Організація та технологія роботи інформаційно-консультаційних центрів і дорадчих служб

Організація виробництва в підприємствах агропромислового комплексу
Умови функціонування господарств без права юридичної особи Особливості створення та функціонування колективних підприємств Реєстрація нових організаційно-правових формувань Класифікація організаційних форм внутрішньогосподарського управління Особливості формування первинних форм управління виробництвом Управління виробництвом у бригадах та ланках Реформування земельних відносин в ринкові умови Організація землекористування на підприємствах Організація ефективного використання машинно-тракторного парку Поле2 поле Визначати потребу в робочій силі по усіх видах робіт протягом року Нормування праці в сільському господарстві Оплата праці Оптимізація міжгалузевих відносин у сільському господарстві Концентрація виробництва та її вплив на ефективність сільського господарства Ц з одного гектара Формування виробничої програми в рослинництві Організація виробничих процесів в рослинництві Організація виробництва продукції скотарства Організація виробничих процесів у вівчарстві Організація виробничих процесів у птахівництві Створення системи установ та організацій, які уособлюють продуктові ринки; Вертикальна маркетингова інтеграція агропромислового комплексу Виробнича вертикальна інтеграція в системі АПК Горизонтальна інтеграція при формуванні ринкових відносин Регулювання відносин в інтегрованих структурах Система розповсюдження сільськогосподарських знань і інформації в ринкових умовах Організація та технологія роботи інформаційно-консультаційних центрів і дорадчих служб
626537
знаков
17
таблиц
17
изображений

10.7 Організація та технологія роботи інформаційно-консультаційних центрів і дорадчих служб

Регіональні інформаційно-консультаційні центри (ІКЦ), складові регіональної служби, створюються на базі науково-дослідних інститутів (станцій) або при вищих навчальних закладах як провідники державної політики з розвитку науково-технічного прогресу в сільському господарстві і координаційні центри для спрямування роботи наукових, інформаційно-сервісних, постачальних і виробничих структур по науково-консультаційному і інформаційному обслуговуванні виробників сільськогосподарської продукції і сільських громад.

Вони можуть створюватися на кооперативних (асоціативних) засадах з участю вищих навчальних закладів, інформаційно-сервісних (обслуговуючих), впроваджувальних, постачальницьких організацій, спілок фермерських господарств, інших сільськогосподарських формувань або шляхом реорганізації науково-дослідних установ УААН, розміщених в регіоні.

Робота спеціалістів регіональних інформаційно-консультаційних центрів акцентується (зосереджується) на питаннях допомоги в реформуванні сільськогосподарських підприємств, апробації та впровадження нових технологій і систем машин, методичного супроводу роботи дорадчих служб, курсової підготовки виробничників і працівників служб дорадництва, ведення регіональних баз даних та знань, систематизації та розповсюдження передового досвіду, практичної роботи консультантів по задоволенню запитів виробничників.

У їх складі обов'язковий підрозділ по забезпеченню електронних комунікацій і обміну інформацією з центрами економічної, наукової і ділової активності.

Діяльність регіонального інформаційно-консультаційного центру забезпечується його штатними працівниками та залученими на договірній основі провідними фахівцями вищих наукових закладів, наукових установ і виробничих формувань регіону. Річні і квартальні плани робіт центру складаються з врахуванням:

•    програм Національного центру по розповсюдженню науково-технічної інформації і передового досвіду, освоєнню й апробації нових машин і технологій та їх доопрацюванні відповідно до зональних умов, підготовці і перепідготовці спеціалістів служби інформації та забезпечення відповідним фінансуванням з державного бюджету;

•    завдань обласних органів управління сільським господарством по здійсненню сільськогосподарської пропаганди, систематизації та розповсюдженню передового досвіду, організації семінарів, виставок і інших заходів масового характеру, показового впровадження нових технологій тощо, забезпечених відповідним фінансуванням з місцевих бюджетів;

•    замовлень підприємств і об'єднань сільського господарства, фермерських союзів, агросервісних структур, населення на інформаційне обслуговування, надання рекомендацій і консультацій, практичну участь в реалізації організаційно-господарських та інвестиційних проектів виробничників на договірній основі.

Чисельність і структура центру визначається в залежності від спеціалізації, обсягів робіт, кількості підприємств, які розміщені на території регіону, обсягів фінансування й інших параметрів. Спеціалісти проходять в організованому порядку перепідготовку по спеціальній програмі.

Районна дорадча служба може бути чисельністю 2-5 і більше спеціалістів-консультантів. їх основна діяльність зосереджується на сільськогосподарській пропаганді, розповсюдженню науково-технічної інформації і передового досвіду шляхом інформування, організації "днів поля", семінарів, інших заходів підвищення кваліфікації без відриву від виробництва, практичної участі у здійсненні організаційно-господарських та інвестиційних проектів виробничих структур, вивчення попиту цих структур і населення в науково-консультаційних послугах.

Враховуючи зміну функцій державного управління при переході до ринкових відносин і в зв'язку з цим відповідну реорганізацію районних управлінь сільського господарства і продовольства, найбільш доцільно дорадчу службу формувати як складову районних управлінь сільського господарства і продовольства, на його виробничих площах з комплектуванням за рахунок найбільш висококваліфікованих спеціалістів. Можливе їх формування і на базі технікумів, передових сільськогосподарських формувань регіону.

Для підготовки відповідей на складні питання, які виходять за межі знань співробітників районної служби дорадництва, за необхідності залучаються відповідні спеціалісти місцевих науково-дослідних і освітніх установ на контрактній основі. Тому одночасно із штатним складом служби формується склад позаштатних консультантів, з яким повинен бути проведений інструктаж щодо цілей і задач інформаційно-консультаційної служби і методів задоволення запитів сільськогосподарських виробників.

У своєму розпорядженні регіональна інформаційно-консультаційна служба повинна мати комп'ютерну техніку і засоби електронного зв'язку, комплекси комп'ютерних програм, щоб з великою продуктивністю визначати варіантні шляхи прийняття виробничо-економічних рішень, надавати поради господарникам в тих чи інших виробничих ситуаціях.

Служба комплектується також автомобілями спеціального призначення, телефонними апаратами, оснащеними автовідповідачами з метою прийому запитів у неробочий час і оперативного надання інформації довідкового характеру, ксероксом, факсом, а також технологічним обладнанням для проведення експрес-аналізів ґрунту, води, продуктів тощо.

Робота інформаційно-консультаційних центрів і служб дорадництва повинна базуватися на виконанні цільових програм, річних і квартальних планів, сформованих за участю наглядових рад, до складу яких входять керівники центрів, представники експертів-консультантів, представники сільських громад, фермерських союзів, управлінь сільського господарства і продовольства регіонів. До виконання робіт залучаються не тільки штатні працівники центру (пункту), а й працівники науково-дослідних установ, вищих навчальних закладів, технікумів тощо, кваліфіковані виробничники з тим, щоб налагодити якісне обслуговування виробничих структур.

Обов'язкова щорічна атестація наглядовою (експертною) радою консультантів по результатах їх праці на протязі року, а також планове підвищення кваліфікації.

Річні плани в залежності від зміни потреб виробництва щоквартально уточнюються і затверджуються наглядовою радою при підведенні підсумків роботи за квартал.

У планах роботи також обов'язково передбачається резерв робочого часу працівників центру (служби) і залучених експертів-консультантів на задоволення поточних запитів по питаннях виробничого характеру.

Порядок підготовки відповідей на запити користувачів зводиться до наступного:

•    якщо відповідь не може бути підготовлена консультантом служби на районному рівні, то запит передається в регіональний інформаційно-консультаційний центр. Тут до підготовки відповіді на запит підключаються спеціалісти-консультанти ІКЦ, при необхідності також на контрактній основі залучають до підготовки відповідей спеціалістів і співробітників обласних агропромислових об'єднань, науково-дослідних установ і вищих навчальних закладів;

•    запит може залишитися без відповіді і на обласному рівні, тоді він передається в Національний науково-консультаційний і інформаційний центр, де відповідь готується силами цього центру або з залученням відповідного національного експерта-консультанта;

•    якщо відповідь не знайдена на державному рівні, то запит заноситься до спеціального переліку проблемних запитів, які планується розглядати на експертній раді і використати в процесі формування програм роботи відповідних служб системи.

Необхідно налагодити ознайомлення відвідувачів центру (служби) з новинками науково-технічного прогресу, цінами на продукцію на місцевому, регіональному і державному рівнях, законодавчими актами, прогнозами умов виробництва і збуту продукції та ресурсів з використанням виставок літератури, відеотехніки чи бібліотеки ІКЦ, дощок об'яв.

Бажано використовувати комунікаційну мережу системи для прийому від виробничників замовлень на розповсюдження їх реклами і комерційних пропозицій, надавати інші послуги спеціального характеру, у тому числі:

•    роботи з централізованими і розподіленими базами даних і знань;

•    виконання розрахунків з застосуванням математичних методів;

•    обробка графічної, текстової і відеоінформації;

•    друкування і розмноження значних обсягів текстової іграфічної інформації тощо.

10.8. Надання науково-консультаційних та інформаційних послуг

Провідною функцією державного управління є організація надання виробникам сільськогосподарської продукції науково-консультаційних і інформаційних послуг з метою забезпечення потрібного рівня господарювання на селі через систему розповсюдження сільськогосподарських знань та інформації в плані надання загальних послуг, фінансування цієї роботи через державний бюджет, місцеві бюджети, інноваційні фонди.

Якщо ж ті чи інші сільськогосподарські виробники потребують послуг, які розширюють можливості окремих сільгоспвиробників порівняно з іншими сільгоспвиробниками, або їх надають підприємствам чи особам, які не працюють у сфері агропромислового виробництва, то ці послуги відносяться до групи спеціальних, і їх оплата провадиться за рахунок підприємств, об'єднань чи фізичних осіб.

Таким чином, послуги, які надаються структурами інформаційно-консультаційного обслуговування агропромислового виробництва, як правило, повинні оплачуватися:

•    загальні послуги за рахунок державного бюджету або інноваційних фондів (по контрактах з Мінагрополітики України, органами управління агронаукою, адміністраціями регіонів);

•    спеціальні послуги за рахунок оплати послуг підприємствами, об'єднаннями, фізичними особами.

Щодо розмірів оплати, то її визначення в сфері надання науково-консультаційних і інформаційних послуг більш складне, ніж в інших сферах прикладання праці. Адже своєчасно надана консультація чи порада експерта-консультанта може в окремих випадках принести господарнику, який користується цією порадою, більше прибутку, ніж довгочасна копітка допомога по удосконаленню, наприклад, окремої операції технологічного процесу. Вартість першої послуги, повинна оцінюватися не в меншому розмірі, ніж другої, адже для того, щоб консультант зміг надати пораду, він накопичував наукові розробки і досвід цілих поколінь, і суспільно необхідні витрати, які слугували наданню цієї поради, набагато вищі. В цьому і складність визначення вартості надання інформаційно-консультаційних послуг.

Проте оцінку вартості потрібно здійснювати і при плануванні робіт, і при укладанні угод, і при визначенні кінцевих результатів. Щоб визначити доцільний розмір оплати інформаційних послуг, потрібно врахувати багато факторів, у тому числі природу послуг, які виконуються, час, потрібний для їх вирішення, досвід консультантів, їх можливості і фах, ступінь відповідальності, котру бере на себе служба, і вигоду, яку будуть одержувати виробники від користування цими послугами. Тому найбільш доцільно оцінювати вартість робіт в залежності від витрат часу на виконання послуг, рівня кваліфікації фахівців (співробітників служби, консультантів), кількості, вартості витрачених ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових) (з урахуванням долі прибутку).

Рекомендації з надання загальних послуг. Загальні послуги надаються сільськогосподарським виробникам і населенню з метою пропаганди державної аграрної політики, досягнень науково-технічного прогресу, розповсюдження загальнодоступної інформації ринкового і науково-технічного характеру, узагальнення передового досвіду.

Правом на безплатне одержання загальних послуг можуть користуватися працівники сільськогосподарських і переробних підприємств, фермерських господарств, особи, які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції в особистих господарствах, городніх і садівничих кооперативах тощо.

Контрольні питання

1.  Дати оцінку умовам інтеграції виробничих процесів в системі АПК.

2.  Охарактеризувати поняття "горизонтальна інтеграція".

3.  Охарактеризувати поняття "вертикальна інтеграція".

4.  Оцінити становлення ринкового середовища в АПК на сучасному етапі.

5.  Сутність маркетингової інтеграції АПК.

6.  Умови виробничої інтеграції.

7.  Розкрити сутність державного регулювання в системі АПК.

8.  Умови формування інформаційного середовища в АПК.

9.  Порядок організації регіональних інформаційно-консультативних центрів.

10.Роль науки в формуванні ефективних напрямків роз витку АПК.


Информация о работе «Організація виробництва в підприємствах агропромислового комплексу»
Раздел: Ботаника и сельское хозяйство
Количество знаков с пробелами: 626537
Количество таблиц: 17
Количество изображений: 17

Похожие работы

Скачать
85539
13
0

... не означає, що за їх допомогою вирішуються всі проблеми організації виробництва, реалізації продукції, організації бартерних операцій. Справа в системі, що передує їх застосуванню. 2. Аналіз фінансово - господарської діяльності ДП ДАК «Хліб України» Крижопільський елеватор 2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб ...

Скачать
70876
16
1

... Найбільш економічно ефективним за три останні роки є виробництво кукурудзи на зерно – 74,1% та винограду – 64,8%.   3. Планування організації виробництва і реалізації продукції на перспективу   3.1 Планування виробничої програми в рослинництві на перспективу   Важливим розділом плану підприємства є виробнича програма або план виробництва та реалізації продукції. виробнича програма визначає ...

Скачать
229249
11
17

... речовини, викиди поживних елементів, подібних до стоку добрив; осідання кислотних опадів, хвороботворні організми. Все це призводить до погіршення якості води і деградації водних ресурсів. Комплексна екологічна оцінка стану річок басейнів Дніпра за методикою, яка розроблена Українським НДІ водогосподарсько-екологічних проблем, показала, що немає жодного басейну, стан котрого можна було б класифі ...

Скачать
116814
4
6

... . В умовах різкого зниження обсягів застосування добрив дуже важливо використовувати їх найбільш ефективно. Розділ 4. Основні напрямки іноваційно-екологічної конверсії промислових і аграрних підприємств   4.1 Конверсія промислових підприємств Розвиток екологічної кризи поставив складні задачі перед промисловим виробництвом. Виникла необхідність наукового аналізу взаємодії промислового ...

0 комментариев


Наверх