Організація аналізу складу та структури кредиторської заборгованості

3.2.     Організація аналізу складу та структури кредиторської заборгованості

В умовах переходу до ринкових відносин відбулася докорінна перебудова матеріально-технічного постачання підприємств сировиною, матеріалами, поливом, напівфабрикатами, іншими матеріальними ресурсами. Підприємство само вивчає ринок сировини, енергоносіїв, налагоджує прямі зв'язки з постачальниками, самостійно вирішує питання про створення необхідних запасів з урахуванням специфіки виробництва, можливих змін його умов.

Матеріально-технічне забезпечення включає: визначення потреби в матеріально-технічних ресурсах, їх пошук і купівлю, укладення прямих договорів з постачальниками, організацію доставки, зберігання і видачу споживачам на підприємстві.

Потреби підприємства в матеріальних ресурсах задовольняються двома шляхами: інтенсивним і екстенсивним. [29]

Інтенсивний шлях передбачає більш економне витрачання сировини, матеріалів, палива за рахунок раціонального розкрою матеріалів, застосування прогресивних, науково обґрунтованих норм витрат матеріальних ресурсів та дотримання їх в процесі виробництва, використання безвідхідних технологій, утилізації відходів матеріальних ресурсів. Це забезпечує скорочення матеріальних витрат і зниження собівартості продукції.

Екстенсивний шлях передбачає закупівлю або виготовлення більшої кількості сировини, матеріалів, енергії і пов'язаний з додатковими затратами.

Оскільки економне витрачання матеріальних ресурсів рівнозначне збільшенню їх виробництва, то підприємства повинні постійно вишукувати внутрівиробничі резерви економії та раціонального використання матеріальних ресурсів.

Аналіз проводять за даними форм статистичної звітності № 1-СН, 3-СН, 4-СН, 11-СН, 12-СН - про наявність і використання матеріальних ресурсів, ф. № 5-С - про витрати на виробництво, плану матеріально-технічного постачання, договорів на поставку сировини, матеріалів, палива, оперативними даними відділу матеріально-технічного постачання, даними про нормативи та норми витрат матеріальних ресурсів.

Насамперед у ході аналізу необхідно дати оцінку обґрунтованості плану матеріально-технічного постачання, правильності розрахунку потреби підприємства в матеріальних ресурсах, тобто оцінити якість плану матеріально-технічного постачання.

Оцінюючи якість плану матеріально-технічного забезпечення, вивчають:

·           повноту врахування в плані всієї потреби підприємства на виробництво продукції (включаючи заділи в незавершеному виробництві), на виконання дослідних і експериментальних робіт, виготовлення нестандартного технічного оснащення і пристосувань, ремонт основних фондів тощо;

·           правильність розрахунку потреби, а саме: урахування при визначенні плану постачання зміни в номенклатурі та асортименті запланованої до випуску продукції, зміни (зниження або зростання) питомих витрат матеріалів, сировини та інших цінностей на одиницю продукції та обґрунтованість цих змін;

·           правильність визначення суми джерел покриття потреби підприємства в матеріальних ресурсах.

В основу розрахунку всієї потреби повинні бути покладені нормативи і норми витрат ресурсів на одиницю продукції та складських запасів.

Спеціалізація будь-якої галузі науки чи наукової дисципліни безпосередньо пов'язана з чітким визначенням мети, предмета вивчення та методу пізнання (дослідження). Для організації аналізу господарської діяльності слід правильно визначити параметри таких видів роботи в системі управління. [47]

Аналітична операція - це дія над економічними даними (або економічною інформацією) з метою одержання різних проміжних або кінцевих показників аналітичного характеру, які можуть бути використані для розробки та прийняття управлінського рішення.

Операції, що використовуються в аналітичному процесі, поділяють на три типи (категорії): механічні, переробні та творчі. [9]

До операцій першого типу відносять пошук і одержання різних звітних, планових, нормативних та інших таблиць, переміщення їх у просторі (передача), зберігання, запис у аналітичні таблиці.

Операції другого типу - це виконання різних математичних розрахунків, упорядкування якоїсь сукупності даних тощо.

До операцій третього типу належать складання і формування аналітичних висновків, розробка рекомендацій, пропозицій тощо.

Типи операцій дають змогу визначити три види організаційних місць роботи - виконавчі пости: для висококваліфікованих спеціалістів (головний бухгалтер, головний економіст, начальники планових, фінансових відділів); для спеціалістів середнього рівня (старший бухгалтер, старший економіст, керівник сектора, групи); для технічних виконавців (оператор, обліковець, рахівник).

Аналітичне завдання - це складовий елемент топологічної теми (блок). Аналіз розрахунків з постачальниками передбачає кілька завдань з визначення:

• кількість заключних договорів;

• своєчасність розрахунків;

• ритмічність поставок;

• асортимент поставок.

Оскільки в аналітичний процес залучають нормативну, планову, облікову, звітну системи показників, то насамперед вибирають так звані базові показники.

Кредиторська заборгованість - вартісний вираз зобов'язань боржника перед своїми кредиторами.

Звичайно кредиторську заборгованість складають нездійснені платежі постачальникам за відвантажені товари, неоплачені податки, невиплачена нарахована заробітна платня, невнесені страхові внески, неоплачені борги. Кредиторська заборгованість показується в розділі IV пасиву балансу. У складі зобов'язань будь-якого підприємства, у тому числі і на ВАТ "СПМК - 33", умовно можна виділити 2 типу заборгованості:

·           "термінова" - вона включає в себе такі зобов'язання як, зобов'язання перед бюджетом, перед банком по отриманій підприємством позиці, перед органами соціального страхування та забезпечення;

·           "спокійна" - вона включає в себе такі зобов'язання, як отримані аванси від покупців, Заборгованість перед постачальниками та підрядниками. [16]

При аналізі кредиторської заборгованості треба також визначити допустиму та невиправдану кредиторську заборгованість.

До допустимої кредиторської заборгованості відносять: заборгованість постачальникам за акцептовані платіжні вимоги; непрострочену заборгованість до бюджету.

До невиправданої кредиторської заборгованості відносять:

·           прострочену заборгованість постачальникам; прострочену заборгованість бюджету за податок на прибуток; позички, не погашені в строк, та інші внески. [25]

Розпочинається аналіз із вивчення складу та структури кредиторської заборгованості, а також її динаміки. Результати аналізу покажемо у вигляді таблиці 3.2.

Із таблиці 3.2. ми бачимо, що значну частину кредиторської заборгованості ВАТ "СПМК - 33" займає кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги: її частка в поточних активах на початок 2006 року складала майже 53 % (71 200 грн.) від усіх поточних активів, а на кінець 2006 року зменшилась майже на 16,5 % (або 1 000 грн.) і склала майже 69 % (70 200 грн.).

Таблиця 3.2

Аналіз складу та структури кредиторської заборгованості по ВАТ"СПМК-33" за 2006 рік

Із даних таблиці можна зробити висновки, що кредиторська заборгованість по ВАТ "СПМК - 33" зменшилася на 34 000 грн. Цих результатів досягли завдяки, як зазначалося вище, зменшенню кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги на 1 000 грн., а також зменшенню поточних зобов'язань за розрахунками з бюджетом на 8 400 грн., та поточних зобов'язань із внутрішніх розрахунків на 14 400 грн.

У той же час необхідно відмітити, що значною мірою зменшилися інші поточні зобов'язання на початок 2006 року вони складали 12 200 грн.. (або 8,96 % у загальній сумі поточних пасивів), а на кінець 2006 року ця цифра сягала 8 300 грн. (або 8,13 % у загальній сумі поточних пасивів). Як бачимо відхилення склало 3 900 грн. (0,83 %).

Також необхідно вказати на зменшення поточних зобов'язань за розрахунками зі страхування на 3 200 грн., а також поточних зобов'язань за розрахунками з оплати праці на 3 100 грн.

Одночасно треба відмітити, що ВАТ "СПМК - 33" за останні роки намагається виплачувати заробітну плату вчасно, але з минулих років залишилися такі зобов'язання і підприємство намагається їх погасити.

Одночасно необхідно зауважити, що ВАТ "СПМК - 33" не зверталося до банківських кредитів - ні короткострокових, ні довгострокових; таким чином у підприємства немає ні зобов'язань по кредитам, ні зобов'язань по відсоткам, що дає йому досить вигідне становище - із-за кризи неплатежів споживачів у підприємства не було б змоги розрахуватися по відсоткам за кредит, не кажучи вже про самий кредит.