6.2.2 Середній простій місцевого вагону
Середній простій місцевого вагону на станції (від моменту прибуття до моменту відправлення) доцільно розраховувати розподіливши його на складові частини включаючи непродуктивні елементи. Розрахунок проводимо у вигляді таблиць.
6.2.3 Середня тривалість знаходження вагонів на КХЗ
В зв’язку з приєднанням до станції під’їзної колії КХЗ, яка обслуговується власними локомотивами і має вагонообіг більше ніж 50 вагонів за добу, то тривалість знаходження вагонів на КХЗ визначаємо способом безномерного обліку простою вагонів. Розрахунок проводимо в табличній формі.
(Таблиця 6.1)
Назва операції | Кількість вагонів | Вагоно-години простою за добу | Середня тривалість операцій, год |
Операції по прибуттю | 318 | 131.17 | 0.412 |
Операції по розформуванню | 318 | 41.75 | 0.13 |
Подача вагонів на вантажні фронти | 318 | 178.17 | 0.498 |
Простій під вантажними операціями | 318 | 2005.15 | 6.93 |
Простій під накопиченням | 156 | 690.17 | 4.42 |
Простій під формуванням | 156 | 58.67 | 0.38 |
Операції по відправленню | 318 | 143.17 | 0.45 |
Середній простій місцевого становить 13.22 години
Розрахунок середньої тривалості знаходження вагонів на під’їзної колії КХЗ
Таблиця 6.2
Годинні інтервали | Прибуло вагонів | Відправлено вагонів | Вагоно-години простою |
Залишок вагонів на 1700 - 105 | |||
1700 –1800 | 0 | 65 | 40 |
1800 –1900 | 55 | 0 | 95 |
1900 –2000 | 0 | 0 | 95 |
2000 –2100 | 0 | 22 | 73 |
2100 –2200 | 0 | 0 | 73 |
2200 –2300 | 0 | 0 | 73 |
2300 –2400 | 0 | 0 | 73 |
000 –100 | 0 | 0 | 73 |
100 –200 | 19 | 0 | 92 |
200 –300 | 0 | 65 | 27 |
300 –400 | 0 | 5 | 22 |
400 –500 | 37 | 0 | 59 |
500 –600 | 0 | 0 | 59 |
600 –700 | 0 | 0 | 59 |
700 –800 | 19 | 32 | 46 |
800 –900 | 0 | 0 | 46 |
900 –1000 | 0 | 5 | 41 |
1000 –1100 | 37 | 0 | 78 |
1100 –1200 | 0 | 0 | 78 |
1200 –1300 | 0 | 0 | 78 |
1300 –1400 | 18 | 0 | 96 |
1400 –1500 | 0 | 0 | 96 |
1500 –1600 | 0 | 0 | 96 |
1600 –1700 | 22 | 13 | 105 |
Всього | 207 | 207 | 1673 |
Середня тривалість знаходження вагонів на під’їзній колії КХЗ визначається за формулою:
(6.2)
де:
- сума вагоногодин простою;
- кількість вагонів, що прибуває на під’їзну колію за добу;
- кількість вагонів, що відправляється з під’їзної колії за добу.
6.2.4 Коефіцієнт подвійних операцій
Коефіцієнт подвійних операцій визначається за формулою:
(6.3)
де:
- кількість розвантажених, завантажених за добу вагонів;
- загальна кількість вагонів, яка визначається за формулою:
(6.4)
де:
- кількість порожніх вагонів, що прибувають на станцію за добу.
6.2.5 Простій місцевого вагону під однією вантажною операцією
Простій місцевого вагону під однією вантажною операцією визначаємо за формулою:
(6.5)
де:
- середній простій місцевого вагону
6.2.6 Коефіцієнт використання локомотивів
Коефіцієнт використання локомотивів визначаємо за формулою:
(6.6)
де:
- сумарні локомотиво-години маневрової роботи
В курсовому проекті за умовами завдання запроектовані склади для дрібних відправок, промтоварів, продтоварів, контейнерів та навалочних вантажів; підібрані раціональні схеми ТСК та станції, розроблено план-графік роботи станції та під’їзної колії КХЗ.
В результаті виконання роботи отримані наступні показники роботи станції:
1. Вагонообіг станції – 636 вагонів;
2. Середній простій місцевого вагону – 13.22 години;
3. Середня тривалість знаходження вагонів на під’їзній колії КХЗ – 8.08 години;
4. Коефіцієнт подвійних операцій – 1.47;
5. Коефіцієнти використання першого і другого локомотива склали відповідно 68% і 38%.
Як бачимо, коефіцієнт використання другого локомотива низький, а тому можна казати про резерви на випадок непередбачених затримок як в русі поїздів, так і в роботі запроектованої станції, що аж ніяк не свідчить про нераціональне використання локомотивних ресурсів.
В цілому можна казати, що запроектована станція не тільки справляється зі своєю роботою, але і готова до деяких нерівномірностей її добового навантаження як в наслідок збільшення обсягів роботи, так і в випадках виходу на короткий термін зі строю одного з локомотивів.
1. Методичні вказівки для виконання курсового проекту. В. З. Яневич, Дніпропетровськ, 1994
2. Сборник правил перевозок и тарифов №160. Технические нормы загрузки вагонов и контейнеров. М.: Транспорт 1984
3. Под ред. Смехова. Управление грузовой и коммерческой работой на железнодорожном транспорте. М.: Транспорт, 1990
4. Правила перевозки грузов. М.: Транспорт Часть 1, 1983
5. Гриневич Г.П. “КМАПРР и складов” М.: Транспорт, 1984
6. Инструкция по проектированию железнодорожных станций и узлов. М.: Транспорт, 1980
7. Единые нормы выработки и времени на вагонные и складские погрузочно – разгрузочные работы. М.: Транспорт, 1977
8. Типовой технологический процес роботы грузовой станции. М.: Транспорт, 1991
... ї та маневрової роботи, збереженності рухомого складу та вантажів. У результаті проведення аналізів намічаються організаційно-технічні заходи по усуненню недоліків та поліпшенню технології роботи станції й кар΄єра. Організація єдиних змін Організація єдиних змін є однією з найважливіших форм забезпечення роботи з єдиної технології. З цією метою на станції “Д” та під΄їзній колії кар ...
... станції Одеса-Застава II; - 20 - сортувально-відправна для накопичування затриманих вагонів, усування комерційних несправностей, для відправлення одиночних локомотивів в напрямку станції Одеса-Застава II (крім електровозів); - 21 - сортувально-відправна колія для накопичування місцевих вагонів та відправлення одиночних локомотивів в напрямку станції Одеса-Застава II (крім електровозів); - 22 - ...
... і становив 2.30, відповідно збільшився дохід, прибуток і рентабельність перевезень що призвело до зменшення витрат підприємства. 3. Технологія і організація перевезень фанери з міста Рівне (Україна) в місто Мілан (Італія) рухомим складом ТзОВ „Камаз-Транс-Сервіс” 3.1 Дослідження вантажопотоку Згідно договору, укладеного ТзОВ „Камаз-Транс-Сервіс”, на 2006 рік прогнозується обсяг перевезень ...
... коштів є важливим чинником у зниженні собівартості продукції чи виконаної роботи. Раціональне використання оборотних коштів залежить від правильного їхнього формування і ефективної організації виробництва. Зосередження н підприємствах зайвих оборотних коштів приводить до їхнього заморожування. Це завдає шкоди економіці господарства. Щоб уникнути такого положення, оборотні кошти нормуються, що є ...
0 комментариев