Проектування вантажної станції і її транспортно-складського комплексу (ТСК)

3. Проектування вантажної станції і її транспортно-складського комплексу (ТСК)

Схема вантажної станції, схема під’їзних колій і схема ТСК приймається виходячи з технологічних вимог, а також правил і норм проектування залізничних станцій.

3.1 Вибір схеми і проектування вантажної станції

Схема вантажної станції приймається згідно вимог [6]. Так як задана вантажна станція переробляє за добу більше 200 вагонів, вона повинна включати спеціалізовані приймально-відправочні колії і сортувальний парк.

Довжина колій для приймання і відправлення поїздів приймається згідно розрахунків розділу 2.5 і дорівнює 1050 м

Довжина сортувальних колій для підбирання вагонів на вантажні фронти приймається 3-4 частина від корисної довжини – 350 м

Кількість колій в сортувальному парку приймаємо рівною кількості вантажних фронтів ТСК плюс додаткові колії для накопичення вагонів на під’їзні колії КХЗ та ЗБК. Немасштабна схема станції приведена на малюнку 3.1

1.  Передбачена наступна спеціалізація колій:

2.  Головна колія;

3.  Для прийому поїздів;

4.  Для відправлення поїздів;

5.  Для накоплення маршрутів;

11.  – 16. Для вагонів на фронти вантажного двору;

17.  Для порожніх вагонів;

18.  Для вагонів на під’їзну колію заводу бетонних виробів;

19.  Сортувальна гірка;

20.  Витяжні колії;

21.  Уловлюючі тупіки.

Корисна довжина витяжних колій приймається рівною довжині приймально-відправних колій – 1050 м для можливості формування і розформування поїздів найбільшої довжини.

Стрілочні переводи на всій станції приймаємо марки 1/9 в зв’язку з відсутністю пасажирського руху.

3.2 Вибір схеми ТСК

Схему ТСК приймаємо тупікового типу, так як вона забезпечує компактність, зручне, без перетинання в одному рівні, розміщення залізничних колій, автодоріг, можливість збільшення довжини складів, достатню пропускну спроможність і відносно невелику вартість.

Склади для зберігання вантажів розміщуються окремими зонами в залежності від забезпечення необхідних умов зберігання і технічних засобів. Склади розташовуються на прямих горизонтальних площадках, відстань від початку складу до кривої ділянки колії приймаємо рівною довжині вагону , що переробляється на даному складі. Радіус кривих в горловині ТСК приймаємо 200 м (мінімально допустиме).

Ухил під’їзду на підвищену колію приймаємо 10‰.

Ширину автопроїздів приймаємо з врахуванням можливості встановлення автомобілів біля складів для виконання вантажо-розвантажувальних робіт з врахуванням двостороннього руху між двома паралельними складами:

-  критого типу 30 м

-  критим складом і площадкою обладнаною козловим краном 24 м

-  двома площадками, обладнаними козловими кранами 24 м

-  ширина двосмугової автодороги 8 м

-  відстань від огорожі до залізничної колії 4 м, а до узбіччя автодороги 1 м

При тупіковій схемі для розвороту автомобілів передбачаємо спеціальну площадку діаметром 15 м

Кількість виставочних колій на ТСК приймаємо згідно вимог [6] такою, щоб загальна корисна довжина виставочних колій дорівнювала подвійній довжині максимальної подачі вагонів на ТСК.

Склад навалочних вантажів проектуємо так, щоби переважний напрям вітру на ТСК не допускав попадання пилу з підвищеної колії на інші склади.

Територія ТСК по периметру насаджується декоративними насадженнями (кущами та деревами) для зменшення дії шкідливих факторів.

Кінцева схема ТСК вибирається після розрахунку кількості і розмірів складів і кількості НРМ.

3.3 Визначення параметрів складів

Площа складів визначається згідно вимог [5]. Загальна площа кожного складу ТСК (крім навалочних вантажів) визначається за формулою:

(3.1)

де  - площа складу відповідно для вантажів, що прибувають і відправляються

Площа складу по прибуттю і по відправленню визначаються за формулами:

(3.2)

(3.3)

де  - добове прибуття і відправлення вантажу в тоннах

(3.4)

де:

 - час зберігання вантажів, що прибувають і відправляються в добах, який приймаємо згідно [5].

 - доля перевантаження по прямому варіанту приймаємо згідно [5].

 - коефіцієнт на проходи і проїзди на складі приймаємо згідно [5].

 - питоме навантаження на 1 м² площі складу приймаємо згідно [5].

Значення перелічених величин зводимо в таблицю 3.1 Таблиця 3.1

Тип складу Назва параметру	Склад дрібних відправок	Склад промислових товарів	Склад продуктових товарів	Склад контейнерів	Склад великовагових вантажів
	2.5/2.0	2.0/1.5	2.0/1.5	2.0/1.0	2.5/1.5
	2.0	1.7	1.7	1.9	1.6
	0.4	0.85	0.85	0.5	0.9

Розрахунок площі складів приведений в таблиці 3.2 Таблиця 3.2

склад	a	Kпрох	Pn	По прибуттю				По відправленню				Заг. Fск
					Qпр	Kп	Fск	Tзб	Qв	Kв	Fск
ДВ	0	2	0.4	2.5	150	12.5	1875	2.0	118	10	1180	3055
Пром	0.1	1.7	0.85	2.0	200	3.6	720	1.5	174	2.7	469.8	1189.8
Прод	0.1	1.7	0.85	2.0	210	3.6	756	1.5	182	2.7	491.4	1247.4
Конт	0.1	1.9	0.5	2.0	650	6.84	4446	1.0	650	1.9	1235	5681
В-ваг	0.1	1.6	0.9	2.5	720	4	2880	1.0	585	1.6	936	3816
Всього	-	-	-	-	-	-	10667	-	-	-	4312.2	14989.2

При проектуванні ТСК визначають лінійні розміри складів. Ширина критих складів аграрного типу приймаємо 24 м.

Ширина контейнерної площадки, яка обладнана козловим краном КК-6 приймаємо по ширині прольоту крана 16 м.

Ширина площадки для великовагових вантажів обладнана козловим краном КДКК-10 приймаємо також по ширині прольоту крана 16 м.

Довжина кожного складу визначаємо за формулою:

(3.5)

Розрахунок довжини складу.

Таблиця 3.3

Назва складу	Fзаг	B	Lск	Приймаємо Lск	Fскл
Дрібні відправки	3055	24	127.29	144	3456
Пром. товари	1189.8	24	49.575	72	1728
Прод. товари	1247.4	24	51.975	72	1728
Контейнери	5681	16	355.06	216+72	3456+2304
Великовагові	3816	16	238.5	288	6912
Всього	14989.2				17280

Для розвантаження навалочних вантажів на ТСК будується підвищена колія блочного типу, яка будується з залізобетонних блоків висотою 0.75 м. Висоту підвищенної колії приймаємо 3 м. Довжину підвищенної колії визначаємо за формулою:

(3.6)

Де Е – місткість відвалів з двох боків від естакади в м³, яку визначаємо за формулою:

(3.7)

де:

 - об’ємна маса навалочного вантажу приймаємо 1 т/м³;

F – поперечна площа відвалів вантажу відносно підвищеної

колії;

 - нормативний строк зберігання вантажу згідно [6, стор. 113]

дорівнює 1.1 доби

а – коефіцієнт нерівномірного прибуття вантажу дорівнює 1.5.

Малюнок 3.2

де:

h – висота підвищеної колії (дорівнює 3 м);

b - кут природнього відкосу в стані спокою, приймаємо 45°;

Розміри площадки для відстою автомобілів в нічний час на ТСК приймаємо рівними 10% від сумарної площі складів вантажного двору. Ширина площадки для навалочних вантажів дорівнює ширині прольоту козлового крану К05 з прольотом 11 м.

Вибрана схема ТСК приведена на малюнку 3.3

Малюнок 3.3

На схемі позначено:

1.  Склад мілких відправлень;

2.  Склад тарно-штучних вантажів;

3.  Склад продовольчих тарно-штучних вантажів;

4.  Склад середньовагових контейнерів;

6.  Склад великовагових вантажів;

7.  Підвищені колії для навалочних вантажів;

8.  Склад пилевидних вантажів;

9.  Підвищена платформа для колісних вантажів;

10.  Зубчата рампа;

11.  Гараж-зарядна;

12.  Майстерня МЧУ;

13.  Приміщення для прийомоздавачів;

14.  Площа для відстою автомобілів;

15.  Битовий корпус;

16.  Товарна контора;

17.  Контрольно-перепускний пункт;

18.  Автомобільні ваги;

19.  Залізничні ваги;

20.  Колії для виставки вагонів.

3.4 Технічне обладнання фронтів ТСК

Технічне обладнання ТСК залежить від виду і кількості вантажів, що перевантажуються, від типу складів і повинно забезпечувати максимальний рівень КМАНРР. Кількість перевантажувальних машин повинна повністю забезпечувати перевантаження.

Криті склади обладнані електронавантажувачами, відкриті площадки – козловими кранами (для контейнерних – КК-6, для великовагових – КДКК-10, для навалочних – К05)

На ТСК станції встановлюється наступний режим роботи:

1) вантаження і розвантаження вагонів цілодобово;

2) прийом і видача вантажів тільки в денну зміну (з 8:00 до 20:00 год)

Для розрахунків приймаємо, що кількість вантажів , що прибувають і відправляються, однакова в денну і в нічну зміну.

Об’єм робіт ВРМ для кожного вантажного фронту (окрім підвищеної колії) в денну зміну складатиме:

(3.8)

 - кількість вантажів, що, відповідно, завантажуються і розвантажуються з автомобілів;

 - кількість вантажів, що, відповідно, завантажуються і розвантажуються з вагонів;

 - кількість вантажів, що прибувають і відправляються за добу в тоннах.

Кількість ВРМ для кожного вантажу окремо, крім підвищеної колії визначаємо за формулою:

(3.9)

 - коефіцієнт нерівномірності. (Приймаємо  = 1.2)

 - експлуатаційна продуктивність ВРМ, яка визначається за формулою:

(3.10)

але для контейнерів

 - змінна норма виробітку по перевантаженню конкретного вантажу, яка приймається для конкретного механізму згідно [7];

 - тривалість роботи ( = 12 год)

- тривалість перерв на прийом – здачу змін та обід ( = 1.25 год)

n – кількість змін вагонів на вантажних фронтах, який приймають

по кількості передаточних поїздів, що прибувають на станцію в денну зміну. n=2;

 – тривалість заміни вагонів на вантажному фронті, приймаємо

згідно [1] 0.5 год;

7 – кількість робочих годин.

При цьому отримана кількість ВРМ повинна бути

(3.12)

де Z’ – кількість ВРМ на i-тому вантажному фронті, що можуть

працювати одночасно, визначається за формулою:

(3.13)

де:

 – довжина i-го вантажного фронту в м. (Приймаємо рівною

довжині складу)

 – довжина зони продуктивної і безпечної роботи ВРМ в м,

приймаємо згідно [1] для козлових кранів 60 м, для електронавантажувачів 14м.

Розрахунок кількості ВРМ зводимо в таблицю 3.4 Таблиця 3.4

							n		*	Z			Z’	Z*
Дрібні відправки	402	1.2	93.3	13.3	12	1.25	2	0.5	9.75	4	144	14	10	4
Промтовари	561		106	15.1						5	72	14	5	5
Продтовари	588		106	15.1						5	72	14	5	5
Контейнери	1950		178	46.7						3 3	216 144	60	3 3	3 3
Великоваг	1958		386	55.1						5	288	60	5	5

Розвантаження на підвищеній колії здійснюється під дією сили тяжіння через люки, при цьому виконуються наступні операції: