продаючи конкретну частину цінних паперів і купуючи нові папери.
При оперативному управлінні портфелем цінних паперів фінансовий менеджер повинен відповісти на такі питання: чи є необхідність внесення змін у структуру портфеля у зв'язку зі змінами стану емітента, інвестора або загального економічного клімату; чи є портфель достатньо диверсифікованим; чи залишаються в силі причини, за якими ті чи інші цінні папери були обрані в минулому.
Процес оперативного управління портфелем цінних паперів складається з таких основних етапів:
1. Організація постійного моніторингу умов економічного розвитку країни та кон'юнктури ринку цінних паперів за окремими його сегментами.
Такий моніторинг повинен мати постійний характер через значну мінливість фінансових ринків, у тому числі ринку цінних паперів.
У процесі моніторингу основна увага повинна приділятись виявленню тих факторів, що призводять до зниження рівня прибутковості, ліквідності та зростання ризикованості цінних паперів, які входять до складу портфеля цінних паперів банку.
До факторів, що негативно впливають на інвестиційну привабливість пайових цінних паперів, належать: зниження рівня дивідендних виплат через зменшення обсягів прибутку емітента; зниження темпів зростання вартості чистих активів емітента чи зменшення їх суми; кон'юнктурний спад у галузі, де працює емітент; загальний спад кон'юнктури ринку цінних паперів; суттєве перевищення ринкової ціни цінного папера порівняно з його реальною вартістю в момент придбання інвестором; спекулятивна гра учасників ринку цінних паперів; підвищення рівня оподаткування доходів за пайовими, цінними паперами.
До факторів, що негативно впливають на інвестиційну привабливість боргових цінних паперів, належать: зростання середньої ставки банківського процента; зростання темпів інфляції порівняно з попереднім періодом; зниження рівня платоспроможності (кредитного рейтингу) емітента; непередбачуване зниження розміру фонду погашення емітента за даним ЦП; підвищення рівня оподаткування доходу за борговими цінними паперами.
Результати моніторингу ринку цінних паперів та умов економічного розвитку країни за розглянутими факторами дають змогу підвищити обґрунтованість управлінських рішень, що приймаються в процесі наступних етапів оперативного управління портфелем цінних паперів банку.
Похожие работы
... також бажана наявність акваріума. ВИСНОВКИ Проведений аналіз фінансової стійкості комерційного банку та шляхів її зміцнення дає підстави зробити наступні висновки й пропозиції. Фінансова стійкість комерційного банку ще не стала об'єктом комплексного наукового дослідження у вітчизняній літературі, хоча потреба в таких дослідженнях є значною. У процесі аналізу структури банківських ресурсів і ...
... говорять, що в стратегічному управлінні перемагає той, хто володіє дарма творчого мислення. [3] Випускники програми отримують державний диплом про вищу освіту і ступінь магістра менеджменту із спеціалізацією по фінансовому менеджменту. Інтенсивне короткострокове вчення по фундаментальних проблемах фінансового менеджменту пропонує програма по корпоративних фінансах, де в стислій, концентрованій ...
... що були у розпорядженні банків, недоліком необхідної інформації про позичальника. На сучасному етапі існують можливості для вирішення такого роду проблем, що сприяє успішній реалізації кредитної політики комерційного банку. Для вирішення ключового завдання кредитної політики - поліпшення оцінки кредитоспроможності позичальника необхідно: 1. Використовувати розширений набір фінансових коеф ...
... на ту саму суму; зменшення доходів супроводжується зменшенням прибутку) та зворотний вплив витрат (тобто збільшення витрат призводить до зменшення 1.3 Доходи, витрати і прибуток як основні чинники аналізу фінансових результатів банку Розглядаючи сутність прибутку, слід зазначити такі його характеристики. По-перше, прибуток являє собою форму доходу підприємця, що виконує певний вид ді ...
0 комментариев