2.5. Організація контролю розрахунків з постачальниками та підрядниками Державною податковою службою України
Завданнями органів державної податкової служби є:
· здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі -податки, інші платежі);
· внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;
· прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;
· формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб;
· роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків;
· запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
За невиконання або неналежне виконання посадовими особами органів державної податкової служби своїх обов'язків вони притягаються до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної та матеріальної відповідальності згідно з чинним законодавством.
Збитки, завдані неправомірними діями посадових осіб органів державної податкової служби, підлягають відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету.
Посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати комерційної та службової таємниці.
До розділу II "Податковий кредит" (рядки з 10-го по 15-й декларації) включаються обсяги придбаних з податком на додану вартість або без податку на додану вартість на митній території України або ввезених (пересланих) із-за її меж товарів (робіт, послуг), основних фондів та нематеріальних активів, які відносяться чи не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) або підлягають чи не підлягають амортизації, окремо по цілях використання (для цілей здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню, звільнені від оподаткування, не є об'єктом оподаткування).
Рядок 12г може бути заповнений лише за умови сплати до бюджету податку на додану вартість за отримані від нерезидента роботи (послуги). Датою сплати податку до бюджету в цьому разі вважається дата подання до податкової інспекції (адміністрації) податкової декларації, в якій сума податку на додану вартість за отримані від нерезидента роботи (послуги) включена до податкових зобов'язань (рядок 7).
Коригування податкового кредиту (рядок 16).
При заповненні рядка 16 обов'язковим є подання додатка 2 до податкової декларації.
Коригування, які стосуються поставок товарів (робіт, послуг), мають місце і в частині податкового кредиту декларації платника податків -покупця цих товарів, робіт та послуг.
До цього рядка не включається сума податку, яка збільшує або зменшує суму податкового кредиту в результаті самостійного виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації.
ПДВ, який збільшує податковий кредит
Збільшення бази оподаткування стосовно закупівлі товарів (робіт, послуг), по яких було надано податковий кредит в попередніх звітних періодах. Платник-покупець повинен сплатити додаткову вартість постачальнику, але в той же час матиме право на збільшення податкового кредиту.
Приклад:
Товари було закуплено на суму 12004 грн. (10000 грн. + 2004 грн. ПДВ). Покупець включає до податкового кредиту 2004 грн. податку на додану вартість. Збільшення вартості цих товарів з 10000 грн. до 20040 грн. означатиме, що покупець має сплатити постачальнику додаткову суму у розмірі 12004 грн. (додаткова вартість 10000 грн. + додатковий ПДВ 2004 грн.). Але покупець зможе додатково збільшити податковий кредит на 2004 грн. податку на додану вартість, якщо отримає від постачальника розрахунок коригувань до податкової накладної на суму 12004 грн. (додаткова ціна 10000 грн. + додатковий ПДВ 2004 грн.). У цьому випадку додатковий кредит можна буде вказати у рядку 16 (коригування недорахованого податкового кредиту (+) за попередні звітні періоди).
Кредит ПДВ не було задекларовано під час закупівлі товарів (робіт, послуг) чи основні "нематеріальні фонди", які є об'єктами амортизації, використовуються інтенсивніше для проведення операцій, які підлягають оподаткуванню.
Приклад:
Можна збільшити податковий кредит на 10%, якщо в попередньому звітному періоді податковий кредит було застосовано до 50% операцій (частка операцій, які підлягають оподаткуванню від усіх операцій), а пізніше було задекларовано, що ця частка становить 60%.
ПДВ, який зменшує податковий кредит
Зменшення бази оподаткування стосовно закупівлі товарів (робіт, послуг), податок на додану вартість по яких було включено до податкового кредиту попередніх звітних періодів. Платник-покупець буде мати право на відшкодування різниці в цінах (без ПДВ), але в той же час повинен обов'язково зменшити податковий кредит на суму податку,
визначену виходячи із різниці цін.
Було задекларовано більшу суму кредиту ПДВ на закупівлю товарів (робіт, послуг) чи основні "нематеріальні фонди" недовикористовуються для проведення операцій, які підлягають оподаткуванню.
Приклад:
Потрібно зменшити податковий кредит на 10%, якщо в попередньому звітному періоді податковий кредит було застосовано до 50% операцій (частка операцій, які підлягають оподаткуванню від всіх операцій), а пізніше було задекларовано, що ця частка становить 40%.
У попередніх звітних періодах було задекларовано суму ПДВ, сплачену за товари, відвантажені в цьому звітному періоді на експорт за товарообмінним (бартерним) контрактом (договором), та сплачену за товари (роботи, послуги), що входять до валових витрат по виконанню такого контракту (договору).
Згідно з чинним законодавством органам державної податкової служби надано право:
Застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян штрафні та фінансові санкції у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Відповідно до пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафні санкції за порушення податкового законодавства, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством, накладаються на платника податків у таких розмірах:
У разі неподання податкової декларації у строки, визначені законодавством, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або його затримку.
У разі коли платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію і контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків додатково до штрафу, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У разі коли за даними документальних перевірок результати діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, і контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше двадцяти п'яти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених законодавством, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
· при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків такої суми;
· при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, -у розмірі двадцяти відсотків такої суми;
· при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків такої суми.
У разі коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з вимогами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", платник податків додатково сплачує штраф у розмірі ста відсотків суми податкового боргу, щодо якого виникло право податкової застави.
У разі коли платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання, а також самостійно погашає суму недоплати та штраф у розмірі десяти відсотків суми такої недоплати, штрафи не застосовуються. Ця норма не застосовується, якщо:
а) платник податків не подає податкову декларацію за період, протягом якого відбулася недоплата податкового зобов'язання;
б) судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.
У разі коли за наслідками перевірки виявляється факт завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого в податковій декларації про податок на додану вартість, сума такого завищення вважається сумою податкового зобов'язання, прихованою від оподаткування. Якщо внаслідок такого завищення отримано бюджетне відшкодування, платник податку визнається таким, що ухиляється від оподаткування, і до нього застосовуються санкції відповідно до законодавства.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку на додану вартість, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються документально не підтвердженими, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену документально.
Факти порушень податкового та іншого законодавства посадова особа органу державної податкової служби оформляє актом документальної перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти і статті.
Керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій та громадяни під час перевірки, що проводиться органами державної податкової служби, зобов'язані давати письмові пояснення з усіх питань, що виникають, підписати акт про проведення перевірки і виконувати вимоги органів державної податкової служби щодо усунення виявлених порушень законодавства про податки та інші обов'язкові платежі до бюджетів і внески до державних цільових фондів.
У разі відмови керівника чи головного бухгалтера підприємства (установи, організації) або громадянина-платника від підписання акта перевірки службовими особами органу державної податкової служби складається акт довільної форми, що засвідчує факт такої відмови. При цьому в акті необхідно зазначити про ознайомлення керівника і головного бухгалтера підприємства (установи, організації), громадянина із змістом акта перевірки, обов'язками, правами і відповідальністю платників податків, передбаченими статтями 9-11 Закону України "Про систему оподаткування", іншими законами України та порядком, визначеним Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 02.03.2005
Відповідальність за повноту і своєчасність сплати донарахованих податків, інших платежів і фінансових санкцій несуть керівники підприємств, установ, організацій та громадяни - платники податку.
Сплата сум інших штрафних та фінансових санкцій, застосування і стягнення яких чинним законодавством віднесено до компетенції органів державної податкової служби, проводиться у терміни, зазначені безпосередньо в законодавчому акті. Якщо законодавчим актом встановлено штрафні (фінансові) санкції і не визначено конкретних термінів сплати в рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкцій необхідно запропонувати платнику здійснити сплату у зазначений термін.
Оскарження рішень органів державної податкової служби здійснюється у встановленому законодавством порядку.
При скасуванні прийнятих рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій стягнуті суми штрафних та фінансових санкцій підлягають поверненню з тих бюджетів та державних цільових фондів, до яких вони надійшли у строки та за порядком, визначеним законодавством.
РОЗДІЛ 3
ОРГАНІЗАЦІЯ УДИТУ ТА АНАЛІЗУ РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ ТА ПІДРЯДНИКАМИ
... в організацію статистики ЗЕД. Відповідно до міжнародної практики вона грунтується на даних митного обліку. Об’єкти спостереження в митній статистиці розглядають відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД). В її основу покладено товарну номеклатуру зовнішньоекономічної діяльності (ТНЗЕД) – версію Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ГС), ...
... строковому періоді. Тобто санація — це сукупність усіх можливих заходів, які здатні привести підприємство до фінансового оздоровлення. Подане визначення втілює комплексний підхід до розглядуваного поняття, є універсальним і всебічно висвітлює економічну сутність санації підприємств. Пропоноване визначення санації унаочнює рис. 1.3. Для повнішого розкриття змісту санації слід конкретизувати види ...
... цінностей з країни, за які в подальшому її резиденти отримують виплати в іноземній валюті. Дебет платіжного балансу – це надходження вартостей у країну, за які її резиденти повинні витрачати іноземну валюту. Статистика валютних курсів Валютний курс як інструмент міжнародних угод характеризує економічні системи, між якими відбувається рух товарів, послуг та капіталів. Під валютним курсом ...
... 2. Форми і системи оплати праці. У сучасних умовах на підприємствах застосовуються різні форми і системи оплати праці, але найбільше поширення отримали дві форми оплати праці: відрядна і погодинна. Відрядна оплата праці - це оплата праці за кількість зробленої продукції (робіт, послуг), вона заснована на оплаті праці в прямій залежності від його результатів. Відрядну систему оплати праці на ...
0 комментариев