Обгрунтування маршруту перевезень

3.2 Обгрунтування маршруту перевезень

Необхідність маршрутизації перевезень це: розробка маршрутів з метою зменшення пробігу автомобіля, швидкої доставки вантажу, зменшення витрат паливно-мастильних матеріалів.

Маршрут – зазделегіть розроблений найбільш раціональний шлях слідування при виконанні перевезень. Розробивши дві схеми маршруту з міста Рівне (Україна) в місто Мілан (Італія), нам потрібно вибрати найкращий.

При маршрутизації перевезень враховується відстань перевезень, рід і вид вантажу а також вантажопід’ємність рухомого складу, якість доріг, інтенсивність руху на дорогах, наявність всіх видів технічного обслуговування транспортних засобів.

Вибір маршруту здійснювувався із врахування найменшої відстані (кілометражу), якості доріг і зручностями для технічного обслуговування автомобіля і відпочинку водія, найменшої кількості кордон переходів.

Схема маршруту №1

Lo=довжина нульового пробігу (км);

Lвї=довжина вантажної їздки (км);

Lo=45км;

Lвї=1964 (км);

Схема маршруту №2

Lo=довжина нульового пробігу (км);

Lвї=довжина вантажної їздки (км);

Lo=45км;

Lвї=2210 (км);

Проаналізувавши вище сказане до перевезень приймаємо схему маршруту №1

На маршруті з міста Рівне (Україна) в місто Мілан (Італія)) здійснюється перевезення фанери першого класу. Маршрут проходить через дорогі 1-2 класу, обладнанні всіма зручностями для технічного обслуговування автомобілів. Слідує черезтакі країни: Угорщина, Словенія, Італія. Навантаження, замитнення здійснюється у місці Рівне, розвантаження, розмитнення у місці Мілан. В зворотньому напрямку здійснюється перевезення побутової техніки. На це витрачається часу на території України 2-доби, на території Італії 1-доба. На маршруті закріплено 2 водія. Ночівля і охорона здійснюється на автостоянці.

3.3 Вибір та обґрунтування типу рухомого складу. Коротка характеристика

Тип рухомого складу впливає на навколишнє середовище, на вид вантажу, на шумність, термін доставки.

При виборі типу автомобіля необхідно враховувати, який вантаж має перевозити даний автомобіль, у які терміни, а також такі фактори, як ступінь впливу транспортного засобу на навколишнє середовище, рівень шумності .

На даному АТП рухомий склад використовується на 100%. Даний обсяг перевезень можна перевезти наявними транспортними засобами.

Тому необхідно підібрати рухомий склад, який би задовольняв всі вимоги замовника. Знаючи вантаж, який необхідно перевозити, вибираємо відповідний тип автомобіля.

Необхідно перш за все вибрати тип сідельного тягача, при виборі марки тягача до уваги приймаємо слідуючи фактори:

- потужність двигуна, рекомендується 400-420 к.с.;

- по викидам забруднюючих речовин, транспортні засоби з дизельним двигуном;

- шумність двигуна 80 дВ (А) для транспортних засобів потужністю понад 150 кВт;

- забезпечення зручностей кабіни транспортного засобу для нормальних умов роботи водія під час рейсу.

Для перевезення фанери обсягом 9000 тон порівнюємо автомобілі Scania, Mercedes-Benz, сідельний тягач Renault AE 420 з тентовим напівпричепом Metaco, автопоїзди типу Renault AE 440 у звязці з напівпричепом Krone, сідельний тягач Renault AE 430 з напівпричепом Metaco, Mercedes Benz з напівпричепами Krone.

Після того як буде обрано тип автомобіля для даного вантажу, необхідно вибрати той, якій найбільш підходить саме для перевезення даного вантажу, критерієм відбору приймаємо собівартість перевезення одного тонно-кілометра вантажу.

При проектуванні, АТП слід враховувати те, що автомобілі працюють на лінії лише 350 днів, всі інші дні вихідні та святкові.

Для виконання транспортної роботи знаходимо необхідну кількість автомобілів даної марки.

Q_ден. = Q _р. / Д _р. , (3.3,1)

N _заг. = Q _ден / q _н (3.3,2)

 t _ї = l _н-р / V + t _н-р (3.3,3)

n _ї = T _н / t _ї (3.3,4)

A _с = N _заг / n _ї (3.3,5)

де Q_міс – місячний обсяг перевезень, т;

Q _р – річний обсяг перевезень, т;

Д _р – кількість робочих днів (350 днів);

N _заг – загальна кількість їздок в день, їзд.;

q _н – номінальна вантажопідйомність автомобіля, т;

t _ї – час однієї їздки, год.;

l _н-р – відстань від пункту завантаження до пункту розвантаження та назад, км.;

V – швидкість руху автомобіля, км/год.;

t _н-р – час простою під навантаженням та розвантаженням, год.;

n_ї – кількість їздок за час в наряді (T _н = 8 год.), для одного автомобіля, їзд.;

T _н – час перебування в наряді, год.;

T _{н. д.} – дійсний час перебування в наряді, год.;

A _с – кількість автомобілів певної марки, од.

Розрахуємо необхідну кількість автомобілів марки Renault AE 420

Q_ден. = 9000 / 350 = 25 т. t _ї = (3865 / 90) + 0.5 = 43,4год.;

N _заг. = 25 / 26 = 1 їзд.; n _ї = 8 / 43,4 = 0,18 їздка;

A _с = 1/ 0,18 = 5 од.

Аналогічно проводимо розрахунки для визначення кількості автомобілів інших марок та заносимо їх в таблиці 3.3,1.

Таблиця 3.3.1 Значення показників для розрахунку кількості автомобілів.

Часові показники використання АТП.

Час роботи за календарний період характеризується числом днів (для однієї одиниці) або автомобіле-днів (для парка) експлуатації рухомого складу на лінії. Впродовж робочого дня кожний автомобіль (автопоїзд) певний час знаходиться в наряді, тобто, працюючи на лінії, виконує перевезення вантажу.

Час перебування в наряді:

Час перебування в наряді Т _н визначається кількістю годин з моменту виїзду рухомого складу з АТП до моменту його повернення за винятком годин, які відводяться водію на обід та відпочинок у відповідності з трудовим законодавством. Значення Т _н характеризує використання рухомого складу в часі протягом доби. Так як рухомий склад здійснює перевезення до закордонної території, а обмеження в русі, по закордонній території складає 8 годин на добу.

Час їздки:

Даний показник можна розрахувати привязавшись до пройденої дистанції, а саме по підприємству встановлено, що за один день автотранспортний засіб повинен пройти дистанцію у 320 кілометрів, тоді:

1)  Mercedes Bens у складі з напівпричепом Kogel має такий час їздки 489,83 годин.

2)  Mercedes Bens+Krone 499,85 годин.

3) Scania+ Krone 296,85 годин.

3)  Renault AE 420+Metaco 289,88 годин.

4)  Renault AE 430+Metaco 426,23 годин.

5)  Renault AE 440+ Krone 362,48 годин.

Розрахунок собівартості перевезень.

Собівартість перевезень – це виражені в грошовій формі поточні витрати автотранспортних підприємств, безпосередньо пов’язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів, а також виконання робіт та послуг, що забезпечують перевезення.

Планування собівартості перевезень є складовою частиною плану економічного та соціального розвитку транспортних підприємств, які розробляються ними самостійно на підставі показників планового обсягу перевезень вантажів, інших робіт та послуг, продуктивності праці, фонду її оплати та інших, і являє собою систему техніко-економічних розрахунків, які визначають величину витрат на здійснення перевезень .

Собівартість – основний економічний показник, який визначає кількісну і якісну сторони роботи АТП.

Для розрахунку собівартості необхідно знайти яка доля часу припадає на рух автомобіля (), та його простій ():

, (3.3,8)

, (3.3,9)

де  - кількість календарних днів, дні;

Для автомобілів марки Renault AE 420+Metaco, Mercedes Bens+Kogel, відповідно:

= (3865∙8)/(24∙365)=3,53;

= 1 – 3,53=-2,53;

= (3865∙8)/(24∙365)=3,53;

= 1 – 3,53=-2,53;

= (3865∙8)/(24∙365)=3,53;

= 1 – 3,53=-2,53.

Для автомобілів марки Mercedes Bens+Kogel, Renault AE 440+Krone, , відповідно:

= (4833∙8)/(24∙365)=4,41;

= 1 – 4,41=-3,41;

= (4833∙8)/(24∙365)=4,41;

= 1 – 4,41=-3,41;

= (4833∙8)/(24∙365)=4,41;

= 1 – 4,41=-3,41.

Для автомобілів марки Renault AE 430+Metaco, Mercedes Bens+Krone, відповідно:

= (3958∙8)/(24∙365)=3,62;

= 1 - 3,62=-2,62;

= (3958∙8)/(24∙365)= 3,62;

= 1 - 3,62=-2,62;

= (3958∙8)/(24∙365)= 3,62;

= 1 - 3,62=-2,62.

Для автомобілів марки Renault AE 420+Metaco, Renault AE 430+Metaco, відповідно:

= (5683∙8)/(24∙365)=5,19;

= 1 – 5,19=-4,19;

= (5683∙8)/(24∙365)= 5,19;

= 1 – 5,19=-4,19;

= (5683∙8)/(24∙365)= 5,19;

= 1 – 5,19=-4,19.

Для автомобілів марки Mercedes Bens+Krone, Scania+Krone, Mercedes Bens+Kogel, відповідно:

= (3998∙8)/(24∙365)=3,65;

= 1 - 3,65=-2,65;

= (3998∙8)/(24∙365)=3,65;

= 1 - 3,65=-2,65;

= (3998∙8)/(24∙365)=3,65;

= 1 - 3,65=-2,65.

Собівартість одного тонно-кілометра визначається за формулою:

, грн./ткм, (3.3,10)

 (3.3,11)

де  - вантажооборот, ткм;

 - середня собівартість утримання автомобіля за одну годину, грн.;

 - собівартість утримання автомобіля в русі, грн.;

 - собівартість утримання автомобіля за годину простою, грн.;

 - період експлуатації, дні;

 - загальна кількість автомобілів певної марки, од..

 - собівартість утримання автомобіля в русі включає в себе слідуючи статті витрат приведені за одну годину роботи автомобіля:

-  заробітна плата водіїв;

-  витрати пального;

-  витрати мастильних та інших експлуатаційних матеріалів;

-  витрати на знос та відновлення автомобільних шин;

-  амортизаційні відрахування;

-  витрати на ТО і ПР;

-  накладні витрати.

 - собівартість утримання автомобіля за годину простою включає в себе слідуючи статті витрат приведені за одну годину простою автомобіля:

-  заробітна плата обслуговуючого персоналу;

-  амортизаційні відрахування;

-  накладні витрати.

Розрахунок витрат.

Витрати на паливо.

Норми витрат палива на автомобільному транспорті призначені для планування потреби підприємств, організацій, установ у паливі і контролю за його витратами, ведення звітності, запровадження режиму економії та раціональної розробки питомих витрат палива.

Нормування витрат палива – це встановлення допустимої міри його використання в певних умовах експлуатації автомобілів, для чого застосовуються базові лінійні норми, встановлені по моделях автомобілів, та система нормативів і коригуючи коефіцієнтів, які дозволяють враховувати виконану транспортну роботу, кліматичні, дорожні та інші умови експлуатації.

Для сідельних тягачів у складі автопоїздів, які виконують роботу нормативні витрати палива розраховуються за формулою:

, (3.3,12)

де  - базова лінійна норма витрати палива на пробіг автомобіля, л/100 км [1];

 - пробіг автомобіля, км;

 - норма на транспортну роботу, л/100 ткм ;

Норми на виконання транспортної роботи залежно від виду палива становлять:

-  бензин – 2,0 л/100 ткм;

- дизельне паливо – 1,3 л/100 ткм. , що обліковується в тонно-кілометрах,

 - обсяг транспортної роботи, ткм;

 - сумарний коригуючий коефіцієнт, % .

Наведемо розрахунок витрат палива для сідельного тягача у складі автопоїзда:

1). Renault AE 440+Krone (дизельне паливо):

= 0,01∙(34∙4833+1,3∙1250) ∙(1+0,01∙6)=1759,04л – для 1-го автомобіля в рейс.

Грошові витрати в даному випадку будуть складати:

=1759,04∙2,85=5013,26 грн.

Грошові витрати на паливо в рік для всіх автомобілів цієї марки складатимуть:

10∙5013,26=50132,6 грн.

Аналогічно проводимо розрахунки для всіх інших автомобілів і отримані результати зводимо в таблицю 3.3,2

Таблиця 3.3.2 Показники для розрахунку витрат на паливо

На основі проведених розрахунків витрат пального, побудуємо діаграму витрат пального на рейс.

Рис. 3.3.1 Діаграма витрат пального

Згідно проведених розрахунків витрат пального, по найменшим витратам на рейс, рік і загалом до перевезень даного виду вантажу приймаємо автомобіль Renault AE 430+ Metaco.

Витрати на мастильні матеріали.

Норми витрат мастильних матеріалів так само як і норми витрат палива на автомобільному транспорті призначені для планування потреби підприємств, організацій, установ у мастильних матеріалах і контролю за їх витратами, ведення звітності, запровадження режиму економії та раціональної розробки питомих витрат мастильних матеріалів.

Витрати на мастильні матеріали обчислюють згідно встановленими нормативами у відсотках до витрат палива за кожним видом матеріалів. Витрати на обтиральні матеріали визначають із розрахунку два кілограми в місяць на один обліковий автомобіль і встановленої ціни за один кілограм.

Тоді витрати на обтиральні матеріали на підприємстві, при середній ціні 5 грн. за 1 кг. обтиральних матеріалів розраховуємо за формулою:

, (3.3,13)

де  - спискова кількість автомобілів парку;

 - маса обтиральних матеріалів, необхідна на один місяць, кг.;

 - кількість місяців у році;

 - ціна 1-го кілограма обтиральних матеріалів, грн..

Норми витрат кожного виду мастильних матеріалів побудовані на 100 л палива. Для розрахунку вони приймаються в розмірі 25% від вартості розходу палива для машин з бензиновими двигунами і 30% від вартості розходу палива для автомобілів з дизельними двигунами.

Проводимо розрахунки для всіх автомобілів і отримані результати зводимо в таблицю 3.3,3

Таблиця 3.3.3 Показники для розрахунку витрат на мастильні матеріали

Амортизаційні відрахування.

Норми амортизації згідно податкового законодавства встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп ОФ на початок звітного періоду в таких розмірах:

перша група – 5%; друга група – 25%; третя група – 15%;

До другої групи відносяться – автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього, меблі, побутові, електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи елктронно-обчислювальні машини для автоматичного оброблення інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони та рації, інше офісне обладнання, устаткування та прилади до них.

Звідси норма амортизації рівна =25%.

Сума амортизаційних відрахувань розраховується за формулою:

, (3.3,14)

де  - кількість машин певної марки, од.;

 - середня вартість автомобіля певної марки, грн..

Результати розрахунків для автомобілів всіх марок покажемо у вигляді таблиці 3.3,5.

Таблиця 3.3.5

Показники для розрахунку витрат на амортизаційні відрахування

Для розрахунку заробітної плати водіїв приймаємо середню місячну заробітну плату, що складає 450 грн.

Витрати на ТО і ПР рухомого складу.

Витрати на ТО і ПР рухомого складу рівні сумі заробітної плати робітників, які виконують ТО і ПР з нарахуванням на неї та вартості ремонтних матеріалів і запасних частин [2]. Для спрощення розрахунків приймаємо слідуючи формулу:

, (3.3,15)

де  - річний пробіг автомобіля, км.;

 - середній пробіг до ТО і ПР, км.;

 - поправочний коефіцієнт (=0,1-0,2);

Проведемо розрахунок для автомобіля Renault AE 420+Metaco:

(115380/1000)∙( 50000/100)∙0,15=8653,5 грн. на рік.

Аналогічно проводимо розрахунок для всіх інших автомобілів та зводимо в таблицю 3.3,5.

Таблиця 3.3,5.Показники для розрахунку витрат на ТО і ПР.

Витрати на відновлення та ремонт зношених шин.

Витрати на відновлення та ремонт зношених шин розраховуємо у відсотках, виходячи з вартості 1-го комплекту на одну тисячу кілометрів пробігу (10% на 1 тисячу кілометрів).

Створюємо таблицю 3.3,6.

Таблиця 3.3.6 Показники для розрахунку витрат на відновлення та ремонт зношених шин

Накладні витрати становлять 10% від загальної вартості всіх попередніх витрат.

Маючи всі необхідні дані розрахуємо собівартість перевезень 1-го ткм. вантажу, результати заносимо в табл. 3.3,7.

Таблиця 3.3.7 Показники собівартості перевезень

По результатах, наведених у таблиці побудуємо діаграми собівартості 4 транспортних засобів у яких по перевезенню даного виду вантажу собівартість є найменша.

Рис.3.3,2 Діаграма собівартості перевезень 1-го ткм фанери.

Проаналізувавши діаграму видно, що собівартість перевезень 1-го ткм фанери найнижча при використанні автомобіля Renault AE 430+ Metaco складає 0,2 грн/ткм. Тому для перевезення фанери будемо використовувати сідельний тягач Renault AE 430+ Metaco.