Податковий облік розрахунків з постачальниками та підрядниками

2.3.     Податковий облік розрахунків з постачальниками та підрядниками

Суми податкового кредиту з податку на додану вартість, на які підприємство має право зменшити податкове зобов'язання,

відображаються по дебету рахунка 64 "Розрахунки з бюджетом" субрахунок "З податку на додану вартість", у кореспонденції з рахунками:

63 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками", 374 "Розрахунки за претензіями", 377 "Розрахунки з різними дебіторами" - у випадках одержання сировини, матеріалів, товарів, інших товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів, виконання робіт, послуг до оплати їх вартості та у випадках одержання зазначених товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) за бартерним контрактом після відвантаження продукції, товарів, виконання робіт, послуг;

Якщо після відвантаження основних засобів, сировини, матеріалів, готової продукції, товарів, передачі нематеріальних активів, виконання робіт, послуг зазначені цінності покупець повернув продавцю, або борг покупця визнано безнадійним, продавець на суму надмірно нарахованого податку на додану вартість зменшує суму податкового зобов'язання з відображенням способом сторно по дебету рахунка 70 "Реалізація" і кредиту рахунка 64 "Розрахунки з бюджетом", субрахунок "З податку на додану вартість".

Покупець -ВАТ "СПМК - 33" у місяці, в якому придбані товарно-матеріальні цінності повернено продавцю або борг визнано безнадійним, збільшення податкового зобов'язання на суму податку на додану вартість відображає способом сторно по дебету рахунка 64 "Розрахунки з бюджетом", субрахунок "З податку на додану вартість", і кредиту рахунків 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", 377 "Розрахунки з різними дебіторами".

Сума податку на додану вартість, що сплачена ВАТ "СПМК - 33" у зв'язку з придбанням основних засобів і нематеріальних активів, що не підлягають амортизації, сировини, матеріалів, товарів, виконанням робіт, послуг, вартість яких не включається до складу валових витрат виробництва та обігу, списується на рахунки обліку відповідних джерел фінансування (48 "Цільове фінансування і цільові надходження", 44 "Нерозподілений прибуток (непокриті збитки) ") у кореспонденції з рахунками 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядчиками", 377 "Розрахунки з різними дебіторами".

У разі коли ВАТ "СПМК - 33" здійснює операції, що звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування, суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням сировини, матеріалів, товарів, інших матеріальних цінностей, виконанням робіт, послуг, вартість яких включається до складу валових витрат виробництва (обігу), та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, відображаються по дебету рахунків 12 "Нематеріальні активи", 15 "Капітальні вкладення", обліку виробничих запасів, товарів, витрат виробництва та обігу у кореспонденції з кредитом рахунків 31 "Розрахунковий рахунок", 33 "Інші рахунки в банках", 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками", 62 "Векселі видані", 377 "Розрахунки з різними дебіторами" та включенням до валових витрат.

ВАТ "СПМК - 33" При одержанні за контрактами, договорами (крім бартерних) сировини, матеріалів, товарів, інших матеріальних цінностей, виконання робіт, послуг, вартість яких включається до складу валових витрат виробництва (обігу), та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, вартість яких до одержання не сплачена, на суму податку на додану вартість дебетується рахунок 64 "Податкові розрахунки", субрахунок 2 "З податкового кредиту" у кореспонденції з кредитом рахунків 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками", 377 "Розрахунки з різними дебіторами". Після оплати зазначених цінностей, робіт, послуг сума податкового кредиту відображається по дебету рахунка 64 "Розрахунки з бюджетом", субрахунок "З податку на додану вартість" і кредиту рахунка 64, субрахунок 2 "З податкового кредиту".

Сума податку на додану вартість, що сплачена ВАТ "СПМК - 33" при придбанні товарів, призначених на експорт, відображається по дебету рахунка 64 "Розрахунки з бюджетом", субрахунок 2 "З податкового кредиту". Після зарахування від покупця коштів на рахунок в установах банків в оплату за відвантажені на експорт товари, вказана сума податку на додану вартість відображається по дебету рахунка 64 "Розрахунки з бюджетом", субрахунок "З податку на додану вартість" і кредиту рахунка 64 субрахунок 2 "З податкового кредиту".

2.4.      Облік, аналіз та аудит розрахунків з постачальниками та підрядниками в умовах функціонування інформаційних систем

Бухгалтерський облік у ВАТ «СПМК - 33» на сьогоднішній день ведеться із використанням засобів обчислювальної техніки на базі електронної версії "1С: Підприємство 7.5." під Windows. Це універсальна бухгалтерська програма.

Електрона версія "1С: Підприємство 7.5." орієнтована на звичайного бухгалтера, що володіє основами комп’ютерної грамоти. Програма настроюється на особливості бухгалтерського обліку на підприємстві, на зміни в законодавстві і формах звітності. Такі зміни можуть здійснюватися самим користувачем. [33]

Основні особливості електронної бухгалтерії "1:С":

·           ведення синтетичного і аналітичного обліку відповідно до потреб підприємства;

·           отримання всієї необхідної звітності та інших документів по синтетичному і аналітичному обліку;

·           повна настроюванність із можливістю змінювати та доповнювати план рахунків, систему типових проводок, систему аналітичного обліку, форми первинних документів;

·           можливість друку первинних документів при введенні проводок. Вихідними даними для програми являються проводки, що вносяться в журнал операцій. За допомогою електронної бухгалтерії, разом із вводом проводок, формуються первинні документи. Програма дає можливість складати звітність і різноманітні допоміжні документи, зокрема:

·           оборотно-сальдові відомості по рахункам та/або субрахункам;

·           аналізи рахунків, що містять підсумки по кореспонденціям конкретних рахунків з усіма рахунками;

·           зведені проводки - підсумки по усім використовуємим кореспонденціям;

·           аналізи рахунків по датах - остатки, обороти і кореспонденції з іншими рахунками на кожну дату звітного періоду;

·           журнали-ордери - виборка проводок із журналу операцій по відповідних рахунках, кореспонденціях та інших ознаках; карточки рахунків - всі проводки з даним рахунком;

·           звіти вільної форми, що розроблені користувачем для детального вивчення господарських процесів.

Організація аналітичного обліку дозволяє в електронній бухгалтерії "1С:", простежувати розрахунки з конкретними покупцями та постачальниками, враховуючи наявність та рух товарно-матеріальних цінностей, виконання договорів, розрахунки по заробітній платі та з підзвітними особами тощо.

Сучасний рівень розвитку характеризується комп'ютеризацією усіх сфер народного господарства.

Удосконаленню організації бухгалтерського обліку в значній ступені сприяють утворені на підприємстві автоматизовані робочі місця бухгалтерів (АРМБ).

АРМБ є масовим засобом автоматизації праці персоналу, зайнятого веденням бухгалтерського обліку та являє собою функціональну спеціалізовану людино-машинну систему, до складу якої входить програмно-технічний комплекс, інформаційні та додаткові інструктивно-методичні та організаційно-технологічні забезпечення. Вона забезпечує обліковому працівникові автоматичне виконання операцій конкретної стадії облікового процесу при цьому зберігається суттєвий підхід що до розподілення обов'язків між персоналом бухгалтерії за функціональними ознаками. [22]

Системні функції автоматизуючого каналу обробки інформації на основі АРМБ повинні забезпечувати контролюючий вихід та вхід інформації, редактування вхідної та зберігаємої інформації, організацію зберігання облікової інформації на зовнішніх носіях, обмін з іншими інформаційними об'єктами. В якості технічної бази для побудови АРМБ можуть бути використані мікро ЕОМ різних мереж. Автоматизуючий канал повинен включати, крім мікро ЕОМ перефірійне устаткування - дисплей, накопичувачі на магнітних стрічках, твердих та пластикових дисках, обладнання друку.

Можливо виділити слідуючи основні функціонуючі напрямки використання АРМБ при розрахунках з постачальниками: обробка облікової інформації; інформаційне довідне обслуговування; аналіз функціонування АРМБ для цього підрозділу облікового апарату.

Перший напрямок припускає автоматизацію таких стадій облікового процесу, як виготовлення, реєстрацію документів, контроль використання та обробка документів.

Другий напрямок припускає створення локальних баз даних нормативно-довідкової інформації, що використовується в діяльності облікового апарату розрахунків з постачальниками.

Функціональний напрямок, пов'язаний з діяльністю облікового апарату, його аналізом на базі АРМБ, припускає вирішення ряду задач щодо визначення ефективності процесів обробки та загальної організації по обліку, планування та аналізу. Приділяється увага також питанням використання отриманої інформації про розрахунки з постачальниками в умовах функціонування АРМБ для підготовки та отримання відповідних управлінських рішень. Отримана інформація диференціюється за рівнями її використання. [32]

В загальному виді процес створення та обробки документів можливо пред'явити у виді послідовних фаз обробки, що здійснюються на різних ділянках обліку. В свою чергу фази можуть складатися з одного або кількох каналів обробки робочих місць співробітників апарату бухгалтерського обліку.

Можливий універсальний режим праці, оскільки розподілена система може реалізувати як децентралізовану обробку інформації про розрахунки з постачальниками, характерну для окремої обчислювальної машини, так і централізовану таким чином, обчислювальні машини працюють паралельно, вирішуючи свої задачі, а при необхідності здійснюється обмін інформацією.

Новою системою програм для автоматизації різних галузей економічної діяльності є програма "1С: Підприємство". В конкретний програмний продукт, що входить в систему програм "1С: Підприємство", включаються ті функції та можливості, які відповідають призначенню цього продукту.

Усі складові системи програм "1С: Підприємство" можна поділити на технічну платформу та конфігурації. Технічна платформа являє собою набір різноманітних механізмів діяльності та не залежать від конкретного законодавства та методології обліку. Конфігурації є власне прикладними рішеннями. Кожна конфігурація орієнтована на автоматизацію визначеної сфери економічної діяльності та відповідає діючому законодавству.

Технологічна платформа, окрім механізмів, що використовуються в усіх продуктах "1С:Підприємство", які використовують специфічні можливості компонент.

Компонента "Бухгалтерський облік" призначена для ведення обліку на підставі бухгалтерських операцій. Вона забезпечує ведення планів рахунків, введення проводок, отримання бухгалтерських підсумків. Компонента використовується для автоматизації бухгалтерського обліку згідно з будь-яким законодавством та методологією обліку.

Компонента "Розрахунок" призначена для виконання складних періодичних розрахунків. Вона може використовуватися для розрахунку заробітної платні, розрахунків по цінним паперам та інших видів розрахунків.

Компонента "Оперативний облік" призначена для обліку наявностей та руху коштів в будь-яких розрізах в реальному часі. Вона використовується для обліку запасів товарно-матеріальних цінностей, взаєморозрахунків з контрагентами та інше. Компонента дозволяє відображати в обліку операції господарського життя підприємства безпосередньо в момент їх здійснення.

В комплект поставки програмних продуктів системи програм "1С: Підприємство" включаються типові конфігурації. Вони являють собою універсальні прикладні рішення для автоматизації конкретної галузі економіки.

Конфігурації призначені для автоматизації окремих сфер діяльності підприємства, наприклад, бухгалтерського обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками. Ті конфігурації, які використовують можливість декількох компонент забезпечують комплексну автоматизацію різних напрямків обліку в одній інформаційній базі.

Скориставшись можливостями програми "1С: Підприємство", ми автоматизували частину операцій щодо розрахунків з постачальниками та клієнтами та отримали підсумкові результати.

Особливістю даної системи є можливість зміни конфігурації самим користувачем або організаціями, які спеціалізуються на впровадженні та підтримки програмних продуктів фірми 1С. Ця можливість дозволяє забезпечити максимальну відповідність автоматизованої системи особливостями обліку на конкретному підприємстві. [38]

Для програмних продуктів "1С: Підприємства" існує широкий набір методичних матеріалів, навчаючих використанню програм, настройці конфігурацій, методології ведення обліку та інше. Частина методичних матеріалів є періодичними та відображають останні зміни законодавства.

Для спеціалістів, які здійснюють інтеграцію "1С: Підприємства" з різними програмними та апаратними засобами, впроваджуються складні нестандартні рішення на підставі системи "1С: Підприємство", існує "Технологія створення зовнішніх компонент". Вона дозволяє утворювати додаткові програмні компоненти, що розширюють функціональні можливості "1С: Підприємства".

На підприємстві також встановлена довідкова комп'ютерна система "Консультант Бухгалтер". Довідкова система "Консультант Бухгалтер - це потужний і в той же час зручний засіб для роботи з правовою інформацією. Довідкова система "Консультант Бухгалтер" представляє собою зручний довідковий засіб для роботи з текстовою інформацією.

Інформаційний Банк системи включає в себе нормативні акти, що регламентують бухгалтерський облік та оподаткування, а також консультації кваліфікованих спеціалістів по найбільш часто зустрічаючих у практиці бухгалтерів питанням оподаткування та бухгалтерського обліку. Інформаційний Банк системи постійно доповнюється новими нормативними актами та консультаціями, що дозволяє користувачам Довідкової Системи "Консультант Бухгалтер" не займатися стомлюючою роботою по збиранню необхідної їм у роботі інформації. Увесь інформаційний Банк розбитий на дві незалежні бази. У першу (Нормативні документи) включені документи, що представляють собою нормативні акти різноманітних відомств, які регламентують бухгалтерський облік та оподаткування. В другу (Питання та відповіді) - матеріал, що містить відповіді кваліфікованих спеціалістів на питання, що часто зустрічаються в бухгалтерській практиці.

Інформаційний Банк підтримується в актуалізованому вигляді, тобто у ньому показуються усі зміни в нормативних актах (як безпосередньо їх текстів, так і реквізитів). Це дозволяє користувачеві при необхідності працювати тільки з останніми редакціями усіх документів. Багаторівневий рубрикатор, що базується на загально правовому класифікаторі галузей законодавства, полегшує пошук документів в Інформаційному Банку. [29]

Режим гіпертексту чи перехресних посилань між документами допомагає простежувати їх юридичний взаємозв'язок. Папки документів дозволяють впродовж тривалого часу зберігати сформовані підборки документів по декількох тематиках.

Використання засобів обчислювальної техніки на базі електронної бухгалтерії "1С:" і довідкової системи "Консультант Бухгалтер" дозволяє досягнути в роботі бухгалтерії своєчасного та якісного складання фінансової звітності підприємства; будувати роботу на актуалізованій правовій інформації і цим уникати серйозних помилок. При використані засобів обчислювальної техніки зекономлюється велика кількість часу, яка необхідна для рутинних операцій, і бухгалтер може більше часу приділяти аналітичній роботі.

Мета і галузь діяльності аудитора не змінюються, коли мова іде про перевірку середовища електронної обробки даних (ЕОД). Однак, прикладна програма може поставити аудитора перед необхідністю використання комп'ютера як засобу контролю. Ці різноманітні варіанти використання комп'ютера відомі як "Методи Аудиту при Сприянні Комп'ютера (MACK)".

Необхідність використання MACK виникає з тих обставин, коли відсутні вхідні документи і неможливо простежити повний хід операцій (контрольний слід), а також тоді, коли ефективність аудиту можна значно поліпшити використанням спеціальної комп'ютерної аудиторської програми.

Програмне забезпечення контролю (ПЗК)

ПЗК складається з комп'ютерних програм, які використовуються аудитором як частина процедур перевірки, котрі обробляють дані контрольних тестів системи обліку об'єкту аудиту. ПЗК може являти собою пакет програм, або окремі програми і утиліти. Незалежно від джерела виникнення ПЗК, аудитор повинен довести можливість їх використання для проведення перевірки. ПЗК може бути підготовлене безпосередньо аудитором, написане залученим до цієї роботи програмістом. Програми можуть використовуватися як високоефективний рахівний інструмент. До програм можна вносити зміни відповідно до вимог, які виникають з особливостей обліку клієнта. При плануванні аудиту необхідно розглянути можливість комбінування ручного аналізу даних з обробкою на ПЗЦ. Утиліти використовуються для того, щоб виконати загальні функції обробки даних, сортування, створення і виводу файлів на Друк.

Перевірка методом тестування даних використовується під час проведення процедур контролю, отриману вибірку даних вводять у комп'ютерну систему клієнта і порівнюють з її результатами: дані тесту, які використовуються для перевірки специфічних засобів управління в комп'ютерних програмах щодо типу інтерактивного паролю і доступу до даних; на шляху операцій тесту використовується "фіктивний" модуль (наприклад відділ або службова особа), дії цього модуля визначені, результати порівнюються з проходженням даних через аналогічний модуль програми клієнта. У тому випадку, коли контрольні дані обробляються разом з реальними даними клієнта, аудитор повинен бути впевненим, що після завершення тестування всі контрольні записи будуть вилучені з реального розрахунку клієнта.

Коли аудитор починає аудит у середовищі ЕОД, він повинен мати необхідні навички і досвід роботи з технікою, яка виконує підрахунки, або повинен залучити до роботи спеціаліста і делегувати йому частину своїх функцій. Аудитор повинен знати ЕОД, щоб спланувати, виконати і використовувати результати MACK. Рівень необхідних знань залежить від складності і конфігурації конкретного методу аудиту і програмного забезпечення контролю, а також системи обліку клієнта. Аудитор мусить розуміти, що використання MACK за конкретних обставин може вимагати від нього значно більшого рівня знань комп'ютера і навичок роботи на ньому.

Аудитору слід проаналізувати відповідність MACK засобам обслуговування комп'ютера і необхідним автоматизованим системам бухгалтерського обліку, а також картотекам. Аудитор може планувати використання інших засобів в обслуговуванні комп'ютера в тому разі, коли виконання роботи з використанням MACK на комп'ютерній техніці клієнта буде неефективним, надто дорогим і непрактичним, наприклад, через несумісності з операційною системою.

Труднощі аналізу без використання комп'ютерів

Значна більшість комп'ютеризованих систем бухгалтерського обліку виконує дії, котрі неможливо візуально прослідкувати, тобто документально засвідчити ці дії не має можливості. Недоліки дослідження системи без використання комп'ютерів проявляються, наприклад, у випадках, коли: не існує вхідного документу, тобто операція здійснена в діалоговому режимі, крім того, розрахунок сум по сплаті відсотків може бути здійснений, виходячи з вимог алгоритму, без можливості побачити процедуру розрахунку; система не може показати контрольний слід операцій, оброблених тільки на комп'ютері; перевірки кредитоспроможності клієнта можуть бути зроблені тільки шляхом виключення, в такій ситуації не може залишитися жодного свідчення, що всі операції були оброблені; вихідна інформація може складатися тільки з підсумкової загальної кількості, в той час як деталі зберігаються в пам'яті комп'ютера.

Ефективність аналітичних процедур може бути поліпшена при використанні MACK з точки зору отримання і оцінки контрольного доказу, наприклад, деякі операції можуть бути перевірені більш детально і ефективно, тому що при використанні комп'ютера можна охопити більший розмір вибірки, ніж при звичайному аналізі; під час аналітичних процедур можна проаналізувати ефективніше, ніж ручним методом, результати операцій у звітах і незвичайні величини; використання MACK дає можливість більш ефективного проведення додаткових незалежних процедур перевірки для отримання необхідної оцінки засобів управління і контролю.

Ризик виникнення помилки може існувати в кожному елементі системи обліку, тому необхідно постійно забезпечувати повноту і своєчасність поновлення документації, адекватність системи обробки даних та виконання операцій.

Необхідно розробити спеціальні процедури для перевірки і контролю автоматизованих засобів управління і обліку. Такі процедури можуть бути у вигляді програм і тестів, які проводяться без використання комп'ютерної техніки.

Під час оцінки ризику в системах, де використовується електронна обробка даних (ЕОД), аудиторам необхідно звертати увагу на методи управління, за яких передбачається обмеження доступу до бази даних, наприклад, захист бази даних від несанкціонованого втручання.

Вхід у систему може автоматично викликати дії по різних рахунках, тобто викликати помилки в різноманітних вхідних даних, через те, що завданий шлях перетворення однієї суми або файлу (файлів) міг бути здійснений при використанні комп'ютера з іншою неспівставною базою даних.

Деякі операції можуть здійснюватися системою ЕОД без вхідних документів, які можуть бути підставою для їх здійснення. Кажучи іншими словами, результат подібних дій не можна доказати вхідною документацією, і вони не можуть бути зареєстровані так, як реєструються дії, які ініціюються ззовні системи ЕОД.

Вразливість даних і носіїв даних програми залежить від виду матеріалу, з котрого виготовлені носії, і чутливості цих носіїв до загублення, навмисного, або випадкового знищення.

Засоби внутрішнього контролю шляхом комп'ютерної обробки даних допомагають досягнути мети внутрішнього контролю підприємства і складаються як з процедур обробки без використання комп'ютерів, так і обробки з використанням спеціальних комп'ютерних програм, розроблених фахівцями в цій галузі.

Обробка даних без використання комп'ютера і засоби комп'ютерного управління впливають на середовище ЕОД і засобів управління прикладними комп'ютерними програмами, такими як комп'ютерні програми бухгалтерського обліку.

Завдання основних методів управління ЕОД полягає в тому, щоб встановити необхідний контроль за системою ЕОД і забезпечити впевненість у тому, що мета внутрішнього контролю і управління досягнута. Основні методи управління ЕОД складаються з функцій управління; розробки систем прикладної програми і постійного супроводження і обслуговування її розробником для підтримки в робочому стані; тестування, перетворення, реалізації і документального оформлення нових або перероблених систем; обмеження доступу до програми третіх осіб; гарантій виконання системою ЕОД тільки тих операцій, які призначені для виконання конкретних завдань, а також виявлення і виправлення помилок в них; обмеження доступу до операцій і дозвіл на роботу тільки уповноважених на це  співробітників; дублювання даних і комп'ютерних програм; процедур оновлення інформації у випадку її загублення, навмисного або випадкового знищення; засобів аварійного завершення дій у системі ЕОД на випадок надзвичайних обставин.

Мета внутрішніх засобів управління прикладною програмою полягає у встановленні процедур управління прикладними програмами, при цьому буде існувати можливість виконання тільки дозволених операцій і здійснення їх реєстрації, а також буде забезпечуватися своєчасність і повнота їх відображення. Внутрішні засоби управління ЕОД складаються з засобів управління вхідними даними - це дає впевненість у тому, що:

a) зроблено відповідне розпорядження уповноваженої особи щодо операцій до початку обробки інформації засобами комп'ютерної техніки; операція точно перетворена в форму, яка прочитується комп'ютерною програмою і зареєстрована в програмі; операції не пропущені і не змінені; виконання неправильних операцій не проводиться, при першій необхідності вносяться потрібні виправлення, після них здійснюються правильні дії.

b) управління обробкою бази даних комп'ютера здійснюється для забезпечення впевненості в тому, що: в цілому операції правильно обробляються прикладною комп'ютерною програмою; жодна операція не пропущена, не добавлені помилкові операції, не внесені несанкціоновані зміни в них; помилки ідентифіковані і своєчасно виправлені.

c) управління вихідними даними здійснюється для забезпечення впевненості в тому, що: отримано точний результат обробки; доступ до вхідної інформації дозволяється тільки уповноваженим на це співробітникам; вихідні дані можна прочитати, зрозуміти; вони принадні для подальшого використання.

Аудитор повинен проаналізувати, яким чином основні засоби

управління середовищем ЕОД впливають на базу даних, оскільки це є важливим моментом для аудиторської перевірки. Основні засоби управління середовищем ЕОД впливають на ефективність її роботи.

Контроль за введенням, обробкою бази даних і виводом інформації на носії інформації може виконуватися спеціальним персоналом, користувачами системи, окремою групою працівників контролю, або може бути запрограмований у прикладному програмному забезпеченні, котре аудитор повинен перевірити. Такий контроль може складатися з:

а) здійснення користувачем методу управління без використання комп'ютерів. Якщо такий метод управління забезпечує впевненість, що вихід інформації з системи є повним, точним і виводиться тільки необхідна інформація, аудитор може обмежитися дослідженням тільки цього методу.

б) засіб управління вихідними даними прикладної системи. Якщо, в доповнення до методів управління вихідними даними без використання комп'ютерів, існує можливість шляхом використання прикладної комп'ютерної програми проконтролювати результати обчислень, аудитор може перевірити результати, отримані без використання комп'ютерів, повторно здійснюючи такий вид контролю.

в) користування процедурами контролю, які передбачені комп'ютерною програмою. В деяких комп'ютерних системах аудитор може скористатися наявними в програмах процедурами контролю, а також методом контрольних даних, досліджуючи нестандартні і незвичайні ситуації.

Загальні засоби управління системою ЕОД можуть істотно впливати на процес обробки операцій у прикладних програмах. У разі, коли такі засоби управління неефективні, може підвищитися ризик виникнення помилки, існування і невиявлення помилок у системі ЕОД. Таким чином, слабкі сторони основних засобів управління ЕОД можуть бути представлені як наявністю слабкої системи контролю прикладною комп'ютерною програмою, так і використанням методів управління без використання комп'ютерів.

Розглянемо на прикладі можливості 1С: Підприємство 7.5.

У журнал операцій 1С були занесені документи (додатки А, Б, В, Д, Е), на основі яких були сформульовані господарські операції (таблиця 2.4). Після їх проведення був зроблений розрахунок кінцевого результату, і в результаті сформовані зведені проводки, як показано на рисунку 2.1.

Зведені проводки за грудень 2006 року

Рис. 2.1. Зведені проводки за грудень 2006 року по ВАТ "СПМК - 33"

Оборотно-сальдова відомість, що автоматично розраховується набуде вигляду, як показано на рисунку 2.2.

Оборотно-сальдова відомість за грудень 2006 р.

Рис.2.2. Оборотно-сальдова відомість по опереціям ВАТ "СПМК - 33"

Журнал-Ордер і відомість по рахунку: 631 За грудень 2006р.

Рис.2.3. Журнал-Ордер і відомість по рахунку 631 за грудень 2006р. по операціям ВАТ "СПМК - 33"

Також ми маємо можливість розглянути аналіз рахунку 631 (рис. 2.4).

Аналіз рахунку: 631 За грудень 2006р.

Рис.2.4. Аналіз рахунку 631 за грудень 2006р. по операціям ВАТ "СПМК - 33"