5.2 Організація ефективного використання машинно-тракторного парку
Підвищення загальної ефективності сільськогосподарського виробництва залежить від багатьох факторів, серед яких особлива роль відводиться механізації. Ріст рівня механізації діє як на зниження трудомісткості, а через неї на собівартість продукції, так і на зростання обсягу виробництва через скорочення агротехнічних строків польових робіт, зменшення втрат вирощеного урожаю. Розглянемо динаміку наявності основної сільськогосподарської техніки в господарствах Запорізької області (табл. 5.2).
Аналіз цієї таблиці свідчить про те, що за останні роки виявляється чітка тенденція до зменшення наявності сільськогосподарської техніки. Так, кількість тракторів у 2003 р. склала лише 65% від рівня 1992 p., плугів - 54%, зернозбиральних комбайнів - 56%, кукурудзозбиральних - 36% та кормозбиральних - 33%.
Таблиця 5.2 Наявність сільськогосподарської техніки в господарствах Запорізької області (тис. штук)
Показники | 1992 р. | 1995 р. | 2000 р. | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. |
Трактори | 24154 | 19624 | 16116 | 15667 | 15069 | 14690 |
Плуги | 7761 | 6547 | 4502 | 4221 | 4052 , | 3854 |
Сівалки | 12686 | 10325 | 7485 | 6890 | 6501 | 6151 |
"Зернозбиральні комбайни | 4697 | 3791 | 2573 | 2634 | 2634 | 2628 |
Кукурудзозбиральні комбайни | 732 | 567 | 356 | 263 | 252 | 230 |
Кормозбиральні комбайни | 2541 | 1936 | 1183 | 840 | 738 | 665 |
Рис. 5.1 Динаміка кількості основних видів сільськогосподарської техніки у Запорізькій області
Для визначення залежності між технічною забезпеченістю і урожайністю зернових культур був розрахований індекс середньої наявності сільськогосподарської техніки та проведено кореляційно-регресійний аналіз за допомогою програми Microsoft Excel:
R = 0,68; R2= 0,47;
Y= 3,85 + 23,69X,
де: R - коефіцієнт кореляції; R2 - коефіцієнт детермінації;
Y- урожайність зернових культур, ц/га.
На підставі цих даних робимо висновок, що зміна урожайності зернових культур за період, який узято для аналізу, на 47% залежить від зменшення кількості наявної техніки. Рівняння регресії дозволяє прогнозувати рівень урожайності залежно від кількості наявної техніки.
В той же час кількість наявних технічних засобів не дає повної картини їх ефективного використання. Як показують статистичні дані, скорочення чисельності технічних засобів супроводжується їх старінням. Тобто оновлення техніки із року в рік зменшується. Розрахуємо ці коефіцієнти.
Коефіцієнт оновлення засобів (К0Н0взас) знаходиться за формулою:
де: Zвведені - введені за рік засоби виробництва, грн; ZKp - залишок засобів на кінець року, грн. Коефіцієнт вибуття технічних засобів (Квиб) розраховується за формулою:
де Zeu6 - засоби які вибули за рік, грн.
Розрахунок цих показників по господарствах Запорізької області за 2004 р. показує, що коефіцієнт оновлення склав всього 1,3%, коефіцієнт вибуття - 9,4%.
Стара техніка - це не тільки додаткові грошові витрати на обслуговування, а й низька продуктивність праці.
Нами проведені хронометражні спостереження за агрегатами на весняному обробітку ґрунту, посіві, збиранні зернових
та технічних культур, осінній обробці ґрунту. Для аналізу взяті показники використання норми часу (k4), витрати пального (kn) та виробіток за зміну (ke).
де: Нн Нф - нормативні та фактичні витрати часу на обробіток 1 га, год/га;
NH, Иф - нормативні та фактичні витрати пального на 1га обробленої площі, кг/га;
Вф Вн - фактичний та нормативний середній виробіток агрегату за зміну, га.
Індекс загальної ефективності використання технічного засобу (Іт) розраховується як середньоарифметична величина наведених вище показників:
Розглянемо зведені дані поопераційних показників використання техніки на прикладі дослідного господарства "Запорізьке" Запорізького району Запорізької області (табл. 5.3).
Аналіз отриманих даних дозволяє зробити висновок, що ефективність використання технічних засобів дуже низька і коливається від 0,37 до 0,59. Тобто потужна можливість наведених агрегатів використовується лише на 37-59%.
Розглянемо причини низької ефективності використання технічних засобів. Перш за все, як уже відмічалось, при використанні техніки спостерігається її "старіння", що, в свою чергу, веде до значних витрат продуктивного робочого часу на ремонтні роботи та підготовчий час.
Таблиця 5.3 Поопераційне використання технічних засобів
Марка технічного засобу | Склад агрегату | Показники використання техніки | ||||
глибина обробітку, см | норма часу, год/га | витрати пального, кг/га | виробіток за зміну, га | індекс ефективн. використ. техніки | ||
Оранка | ||||||
|Т-74 | П-5-35 норма фактично | 20-22 20-22 | 1,3 2,5 | 13,2 26,0 | 5,4 3,4 | 0,55 ' |
Боронування | ||||||
Дт-75 | БЗТС-ІПІм) норма фактично | - | 0,08 0,24 | 1,1 3,0 | 25 10 | 0,37 |
Суцільна культивація з боронуванням | ||||||
Дт-75 | КПС-4 норма фактично | 6-8 6-8 | 0,2 0,47 | 2,4 6,9 | 25 10 | 0,39 |
Іосів зернових культур | ||||||
МТЗ-82 | СЗ-3,6 норма фактично | - | 0,82 2,4 | 2,3 3,8 | 20 6,8 | 0,43 |
збирання зернових культур | ||||||
СК-5м | Жатка (Зм) норма фактично | - | 1,67 3,0 | 13 19 | 5,4 2,9 | 0,59 |
Дослідження проведено на прикладі дослідного господарства "Запорізьке". Аналізуючи існуючу залежність між строком експлуатації та витратами робочого часу на ремонтні роботи (рис. 5.2), можемо зробити висновок про наявність параболічної залежності.
Розрахунки, виконані за допомогою Microsoft Excel дозволяють оцінити рівняння регресії, які мають такі параметри:
Н1 = 23,66 + 1,63Х + 0,006Х2; (20)
Н2 = 26,38 + 1,87Х + 0,008Х2; (21)
Н 3 = 29,23 + 2,05Х + 0,009Х2, (22)
де: Н1 - витрати робочого часу при експлуатації трактора Т-74, %.
Н2 - витрати робочого часу при експлуатації трактора ЮМЗ - 6АЛ, %.
Н 3 – витрати робочого часу при експлуатації комбайна СК-5м, %.
X - строк експлуатації (5-25 років).
Друге місце серед організаційних резервів підвищення ефективності використання технічних засобів, на наш погляд, займають витрати часу на розвороти агрегатів залежно від довжини гонів. Проведемо дослідження цих закономірностей на прикладі хронометражних спостережень за періодами технологічного циклу у дослідному господарстві "Запорізьке" за 2003 р.
Осіння оранка Агрегат - трактор ДТ-75, ПН-4-35, глибина обробки - 20-22 см.
1 поле2 поле
Площа - 5 га (250 м х 200 м)24,18 га (691 м х 350 м).
Робочий час - 300 хв.332 хв.
Тех. огляд - 7 хв.1 хв.
Непродуктивний час
роботи (повороти) -73 хв.25 хв.
Питома вага непродуктивного
часу - 24,9%7,6 %.
Боронування Агрегат - ДТ-75, борона БЗТС-1,0, ширина 11 метрів.
1 поле2 поле
Площа - 14,04 га (900 м х 156 м)3,9 га (220 м х 180 м)
Робочий час - 94 хв.248 хв.
Тех. огляд - 12 хв.20 хв.
Непродуктивний час
роботи (повороти) -6 хв.21 хв.
Питома вага непродуктивного
часу - 7,3%9,2 %
Культивація з боронуванням - Агрегат - ДТ-75, КПС-4, борони середні, захват -4 м.
1 поле2 поле
Площа - 10,54 га (310 м х 340 м)10 та (400 м х 250 м)
Робочий час - 138 хв.149 хв.
Тех. огляд - 1 хв.З хв.
Непродуктивний час
роботи (повороти) -11 хв.7 хв.
Питома вага непродуктивного
часу - 8,0%4,8 %.
Посів ячменю Агрегат - ЮМЗ-6АЛ, СЗС-3,6
1 поле2 поле .
Площа - 15,2 га (950 м х 160 м)10,04 га (250 м х 100 м)
Робочий час - 236 хв.196 хв.
Тех. огляд - 2 хв.16 хв.
Непродуктивний час
роботи (повороти) -24 хв.24 хв.
Питома вага непродуктивного
часу - 10,3%13,3%.
Збір урожаю озимої пшениці Агрегат - СК-5 ("Нива").
... не означає, що за їх допомогою вирішуються всі проблеми організації виробництва, реалізації продукції, організації бартерних операцій. Справа в системі, що передує їх застосуванню. 2. Аналіз фінансово - господарської діяльності ДП ДАК «Хліб України» Крижопільський елеватор 2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб ...
... Найбільш економічно ефективним за три останні роки є виробництво кукурудзи на зерно – 74,1% та винограду – 64,8%. 3. Планування організації виробництва і реалізації продукції на перспективу 3.1 Планування виробничої програми в рослинництві на перспективу Важливим розділом плану підприємства є виробнича програма або план виробництва та реалізації продукції. виробнича програма визначає ...
... речовини, викиди поживних елементів, подібних до стоку добрив; осідання кислотних опадів, хвороботворні організми. Все це призводить до погіршення якості води і деградації водних ресурсів. Комплексна екологічна оцінка стану річок басейнів Дніпра за методикою, яка розроблена Українським НДІ водогосподарсько-екологічних проблем, показала, що немає жодного басейну, стан котрого можна було б класифі ...
... . В умовах різкого зниження обсягів застосування добрив дуже важливо використовувати їх найбільш ефективно. Розділ 4. Основні напрямки іноваційно-екологічної конверсії промислових і аграрних підприємств 4.1 Конверсія промислових підприємств Розвиток екологічної кризи поставив складні задачі перед промисловим виробництвом. Виникла необхідність наукового аналізу взаємодії промислового ...
0 комментариев